Рішення

від 29.07.2020 по справі 826/10655/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.07.2020Справа № 826/10655/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І. , за участю секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА" (01032, вул. Саксаганського, буд. 112, кв. 16, 17; код ЄДРПОУ 4350910)

до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код ЄДРПОУ 22883141)

треті особи: 1) Відкрите акціонерне товариство "Будшляхмаш" (40021, вул. Покровська, буд. 4. м. Суми, код ЄДРПОУ 14310164),

2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспекс" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 19, код ЄДРПОУ 30678009)

про визнання протиправним та скасування рішення від 27.12.2007 №1605/4438 "Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Аспекс" для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вул. Дегтярівський, 21 (літ."З", "И") у Шевченківському районі міста Києва

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІА звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, треті особи: Відкрите акціонерне товариство Будшляхмаш , Товариство з обмеженою відповідальністю АСПЕКС , в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1605/4438 Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю Аспекс для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вулиці Дегтярівській, 21 (літ. З , И ) у Шевченківському районі міста Києва.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач прийняв рішення про передачу земельної ділянки з порушенням встановленої чинним законодавством процедури надання в користування земельних ділянок, утворивши нову земельну ділянку за рахунок частини ділянки позивача, що порушує права останнього на належне оформлення земельної ділянки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДІА , яке залишено без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.03.2020 частково задоволено касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ДІА , скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 по справі № 826/10655/15 та закрито провадження по справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2020 справу №826/10655/15 передано до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 14.04.2020, справу № 826/10655/15 передано для розгляду судді Ягічевій Н.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 20.05.2020.

13.05.2020 року через відділ діловодства суду третя особа 2 подала пояснення по справі, в яких просить суд відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІА", пояснюючи це тим, що позовні вимоги позивача є незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки останній не надав суду необхідних належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені у позовній заяві, крім того не надав доказів порушення його права.

18.05.2020 року через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити повністю в задоволенні позову, оскільки

позивачем не було додано належних та допустимих фактів порушення, оспорювання або невизнання його суб`єктивних прав чи охоронюваних законом інтересів, що свідчить про безпідставність вимог позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2020 розгляд справи відкладено на 17.06.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 826/10655/15 до судового розгляду по суті на 29.07.2020 об 11:15 год.

Представник позивача в засідання суду 29.07.2020 не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 29.07.2020 представники відповідача та третьої особи 2 заперечили проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 29.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю ДІА є власником об`єктів нерухомого майна: нежилих будівель літера Е площею 321,60 кв. м., літ. Ж площею 387,9 кв.м. (далі-майно), розташованих за адресою: вул. Дегтярівська, 21 в м. Києві, що на них право власності зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463 (надалі - договір купівлі-продажу), додаткова угода від 19.03.2002 № 1, додаткова угода від 26.06.2002 № 2, акт прийому-передачі від 30.08.2002, про що зроблено запис в реєстрову книгу № 4з-8 за реєстровим № 446-з та посвідчене реєстраційним посвідченням № 001690, виданим 23.10.2002 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна. Продавцем вказаного майна є Товариство з обмеженою відповідальністю Будшляхмаш .

Відповідно до Додатку № 1 до договору купівлі-продажу до останнього були додані наступні документи: копія рішення № 163 від 02.02.1960 року, виданого Київською міською радою та копія доручення Київської міської ради № 225-КР-704 від 23.07.1999 на право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться відчужувані споруди; план-схема земельної ділянки, яка буде закріплена за покупцем після його звернення до відповідних органів.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю Будшляхмаш окремо було надано згоду щодо вилучення у неї з користування на користь позивача частини земельної ділянки за адресою: вул. Дегтярівська, 21 м. Київ, на якій розташовані склади, придбані позивачем згідно договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 07.02.2002 № 463.

