Рішення

від 14.07.2020 по справі 161/9741/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/9741/19

Провадження № 2/161/367/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - Жаловаги І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк , Акціонерного товариства Альфа-Банк , Комунального підприємства Волинь-реєстр Куклинської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію та відновлення становища, яке існувало до порушення,

В С Т А Н О В И В :

10.06.2019 позивач звернулася до суду з даним позовом до відповідачів ПАТ Укрсоцбанк , КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради, в якому, з урахуванням зміни предмету позову (Т.І, а.с.129-133) просить: визнати недійсним з моменту вчинення правочин про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , повідомлення АТ Укрсоцбанк про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 46119639 від 25.03.2019 КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради; зобов`язати КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради, поновити у державному реєстрі речових правна нерухоме майно запис про належність квартири АДРЕСА_1 на праві співвласності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Судові витрати покласти на відповідача.

Позов з урахуванням поданих уточнень мотивує тим, що 21.06.2006 між ОСОБА_1 та АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк , був укладений договір кредиту № 070-22-61/06, відповідно до якого позичальнику надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання - на поточні потреби грошові кошти в сумі 35 000 Євро зі сплатою 10,5 % річних та порядком погашення суми основної заборгованості згідно зі встановленим графіком, з кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості за кредитом - до 20.04.2021 року. В забезпечення виконання зобов`язань між сторонами було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого іпотеку банку передано належну ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач, в порушення вимог ч.4 ст. 37 Закону України Про іпотеку , не надіславши письмової вимоги про усунення порушень щодо невиконання кредитного договору, звернув стягнення на предмет іпотеки та перереєстрував право власності на себе на іпотечну квартиру. Підставою виникнення права власності стало повідомлення про звернення стягнення, серія та номер: 79/19, видане 22.01.2019 АТ Укрсоцбанк . Підставою внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Куклинської сільської ради Чернюк О.О.

Вважає такі дії відповідача неправомірними, оскільки вимога про дострокове повернення коштів та повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки банком не надсилалися, відповідачем не враховано, що квартира є єдиним житлом боржника та підпадає під критерії майна, на яке не можна звернути стягнення відповідно до Закону України Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Відтак вчинений АТ Укрсоцбанк правочин про примусове звернення стягнення на предмет іпотеки, підлягає визнанню недійсним з моменту його вчинення.

Ухвалою від 18.06.2019 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30.05.2019 в іншому складі суду до відкриття провадження у даній справі, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову подану до пред`явлення позовної заяви до суду - задоволено, заборонено АТ Укрсоцбанк вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або передачу квартири АДРЕСА_1 у заставу третім особам у будь-який спосіб, заборонено Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України здійснювати реєстрацію будь-яких юридично значимих дій щодо вищезазначеної квартири до набрання рішення суду законної сили.

В установлені строки, від відповідача ПАТ Укрсоцбанк надійшов відзив на позовну заяву (Т.І а.с. 49-54). Вимоги позову відповідач не визнав, заперечував щодо його задоволення.

Ухвалою від 21.01.2020 залучено до участі в цивільній справі в якості співвідповідача - Акціонерне товариство Альфа-Банк .

Від відповідача АТ Альфа-Банк надійшов відзив на позовну заяву (Т.ІІ, а.с.4-9), в якому вимоги позову відповідач не визнав, просив відмовити в задоволенні позову. Розгляд справи просили проводити у відсутності представника банку.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності. Вимоги позову підтримала з підстав викладених в позовні заяві.

Відповідач КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради в судове засідання не забезпечив явку представника, заяви про розгляд справи у їх відсутності від відповідача не надходило. Крім того, відповідачем КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради не виконано вимоги ухвали суду про витребування доказів, не надано суду копій матеріалів реєстраційної справи.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши наявні письмові докази в справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що 21.06.2006 між АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк , яке перейменовано на ПАТ Укрсоцбанк , та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 070-22-61/06, відповідно до якого останній надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання - на поточні потреби грошові кошти в сумі 35 000 Євро зі сплатою 10, 5 % річних та порядком погашення суми основної заборгованості згідно зі встановленим графіком, з кінцевим терміном погашення суми основної заборгованості за кредитом - до 20.04.2021 року (Т.І, а.с.4-7).

