Ухвала

від 05.08.2020 по справі 910/4239/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

"05" серпня 2020 р. Справа № 910/4239/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Дідиченко М.А.

представники сторін не викликались,

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Будстарк Продакт" про забезпечення позову

апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Оазисбудпартнер"

на рішення господарського суду міста Києва від 29.05.2020 р. (повний текст складено 29.05.2020 р.)

у справі № 910/4239/20 (суддя - Алєєва І.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будстарк Продакт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Оазисбудпартнер"

про стягнення 175 452,34 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будстарк Продакт" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Оазисбудпартнер" про стягнення 175 452,34 грн., з яких: 158 098,30 грн. вартості оплаченого та непоставленого товару, 15 154,20 грн. пені, 1 725,55 грн. 3 % річних та 474,29 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.05.2020 р. у справі № 910/4239/20 позов задоволено частково: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Оазисбудпартнер" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Будстарк Продакт" 158 098,20 грн. заборгованості, 15 154,20 грн. пені, 1 725,55 грн. 3 % річних, 10 510,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 2 624,68 грн. судового збору; в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Оазисбудпартнер" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 р., у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А., відкрито апеляційне провадження.

03.08.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у якій він просив накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких фінансових установах, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Оазисбудпартнер" та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах суми 188 112,63 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилався на неповернення відповідачем протягом 9 місяців вартості оплаченого, але не поставленого товару; нездійснення дій щодо врегулювання спору; відсутністю у власності відповідача нерухомого майна; вчиненням дій щодо виведення грошових коштів з рахунків у банківських установах, що, на думку заявника, у сукупності свідчить про утруднення або неможливість виконання рішення у даній справі.

На підтвердження наведених обставин заявником надано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 31.07.2020 р. про відсутність у відповідача зареєстрованих прав власності.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, апеляційний суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Згідно із статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не наведено у заяві про забезпечення позову обставин щодо вчинення відповідачем конкретних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання, та дій, спрямованих на безпідставне витрачання коштів, приховування активів, тощо.

Відсутність у власності відповідача нерухомого майна та потенційна можливість настання в майбутньому негативних наслідків для позивача, без документального доведення вчинення відповідачем реальних дій, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення, чи зменшення майна, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Не є такою підставою також і наведені позивачем обставини про неповернення відповідачем у добровільному порядку протягом тривалого часу грошових коштів стягнення яких є предметом розгляду у даній справі, оскільки обґрунтованість цих доводів є предметом доказування у спорі та досліджується судом під час розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. 136, 137, 140, 234, 267, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Будстарк Продакт" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Н.Ф. Калатай

М.А. Дідиченко