Постанова

від 07.08.2020 по справі 806/1261/15

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/1261/15

Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

07 серпня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Полотнянка Ю.П. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малинської районної державної адміністрації, Головного управління ДПС у Житомирській області, Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними та скасування висновку від 19.02.2015 №89/06-13-17 і розпорядження від 27.02.2015 №10-к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Малинської районної державної адміністрації, Малинської об`єднаної ДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (в подальшому замінено на - Головне управління ДПС у Житомирській області), Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправним та скасування висновку Малинської об`єднаної ДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 19.02.2015 №89/06-13-17.

Також, позивач просив визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації Литвиненка В.М. від 27.02.2015 № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України, поновити позивача на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області та зобов`язати Малинську районну державну адміністрацію видати розпорядження про призначення ОСОБА_1 на посаду Управління регіонального розвитку Малинської РДА та стягнути з Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 159430,60 грн. (з урахуванням збільшення позовних вимог).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 позов задоволено частково.

Скасовано висновок Малинської ОДПІ (правонаступник ГУ ДПС України в Житомирській області) про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" від 19.02.2015 № 89/06-13-17 в частині зазначеного, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пункті 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 .

Скасовано розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації Литвиненка В.М. від 27.02.2015 № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Стягнуто з Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 112 116,90 грн. із попереднім вирахуванням та утриманням усіх необхідних податків, зборів і обов`язкових платежів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить, задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідача.

Позивач в судове засідання не з`явився, належного представника не направив, разом з тим про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, на адресу суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи за його відсутності та відсутності його представника.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, разом з тим про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Разом з тим, 01.04.2020 на адресу суду надійшло клопотання відділ містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

24.03.2020 на адресу суду надійшло клопотання Малинської районної державної адміністрації про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Також, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2020 апеляційну скаргу Управлінням регіональної та гуманітарної діяльності Малинської районної державної адміністрації Житомирської області залишено без руху у зв`язку з невідповідностю апеляційної скарги вимогам ч. 3 ст. 298 КАС.

Разом з тим, 17.07.2020 набрав чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX.

Згідно з п.2 ч.2 резолютивної частини даного Закону, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом

З урахуванням вищевказаного та у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2020 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління регіональної та гуманітарної діяльності Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2020.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, 01.04.2020 на адресу суду надійшло клопотання про заміну відповідача (Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області) у справі на правонаступника - відділ містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до розпорядження №146 від 19.09.2019 утворено юридичну особу публічного права управління регіональної та гуманітарної діяльності Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, реорганізувавши шляхом злиття управління гуманітарної сфери Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області та центру надання адміністративних послуг Малинської районної державної адміністрації Житомирської області. Також зазначено, що управління регіональної та гуманітарної діяльності Малинської районної державної адміністрації Житомирської області є правонаступником управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області.

В подальшому згідно з розпорядженням №47 від 27.02.2020 змінено назву управління регіональної та гуманітарної діяльності Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на відділ містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області.

Враховуючи те, що відповідач у справі реорганізований шляхом приєднання в управління регіональної та гуманітарної діяльності Малинської районної державної адміністрації Житомирської області ат подальше перейменування в відділ містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, а спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд апеляційної інстанції вважає, що клопотання про заміну відповідача на правонаступника підлягає задоволенню.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами по справі,

29 грудня 2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - Малинської РДА) (т.1 а.с.13).

Малинською ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області проведено перевірку достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України Про очищення влади , щодо ОСОБА_1 , за результатами якої складено висновок від 19 лютого 2015 року.

У висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки, з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та наданих документів встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої ст.2 Закону України Про очищення влади , які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 .

Також, встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України Про очищення влади , відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел (т.1 а.с.12).