31.10.2008 між АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк , яке перейменовано на ПАТ Укрсоцбанк , та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до Договору кредиту № 070-22-61/06 від 21.06.2006, відповідно до якої, зокрема, визначено з 31.10.2008 встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 13,0 % річних.

23.08.2012 між ПАТ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору кредиту № 070-22-61/06 від 21.06.2006, відповідно до якої, зокрема, визначено з 23.08.2012 року встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 12, 25 % річних.

Кінцевий термін погашення основної суми заборгованості за кредитом до 20.04.2021.

В забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним договором 21.06.2006 між АКБ соціального розвитку Укрсоцбанк , яке перейменовано на ПАТ Укрсоцбанк , та ОСОБА_2 укладено договір поруки №21-06/06-1, а також між цим же банком і ОСОБА_4 укладено договір поруки №21-06/06-2; та з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено іпотечний договір.

Відповідно до умов іпотечного договору (Т.І, а.с.8-13), в іпотеку банку було передано чотирьохкімнатну квартиру загальною площею 78,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та належить на праві власності іпотекодавцям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 4.5.3 іпотечного договору передбачено право іпотеко держателя за своїм вибором звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку .

У зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, у позичальника утворилась заборгованість.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, позов банку про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , в користь ПАТ Укрсоцбанк , заборгованість в сумі 19 517, 09 Євро, в т.ч., за кредитом - 15 023, 39 Євро, за відсотками - 4 493, 70 Євро (Т.І, а.с.57-68).

Інформація про виконання вищевказаного рішення суду сторонами суду не надавалась і в матеріалах справи відсутня. У своєму відзиві представник відповідача АТ Укрсоцбанк зазначив, що рішення суду не виконане.

Разом з тим, судом встановлено, що 25.03.2019 державний реєстратор КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради Чернюк О.О. прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46119639 від 25.03.2019, на підставі якого право власності на іпотечну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , перейшло до АТ Укрсоцбанк .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №167692081 від 23.05.2019 (а.с. 14-21) вбачається, що право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за АТ Укрсоцбанк . Підстава виникнення права власності: Рекомендоване повідомлення про вручення, серія та номер: б/н, виданий 23.01.2019, видавник: АТ Укрсоцбанк ; Договір кредиту, серія та номер: 070-22-61/06, виданий 21.06.2006, видавник: Сторони договору; Іпотечний договір, серія та номер: 218619, виданий 21.06.2006, видавник: Сторони договору; Повідомлення про звернення стягнення, серія та номер: 79/19, виданий 22.01.2019, видавник: АТ Укрсоцбанк . Дата державної реєстрації 21.03.2019, номер запису про право власності: 30847047.

Крім того, судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , використовується позивачем як місце постійного проживання її та членів її родини, що підтверджується копією будинкової книги (Т.І, а.с. 26-27).

В своїх запереченнях проти позову, викладених у відзиві сторона відповідачів покликаються на умови Іпотечного договору та на положення ст.ст.33, 35, 37, 38 Закону України Про іпотеку . Вказували, зокрема і на те, що позивачу направлялася банком передбачена ч.1 ст.35 Закону України Про іпотеку вимога про усунення порушень рекомендованим листом на адресу, зазначену в іпотечному договорі. Вказують на те, що введений законом мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на майно, надане в забезпечення кредитів в іноземній валюті, а відтак, не може бути підставою для відмови у вчиненні державної реєстрації права на нерухоме майно на підставі умов іпотечного договору.

Відповідно до іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

10.09.2019 загальними зборами акціонерів АТ Альфа-Банк та єдиним акціонером АТ Укрсоцбанк затверджено рішення про реорганізацію АТ Укрсоцбанк шляхом приєднання до АТ Альфа-Банк . Згідно рішення єдиного акціонера АТ Укрсоцбанк від 15.10.2019, затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо усього майна, прав та обов`язків АТ Укрсоцбанк виникає у АТ Альфа-Банк .

