Рішення

від 03.08.2020 по справі 335/1002/20

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1002/20 2/335/1568/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2020 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Ільїної Г.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2020 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив про те, що у 2011-2012 роках він працював у Запорізькому муніципальному театрі-лабораторії Ві на посаді електроосвітлювача.

У листопаді 2019 року директор театра Ві ОСОБА_2 надала йому клопотання від 31 серпня 2012 року художнього керівника театру Ві Махевського М.М ОСОБА_3 , яке було написано на ім`я виконуючого обов`язки директора ОСОБА_4 .

У клопотанні ОСОБА_5 зазначив недостовірну інформацію про те, що позивач профнепридатний і на цій підставі просив відсторонити його від роботи освітлювачем.

Так, при працевлаштуванні в театр Ві позивач пройшов навчання з охорони праці у ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат , що підтверджується копіями посвідчень від 28.02.2012 та від 24.01.2012, у яких зазначено про те, що позивач пройшов навчання та може працювати освітлювачем і виконувати роботи з підвищеною небезпекою. Ці посвідчення видаються тільки після проходження медкомісії, яку позивач пройшов у 2012 році. Відповідно до наказу №246 Міністерства охорони здоров`я від 21.05.2007 про Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій електротехнічний персонал відноситься до категорії працівників, які зобов`язані проходити попередній медичний огляд. Крім того, якщо працівник після проходження випробувального терміну продовжив працювати на тій самій посаді, то вважається, що випробувальний термін він пройшов. Ніякими висновками комісій, експертів ніколи не підтверджувалось, що позивач є профнепридатний.

Але виконуюча обов`язки директор театру Ві ОСОБА_4 своїм наказом від 31 серпня 2012 року відсторонила позивача від виконання роботи електроосвітлювача, посилаючись на клопотання ОСОБА_5 , а наказом від 03.10.2012 зобов`язала позивача надавати допомогу двірникам.

Позивач зазначає про те, що завдана йому моральна шкода полягає у тому, що зазначені дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 принижують його честь, гідність і ділову репутацію, наслідком чого стало те, що в театрі Ві позивач працював двірником, проте не працевлаштовувався в театр на посаду двірника, йому це було не потрібно, але до звільнення в грудні 2012, він працював лише двірником.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 діяли не як приватні особи, а як керівники театру Ві , а тому позивач вважає, що театр Ві повинен відшкодувати завдану йому моральну шкоду, яку він оцінює у 10 000,00 грн.

З урахуванням зазначеного позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою судді від 22 травня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторонам надано строк для подання заяв по суті справи. Судове засідання призначено на 12.06.2020.

Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, а строк для його подання не закінчився, ухвалою суду від 12 червня 2020 року відкладено розгляд справи на 03.08.2020 та продовжено строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

Станом на 03.08.2020 року відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Запорізьким муніципальним театром-лабораторією Ві .

На підставі наказу в.о. директора Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві Кайшевої ОСОБА_6 Про відсторонення від роботи №31-осн. від 31.08.2012 ОСОБА_1 було відсторонено від виконання роботи електроосвітлювача починаючи з 03.09.2012 впродовж 14-го театрального сезону. Запропоновано продовжувати працювати столяром на 0,5 ставки за умови власного бажання.

На підставі наказу в.о. директора Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві ОСОБА_4 Про роботу ОСОБА_1 №90 від 03.10.2012 на ОСОБА_1 , у зв`язку з відстороненням його від ведення вистав і їх репетицій, і враховуючи великий обсяг робіт по підтримці земельної ділянки навколо театру в належному стані в осінній період і, особливо, під час роботи виборчої дільниці, додатково з роботами по підтримці робочого стану, безаварійної і надійної роботи пристроїв електроосвітлення, було покладено виконання обов`язків по допомозі двірникам до 01.12.2012.

Підставою для винесення наказу №31-осн. від 31.08.2012 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи стало клопотання художнього керівника Махевського М.М. і доповідні записки режисерів ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .

У клопотанні художнього керівника Махевського М.М. від 31.08.2012 перед в.о. директора Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві Кайшевої ОСОБА_6 ставиться питання про відсторонення ОСОБА_1 від роботи електроосвітлювача у зв`язку з його профнепридатністю та неодноразових відмов режесерів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працювати з освітлювачем ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у результаті яких він працював двірником, спричинили йому моральну шкоду, яка полягає у приниженні його честі, гідності та діловій репутації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 4, 5 ст. 23 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995р. із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001р., № 1 від 27.02.2009р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Щодо доводів позивача про розповсюдження ОСОБА_5 недостовірної інформації про його професійну непридатність та винесення ОСОБА_4 наказів №31-осн. від 31.08.2012 та №90 від 03.10.2012 суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи , недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

ОСОБА_5 звертаючись до в.о. директора Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві Кайшевої О.В. з клопотання про відсторонення ОСОБА_1 від роботи електроосвітлювача діяв як художній керівник Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві , тобто виступав від його імені, а не від свого власного, а отже, не діяв як фізична особа.

Позивачем, наказ в.о. директора Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві Кайшевої О.В. №31-осн. від 31.08.2012 про відсторонення ОСОБА_1 від роботи, який винесено на підставі клопотання ОСОБА_5 від 31.08.2012, у якому, на думку позивача, мітиться недостовірна інформація про його профнепридатність, а також наказ №90 від 03.10.2012 Про роботу ОСОБА_1 у судовому порядку позивачем не оскаржувався, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем, у даному випадку достовірність поширеної інформації доведена в порядку частини третьої статті 277 ЦК України.

Надані позивачем копія посвідчення № 201 про право виконання робіт з підвищеною небезпекою, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов навчання і виявив потрібні знання спеціального навчання з питань охорони праці безпечному виконанню робіт на висоті, яке видано ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат на підставі протоколу засідання комісії з перевірки знань від 24.01.2016 №16 та копія посвідчення №450, яке видане ДП Запорізький навчально-курсовий комбінат , відповідно до якого ОСОБА_1 28.02.2012 та 21.10.2013 підтвердив знання з охорони праці жодним чином не свідчать про те, що інформація зазначена у клопотанні художнього керівника ОСОБА_5 від 31.08.2012 є недостовірною.

Перевіряючи наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, суд також враховує, що позивач не зазначив, в чому саме полягає наявність моральної шкоди, не надав відповідних доказів її заподіяння, зокрема, доказів понесених позивачем моральних страждань, переживань, втрат немайнового характеру тощо, не довів наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями її заподіювача, не надав доказів на підтвердження вини відповідача у її заподіянні. Крім того, позивач, визначаючи в якості компенсації моральної шкоди суму у розмірі 10 000 грн., не зазначив, з яких обставин він виходив при визначенні такого розміру.

З урахуванням зазначеного, та виходячи з того, що зазначена у клопотанні художнього керівника Махевського М.М. від 31.08.2012 інформація про профнепридатність ОСОБА_1 не є недостовірною, а також у зв`язку з тим, що позивачем не лише не обгрунтовано розмір завданої моральної шкоди, а взагалі не доведено факту її заподіяння, суд приходить до висновку, що у задоволенні цього позову слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з тим, що ухвалою судді від 22 травня 2020 року позивачу було відстрочено сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі, на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Запорізького муніципального театр-лабораторія Ві про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено в повному обсязі 05 серпня 2020 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Запорізький муніципальний театр-лабораторія Ві , адреса: 69017, м.Запоріжжя, вул. Наукове містечко, 35, ЄДРПОУ 22137691.

Суддя Н.І. Рибалко