Рішення

від 05.08.2020 по справі 552/2581/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2581/20

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

05.08.2020 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 О ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 552/2581/20 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 9 червня 2020 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_5 з 11 березня 2019 року працював на посаді генерального директора ДП Полтавастандартметрологія , термін та умови праці було визначено контрактом № 10 від 06.03.2019, укладеним між Мінекономрозвитку та позивачем, контракт укладений по 10 березня 2022 року.

7 травня 2020 року позивача звільнили з роботи з підстав, передбачених контрактом, підпункт й пункту 5.3. розділу 5 контракту № 10 від 06.03.2019, за п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Вважає звільнення незаконним.

В поданій до суду позовній заяві позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 07.05.2020 № 72-П про звільнення ОСОБА_5 з посади генерального директора ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації ; визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації від 07.05.2020 № 161-к про звільнення ОСОБА_5 . Просив також поновити ОСОБА_5 на посаді генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації з 8 травня 2020 року, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24921,60 грн та моральну шкоду в сумі 30000 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 9 червня 2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_5 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про час, дату та місце судового засідання з розгляду справи по суті.

Відповідачем ДП Полтавастандартметрологія 1 липня 2020 року подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що саме Мінекономіки наділено повноваженнями щодо звільнення з посади керівника ДП, 07.05.2020 ДП Полтавастандартметрологія отримало копію наказу Мінекономіки № 72-П про звільнення ОСОБА_5 , на підставі якого і було видано наказ ДП Полтавастандартметрологія від 07.05.2020 № 161к. В задоволенні позову відповідач просив відмовити.

Відповідачем Мінекономіки 6 липня 2020 року подано до суду відзив на позовну заяву ОСОБА_5 , який обґрунтований тим, що 09.04.2020 начальником відділу запобігання корупційній діяльності Мінекономіки було подано доповідну записку із викладенням фактів наявності у генерального директора ДП Полтавський центр потенційного конфлікту інтересів із особою, яка перебувала з позивачем у відносинах прямого підпорядкування. Тому міністерством за результатами розгляду даної доповідної записки звільнено ОСОБА_5 з посади генерального директора 07.05.2020 з підстав, передбачених Контрактом, п. 8 ст. 36 КЗпП України. В задоволенні позовних вимог відповідач просив суд повністю відповідати.

07.07.2020 та 17.07.2020 до суду представником позивача подано відповіді на відзиви ДП Полтавастандартметрологія та Мінекономіки, які обґрунтовані тим, що в даному випадку відбулося неправомірне застосування заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів у виді звільнення особи з посади, порушено принцип презумпції невинуватості.

22.07.2020 до суду надійшли заперечення Мінекономіки, в яких відповідач зазначив, що звільнення позивача здійснювалося з підстав, передбачених контрактом, підпункт й пункту 5.3. розділу 5 контракту № 10 від 06.03.2019 та п. 8 ст. 36 КЗпП України та регулювалося договірними відносинами.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті представник позивача повністю підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини. Уточнила зміст позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку та за час вимушеного прогулу та просила стягнути 76010,88 грн середнього заробітку по день поновлення на посаді.

Представники відповідачів щодо задоволення позовних вимог заперечували з підстав, які були викладені в поданих до суду відзивах на позовну заяву.

Суд, заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали позовної заяви та інші заяви по суті справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 наказом від 06.03.2019 № 34-п Мінекономрозвитку був призначений на посаду генерального директора ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації на термін та на умовах, визначених контрактом (том 2 а.с. 29).

Між Мінекономрозвитку та позивачем ОСОБА_5 було укладено контракт від 06.03.2019 № 10 на термін з 11.03.2019 по 10.03.2022 (том 2 а.с. 31-34).

Встановлено, що наказом Мінекономрозвитку з особового складу від 07.05.2020 №72-п звільнено ОСОБА_5 з посади генерального директора державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації 7 травня 2020 року з підстав, передбачених контрактом, підпункт й пункту 5.3. розділу 5 контракту № 10 від 6 березня 2019 року, п. 8 ст. 36 КЗпП України (том 1 а.с. 11).

Згідно з наказом ДП Полтавастандартметрологія від 07.05.2020 № 161к звільнено ОСОБА_5 з посади генерального директора Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації (том 1 а.с. 12).

