Справа № 185/3399/17
Провадження № 1-кс/185/1113/20
У Х В А Л А
06 серпня 2020 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника адвоката ОСОБА_3 , слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , прокурора Павлоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 на постанови слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.07.2020 про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №12016040370001313 за ч. 2 ст. 272 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернулась до суду зі скаргою та просила скасувати постанови слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.07.2020 про відмову у задоволенні клопотань підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040370001313 22.05.2016 року за ч.2 ст.272 КК України.
Скарга мотивована тим, що 27 липня 2020 року підозрювані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кожен окремо подали слідчому клопотання про проведення слідчих дій та залучення до матеріалів кримінального провадження письмових документів. 29.07.2020 року захисник підозрюваних отримала від слідчого постанови від 27.07.2020 року про відмову у задоволенні клопотання. Постанови слідчого від 27.07.2020 року про відмову у задоволенні клопотань підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є невмотивованими, необґрунтованими та підлягають скасуванню з наступних підстав. Підозрювані ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у поданих слідчому клопотаннях просили викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_8 , який має вищу спеціальну технічну освіту в галузі електроенергетики. Слідчий відмовляючи у задоволенні клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_8 посилався тільки на те, що свідок не має жодного відношення до обставин вчинення кримінального правопорушення і що всі обставини, які мають значення для кримінального провадження є установленими. У постанові слідчого взагалі не вмотивована відмова про допит у якості свідків членів комісії, які проводили спеціальне розслідування. Посилання слідчого на те, що всі обставини, які мають значення для кримінального провадження є встановленими, перевіреними та підтвердженими є хибним. В межах кримінального провадження не встановлені технічні причини нещасного випадку, який стався 21.05.2016 року і які мають значення для повного, всебічного, неупередженого дослідження обставин кримінального провадження. Слідчий щодо залучення до матеріалів кримінального провадження письмових доказів зазначає, що такі докази надаються стороні обвинувачення після виконання вимог ст. 290 КПК України. Проте, такі висновки слідчого суперечать положенням ст. 220 КПК України щодо права підозрюваного, захисту подавати слідчому клопотання на досудовому розслідування. Вказана норма права не містить жодних обмежень у надані клопотань слідчому.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вважала постанови необґрунтованими, просила задовольнити скаргу.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні проти скарги заперечував, вказавши, що постанови були винесені на законних підставах, оскільки свідок не є очевидцем події, допитувати членів комісії необхідності немає, є висновок експертизи. Просив суд відмовити у задоволенні скарги та зазначив, що скаржники затягують досудове розслідування.
Слідчий ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора.
Вислухавши думку осіб, що беруть участь по справі, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №12016040370001313 від 22.05.2016 року, судом встановлено наступне.
Стаття 19 Конституції України вказує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.
Існування такого предмета оскарження зумовлене задекларованою та імплементованою в КПК засадою змагальності сторін у кримінальному провадженні, оскільки одне із законодавчих положень, завдяки якому реалізується зазначена засада, передбачене у ч. 2 ст. 22 КПК, якою встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.
Згідно ч.3 ст. 93 КПК України передбачено, що ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.
В провадження СВ Павлоградського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12016040370001313 від 22.05.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.
27 липня 2020 року підозрювані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заявили клопотання про виклик та допит в якості спеціаліста (свідка), ОСОБА_8 , який має вищу спеціальну технічну освіту в галузі електроенергетики, з наступних питань:
- чи міг електричний струм (одна фаза, або всі три фази) пройти шляхом від низьковольтних комірок сторони НН до шафи ВВ Т-2 КТП-10, враховуючи схему яка була на момент виникнення нещасного випадку (відображена у наряді-допуску №1 від 21.05.2016 р).
- чи могло, те що не було встановлене заземлення на сторону НН КТП-10, стати причиною нещасного випадку, та чи мало це причинно-наслідковий зв`язок із настанням нещасного випадку безпосередньо у шафі ВВ Т-2 КТП-10,
- чи могла бути поява зворотньої напруги від субспоживачів ПАТ ЗАВОД ПАВЛОГРАДХІММАШ ТОВ Павлоградторгбуд код ЄДРПОУ 05469210, або ТОВ Нафта Кепітал Груп код ЄДРПОУ 38812640, враховуючи схему їх електричного живлення на момент настання нещасного випадку.
Також у клопотанні просять долучити до матеріалів зауваження щодо судово-технічної експертизи від 10 березня 2020 року ОСОБА_6 , долучити до матеріалів заяву на проведення додаткового комплексного дослідження, ТОВ Незалежний інститут судових експертиз м.Київ, долучити до матеріалів повідомлення ДНДІСЕ про відсутність у експерта кваліфікації судового експерта за експертною спеціальністю 10.18 Дослідження технічної експлуатації електроустаткування, також, просять провести додаткову судову експертизу, опитати членів комісії з розслідування нещасного випадку.
Як пояснив слідчий в судовому засіданні, постановами слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про допит свідка було відмовлено, посилаючись на те, що в проведенні допиту в якості свідка ОСОБА_8 , який не має жодного відношення до обставин вчинення кримінального правопорушення, не має необхідності так як в ході досудового розслідування обставини, які мають значення для кримінального провадження, є установленими, перевіреними, а також знайшли своє підтвердження.
Як пояснив слідчий в судовому засіданні, постановами слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів документів було відмовлено, посилаючись на те, що матеріали, речові докази які мають значення в кримінальному провадженні згідно ч.6 ст.290 КПК України, необхідно надавати для ознайомлення стороні обвинувачення в порядку виконання вимог ст.290 КПК України.
Як пояснив слідчий в судовому засіданні, постановами слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про проведення додаткової експертизи було відмовлено, посилаючись на те, що у матеріалах міститься висновок експерта за результатами проведення судової інженерно-технічної експертизи дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці № 5597-18 від 10.03.2020 року.
Як пояснив слідчий в судовому засіданні, постановами слідчого Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 у задоволенні клопотання про проведення опитування членів комісії з розслідування нещасного випадку відмовлено, посилаючись на те, що у матеріалах міститься складений та підписаний членами комісії акт з розслідування нещасного випадку.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 КПК України визначено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
За змістом підпункту 3 частини другої статті 283 КПК України досудове розслідування повинно закінчуватись складанням обвинувального акта. Цій стадії відповідно до частини першої статті 290 КПК України передує стадія, на якій прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваного, його захисника про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторона захисту, потерпілий, його представник чи законний представник можуть дійти переконання, що розслідування проведено неповно або однобічно, а отже, є потреба у виконанні додаткових слідчих (розшукових) або інших процесуальних дій. У цьому випадку зазначеними учасниками можуть бути заявлені відповідні клопотання в порядку статті 220 КПК України.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 94 КПК України вказує, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Відповідно до ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
У відповідності до вимог КПК України рішення про допустимість чи недопустимість отриманих в ході досудового розслідування доказів, в тому числі і висновків експерта, є прерогативою виключно суду та здійснюється під час судового розгляду справи по суті, та таке рішення приймається судом в нарадчій кімнаті.
Захисник посилається на те, що експертиза проведена без залучення фахівця в галузі електроенергетики, не висвітлює технічної сторони питання, а тому вважається стороною неприпустимим доказом.
Питання збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку передбаченим Кримінальним процесуальним Кодексом (ст. 93 КПК України).
Відповідно до ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Відтак, висновки експертизи, слідчий суддя в порядку розгляду скарги адвоката на стадії досудового розслідування, не вправі оцінювати на предмет їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Кримінально-процесуальним законодавством передбачено, що показання свідків, отриманих на досудовому слідстві, не мають заздалегідь доказового значення в суді. Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
У даному випадку право підозрюваних на захист не є порушеним, оскільки можливість допиту будь-яких свідків, долучення документів, допит членів комісії, передбачена під час судового розгляду, при дотриманні правил відкриття інформації про цих свідків в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України.
З огляду на встановлені обставини та вимоги процесуального законодавства, клопотання підозрюваних слідчим в межах наданих повноважень, розглянуте, відтак приходжу до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. 214, 303, 376, 369, 372 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на постанови слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 27.07.2020 про відмову у задоволенні клопотань у кримінальному провадженні №12016040370001313 за ч. 2 ст. 272 КК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала в повному обсязі складена 07 серпня 2020 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.08.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 90831871 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування бездіяльність слідчого, прокурора |
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Гаврилов В. А.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Гаврилов В. А.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Шаповалова І. С.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Гаврилов В. А.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Врона А. О.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Юдіна С. Г.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Юдіна С. Г.
Кримінальне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Врона А. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні