Рішення

від 27.07.2020 по справі 914/543/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2020 справа № 914/543/20

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Хороз І. Б., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області, м. Новий Калинів Самбірського району Львівської області, до відповідача:фермерського господарства Кільгана Івана Степановича , с. Велика Білина Самбірського району Львівської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів, про: розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки. За участю представників сторін: позивача:Юзвяк Б. О. - міський голова, відповідача:Мусаковський А. В. - представник, третьої особи:не з`явився. 1. Судові процедури.

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області до фермерського господарства Кільгана Івана Степановича про розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки.

1.2. Ухвалою суду від 06.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.03.2020. Вказану ухвалу суду про відкриття провадження у справі сторони отримали: позивач - 11.03.2020, відповідач - 13.03.2020, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 45 - 46).

Підготовче засідання відкладалось на 27.04.2020 та на 18.05.2020 з підстав, передбачених у попередніх ухвалах та протоколах суду.

18 березня 2020 року відповідачем подано відзив на позов, яким останній просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 51 - 52). Позивач, 27.03.2020 подав до суду відповідь на відзив (а.с. 61 - 62).

Окрім того, ухвалою суду від 30.03.2020 залучено до участі у справі Головне управління Держгеокадастру у Львівській області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

1.3. Ухвалою суду від 18.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2020. Розгляд справи по суті відкладався на 22.06.2020, на 13.07.2020 та на 27.07.2020 з підстав, вказаних у відповідних ухвалах та протоколах суду.

04 червня 2020 року відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив.

Позивач, 07.07.2020, 17.07.2020 подав до суду письмові пояснення з копіями податкових декларацій та 27.07.2020 заяву про долучення оригіналу листа ГУ ДПС у Львівській області від 20.03.2020.

Відповідач, 27.07.2020 подав клопотання про долучення листа Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

1.4. Згідно з частинами першою та другою статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

1.5. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Крім того, суд звертає увагу сторін на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі № 924/369/19, з аналізу якої вбачається, що встановлений на всій території України карантин, згідно з постановою Кабінету міністрів України від 11.03.2020 № 211 (в редакції на момент ухвалення рішення) не є перешкодою у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

1.6. Суд, враховуючи відсутність підстав для неможливості вирішення спору по суті у даному судовому засіданні, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, відсутність будь-яких клопотань учасників процесу, беручи до уваги строки розгляду справи, дійшов висновку розглянути спір по суті у даному судовому засіданні. У судовому засіданні 27.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. Аргументи сторін.

2.1. У позовній заяві Новокалинівська міська рада Самбірського району Львівської області (Позивач у справі) обґрунтовує заявлені вимоги неналежним виконанням ФГ Кільгана Івана Степановича своїх договірних зобов`язань зі сплати орендної плати у період з 15.08.2018 по 01.03.2020 за Договором оренди земельної ділянки кадастровий номер 4624281200:06:000:0091 від 15.08.2018, укладеним між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ФГ Кільгана Івана Степановича .

Так, Позивач вказує, що після отримання спірної земельної ділянки у комунальну власність (отримано 20.12.2018), він не отримує орендної прати, яка передбачена Договором оренди за її використання, а тому просить розірвати вказаний вище договір оренди землі та зобов`язати Відповідача повернути у комунальну власність спірну земельну ділянку.

2.2. Відповідач -ФГ Кільгана Івана Степановича у відзиві на позов заперечує проти заявленого позову, вказуючи таке.

Згідно з умовами спірного Договору оренди, річний розмір орендної плати за земельну ділянку становить 8'399,18 грн (п. 4.1 Договору). Впродовж вересня 2018 року здійснив оплату за оренду землі (в тому числі і спірної земельної ділянки) на загальну суму 181'000 грн на рахунок місцевого бюджету Новокалинівської міської ради, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1 від 05.09.2018 (91'000 грн), №1 від 07.09.2018(50'000 грн.), №11 від 20.09.2018 (40'000 грн.). Ще 100'000 грн (також за оренду землі) було сплачено 09.09.2019 згідно платіжного доручення №196.

Вказані обставини спростовують того факту, що Відповідачем допущено заборгованість з орендної плати за земельні ділянки, оскільки оплачених сум достатньо для сплати орендної плати за спірну земельну ділянку.

Більше того, як зазначає сам Позивач, земельна ділянка була надана в оренду за результатами земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки.

Зокрема, із Протоколу № 433 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 15.08.2018 року вбачається, що ФГ Кільгана Івана Степановича визначено як переможця аукціону за ціною продажу лоту (плата за користування земельною ділянкою, право на користування якою набуте на торгах) - 8'399,18 грн.

Оскільки за результатами торгів, ФГ Кільгана Івана Степановича здійснило оплату в розмірі 8'399,18 грн, то орендна плата сплачена за рік (з 15.08.2018 по 15.08.2019), що спростовує твердження позивача про несплату з 2018 року.

Наявність заборгованості Позивач підтверджує, зокрема, Довідкою Новокалинівської міської ради, однак, Відповідач вказує, що належним доказом підтвердження заборгованості із сплати орендної плати є інформація контролюючого органу (органу державної податкової служби) по наявність, розмір та період заборгованості по конкретному договору оренди землі, а не довідка Новокалинівської міської ради.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи листа Самбірського управління ГУ ДПС у Львівській області від 20.03.2020 №2939/10/56.09-06, визначити заборгованість в розрізі договорів оренди не можливо.

З аналізу вказаного листа, Відповідач дійшов висновку, що уповноваженою законом особою, яка здійснює обліків платежів та заборгованості не підтверджено факту наявності заборгованості із сплати орендної плати за спірним договором оренди землі.

Так, Відповідач вказує про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а у зв`язку із здійсненими у 2018, 2019 роках сплатами у розмірі 181'000,00 грн та 100'000,00 грн про відсутність заборгованості з орендної плати.

2.3. У відповіді на відзив Позивач звертає увагу на наступних фактах.

До відзиву на позов долучено платіжні доручення за 2018, 2019 роки, якими сплачено орендну плату, однак не вказано за яку земельну ділянку, адже в оренді у ОСОБА_1 на території міської ради перебуває 8 (вісім) земельних ділянок, щодо 6 договорів оренди, міська рада звернулась до суду із позовами про розірвання договорів оренди, в тому числі: - договір оренди від 01.06.2016 земельна ділянка кадастровий номер 4624281200:06:000:0064, заборгованість за яку станом на 01.11.2019 становить 395'135,63 грн; - договір оренди від 06.07.2017 земельна ділянка кадастровий номер 4624281200:06:000:0348, заборгованість станом на 01.11.2019 - 806'188,46 грн; - договір оренди від 06.07.2017 земельна ділянка кадастровий номер 4624281200:10:000:0002, заборгованість станом на 01.11.2019 становить 192'136,12 грн.

Заборгованість ФГ Кільгана І. С. по орендній платі за спірну земельну ділянку підтверджується листом Самбірського ГУ ДПС у Львівській області від 20.03.2020 № 2939/10/56.09-06, згідно з яким станом на 01.03.2020, рахується заборгованість із сплати орендної плати за землю, в сумі 1800,5 тис. грн.

2.4. У запереченнях на відповідь на відзив ФГ Кільгана І. С. також звертає увагу на наступному.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати. Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене та наявність сплати ФГ Кільгана Івана Степановича орендної плати, відсутні обставини, які б свідчили про неможливість досягнення позивачем як стороною договору оренди мети договору (отримання плати за оренду земельної ділянки) та неотримання того, на що розраховував орендодавець, укладаючи спірний договір, тобто не вбачається істотного порушення умов договору оренди.

3. Обставини справи.

3.1. 15 серпня 2018 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (Третя особа у справі, Орендодавець) та фермерським господарством Кільгана Івана Степановича (Відповідач у справі, Орендар) укладено Договір оренди землі (надалі - Договір). За умовами цього Договору, Орендодавець, на підставі протоколу земельних торгів від 15 серпня 2018 року № 433 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4624281200:06:000:0091, яка розташована за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору, в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 23,2168 га, у тому числі: 23,2168 га - сіножаті.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що плата за користування земельною ділянкою становить 8'399,18 грн.

Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: за земельні ділянки державної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів: - за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; - починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України (п. 4.4. Договору).

Пунктом 11.3. Договору закріплено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання: - за взаємною згодою сторін; - за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором; - внаслідок випадкового знищення, пошкодженні орендованої земельної ділянки, яке стало перешкодою її використанню, несплати, несвоєчасної сплати або неповної сплати Орендарем орендної плати, а також з інших підстав визначених чинним законодавством України.

Згідно з актом прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 15.08.2018 Орендар передав, а Орендодавець прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 23,2168 га.

3.2. Згідно з наказом №13-6870/16-18-СГ від 20.12.2018 Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Новокалинівській міській раді передано у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 1265,1523 га, які розташовані на території Новокалинівської міської ради згідно з актом прийому-передачі.

Згідно з вказаним вище актом прийому-передачі Позивач прийняв у комунальну власність земельну ділянку кадастровий номер 4624281200:06:000:0091, яка перебуває в оренді.

Згідно з Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме мано про реєстрацію права власності, спірна земельна ділянка перебуває у комунальній власності Новокалинівської міської ради.

3.3. Згідно з Довідкою Позивача від 02.03.2020 № 459 станом на 01.02.2020 заборгованість ФГ Кільгана І. С. перед місцевим бюджетом з орендної плати за землю в цілому становить 1'761'263,60 грн, в тому числі за договором від 15.08.2018 земельна ділянка кадастровий номер 4624281200:06:000:0091 становить 4'650,04 грн, заборгованість з 15.08.2019.

Відповідно до листа Самбірського управління ГУ ДПС у Львівській області від 04.02.2020 № 5035/10/56.17-05, наданого у відповідь на запит Позивача, Самбірське управління ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що станом на 01.02.020 заборгованість ФГ Кільгана І. С. з орендної плати за користування земельними ділянками становить 1'761'263,60 грн.

Листом від 20.03.2020 № 2939/10/56.09-06 ГУ ДПС у Львівській області інформує, щ за ФГ Кільгана І. С. станом на 01.03.2020 рахується заборгованість із сплати орендної плати за землю в сумі 1800,5 тис. грн. декларація з плати за землю подається із зазначенням 8 договорів оренди. Визначити податковий борг в розрізі договорів оренди не можливо.

3.4. Відповідачем на підтвердження оплати за землю долучено до матеріалів справи платіжні доручення № 1 від 05.09.2018 на суму 91'000,00 грн, № 1 від 07.08.2018 на суму 50'000,00 грн, № 11 від 20.09.2018 на суму 40'000,00 грн та № 196 від 09.09.2019 на суму 100'000,00 грн.

Як встановлено із наданих платіжних доручень, у 2018 році призначення платежу вказано оплата за оренду землі , а у 2019 році - Оренда землі 2019 р. .

3.5. Згідно з податковою декларацією ФГ Кільгана Івана Степановича , за 2019 рік місячна орендна плата за оренду земельних ділянок складає 116'020,47 грн, а за 2020 рік - 106'795,22 грн.

3.6. Таким чином, Позивач у зв`язку із систематичною, несвоєчасною та не в повному обсязі сплатою орендної плати, керуючись п. 8.4.8., п. 11.3. Договору, ч. 1 ст. 24 та ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , ч. 2 ст. 651 ЦК України звернувся до суду із даним позовом для відновлення порушених прав та законних інтересів.

4. Позиція суду.

4.1. Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. З урахуванням наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

4.2. Частиною першою статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України Про оренду землі , яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України , орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Положеннями статей 24 , 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження та зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі , ст. 141 ЗК України та ч.1 ст. 782 ЦК України передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

4.3. При вирішенні питання щодо розірвання договору з підстави, передбаченої договором, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Верховного Суду України від 11.10.2017 № 6-1449цс17).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного не внесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України . В такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція викладена і у постанові Великої Палати Верхового Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17, а також і у вищевказаній постанові Верховного Суду України від 11.10.2017 у справі 6-1449цс17.

4.4. Як з`ясовано судом, Відповідач за результатами земельних торгів, які підтверджуються відповідним протоколом від 15.08.2018 № 433, ставши переможцем таких, уклав спірний Договір оренди землі, за умовами якого прийняву строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4624281200:06:000:0091, яка розташована за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

Відповідно до умов Договору, Орендна плата вноситься Орендарем у такі строки: за земельні ділянки державної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів: - за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; - починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України (п. 4.4. Договору).

Матеріалами справи підтверджується передачу права власності спірної земельної ділянки з державної у комунальну власність (наказ №13-6870/16-18-СГ від 20.12.2018 ГУДержгеокадастру у Львівській області, що встановлено у п. 3.2. даного рішення).

Протоколом земельних торгів від 15.08.2018 № 433 зафіксовано, що Відповідач сплатив гарантійний внесок 403,81 грн, який зараховується до купівельної ціни, іншу суму має доплатити протягом трьох днів після укладення договору.

Щодо поданих Відповідачем копій платіжних доручень, яким останній підтверджує оплату, суд погоджується із доводами Позивача, які спростовують підтвердження ФГ про сплату орендних платежів саме за спірним Договором в повному обсязі.

Так, позиція Новокалинівської міської ради, з якою погоджується суд, полягає у тому, що Відповідач отримавши в оренду на території Позивач 8 (вісім) земельних ділянок на підставі укладених Договорів оренди землі, згідно з якими необхідно сплачувати у 2019 році за один місяць оренди по 116'020,47 грн, а за 2020 рік по 106'795,22 грн, як сам декларує Відповідач у податковій звітності, сплатив лише у 2018 році 181'000,00 грн, а у 2019 році - 100'000,00 грн. При цьому не вказавши конкретно за яким договором оренди, а лише вказав : оплата за оренду землі/за оренду землі 2019.

Також, суд звертає увагу на тому факті, що у матеріалах справи відсутні будь-які письмові докази (листи, запити, заяви, тощо) про порядок та умови зарахування сплачених Відповідачем коштів на рахунок Позивача за оренду землі.

Інших беззаперечних доказів оплати за спірним Договором Відповідач до суду не подав. Крім того, інші заперечення, заявлені у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив та наданих поясненнях не підтверджують фактів оплати за спірним Договором.

4.5. Так, судом з`ясовано, що після отримання Відповідачем в оренду спірну земельну ділянку, останній сплатив гарантійний внесок за участь у торгах, інших доказів оплати за спірним договором до матеріалів справи не долучено. Також, у матеріалах справи відсутні докази сплати орендної плати за спірним Договором впродовж його дії та Відповідачем даний факт не спростовано.

Таким чином, судом встановлено, що з моменту отримання у комунальну власність спірної земельної ділянки - 20.12.2018, Позивач не отримує належних за неї орендних платежів, що свідчить про беззаперечний факт як систематичної (більше двох років підряд) несплати орендних платежів, так і про істотність порушення умов договору, адже сторона значною мірою позбавлена того, на що розраховувала при укладенні спірного Договору.

Доцільно зауважити, що істотність порушення договору, яка встановлена через призму системної несплати орендних платежів, згідно з умовами укладеного між сторонами Договору, є і у випадку несплати, несвоєчасної сплати або неповної сплати Орендарем орендної плати. Так, надані Відповідачем платіжні доручення, за умови погодження між сторонами зарахування відповідних коштів за спірним договором, яке відсутнє, не можуть свідчити про вчасність сплати. Окрім того, суд у даному провадженні не надає оцінку розміру наявної заборгованості, адже вказане може бути предметом іншого розгляду.

Отже, заявлені вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер - 4624281200:06:000:0091 від 15.08.2018, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області і фермерським господарством Кільгана Івана Степановича , та зобов`язати Відповідача повернути у комунальну власність спірну земельну ділянку у зв`язку із істотним порушенням умов такого є на думку суду обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4.6. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

5. Судові витрати

5.1. Пунктом 2 частини першої та пунктом 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 4'204,00 грн на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 20, 45, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, пунктом 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки кадастровий номер -4624281200:06:000:0091 від 15.08.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (79019, місто Львів, проспект Чорновола, будинок 4; ідентифікаційний код 39769942) та фермерським господарством Кільгана Івана Степановича (81467, Львівська область, Самбірський район, село Велика Білина; ідентифікаційний код 22378934) .

3. Зобов`язати фермерське господарство Кільгана Івана Степановича (81467, Львівська область, Самбірський район, село Велика Білина; ідентифікаційний код 22378934) повернути у комунальну власність на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (81464, Львівська область, Самбірський район, місто Новий Калинів, площа Авіації, будинок 1а; ідентифікаційний код 25254925) земельну ділянку площею 23,2168 га (кадастровий номер 4624281200:06:000:0091), розташовану за межами населеного пункту Велика Білина на території Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області.

4. Стягнути з фермерського господарства Кільгана Івана Степановича (81467, Львівська область, Самбірський район, село Велика Білина; ідентифікаційний код 22378934) на користь Новокалинівської міської ради Самбірського району Львівської області (81464, Львівська область, Самбірський район, місто Новий Калинів, площа Авіації, будинок 1а; ідентифікаційний код 25254925) 4'204,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.08.2020.

Суддя В.П. Трускавецький