Згідно зі ст. 235 КЗпП України працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою.

Як встановлено судом, звільнення позивача було вчинено з підстав, передбачених контрактом, підпункт й пункту 5.3. розділу 5 контракту № 10 від 6 березня 2019 року, п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до п. 8 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Підпунктом й пункту 5.3. укладеного контракту № 10 передбачено, що генеральний директор може бути звільнений з посади, а контракт розірваний за ініціативою Мінекономрозвитку, в тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення строку його дії у разі, зокрема, неповідомлення Мінекономрозвитку у встановленому Законом України Про запобігання корупції порядку про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів (том 2 а.с. 31-34).

Той факт, що позивач ОСОБА_5 є особою, що підпадає під дію положень Закону України Про запобігання корупції і відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 28 зазначеного Закону має обов`язок щодо вжиття заходів по недопущенню виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів та повідомляти про наявність таких конфліктів не оспорюється учасниками справи.

Поняття реального та потенційного конфлікту інтересів визначені ст. 1 Закону України Про запобігання корупції , зокрема:

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що 27.09.2018 між позивачем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , укладено договір позики на суму 22500 доларів США (том 1 а.с. 32, 33-40).

ОСОБА_6 з 03.06.2019 перебуває на посаді начальника відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ДП Полтавастандартметрологія (том 2 а.с. 48), на яку переведена з посади провідного інженера із стандартизації центру оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ДП Полтавастандартметрологія .

Відповідно до Статуту ДП Полтавастандартметрологія (том 2 а.с. 15-20) позивач ОСОБА_5 , як генеральний директор ДП Полтавастандартметрологія , вживає заходів для заохочення працівників та накладає дисциплінарні стягнення (п. 7.5).

Отже, як встановлено судом, позивач ОСОБА_5 , як генеральний директор, мав відповідні повноваження щодо застосування заохочень по відношенню до ОСОБА_6 , остання знаходилася з позивачем у відносинах прямої організаційної залежності.

Тому суд приходить до висновку, що за встановлених обставин мав місце потенційний конфлікт інтересів та позивач в силу норм ст. 28 Закону України Про запобігання корупції зобов`язаний був вжити відповідні заходи, зокрема, повідомити не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього такого потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника.

Судом встановлено та не оспроюється позивачем, що ОСОБА_5 не вживав заходів передбачених ст. 28 Закону України Про запобігання корупції та не повідомляв Мінекономрозвитку про наявність у нього конфлікту інтересів відносно начальника відділу з оцінки відповідності світлотехнічної та електропобутової продукції ДП Полтавастандартметрологія Федорини Т ОСОБА_7 .

Оскільки позивач ОСОБА_5 , маючи відповідні повноваження щодо застосування заохочень по відношенню до ОСОБА_8 і обов`язки щодо вжиття заходів по недопущенню виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів та повідомлення про наявність такого конфлікту до органу управління, не повідомив уповноважений орган управління про потенційний конфлікт інтересів, суд приходить до висновку, що має місце порушення позивачем умов Контракту № 10 від 06.03.2020.

Частиною 3 статті 21 КзпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Встановлено, що підставою для звільнення позивача за пунктом 8 статті 36 КЗпП України стала доповідна записка начальника відділу запобігання корупційній діяльності Мінекономрозвитку ОСОБА_9 щодо наявності конфлікту інтересів у генерального директора ОСОБА_5 про який останній не повідомив Мінекономрозвитку.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Оскільки за умовами укладеного між сторонами контракту від 06.03.2019 № 10 зазначена обставина є підставою для звільнення генерального директора з посади, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав вважати оспорювані накази незаконними та їх скасування.

При вирішенні справи суд приходить до висновку, що з врахуванням особливостей контрактної форми трудового договору, визначальним у даному випадку є сам факт порушення позивачем умов контракту.

Також судом встановлено, що наказ від 07.05.2020 № 72-п Про звільнення ОСОБА_5 прийнятий уповноваженим на те органом - Мінекономіки, оскільки відповідно до п. 1.1. Статуту ДП Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації засноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Уповноважений орган управління) та є державним комерційний підприємством. Пунктом 7.3 Статуту передбачено, що управління підприємством здійснюється генеральним директором, який призначається на посаду Уповноваженим органом управління шляхом укладення контракту.

Посилання позивача на ту обставину, що у нього не було відібрано письмові пояснення судом оцінюється критично.

В силу норм ст. 149 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення, одним із яких є звільнення.

В даному випадку до позивача ОСОБА_5 не було застосовано заходи дисциплінарного стягнення, а мало місце припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом.

Отже, в уповноваженого органу був відсутній в силу норм закону обов`язок відібрати письмові пояснення у позивача.

Твердження позивача про те, що ОСОБА_6 знаходилася в безпосередньому підпорядкуванні у заступника генерального директора Щур Л.С. не заслуговує на увагу.

Як встановлено судом, саме генеральний директор (а не його заступники) мав повноваження щодо вжиття заходів як заохочення працівників підприємства, так і накладення дисциплінарних стягнень.

Наданими до суду та дослідженими в судовому засіданні наказами по ДП Полтавастандартметрологія встановлено, що саме ОСОБА_5 , як генеральний директор підприємства, неодноразово приймав рішення щодо заохочення ОСОБА_6 (том 1 а.с. 56-57, 104, 106, 108, 110-127, 152-163, 177-281, том 2 а.с. 50-53), а також щодо переведення останньої на посаду начальника відділу (том 1 а.с. 55, том 2 а.с. 48).

Той факт, що правовідносини з договору позики між ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_5 виникли 27.09.2018, а не 27.09.2019, як зазначено в доповідній записці начальника відділу запобігання корупційній діяльності ОСОБА_9 , жодним чином не впливає на факт існування потенційного конфлікту інтересів.

Наявність у позивача фінансових зобов`язань по відношенню до ОСОБА_6 , яка знаходилася в його безпосередньому підпорядкуванні, визнається позивачем.

При вирішенні справи суд також враховує ту обставину, що заходи самостійного врегулювання конфлікту інтересів в силу норм ст. 29 Закону України Про запобігання корупції вживаються безпосередньо самими особами, зазначеними у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, у яких наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів (а не роботодавцем), шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення / ініціювання звільнення з посади.

Як встановлено судом, позивачем такі заходи вжиті не були, а Мінекономрозвитку не є особою, яка може вживати такі заходи.

Одним із заходів зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів відповідно до норм ст. 29 Закону України Про запобігання корупції є звільнення особи.

Не вжиття уповноваженим органом більш м`яких заходів врегулювання, на що посилається позивач, жодним чином не спростовує правомірність рішення Міністерства про звільнення позивача ОСОБА_5 .

Як встановлено судом, звільнення позивача ОСОБА_5 було здійснено на умовах, які визначені укладеним між сторонами контрактом, та на які погодився позивач під час його укладення, на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України, а не в порядку, визначеному Законом України Про запобігання корупції .

Той факт, що відсутнє судове рішення про визнання позивача винним у вчиненні певного корупційного правопорушення або правопорушення, пов`язаного з корупцією, не спростовує правомірність звільнення позивача на підставі п.8 ст.36 КЗпП України.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації у про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

Оскільки в судовому засіданні неправомірність звільнення позивача не знайшла свого підтвердження, не встановлено підстав для поновлення ОСОБА_5 на роботі, а повний розрахунок з позивачем відповідач провів (том 1 а.с. 15), позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власником або уповноваженим ним органом моральна шкода відшкодовується працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні судом не встановлено протиправність дій відповідача, не доведено наявність моральних страждань, які були б спричинені в результаті протиправних дій відповідача, жодні докази наявності моральної шкоди не наведені.

Суд, вирішуючи справу в межах вимог та на підставі наданих до суду доказів, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, приходить до висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди, які є похідними від позовних вимог ОСОБА_5 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заявлені безпідставно та не підлягають до задоволення.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні заявлених ним позовних вимог понесені ним судові витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 141 ЦПК України не підлягають йому відшкодуванню.

Судовий збір в частині вимог про поновлення на роботі суд вважає за можливе віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Міністерства розвитку економки, торгівлі та сільського господарства України, Державного підприємства Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Полтави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_5 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, місцезнаходження 01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 12/2, код ЄДРПОУ 37358596.

Відповідач - Державне підприємство Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації , місцезнаходження 36014, м. Полтава, вул. Генерала Духова, 16, код ЄДРПОУ 04725987.

Повне судове рішення складено 7 серпня 2020 року.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко