ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2020м. ДніпроСправа № 904/1068/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД", м. Дніпро
про стягнення заборгованості за договором поставки товару у сумі 83 536,31 грн.
Без виклику (повідомлення) сторін.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД" про стягнення заборгованості за договором поставки товару у сумі 83 536,31 грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 54 851,40 грн., пені - 9 007,24 грн., 3% річних - 14 193,57 грн., 10% штрафу - 5 484,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки товару № 4744-100/19 від 01.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2020, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Цей строк закінчився 06.08.2020.
Відповідач відзив на позов не надав, про наявність справи у суді дізнався 17.03.2020, що підтверджується підписом його представника у поштовому повідомленні № 4901900845350, правом на продовження строків, визначених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", не скористався.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ.
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних з укладенням Договору поставки товарів, умов, строку поставки товару та строків оплати за поставлений товар, встановлення факту невиконання відповідачем договору в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРАВТОЗАПЧАСТИНА (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю М-РАД (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки товару № 4744/100/19 (далі - договір).
У відповідності до п. 1 вказаного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар на умовах відстрочення оплати в асортименті, в кількості та за ціною, вказаними в видаткових накладних та/або специфікації, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.
Асортимент, кількість та ціна товару остаточно узгоджується сторонами до моменту відвантаження товару покупцеві та відображається у видаткових накладних або специфікаціях, за умови складання такої специфікації. Необхідність складання специфікації виникає у разі поставки товару (партії товару) на умовах які різняться від тих, що передбачені даним договором або потребують уточнення (п. 1.2. договору).
Пунктом 2.1. договору встановлено, що орієнтовна ціна договору складає 600 000,00 грн. та розраховується з урахуванням податку на додану вартість. Сукупна вартість т товару, вказана у видаткових накладних складає ціну договору.
Згідно п. 2.2. договору покупець зобов`язаний оплатити ціну товару у строк не більше 15 календарних днів з дати отримання замовленого товару від постачальника. При цьому гранична вартість поставленого, але не отриманого товару за кожною окремою поставкою, складає не більше 35 000, 00 грн.
Відповідно до п. 2.3. договору зобов`язання покупця щодо оплати товару вважаються виконаними у момент зарахування на поточний рахунок постачальника суми, вказаної у видаткових накладних та/або актах приймання-передачі товару.
Празі своєчасного виконання зобов`язань по оплаті отриманого покупцем товару його вартість визначена у видаткових накладних зміні не підлягає (п. 2.4. договору).
У пункті 2.8. договору сторони погодили, що покупець має право здійснити оплату за товар на умовах попередньої оплати в цілому або здійснити оплату частинами, але в будь-якому випадку не пізніше останнього дня строку вказаного в договорі або у специфікації, за умови її складання.
Товар за договором поставки на умовах EХW, місце поставки - склад постачальника за адресою: 20300, Черкаська область, м. Умань, вул.. Дерев`янка, 13 у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс (редакція 2010 року), з урахуванням особливостей, наведених у договорі (3.1. договору).
У відповідності до п. 3.2. договору постачальник зобов`язується поставити товар протягом 3 календарних днів з дати узгодження сторонами або на дату узгоджену в специфікації.
Пунктом 3.5. договору встановлено, що право власності на товар, а також ризики випадкового знищення чи пошкодження товару переходить до покупця в момент його передачі у місці поставки, вказаному у п. 3.1. договору.
Приймання товару покупцем по кількості, асортименту, комплексності, якості, вимогам щодо упаковки (тари) товару здійснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством, в момент його отримання від постачальника. Покупець зобов`язаний перевірити кількість, асортимент, комплексність, якість, цілісність упаковки (тари), пломб на них (у разі наявності), а також відсутності ознак пошкодження товару (п. 3.6. договору).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 включно, а в частині грошових зобов`язань - до повного їх виконання (п. 11.1. договору).
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товар на загальну суму 251 623,80 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 30-39), які підписані представником відповідача за довіреністю (а.с. 40) без заперечень та скріплені печаткою підприємства відповідача.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 196 772,40грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 41-66) в наслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 54 851,40 грн.
В підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем, останнім надано акт звірки, який підписаний сторонами без заперечень (а.с. 67-68).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, надавши оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до умов договору строк оплати товару є таким, що настав.
Станом на час розгляду справи доказів оплати за поставлений товар від представників сторін не надійшло.
Враховуючи, що наявність заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 54 851,40 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 9 007,24 грн. за період з 28.02.2019 по 16.10.2019, 24% річних - 14 193,57 грн. за період з 28.02.2019 по 14.02.2020 та 10 % штрафу - 5 484,10 грн.
В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Пунктом 5.1. договору встановлено, що у випадку порушення строків оплати товару покупець в першу чергу сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати та, відповідно до ст.. 625 ЦК України, відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 24 відсотки річних від простроченої суми боргу за весь період прострочення, а потім сплачує суму основного боргу з урахуванням умов викладених в п. 2.5., та 2.6. договору.
Відповідно до п. 5.2. договору у випадку порушення покупцем строків оплати більш ніж на 6 місяців, покупець зобов`язаний додатково сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від ціни отриманого від постачальника товару. Штраф сплачується на користь постачальника першочергово, нарівні з пенею та відсотками за користування грошовими коштами.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що її сума за період з 28.02.2019 по 16.10.2019, яка підлягає стягненню становить 54 851,40 грн.
10% штрафу нараховані правомірно та підлягають стягненню у сумі 5 484,10 грн.
Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
24% річних за період з 28.02.2019 по 14.02.2020, що підлягають до стягнення становлять 14 193,57 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 54 851,40 грн., 9 007,24 грн. - пені, 14 193,57 грн. - 24% річних та 5 484,10 грн. - 10 % штрафу.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД" про стягнення заборгованості за договором поставки товару у сумі 83 536,31 грн. - задовольнити у повному обсязі .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-РАД" (49019, м. Дніпро, вул. Ударників, буд. 30, оф. 403, Код ЄДРПОУ 37214061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВТОЗАПЧАСТИНА" (02088, м. Київ, вул. Першого Травня, б. 1-А, код ЄДРПОУ 30722204) суму основного боргу у розмірі 54 851,40 грн., 9 007,24 грн . - пені, 14 193,57 грн. - 24% річних, 5 484,10 грн. - 10 % штрафу та витрати по сплаті судового збору - 2 102,00 грн . , про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.08.2020
Суддя Н.Г. Назаренко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2020 |
Оприлюднено | 11.08.2020 |
Номер документу | 90853805 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Білецька Людмила Миколаївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні