Постанова

від 06.08.2020 по справі 805/834/16-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 805/834/16-а

касаційне провадження № К/9901/27005/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - Костянтинівська ОДПІ) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 (головуючий суддя - Ляшенко Д.В., судді - Ястребова Л.В., Компанієць І.Д.) у справі за позовом Комунального закладу Донецький палац молоді Юність (далі - Заклад) до Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області, Маріупольської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі - Маріупольська ОДПІ) про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року Заклад звернувся до суду із позовом до Костянтинівської ОДПІ та Маріупольської ОДПІ, у якому просив зобов`язати привести дані інформаційної системи фіскального органу по Закладу у відповідність до податкової звітності зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року у сумі 67832,61 грн., відновивши дані по сплаті єдиного внеску, що були спрямовані на безпідставне погашення за рахунок поточних платежів у порядку календарної черговості.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Заклад послався на те, що: заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014 року у Закладу немає, оскільки за жовтень 2014 року заробітна плата не нараховувалась і в цей період через проведення бойових дій в місті Донецьку Заклад свою діяльність не здійснював та ним не подавався звіт форми №Д4 за жовтень 2014 року, який був поданий невідомими особами, що скористалися електронним підписом керівника закладу; податковий орган діяв неправомірно, прийнявши звіт форми №Д4 за жовтень 2014 року і включивши в облікову картку платника податків суму єдиного соціального внеску за жовтень 2014 року; в силу положень частини третьої пункту 9 4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платники єдиного внеску, визначені у статті 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території наседених пінктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування .

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 05.07.2016 у задоволенні позову відмовив.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із факту подання Закладом звіту за формою №Д4 за жовтень 2014 року та, як наслідок, наявності у податкового органу підстав для відображення даних відповідного звіту у Інтегрованій картці платника.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 20.09.2016 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково: зобов`язав Костянтинівську ОДПІ виключити з особового рахунку Закладу заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування за жовтень 2014 року у сумі 67832,61 грн. та зарахувати сплачені 67832,61 грн. в якості оплати поточних платежів зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, починаючи з липня 2015 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що: звіт форми №Д4 за жовтень 2014 року був поданий невідомими особами, що скористалися електронним підписом керівника закладу, що підтверджується меморіальним ордером № 5 за жовтень 2014 року, оскільки у жовтні 2014 року заробітна плата взагалі не нараховувалась та не сплачувалась; невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату позивач не мав можливості, оскільки внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 22.07.2014 ДП Укрпошта було призупинено пересилання поштових відправлень до вказаних територій; за відсутності передбачених Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, додатків до звіту у податкового органу були відсутні підстави вважати такий звіт податковою звітністю і включати його дані в облікову карту платника суму єдиного соціального внеску за жовтень 2014 року.

Костянтинівська ОДПІ оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 18.11.2016 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що суд апеляційної інстанцій неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невірного застосування як матеріального так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення спору, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: факт подання звіту невідомими особами, що скористались електронним підписом керівника Закладу, не знайшов свого документального підтвердження, з урахуванням того, що позивач не звертався до правоохоронних органів з цього приводу; до 22.06.2015 звіти подавались Закладом до ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, виконання функцій якої було покладено на Маріупольську ОДПІ, тобто саме Костянтинівська ОДПІ не отримувала вищевказаний звіт Закладу; засобами АС Податковий блок на центральному рівні в картці особового рахунку платника було здійснено нарахування єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми, зазначені у звіті Закладу за жовтень 2014 року і на теперішній час у АС Податковий блок відсутні будь-які режими, які дозволяють коригувати нарахування у бік зменшення необґрунтованої податкової заборгованості; відповідно до частини шостої статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У запереченні на касаційну скаргу Заклад просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів Заклад посилається на те, що: з 01.08.2014 позивачем був оголошений простій у роботі Закладу на невизначений період; підтвердженням неможливості здійснювати господарську діяльність є фотофакти із зображенням пошкоджень будівлі Закладу та повідомлення із засобів масової інформації щодо подій 24.08.2014; Заклад поновив роботу на підконтрольній українській владі території з 22.06.2015 за адресою: Донецьк обл., м. Костянтинівка, пл. Перемоги, 8 і почав своєчасно нараховувати податки та збори, а сертифікатом Торгово-Промислової палати № 5095 від 22.09.2015 були засвідчені форс-мажорні обставини щодо Закладу за період з 01.07.2014 по 22.06.2015; відповідно до пункту 5 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 04.06.2020 прийняв касаційну скаргу Костянтинівської ОДПІ до провадження, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження та призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 09.06.2020.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Заклад зареєстровани в якості юридичної особи, включений до ЄДРПОУ за номером 02549687.

З 22.06.2015 Заклад зареєстрований за адресою: пл. Перемоги,8, м. Костянтинівка, Донецька область та перебуває на обліку платників податків в Костянтинівській ОДПІ.

У період з 01.10.2014 до 22.06.2015 Заклад був зареєстрований і здійснював свою діяльність за адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 189, перебував на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області, функції якої були покладені на Жовтневу ОДПІ м. Маріуполя ГУ Міндоходів у Донецькій області, правонаступником якої є Маріупольська ОДПІ.

18.11.2014 до ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області засобами електронного зв`язку надійшов звіт форми №Д4 за жовтень 2014 року за №1414086765, відповідно до якого сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2014року становила 67832,61 грн.

Проте, в своїх поясненнях позивач зазначив, що ним не подавався звіт форми № Д4 за жовтень 2014 року, а був поданий невідомими особами, що скористалися електронним підписом керівника закладу, що підтверджується листом Державної казначейської служби України від 19.09.2014 № 9-09/265-21096, в якому вказано, що Казначейство керується постановою Національного банку України від 06.08.2014 № 466 Про зупиненян здійсненян усіх видів фінансових операцій у населених пунктах, які не контролюються українською владою , тобто фінансування бюджетних установ, до складу яких належить і Заклад, було зупинено.

Також Заклад надав довідку Костянтинівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області від 19.06.2015 № 4/10240 про те, що в.о. директора Закладу - ОСОБА_2 дійсно звертався до Костянтинівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області за фактом непередачі документів, основних фондів, установчих та фінансово-господарських документів та печатки в.о. директора Закладу - ОСОБА_2 .

При цьому, Заклад не мав можливості невідкладно звернутися до АЦСК ІДД ДФС за скасуванням посиленого сертифікату, оскільки внаслідок проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, зокрема у місті Донецьк з 22.07.2014 ДП Укрпошта було призупинено пересилання поштових відправлень до вказаних територій.

Крім іншого, звіт форми № Д4 за жовтень 2014 року не містив передбачених Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Міністерством доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, додатків, з огляду на що у податкового органу були відсутні підстави вважати такий звіт податковою звітністю і включати його дані в облікову карту платника суму єдиного соціального внеску за жовтень 2014 року.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виключно цим Законом визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розмір єдиного внеску, орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність, склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Абзацами 1, 2 частини восьмої цієї статті (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2, 4.9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. Звіт повинен містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць звіту. Звіт формується страхувальником або відповідальною особою страхувальника та включає таблиці, що наведені у додатках 4 - 7 до цього Порядку. Таблиця 6 додатка 4 до цього Порядку призначена для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці. Такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до цього Порядку.

За встановлених суд апеляційної інстанцій обставин, що звіт форми № Д4 за жовтень 2014 року не містив передбачених Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Міністерством доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, додатків, висновок суду апеляційної інстанції про те, що у податкового органу були відсутні підстави вважати такий звіт податковою звітністю і включати його дані в облікову карту платника суму єдиного соціального внеску за жовтень 2014 року є обґрунтованими.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 був затверджений Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

За визначеннями, наведеними у пункті 2 розділу І Порядку, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; достовірність показників інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у інформаційній системі, показникам первинних документів; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається в інформаційній системі, встановленим алгоритмам (правилам) її співставності та логічного і арифметичного контролю; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Згідно з пунктами 3-6 розділу І Порядку оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень. Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії. При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи. За даними оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску ДФС та її територіальними органами формується звітність про нарахування та надходження податків, зборів, єдиного внеску, надходження митних та інших платежів до бюджетів, податковий борг, недоїмку зі сплати єдиного внеску, відшкодування податку на додану вартість, результати контрольно-перевірочної роботи, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), надміру сплачені податки, збори, єдиний внесок тощо.

Підпунктом 1 глави 1 розділу ІІ Порядку передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Відповідно до пункту 1 глави 1 розділу ІІІ Порядку для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Виходячи з аналізу наведених вище положень, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у платника податків правового інтересу, щоб дані його інтегрованої картки відповідали показникам його податкової звітності та відображали реальний стан розрахунків з бюджетом.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги та зобов`язуючи Костянтинівську ОДПІ зарахувати сплачені 67832,61 грн. в якості оплати поточних платежів зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, починаючи з липня 2015 року, в порушення вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15.12.2017), вийшов за межі позовних вимог, оскільки Заклад у позовній заяві таких вимог не заявляв, з огляду на що рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні, шляхом виключення вказаних положень із резолютивної частини постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016. В решті рішення суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Враховуючи зазначене, касаційна скарга Костянтинівської ОДПІ підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 підлягає зміні, шляхом виключення положень про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Костянтинівської ОДПІ зарахувати сплачені 67832,61 грн. в якості оплати поточних платежів зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, починаючи з липня 2015 року із резолютивної частини постанови.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 змінити, виключивши із резолютивної частини постанови положення про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Костянтинівської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області зарахувати сплачені 67832,61 грн. в якості оплати поточних платежів зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, починаючи з липня 2015 року.

В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева Т.М. Шипуліна В.В. Хохуляк