Протягом 2003 року, як зазначає позивач, ним замовлено та розроблено технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування (кадастровий номер 8000000000:88:061:0167) та зареєстровано його в Головному управлінні земельних ресурсів КМДА (інвентаризаційний файл від 07.02.2003 № 000317). За даними цього технічного звіту після придбання майна в користування позивачу перейшла земельна ділянка фактичною площею 1 666,05 кв.м.

09.10.2006 року позивач на підставі позитивного висновку постійної комісії Київради з питань земельних відносин (протокол від 19.09.2006) отримав від відповідача згоду на розроблення документації з землеустрою в орієнтованих межах (0,169 га), зазначених у додатку до цієї згоди. Після отримання згаданої згоди позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю Ліга-Експерт договір на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Позивач також вказує на те, що весь час користування земельною ділянкою він сплачував та сплачує за неї земельний податок.

25.12.2014, з метою продовження розробки замовленої землевпорядної документації, позивач отримав в Київській міській раді черговий кадастровий план з якого йому стало відомо, що відповідач змінив конфігурацію земельної ділянки, що відводиться, вилучивши з неї частину, що є єдиним під`їзним шляхом до майна позивача.

15.01.2015 позивач з цього приводу подав скаргу відповідачу.

За результатами розгляду скарги позивача щодо незаконного відведення земельної ділянки, Київська міська рада листом від 16.02.2015 № 057091-24/2 повідомила позивача про те, що відповідно до архівних даних міського земельного кадастру конфігурацію та площу земельної ділянки (код ділянки 88:061:167) змінено в зв`язку з прийняттям Київською міською радою рішення від 27.12.2007 1605/4438 про передачу ТОВ Аспекс земельної ділянки площею 5799, 45 кв.м. (код 88:061:168) в оренду на 5 років для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшим їх експлуатацією та обслуговуванням на вул. Дегтярівській, 21 (літ. З , И ) у Шевченківському районі. Зазначене рішення приймалося на підставі розробленого та погодженого в установленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, як зазначає позивач, на стадії розробки власної документації з землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки під належним йому майном, позивач у лютому 2015 року дізнався, що відповідач самовільно змінив конфігурацію земельної ділянки, що на ній розташоване майно позивача і, утворивши нову земельну ділянку за рахунок частини ділянки позивача, передав її в користування Товариству з обмеженою відповідальністю Аспекс .

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що, на думку позивача, прийняте відповідачем рішення не відповідає встановленій чинним законодавством процедурі надання в користування земельних ділянок та порушує його права на належне оформлення земельної ділянки.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 140, частини першої статті 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні").

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності (ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України ).

У пунктах "а", "б", "в", "г" і "к" статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міської ради належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування; вилучення їх із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідної територіальної громади селища; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).

Згідно з частиною другою статті 2 Цивільного кодексу України (далі ЦК) учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 172 ЦК).

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями територіальної громади, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування в місті Києві належить до повноважень Київської міської ради.

Як встановлено судом, між Відкритим акціонерним товариством Будшляхмаш (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДІА (покупець) укладено договір № 463 від 07.02.2002 купівлі-продажу нежилих приміщень, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив механізований склад для зберігання будматеріалів інвентаризаційний номер 002605, загальною площею 324,00 кв.м., та арочний склад ЗМТП інвентаризаційний номер 008279, загальною площею 387,94 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.

Передача вказаних нежилих приміщень здійснювалася на підставі акту приймання-передачі нежилих приміщень від 30.08.2002.

На підтвердження реєстрації права власності на вказані нежилі будівлі позивачем надано суду реєстраційне посвідчення № 001690 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, реєстровий запис № 446-з від 23.10.2002.

Листом (а.с. 14 т. 1) Відкрите акціонерне товариство Будшляхмаш повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю ДІА про те, що воно не заперечує про передачі на користь ТОВ ДІА земельної ділянки загальною площею 1739,80 кв.м., на якій розташовані склади, загальною площею 709,5 кв.м., придбані ТОВ ДІА згідно договору № 463 і оформленню її в установленому порядку. Адреса складів: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21.

В обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення, позивач посилається на рішення Виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих, 163 від 02.02.1960 Про поновлення відводу виробничої території Київському заводу Будшляхмаш , а також на розроблений технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування 8000000000:88:061:0167, адреса: Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 21, розроблений на підставі згоди Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006 Д-1738, рішення № 811 від 04.05.1970 Про додатковий відвод земельної ділянки Київському заводу Будшляхмаш під будівництво підземних резервуарів і підземної насосної станції .

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 3 цієї статті).

Відповідно до ст. 10 Рішення Київради № 457/1867 від 15.07.2004 (в редакції чинній на час надання Київським міським головою згоди на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006) Про порядок передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві від 15 липня 2004 року N 457/1867 (надалі - Порядок N 457/1867), термін дії згоди на розроблення документації із землеустрою становить чотири місяці з дня її підписання Київським міським головою або заступником міського голови - секретарем Київради.

Погоджена документація із землеустрою разом із супроводжувальним листом подається землевпорядною організацією до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) для розгляду, підготовки проекту рішення Київської міської ради та його передачі до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення в порядку, визначеному розділом 4 цього Регламенту. Якщо документація із землеустрою не буде подана у визначений строк до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА), то згода втрачає чинність і відповідна земельна ділянка включається до переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах в порядку, визначеному законодавством.

Остаточне рішення щодо затвердження переліку земельних ділянок, права на які набуваються на конкурсних засадах, приймається Київською міською радою.

Відповідно до ч. 1 ст. 186 Земельного кодексу України схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць погоджуються територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства, територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району - виконавчим органом відповідної міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі якщо такий орган не утворений - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186 1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч. 6 цієї статті).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 20 Порядку N 457/1867 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки після отримання висновку землевпорядної експертизи, технічна документація із землеустрою щодо передачі земельної ділянки в оренду після погодження в установленому порядку питання можливості передачі земельної ділянки в оренду, технічна документація із землеустрою щодо оформлення права користування земельною ділянкою після її розробки подаються землевпорядною організацією до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) для підготовки проекту рішення Київської міської ради. Одночасно землевпорядна організація передає зазначену документацію в електронному вигляді для внесення до бази даних у форматі, визначеному Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА).

Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) здійснює комплексний аналіз документації із землеустрою та, за умови її відповідності законодавству, готує проект рішення Київської міської ради.

Відповідно до ст.27 вказаного Порядку право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом.

Право оренди земельної ділянки оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до п. 1, 2, 3 Порядку N 457/1867 право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання землекористувачем державного акта, що посвідчує таке право, та його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації забороняється.

Таким чином, передачі в користування земельної ділянки передує дотримання та проходження відповідної процедури погодження проектів відведення земельної ділянки. Лише після затвердження технічної документації у відповідному порядку виконавчим органом Київради приймається рішення про надання в оренду чи користування земельної ділянки.

Разом з тим, як встановлено судом, наданий позивачем проект технічної документації на землю по встановленню зовнішніх меж землекористування 8000000000:88:061:0167, адреса: Шевченківський район, вул. Дегтярівська, 21, який розроблений на підставі згоди Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006 Д-1738, рішення № 811 від 04.05.1970 Про додатковий відвод земельної ділянки Київському заводу Будшляхмаш під будівництво підземних резервуарів і підземної насосної станції не пройшов всіх погоджень, зокрема, не отримав висновку державної землевпорядної експертизи.

Суд зауважує, що надані позивачем згода Київського міського голови на розроблення документації із землеустрою від 09.10.2006 Д-1738, рішення № 811 від 04.05.1970 Про додатковий відвод земельної ділянки Київському заводу Будшляхмаш під будівництво підземних резервуарів і підземної насосної станції були правовою підставою для оформлення відводу земельної ділянки. Жодного рішення стосовно надання дозволу на передачу спірної земельної ділянки у користування чи оренду позивачу відповідачем не приймалось.

Отже, доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Будшляхмаш було законним користувачем земельної ділянки матеріали справи не містять, як і не містять доказів того, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДІА в установленому порядку здійснило оформлення користування земельною ділянкою під належними йому приміщеннями.

Також матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача про те, що він сплачував земельний податок за користування спірною земельною ділянкою.

В той же час, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Аспекс у 2005 році розробило та погодило в установленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що підтверджується наявністю погодженого проекту із землеустрою, який зберігається в Департаменті земельних ресурсів КМДА.

В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю Аспекс наявна завірена копією печатки Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЯ зі згодою на конфігурацію ділянки, яка зазначена в черговому кадастровому плані, наданому позивачем від 25.12.2014.

З пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю Аспекс вбачається, що після прийняття Київрадою рішення № 1605/4438 у нього виникли складнощі з укладанням договору оренди спірної земельної ділянки, що змусило товариство звернутися до суду з позовом про визнання укладеним договору оренди.

За результатом розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Аспекс 02.12.2010 Господарським судом міста Києва прийнято рішення по справі № 16/535-9/234, яким зобов`язано Головне управління Земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельної ділянки з усіма додатками, що є його невід`ємними частинами, між орендодавцем - Київською міською радою та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю Аспекс у встановленому законодавством порядку. Рішення набрало законної сили.

Частиною 4. ст. 75 Господарського процесуального кодексу встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини, від 25.07.2002, Справа Совтрансавто-Холдинг проти України п. 72 В. Оцінка Суду ).

Доказів оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2010 № 16/535-9/234 учасниками справи не надано, а відтак наведені факти мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

Однією із підстав для укладення договору оренди земельної ділянки, стало те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Аспекс згідно із договором купівлі-продажу нежилих приміщень № 549 від 02.09.2002, укладеним між Відкритим акціонерним товариством Будшляхмаш та Товариством з обмеженою відповідальністю Аспекс , є власником складу ПММ літ. З , літ. И , загальною площею 420,6 кв.м., інвентарний номер 009588, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Дегтярівська, буд.21.

Вказаний договір зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна за номером 446-з від 16.12.2002.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю Аспекс є власником нежитлових приміщень, а саме: складу ПММ літ. З , літ. И , загальною площею 420,6 кв.м., інвентарний номер 009588, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.21, а, відтак в силу закону має право на оформлення права користування земельної ділянки під вказаними нежитловими приміщеннями з урахуванням прибудинкової території.

Суд враховує лист Товариства з обмеженою відповідальністю С.К.Профіль , з яким Товариством з обмеженою відповідальністю ДІА 20.04.2015 укладено договір оренди нерухомого майна № 20/04-15 за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, що знаходиться на балансі ТОВ ДІА , згідно якого жодних незручностей для ведення господарської діяльності товариства немає.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що рішення Київської міської ради від 27.12.2007 № 1605/4438 Про передачу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Аспекс для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вулиці Дегтярівській, 21 (літ. З , И ) у Шевченківському районі міста Києва, яким змінено конфігурацію та площу земельної ділянки (код ділянки 88:061:167) в зв`язку із передачею Товариству з обмеженою відповідальністю Аспекс земельної ділянки площею 5799,45 кв.м. (код 88:061:168) в оренду на 5 років для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вул. Дегтярівській, 21 (літ. З , И ) у Шевченківському районі, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для його скасування у суду відсутні.

В той час, як частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Тоді як, в даному випадку, будь-яких доказів на підтвердження порушення або невизнання прав та охоронюваних законом інтересів позивача не надано, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 27.12.2007 №1605/4438 "Про передачу земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Аспекс" для реконструкції існуючих будівель під офісно-складські приміщення з подальшою їх експлуатацією та обслуговуванням на вул. Дегтярівський, 21 (літ."З", "И") у Шевченківському районі міста Києва.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що позивачем не доведено належними та достовірними доказами , а судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 31.07.2020

Суддя Н.І. Ягічева