02.03.2015 ОСОБА_1 звільнено розпорядженням голови Малинської райдержадміністрації від 27.02.2015 №10-К Про звільнення ОСОБА_1 (т.1 а.с.20)

Не погодившись з висновком податкового органу та рішенням про звільнення позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що позивач у своїй заяві від 09.01.2020 року підтримав повністю позовні вимоги та просив суд їх задовольнити, а саме:

1. Визнати протиправним та скасувати Висновок Малинської ОДПІ ГУДФС у Житомирській області від 19.02.2015;

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Малинської РДА від 27.02.2015 №10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади;

3. Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА;

4.Стягнути з Малинської РДА на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 159 430,60 грн.;

5. Зобов`язати Малинську районну державну адміністрацію видати розпорядження про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Управління регіонального розвитку Малинської РДА.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що 19.12.2014 позивачем була написана власноручно заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" з додаванням копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік (а.с.48).

23.12.2014 Малинською райдержадміністрацією були направлені запити до Малинської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління юстиції у Житомирській області, Служби безпеки України, Територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області (а.с.47).

Відповідно до розпорядження голови Малинської райдержадміністрації від 25.12.2014 №103-К "Про призначення ОСОБА_1 " 29.12.2014 ОСОБА_1 був призначений на посаду начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської райдержадміністрації.

Малинською ОДПІ у відповідності до вимог Закону №1682 проведена перевірка ОСОБА_1 та складений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади".

У висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік позивач вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пункті 1- 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 , а саме:

1. ОСОБА_1 не відобразив 1/5 частину квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , право власності за ним, яке підтверджено листом №8 від 20.01.2015 Малинського районного комунального підприємства з технічної інвентаризації та наданою інформацією з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №32149095 від 13.01.2015.

2. ОСОБА_1 не відобразив земельну ділянку в с. Іванівка Малинського району Житомирської області загальною площею 0,6000 гектарів, право власності за ним, яке підтверджено інформацією наданою Головним управління Держземагенства у Житомирській області № 8-6-0.3-621205/2-15 від 28.01.2015.

За результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 та підтвердних документів також встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України Про очищення влади , відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел (т.1 а.с.12).

Також, суд першої інстанції вказав, що у відповідності до п.12 Порядку №1100 позивачу запропоновано надати пояснення щодо виявлених розбіжностей. Своїм правом позивач скористався, надав пояснення та підтверджуючі документи.

Висновок від 19.02.2015 № 89/06-13-17 був направлений Малинською районною державною адміністрацією у строки, визначені п.14 Порядку №1100 та став підставою для звільнення позивача з займаної посади.

Так, в ході перевірки Малинською ОДПІ наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік, податковим органом встановлено, що позивачем не вказано відомостей про 1/5 частину квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку в с. Іванівка Малинського району Житомирської області загальною площею 0,6000 гектарів. При цьому зазначено, що вказане майно набуто ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пункті 1- 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади".

На підтвердження вказаних обставин матеріали справи містять копію свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1993 (т.1 а.с.19) та копію державного акта на право власності на земельну ділянку, зареєстрованого 28.01.2011 (т.1 а.с.18).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 у періоди набуття права власності на зазначене майно не обіймав посад, визначених у пунктах 1- 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що Малинська ОДПІ Житомирської області дійшла помилкових висновків при проведенні перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" в частині зазначення у висновку від 19.02.2015, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пункті 1- 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади".

А отже, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування висновку Малинської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області від 19.02.2015 № 89/06-13-17 частково обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню в частині скасування висновку Малинської ОДПІ (правонаступник ГУ ДФС України в Житомирській області) про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади" від 19.02.2015 в частині зазначеного, що за результатами проведеної перевірки з урахуванням письмових пояснень ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2013 рік, вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого (набутих) ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пункті 1 - 10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права) ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Малинської районної державної адміністрації Литвиненка В.М. від 27.02.2015 № 10-к про звільнення ОСОБА_1 з посади на підставі пункту 7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України, то суд першої інстанції зазначає, що в зв`язку із частковим скасуванням судом висновку Малинської ОДПІ від 19.02.2015 № 89/06-13-17, на підставі якого головою Малинської РДА Литвиненком В.М. було прийнято розпорядження від 27.02.2015 № 10-к про звільнення позивача з посади на підставі пункту 7-2 ст.36 Кодексу законів про працю України, то позовні вимоги в частині визнання розпорядження незаконним та його скасування підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про зобов`язання Малинської РДА видати розпорядження про призначення ОСОБА_1 на посаду начальника Управління регіонального розвитку Малинської РДА та стягнення з Малинської РДА Житомирської області середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 159430,60 грн., суд першої інстанції зазначає, що позивач оскаржуваним розпорядженням від 27.02.2015 року № 10-к був звільнений з посади начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА Житомирської області.

Згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 12 січня 2018 року №10 Про структуру та граничну чисельність Малинської районної державної адміністрації Житомирської області утворено юридичну особу публічного права Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, реорганізувавши шляхом злиття відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (код ЄДРПОУ 36128059, пл.Соборна, 6а, м.Малин, 11601), відділ економічного розвитку, торгівлі і туризму Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, (код ЄДРПОУ 02740847, пл.Соборна, 6а, м.Малин, 11600) управління агропромислового розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, код ЄДРПОУ 00730916, пл.Соборна, 6а, м.Малин, 11600) та відділ з питань цивільного захисту Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (код ЄДРПОУ 35748735, пл.Соборна, 6а, м.Малин, 11600) поклавши на управління, що утворюється, функції з реалізації державної політики в районі, які виконували підрозділи, що реорганізуються.

Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області є правонаступником зобов`язань, прав та обов`язків відповідно відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, відділу економічного розвитку, торгівлі і туризму Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, управління агропромислового розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, та відділу з питань цивільного захисту Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, що припиняються (т.1 а.с.189-194).

До Єдиного державного реєстру юридичний осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.03.2018 внесено запис про припинення юридичної особи публічного права відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області.

Згідно п.16 Положення про Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, Управління - є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки (т.1 а.с.227).

На підставі вказаного суд першої інстанції прийшов до висновку, що поновлення на роботі полягає в тому, що працівнику надається та ж робота, яку він виконував до звільнення його з роботи. При цьому повноваження суду при вирішенні трудового спору щодо поновлення працівника на попередній роботі не слід ототожнювати із процедурою призначення на посаду, що належить до компетенції роботодавця. Виходячи із положень трудового законодавства незаконно звільнений працівник не може бути рішенням суду призначений на будь-яку посаду у новостворений орган, так як суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції органу державної влади.

За такого правового врегулювання, адміністративний суд позбавлений можливості зобов`язати орган державної влади призначити позивача на роботу, оскільки такому призначенню на державну службу до районної державної адміністрації передує встановлена процедура проведення конкурсу та перевірки, що проводиться компетентними органами, а тому вимога позивача про зобов`язання Малинську району державну адміністрацію видати розпорядження про призначення ОСОБА_1 на посаду голови Управління регіонального розвитку Малинської РДА, не підлягає задоволенню.

Також, суд першої інстанції зазначив, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що середньоденна заробітна плата позивача складає 92,05 грн. (т.1 а.с.125).

Період вимушеного прогулу позивача з 27 лютого 2015 року по 15 січня 2020 року становить - 1218 робочих днів, а відтак, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 112 116,90 грн. (1218 х 92,05), який необхідно стягнути з Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області як правонаступника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА Житомирської області так як Управління являється юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і рахунки в органах Казначейської служби України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, однак зазначає, що судом першої інстанції не до кінця вирішено наявний спір.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В свою чергу, апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині невирішення питання про поновлення позивача на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА шляхом видання розпорядження про призначення на посаду начальника управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації та відповідно зобов`язання Малинсько РДА видати таке розпорядження.

Крім того, позивач не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, оскільки вважає, що стягнення підлягає саме з Малинської РДА.

Отже, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апелянта.

В цій частині колегія суддів зазначає, що оскільки, оскаржуваний наказ про звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню (встановлено судом першої інстанції та не оскаржується позивачем).

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи неправомірність звільнення позивача, колегія суддів приходить до висновку про необхідність його поновлення на попередньо займаній посаді.

Зміна структури та штатного розпису підрозділів шляхом неодноразової реорганізації не є підставою для відмови позивачу у захисті його прав, порушених незаконним звільненням, шляхом поновлення на попередній посаді відповідно до частини першої статті 235 КЗпП, а тому колегія суддів відхиляє доводи відповідача в цій частині.