Статтею 33 Закону України Про іпотеку передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, передбачених статтею 12 вказаного Закону.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом здійснення позасудового врегулювання є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України Про іпотеку .

Згідно зі статтею 36 Закону України Про іпотеку сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що сторони у договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Системний аналіз положень статей 17, 33, 36, 37 Закону України Про іпотеку дає підстави для висновку, що згода іпотекодавця про передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, таких як: чинність іпотеки, невиконання або неналежне виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на вказане майно.

Можливість реалізації іпотекодержателем права на звернення стягнення шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачена статтею 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 07 липня 2004 року.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону на іпотекодержателя покладається обов`язок надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору встановленої форми із зазначенням строку, протягом якого боржнику слід усунути порушення і який не повинен бути меншим ніж тридцять днів, та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Надіслання такого повідомлення є обов`язковою передумовою для початку звернення стягнення на предмет іпотеки.

У разі невиконання іпотекодавцем основного зобов`язання повністю або частково, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та/або зобов`язань, передбачених цим договором, у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов договору.

Належні докази про те, що стягувачем було повідомлено боржника про усунення порушень та повідомлено, що у разі невиконання зобов`язань, іпотекодержатель буде приймати рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та у відповідності до вимог договору, в матеріалах справи відсутні.

Тобто, іпотекодержателем не дотримано умов іпотечного договору стосовно позасудового врегулювання питання про звернення стягнення (надіслання вимоги про усунення порушень) та способу звернення стягнення на предмет іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, 07 червня 2014 року набув чинності Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , пунктом 1 якого передбачено, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України Про заставу та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України Про іпотеку , якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Верховний Суд України у постанові від 02 березня 2016 року у справі № 6-1356цс15, дійшов правового висновку про те, що поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Установлений Законом мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Крім того, протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки Закон України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то він не може бути мотивом для відмови у позові, а є правовою підставою, що не дає змоги органам і посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнень на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, вживати заходи, спрямовані на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності, з урахування положень статті 109 Житлового кодексу Української РСР.

Звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку у спосіб реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, має наслідком відчуження предмету іпотеки на користь іпотекодержателя без згоди власника такого нерухомого майна.

Отже, визначальним при вирішення спору щодо можливості звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку протягом строку дії Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті є настання правового наслідку, що в даному конкретному випадку передбачає фактичний перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, без згоди власника майна.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 31.10.2018, справа № 465/1310/17.

У даній справі за наслідками прийнятого 25.03.2019 державним реєстратором КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради Чернюк О.О. рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за АТ Укрсоцбанк фактично відбулося примусове стягнення зазначеного майна, яке є постійним житлом, без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

При цьому, під час судового розгляду справи представниками відповідачів, не надано суду доказів проведення перевірки щодо відповідності вказаного об`єкта нерухомого майна наведеним положенням Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Таким чином, відповідачем АТ Укрсоцбанк при зверненні стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на квартиру не дотримано вимоги Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті .

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно до частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора КП Волинь-реєстр Куклинської сільської ради Чернюк О.О. від 25.03.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46119639 від 25.03.2019, на підставі якого право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за АТ Укрсоцбанк , та про поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про належність квартири на праві спів власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Вимоги позову про визнання недійсним з моменту вчинення правочину про звернення стягнення про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та повідомлення АТ Укрсоцбанк про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 до задоволення не підлягають, оскільки в судовому засіданні не встановлено наявності такого правочину, а повідомлення по своїй суті не є рішенням, яке може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України з відповідача АТ Альфа-Банк слід стягнути судовий збір в дохід держави, відповідно до кількості пред`явлених та задоволених судом двох позовних вимог немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК, на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 5, 17, 33, 35, 36, 37 Закону України Про іпотеку , п.1 Закону України Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Волинь-реєстр Куклинської сільської ради Чернюк Олени Олексіївни від 25.03.2019 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:46119639, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за Акціонерним товариством Укрсоцбанк з внесенням запису про скасування державної реєстрації цього права до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Альфа-Банк в дохід держави 1536 (одну тисячу п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 30.07.2020.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій