Ухвала

від 07.08.2020 по справі 640/757/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 серпня 2020 року

Київ

справа № 640/757/19

адміністративне провадження № К/9901/19281/20

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №640/757/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова Корпорація України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Вперше касаційна скарга у цій справі подана Офісом великих платників податків ДПС 22.04.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 28.04.2020 повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд зазначив, що скаржником у касаційній скарзі не наведено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. При цьому роз`яснено, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Вдруге касаційна скарга подана 05.06.2020, яку Верховний Суд ухвалою від 25.06.2020 знову повернув з тих підстав, що скаржником у касаційній скарзі не наведено підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга. Крім того, скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

04.08.2020 до суду втретє надійшла касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС (далі - скаржник).

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що скаржник так і не врахував наданих роз`яснень - у касаційній скарзі так і не виклав передбачених КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Зазначаючи про неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.09.2018 у справі №822/1771/17, від 24.01.2018 у справі №2а-19379/11/2670, від 27.03.2018 у справі №826/1588/13-а, скаржник наводить витяги з контексту цих постанов, які стосуються оцінки того чи іншого аргументу контролюючого органу або загальних висновків, які обставини має враховувати суд при дослідженні реальності господарських операцій.

Натомість, обґрунтування зазначеної підстави зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Крім того, скаржник не зазначає, в чому саме висновки судів попередніх інстанцій не відповідають висновкам Верховного Суду, які викладені у наведених скаржником постановах. При цьому, безпосередній висновок щодо застування норм права, які у них викладено полягає в тому, що господарська операція має бути фактично здійснена, спричиняти зміни у майновому стані платника і підтверджуватися належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку.

Саме досліджуючи реальність господарських операцій шляхом надання правової оцінки наявним первинним документам у сукупності зі встановленими обставинами справи, суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Фактично, доводи касаційної скарги зводяться до надання неправильної правової оцінки встановленим судами обставинам, що не узгоджується із формально наведеною ним підставою для касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Незгода з наданою судами правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим судами доказів не є тотожним застосуванню судами норм права без урахування висновків Верховного Суду. Наявність судових рішень суду касаційної інстанції у справах, за наслідками розгляду яких у задоволенні позову було відмовлено також не свідчать про неправильне застосування судами у цій справі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Офісу великих платників податків ДПС підлягає поверненню як така, що не містить належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2019 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2020 у справі №640/757/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова Корпорація України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон