Постанова

від 31.07.2020 по справі 909/1040/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2020 р. Справа № 909/1040/18

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Матущак О.І.,

в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Інкорд ЛТД, б/н від 16 березня 2020 року

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року (підписана 24.02.2020) суддя Стефанів Т.В.

про передачу за виключною підсудністю

справи №909/1040/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Інкорд ЛТД, с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області

до відповідача Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, м. Івано-Франківськ

до відповідача Державної казначейської служби України, м. Київ

за участю прокуратури Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної казначейської служби України

про відшкодування майнової шкоди в сумі 26 296 788,42 грн.

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірми Інкорд ЛТД звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідачів: Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та Державної казначейської служби України про відшкодування майнової шкоди в сумі 26 296 788,42 грн.

Ухвалою суду від 25 лютого 2019 року у справі №909/1040/18 замінено відповідача-1 Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області на належного відповідача - Івано-Франківський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2019 року у справі №909/1040/18 позов задоволено частково: присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Інкорд ЛТД 8 407 004 грн. - шкоди, завданої незаконними діями Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. В частині позовних вимог про стягнення 3 124 846 грн. шкоди, 13 293 916,68 грн. збитків від інфляції та 1 471 021,74 грн. 3% річних - відмовлено. Поряд з тим, суд відмовив у задоволенні позову до Державної казначейської служби.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року у справі №909/1040/18 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2019 року залишено без змін, апеляційні скарги Першого заступника прокурора Івано-Франківської області, ТОВ фірми Інкорд ЛТД та Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області - без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №909/1040/18 касаційні скарги ТзОВ Фірма Інкорд ЛТД , Івано-Франківського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та заступника прокурора Львівської області задоволено частково; постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи №909/1040/18 ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27 січня 2020 року справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року справу №909/1040/18 передано за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвала суду мотивована тим, що спір у цій справі, в якій одним із відповідачів є центральний орган виконавчої влади - Державна казначейська служба України, підлягає розгляду, згідно з ч.5 ст.30 ГПК України, за виключною підсудністю Господарським судом міста Києва.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Інкорд ЛТД звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року справу №909/1040/18, а справу передати на розгляд до місцевого суду в складі іншого судді. Зокрема, зазначає, що позовні вимоги до відповідача-2 - Державної казначейської служби України вирішені судом першої інстанції, рішенням якого відмовлено у задоволенні позову до вказаного органу. Одночасно вказує, що належним відповідачем у цій справі є територіальне управління Державної казначейської служби у м. Івано-Франківську, у зв`язку з чим, відсутні підстави для передачі справи до Господарського суду міста Києва. Крім цього, скаржник зазначає, що протягом першого розгляду справи прокурором не заявлялись клопотання про передачу справи за виключною підсудністю. Інші доводи апеляційної скарги стосуються, зокрема, суті спору.

16 квітня 2020 року від скаржника до суду надійшла заява-клопотання (б/н від 12.04.2020) про залучення до участі у справі на стороні позивача третіх осіб - ПП ІФ Золота нива (код ЄДРПОУ - 34085050) та ФОП Валентієв Валентин Володимирович (ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ).

Відповідно до ч.1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Поряд з тим, об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про передачу справи за виключною підсудністю на підставі ч.5 ст.30 ГПК України, апеляційний суд в цьому випадку не здійснює розгляд справи по суті спору, а лише перевіряє чи оскаржувана ухвала прийнята судом у відповідності до норм чинного законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи, Господарським судом Івано-Франківської області не розглядалась справа по суті спору, а місцевий господарський суд лише вирішував питання щодо підсудності цієї справи, відтак, позивач не позбавлений права заявити клопотання про залучення третіх осіб під час розгляду справи місцевим господарським судом. Станом на цей час, здійснюючи перегляд ухвали суду першої інстанції про передачу справи за виключною підсудністю, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника щодо залучення до участі у справі третіх осіб.

07 травня 2020 року від прокуратури Івано-Франківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вих.№05/2-138вих-20 від 28.04.2020), в якому остання просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18.02.2020 року у справі №909/1040/18 - без змін. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції правильно визначено, що спір у цій справі підлягає вирішенню Господарським судом міста Києва, на підставі ч.5 ст.30 ГПК України, оскільки відповідач у справі - Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади. Наголошує, що після скасування рішення місцевого та постанови апеляційного судів, розгляд справи починається спочатку, відтак, місцевий господарський суд не був позбавлений права на вирішення питання щодо підсудності цієї справи. Поряд з тим, зазначає, що участь органів Державного казначейства України, як іншого відповідача, є ознакою, притаманною для всіх спорів про зобовязання зі сплати коштів державного бюджету.

Від відповідачів відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Згідно з ч.3 ст.263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (в цьому випадку ухвали суду).

18 травня 2020 року від скаржника до суду надійшла заява про недотримання першим заступником прокурора Івано-Франківської області приписів ст.23 ЗУ Про прокуратуру при бажанні вступити у справу (б/н від 08.05.2020). У вказаній заяві апелянт просить апеляційний суд припинити участь у справі першого заступника прокурора Івано-Франківської області, оскільки відповідачі-1,2 є самостійними органами, які здійснюють представництво держави.

Колегія суддів звертає увагу, що об`єктом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про передачу справи за виключною підсудністю на підставі ч.5 ст.30 ГПК України, відтак, апеляційний суд в цьому випадку не здійснює розгляд справи по суті спору та не надає оцінку підставам щодо вступу у справу прокурора у січня 2019 року при першому розгляді справи, поряд з цим, участь прокурора у цій справі не впливає на визначення підсудності у відповідності до положень ст.30 ГПК України. У зв`язку з наведеним, колегія суддів відхиляє клопотання скаржника про припинення участі у справі заступника прокурора Івано-Франківської області. Поряд з тим, чинним законодавством не передбачено процесуальної можливості суду на вчинення вказаної дії.

Ухвалою суду від 26 травня 2020 року апеляційну скаргу ТзОВ фірми Інкорд ЛТД призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.2 ст.271 ГПК України.

Ухвала суду від 26 травня 2020 року отримана скаржником - 05 червня 2020, відповідачами-1,2 та прокуратурою - 01 червня 2020 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заяв про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Інкорд ЛТД на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року у справі №909/1040/18 розглянута апеляційним судом протягом розумного строку, враховуючи п.4 Прикінцевих положень ГПК України (в редакції ЗУ Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) №540-IX від 30.03.2020), із наданням іншим учасникам справи достатнього строку на подання суду відзивів на апеляційну скаргу.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів (ч.2 ст.29 ГПК України).

Поряд з тим, частиною 5 ст.30 ГПК України визначено, що спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади , Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ , незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Таким чином, якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у ч.5 ст.30 ГПК України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.

Господарський суд міста Києва є єдиним судом до виключної підсудності якого віднесено справи, відповідачем у яких є, зокрема, центральний орган виконавчої влади.

Так, судом встановлено, що згідно з п.1 Положення про Державну казначейську службу, затвердженого постановою КМУ від 15 квітня 2015 року №215) Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

У зв`язку з наведеним вище, враховуючи, що одним із відповідачів у цій справі позивач визначив Державну казначейську службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей спір підлягає розгляду за правилами виключної підсудності, визначеними ч.5 ст.30 ГПК України, Господарським судом міста Києва.

Поряд з тим, місцевий господарський суд правильно не взяв до уваги посилання позивача на те, що суд касаційної інстанції у цій справі відхилив доводи учасників справи про застосування виключної підсудності, оскільки Верховним Судом у постанові зазначено, що відповідно до приписів ч.2 ст.310 ГПК України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи, а з доводів скаржників не вбачається, що ними в суді першої інстанції заявлялось про непідсудність справи суду, що її розглянув, отже не вбачається, що такі доводи є обґрунтованими, як того вимагають положення п.5 ч.2 ст.290 ГПК України.

Разом з тим, колегія суддів не вважає порушенням направлення справи за виключною підсудністю при новому розгляді справи, оскільки постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №909/1040/18 постанову Західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2019 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 20 травня 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв`язку з чим, розгляд справи розпочався спочатку. Більше того, положеннями чинного ГПК України не встановлено будь-яких строків, протягом яких суд може прийняти рішення (винести відповідну ухвалу) про передачу справи за підсудністю.

Щодо доводів скаржника про те, що Державна казначейська служба України є неналежним відповідачем, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що суд касаційної інстанції вже надав оцінку вказаній обставині у постанові, зазначивши, що відповідно до ч.1 ст.170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 ЦК України кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин.

При цьому, в господарському процесі, відповідно до ч.4 ст.56 ГПК України, держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Отже, у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади. Такими органами у цій справі є Головне територіальне управління юстиції в Івано-Франківській області та Державна казначейська служба України.

Відтак, участь органів Державного казначейства України як іншого відповідача є ознакою, притаманною для всіх спорів про зобов`язання зі сплати коштів державного бюджету, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у цій справі.

Подібну за змістом правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ГПК України).

Згідно з ч.3 ст.31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов правильного та обґрунтованого висновку про передачу цієї справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, стосуються розгляду справи по суті спору, відтак, апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про передачу справи на розгляд іншого суду (п.8).

Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст.276 ГПК України).

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали місцевого господарського суду про передачу справи за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва без змін, а апеляційної скарги позивача - без задоволення.

Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2020 року у справі №909/1040/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Інкорд ЛТД - без задоволення.

Справу №909/1040/18 надіслати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Матущак О.І.