Рішення

від 10.08.2020 по справі 910/6870/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2020Справа № 910/6870/20 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТЕХНОГРУП" (вул. Симона Петлюри, 15-Б, м. Івано-Франківськ, 76005)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, каб. 33, м. Київ, 01042)

про стягнення 251 613,40 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТЕХНОГРУП" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" про стягнення 251 613,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором № 240119-01/4г від 24.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 відкрито провадження у справі № 910/6870/20, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала про відкриття провадження у справі № 910/6870/20 була надіслана на адреси сторін рекомендованим листом, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення позивачу та поштовим конвертом, надісланим на адресу відповідача.

Суд зазначає, що ухвала Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, каб. 33, м. Київ, 01042, проте з указаної адреси поштове відправлення повернулось з відміткою пошти про причини повернення - "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання п/в".

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Як свідчать матеріали справи, 28.07.2020 відповідач направив на електронну пошту суду відзив із заявою про поновлення пропущеного строку на його подання.

Щодо вказаного клопотання суд зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2020 у справі № 910/56870/20 встановлено відповідачу строк - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 251 ГПК України.

Водночас, відповідно до розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 18.06.2020 №731-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) , процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Оскільки на момент направлення відзиву на позов відповідачем строк для його подання до суду не сплив, то поновлювати відповідний строк немає підстав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ГІППО (замовник) та Підрядник (постачальник) Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕСТТЕХНОГРУП уклали договір № 240119-01/4г (надалі також - договір), за умовами п. 2.1 якого Підрядник (постачальник) зобов`язується, за завданням Замовника, виконати роботу, виконати поставку матеріалів, яку Замовник зобов`язується прийняти і оплатити.

Згідно з п. 3.1 договору, вартість роботи, та матеріалів визначаються згідно з кошторисом, рахунком, видатковою накладною або актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.3 договору, розрахунки за даним договором здійснюються в такому порядку: Замовник оплачує Підряднику (постачальнику) аванс 100% від вартості робіт, вартості матеріалів.

Підрядник зобов`язаний розпочати виконання роботи негайно з дати підписання договору. (п. 4.1 договору)

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п. 7.1 договору)

В межах вказаного договору позивач виконав, а відповідач прийняв будівельні роботи, що підтверджується актами приймання-виконання підрядних робіт від 15.11.2019 №2 на суму 47 150,18 грн, №3 на суму 34 745,14 грн, №4 на суму 34 106,00 грн, Акт №5 на суму 15 715,48 грн, Акт на суму 41 829,88 грн, Акт №7 на суму 40 118,71 грн, Акт на суму 20 703,61 грн, Акт №1 на суму 24 433,20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов`язань із розрахунку за виконані роботи на суму 251 613,40 грн, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом про її стягнення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

За приписами ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач виконав будівельні роботи, а відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується актами приймання-виконання підрядних робіт від 15.11.2019 №2 на суму 47 150,18 грн, №3 на суму 34 745,14 грн, №4 на суму 34 106,00 грн, Акт №5 на суму 15 715,48 грн, Акт на суму 41 829,88 грн, Акт №7 на суму 40 118,71 грн, Акт на суму 20 703,61 грн, Акт №1 на суму 24 433,20 грн, а також відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень та заперечень.

Проте відповідач не здійснив розрахунок з позивачем за виконані й прийняті роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 251 613,40 грн.

Проте, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем грошових коштів позивачу в розмірі 251 613,40 грн.

Відповідач в свою чергу у відзиві наявність указаної заборгованості перед позивачем не спростував та не заперечив.

За наведених вище обставин судом встановлено, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату виконаних робіт у повному обсязі, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 251 613,40 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Отже, суд доходить висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в розмірі 251 613,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, у відзиві на позов міститься заява відповідача про відстрочку виконання рішення суду на шість місяців.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При розгляді заяви про відстрочку рішення суду, суду необхідно встановити обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі у визначений строк або встановленим господарським судом способом, врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення тощо.

Відстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, всупереч наведеному, відповідач жодними доказами не підтвердив існування виняткових обставин, які б могли стати підставою для відстрочення виконання судового рішення. Натомість, самі лише твердження відповідача про скрутне матеріальне становище без відповідної доказової бази не можуть бути покладені в основу висновку про необхідність відстрочки виконання рішення суду.

Отже, заява відповідача про відстрочку виконання судового рішення у цьому випадку задоволенню не підлягає як необґрунтована.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" (пров. Новопечерський, 19/3, корп. 2, каб. 33, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 32650231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТТЕХНОГРУП" (вул. Симона Петлюри, 15-Б, м. Івано-Франківськ, 76005, ідентифікаційний код 38982243) борг у розмірі 251 613,40 грн та судовий збір у розмірі 3 774,20 грн.

3. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІППО" про відстрочку виконання судового рішення відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 10.08.2020

Суддя Т. Ю. Трофименко