З тих самих підстав колегія суддів не погоджується й з доводами позивача в цій частині. Тобто, суд не погоджується з доводами позивача, що оскільки відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА реорганізований, а його діяльність припинена то його слід поновити на посаді начальника управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області (правонаступник), оскільки КЗпП України чітко передбачає, що особа (працівник) повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Єдиною підставою для відмови в поновлені є ст.240-1 КЗпП України, яка передбачає, що у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

Однак, в даному випадку відбувались реорганізації, а не ліквідація, тому позивача слід поновити на посаді, з якої його було звільнено.

Отже, оскільки звільнення з посади відбулось з порушенням норм трудового законодавства, тобто права позивача було порушено, колегія суддів приходить до висновку, що дані обставини тягнуть за собою обов`язкове їх відновлення шляхом поновлення позивача на посаді з якої його звільнили.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.06.2019 справа №154/1643/16, постанова від 09.10.2019 справа №П/811/1672/15, постанова від 01.07.2020 по справі №811/952/15.

Крім того, в цій частині колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до пункту 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року № 9 у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше, наприклад, державного підприємства в орендне підприємство або підприємства в господарське товариство) дія трудового договору працівника продовжується (частина третя статті 36 КЗпП України в редакції від 19 січня 1995 року). При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

В свою чергу, суд першої інстанції цього питання не вирішив.

Доводи ж позивача в частині видання розпорядження про призначення його начальником управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації з урахуванням вказаного вище також не підлягають задоволенню, оскільки відсутні підстави для поновлення позивача на посаді начальника управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, є лише підстави для поновлення позивача на посаді з якої його було звільнено (начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА).

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати .

Відповідно до п.5 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абз.1 п.8 розділу IV Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що середньоденна заробітна плата позивача складає 92,05 грн. (т.1 а.с.125). Дана обставина не заперечується позивачем.

Отже, відповідно до Порядку № 100 середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів з дня звільнення по день винесення рішення про поновлення.

Однак, колегія суддів зазначає, що оскільки судом першої інстанції не поновлено позивача на посаді з якої його звільнено, в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

При цьому, оскільки судом апеляційної інстанції змінено рішення суду першої інстанції в частині поновлення позивача на посаді, суд також приходить до висновку про зміну розміру суми стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в частині зазначення кінцевої дати, а саме по дату винесення постанови суду, яким поновлено позивача на посаді, включно.

Період вимушеного прогулу позивача з 27 лютого 2015 року по 07 серпня 2020 року становить - 1364 робочих днів, а відтак, втрачений заробіток за час вимушеного прогулу становить 125 5556,20 грн. (1364 х 92,05), який необхідно стягнути з відділу містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області, як правонаступника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА Житомирської області, так як він є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс і рахунки в органах Казначейської служби України.

Також колегія суддів зазначає, що доводи апелянта в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Малинської районної державної адміністрації Житомирської області не підлягають задоволенню, оскільки відділ містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області є окремою юридичною особою, як встановлено судом має рахунки в органах Казначейської служби України та баланс і є належним правонаступником відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА Житомирської області.

Отже, в сукупності встановлених обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов частково вірного висновку, однак не вирішив питання поновлення на роботі, що призвело до невірного вирішення спору в частині суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи, що суд першої інстанції дійшов в частині позовних вимог вірного висновку, але не вирішив одну з вимог, яка призвела до зміни іншої вимоги, колегія суддів приходить до висновку щодо зміни рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2020, змінивши та доповнивши мотивами викладеними в даній постанові.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малинської районної державної адміністрації, Головного управління ДПС у Житомирській області, Управління регіонального розвитку Малинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправними та скасування висновку від 19.02.2015 №89/06-13-17 і розпорядження від 27.02.2015 №10-к, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінити з мотивів викладених в цій постанові та відповідно змінити резолютивну частину:

"Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Малинської РДА.

Стягнути з відділу містобудування, архітектури, інфраструктури та житлово-комунального господарства Малинської районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 125 556,20 грн. грн. з попереднім вирахуванням та утриманням усіх необхідних податків, зборів і обов`язкових платежів".

В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Полотнянко Ю.П. Ватаманюк Р.В.