Рішення

від 29.07.2020 по справі 200/1760/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 р. Справа№200/1760/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.,

при секретарі Дідевич І.О.,

за участю:

представника позивача Кондора Ю.І.

представника відповідача Вовченко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Електротехмаш до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень скасування висновків акту перевірки

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Електротехмаш звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: № 0000210402 від 29.01.2020 року, про застосування штрафу у сумі 166 495,00 грн., № 0000220402 від 29.01.2020 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні у розмірі 4523,00 грн., № 0000230402 від 29.01.2020, щодо завищення суми від`ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 969 678,00 грн., також висновки акту перевірки.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував безпідставністю висновків податкового органу, викладених в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 419/05-99-04-02/3913351 від 23 грудня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку господарським операціям щодо поставки товару та послуг, а також використання їх у власній господарській діяльності в ході перевірки були надані. Позивач не може нести відповідальність за податкову звітність свого контрагента ТОВ Завод Електротехмаш, у якого як зазначено в акті перевірки, у податковій звітності об`єкт договору оренди - автомобіль УАЗ відсутній. Також відсутність печаток на первинних документів не є обов`язковою згідно з господарським кодексом України, отже не можна вважати порушенням. Отримання товару особою, яка працює за сумісництвом не обмежено законодавцем. Товарно-транспорті накладні не складались, їх відсутність не є обов`язковою, крім випадків коли йдеться про угоду про перевезення вантажу. Постачання товару через засоби поштового зв`язку звільняє позивача від оформлення товарно-транспортних накладних. Не зазначення прізвища особи, яка отримала товар не може вважати порушенням, оскільки всі дані цієї особи зазначені в довіреностях на тримання товару. Крім того, у податкового органу не має повноважень надавати правильність заповнення технічної документації. Крім того по зовнішньоекономічному контракту надавалась міжнародна автомобільна накладна, яка є товарно-транспортною накладною.

Крім того, податкові накладні були зареєстровані податковим органом. Зазначені в податкових накладних сплачені суми ПДВ, які позивач правомірно відніс до податкового кредиту.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 18 березня 2020 року.

18 березня 2020 року вирішено відкласти підготовче засідання до 15 квітня 2020 року.

15 квітня 2020 року підготовче засідання було відкладено до 07 травня 2020 року .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 21 травня 2020 року.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки розгляду адміністративної справи судом продовжувались:

21 травня 2020 року судове засідання було відкладено за клопотанням представника позивача до 09 червня 2020 року;

09 червня 2020 року було відкладено судове засідання за клопотанням представника позивача до 15.06.2020 року;

15 червня було об`явлено перерву у судовому засідання за клопотанням представника позивача до 29.07.2020 року.

Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на наведені у письмовому відзиві обставини.

Вказав, що адміністративний позов безпідставний та зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення винесені податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування. В ході перевірки ТОВ ТД Електротехмаш, встановлено, що по господарській операції з ТОВ Завод Електротехмаш з оренди автомобіля встановлені недоліки, які ставлять під сумнів існування зазначеної угоди, а саме данні свідоцтва про реєстрацію не відповідають даним зазначеним в договорах оренди автомобіля, крім того, загальна вартість переданого автомобіля за рік експлуатації не змінилась, у податковій декларації ТОВ Завод Електротехмаш відсутні транспортні засоби.

Щодо договорів постачання між позивачем та ТОВ Завод Електротехмаш , ТОВ Промелектроплюс та АТ НВАТ ВНДІкомпресормаш зазначає, що ТОВ Торговий дім Електротехмаш проведено документальне оформлення господарських операцій по взаємовідносинам з даним контрагентом-постачальником, які фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства та не мали реального характеру, у зв`язку з цим, наявність у суб`єкта господарювання, що перевіряється документів, а також відображення господарських операцій в регістрах бухгалтерського обліку - не є безумовним підтвердженням реальності надання послуг, оскільки встановлено неповний перелік обов`язкових реквізитів первинних документів: видаткових накладних, довіреностей, в яких посади осіб або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, встановлено, що на час оформлення видаткових накладних ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1 ) по-перше: працювала одночасно на ТОВ Завод Електротехмаш та ТОВ ТД Електротехмаш , по-друге особа мала вік 70 років. Отже, не зазначення прізвище, ім`я та по батькові, посади не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, було включено до податкового кредиту податкових накладних, які виписані ТОВ Компані Плазма (код ЄДРПОУ 36226451) на другу подію, а саме, при наявності кредиторської заборгованості (факт отриманого та неоплаченого товару) на перерахування коштів за платіжними дорученнями.

Зазначає про безпідставне формування ТОВ Торговий дім Електротехмаш податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Завод Електротехмаш , АТ НВАТ ВНДІкомпресормаш , ТОВ Промелектроплюс , ТОВ Компані Плазма на загальну суму - 1 640 183 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення на 1 640 183 грн. та бюджетне відшкодування липня 2019 року на 665 982 грн.

Просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивачем було надано відповідь на відзив, в якому він зазначив, що первинні документи дають можливість ідентифікувати особу, яка здійснила господарську операцію. Посилається на приписи Господарського кодексу України, щодо необов`язкового використання печатки суб`єктами господарювання. Зазначає про надання всіх необхідних первинних документів, які не можна вважати дефектними, по господарським операціям. Посилається на практику Верховного суду по справі № К/800/56294 відповідно до якої окремі недоліки в первинних документах не можуть спростовувати здійснення відповідних господарських операцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Електротехмаш є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 39103351, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідач, Головне управління ДПС Донецької області, є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, діє в особі Дніпровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Позивачем 09.08.2019 року була подана Податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2019 року реєстраційний номер 91756981 89 , в якій зазначена сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 670505 грн.

Відповідно до наказу №48 від 09.09.2019 року ГУ ДПС в Донецькій області з 25.09.2019 року була призначена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 2381427 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 670505 грн. (період виникнення від`ємного значення - червень, липень, жовтень, грудень 2018 року, січень-березень, травень, липень 2019 року).

ТОВ ТД ЕТМ відповідно до листа вих. №09-02 від 20.09.2019 року була надана інформація та її документальне підтвердження (у т.ч. первинні документи) для проведення невиїзної документальної перевірки.

За результатами документальної позапланової перевірки був складений Акт №92/05-99-04- 02/3913351 від 16.10.2019 року Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕЛЕКТРОТЕХМАШ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року (надалі - Акт №92)

На висновки Акту№92 ТОВ ТД Електротехмаш були надані заперечення вих. №11-01 від 01.11.2019 року

Відповідачем був наданий лист вих. №22368/10/05- 99-04-02 від 08.11.2019 р. (надалі - Лист №22368), який є невід`ємною частиною Акту №92.

Відповідно до наказу №655 від 12.11.2019 року за підписом в.о. начальника ГУ ДПС у Донецькій обл. Наталією Проценко з 04.12.2019 року була призначена додаткова документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з метою перевірки правомірності формування від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту у розмірі 2381427 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 670505 грн. (період виникнення від`ємного значення - червень, липень, жовтень, грудень 2018 року, січень-березень, травень, липень 2019 року).

Відповідно до наказу Головного управління ДПС в Донецькій області від 12.11.2019 року №655 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Електротехмаш щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року.

За результатами перевірки було складено акт №419/05-99-04- 02/39103351 від 23.12.2019 р. Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТОРГОВИЙ ДІМ ЕЛЕКТРОТЕХМАШ з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2019 року (надалі - Акт №419).

Згідно з висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки встановлені наступні порушення:

п. 44.1 ст.44, п.48.1 ст.48, п. 192.1 ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.200 1.3 ст. 200 1 Податкового кодексу України в частині :

- ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку;

- завищення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 665 982 грн. ;

- відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на 4523 грн. .

- завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 969 678 грн.

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового Відповідальність платника передбачена пунктом 1201.2 статті 1201 , пунктом

- 123.1 статті 123, пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу II Податкового кодексу України.

ТОВ Торговий дім ЕЛЕКТРОТЕХМАШ не погодилося з висновками Акту перевірки та надіслало ГУ ДПС в Донецькій області заперечення № 01-01 від 15.01.2020р. до акту №419/05-99-04- 02/39103351 від 23.12.2019 р.

За результатами розгляду заперечень ТОВ Торговий дім ЕЛЕКТРОТЕХМАШ отримана відповідь від 27.01.2020 року про залишення їх без розгляду.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом були прийняти спірні податкові повідомлення-рішення 29.01.2020 року:

- №0000210402 про застосування штрафу у розмірі 25 % на суму 166495,50 гри. за завищення суми від`ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню; -

- №000220402 про відмову у наданні бюджетного відшкодування на суму 4523 грн.;

- №0000230402 про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 969678 грн.

Під час перевірки податковим органом були використані документи надані на запит Головного управління ДПС у Донецькій області від 28.08.2019 року №70242/10/05-99-12-02 лист ТОВ Торговий дім ЕЛЕКТРОТЕХМАШ від 20.09.2019 №09-02 (вх.24.09.19 №10684/10) з додатками (копії) та документи надані до розгляду заперечень. від 16.10.2019 від 01.11.2019 №11-01 (вх.01.11.2019 №27097/10).

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ ТОВ Торговий дім ЕЛЕКТРОТЕХМАШ мало правовідносини з ТОВ Завод Електротехмаш уклавши договір № 0201/2019 від 02.01.2019 року про оренду автомобіля. Згідно з Додатком №1 до договору оренди автомобіля №0301/2018 від 03.01.2018 Перелік транспортних засобів марка УАЗ 3741 ЗНГ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2009, Дата передачі 03.01.2018, дата повернення 31.12.2018. Загальна вартість переданого за Договором Автомобіля складає 69 300,00 грн.

Всі первинні документи по зазначеному договору: додатки до договору №№ 1,2.3, акти прийняття передачі від 03.01.2018 та від 29.12.2018, акт № 1 здачі прийняття робіт від 29.12.2018 рахунок-фактура № 3 від 03.12.2018, платіжні доручення № 901 від 17.01.2019, № 920 від 19.02.2019№ 932 від 26.02.2019, № 941 від 04.03.2019, свідоцтво про державну реєстрацію автомобіля, страховий поліс, були надані позивачем до перевірки (т.1 а.с.171-172, т.2 а.с.1-7). Зазначена обставина не є спірною.

Разом з цим згідно з висновками акту перевірки надане свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в якому зазначено рік випуску 2007, в той час, як в додатку до договору № 1 зазначено 2009 рік випуску. Крім того зазначена загальна вартість переданого автомобіля 69 300,00 грн. за рік експлуатації не змінилась (фізичний знос) Також у Додатку АМ (наданого посадовими особами ТОВ Завод Електротехмаш ) до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у ТОВ Завод Електротехмаш (код 32782092) відсутні транспортні засоби.

По зазначеній господарський операції було виписано податкову накладну № 1 від 29.12.2018 року на суму 18 000 грн., в тому числі ПДВ 3000 грн.

Крім того, ТОВ Торговий дім Електротехмаш (покупець) було укладено договір поставки від 03.01.2018 №0301/2018 з ТОВ Завод Електротехмаш (продавець) промислової продукції: КРУРН -6АМ7-03-Г-630/0-УХЛ5 у кількості 2 піт. ціна без ГІДВ 436875,00 три., КРУРН-6АМЗ-03-Г- 300/0-УХЛ5 у кількості 2 піт. ціпа без ПДВ 4 36875,00 три. всього без ПДВ 1 747 500,00 гри.

На підтвердження зазначеної господарської операції до перевірки було надано: рахунок-фактура №2 від 03.05.2018 року код одиниці 2009 КРУРІ І-6ЛМЗ-ОЗ-Г-630/0-УХЛ5 у кількості 2 шт. ціна без ПДВ 436875,00. три., КРУРН-6АМЗ-03-Г-300/0-УХЛ5 у кількості 2 піт. ціна без ПДВ 436875,00 грн. всього без ПДВ 1 747 500,00 три.

Видаткова накладна №2 від 26.06.2018 код одиниці 2009 КРУРМ-6АМО-03-Г-630/0-УХЛ5 у кількості 2 шт. ціна без ПДВ 436875,00 грн. всього без ПДВ 873 750,00 три.

Видаткова накладна №3 від 02.07.2018 код одиниці 2009 КРУРН-6АМО-03-Г-300/0-УХЛ5 у кількості 2 шт. ціна без ПДВ 436875,00 грн. всього без ПДВ 873 750,00 грн.

Довіреність №33 від 26.06.2019 на отримання товару.

По зазначеній господарській операції були виписані податкові накладні № 1 від 02.07.2018 року на суму 1048500 в тому числі ПДВ 174750 грн. та податкову накладну № 2 від 26.06.2018 на суму 1048500 в тому числі ПДВ 174750 грн.

Також ТОВ Торговий дім Електротехмаш (покупець) було укладено договір поставки №2802/19 від 28.02.2019 з ТОВ Завод Електротехмаш (продавець) обладнання: щит управління (для насоса) 130 кВт (400А) у кількості 2 шт. ціна без ПДВ 120000,00 гри.. Електрощит 110-24 у кількост і 10 шт. ціна без ПДВ 79 000,00 гри. всього без ПДВ 1 030 00,00 гри.

На підтвердження господарської операції було позивачем було надано рахунок-фактура №1 від 28.02.2019 року код одиниці Щит управління (для насосу) 130 кВт (400А) у кількості 2 шт. ціна без ПДВ 120 000,00 три.. Електрощит ПР-24 у кількості 10 шт. ціна без ПДВ 79 000,00 гри. всього без ПДВ 1 030 00,00 грн.

Видаткова накладна №1 від 09.04.2019 код одиниці 2009 Щит управління (для насосу) 130 кВт (400А) у кількості 2. шт. ціпа без ПДВ 120000,00 гри.. Електрощит ПР-24 у кількості 10 шт. ціна без ПДВ 79 000 грн., всього без ПДВ 1 030 00,00 грн.

Довіреність на отримання товару № 21 від 09.04.2019 року

Податкова накладна № 1 від 09.04.2019 року на загальну суму 1 236 000 в тому числі ПДВ 206 000 грн.

ТОВ Торговий дім Електротехмаш (покупець) уклало договір поставки №109/8 від 01.01.2019 з ТОВ Промелектролюкс (постачальник)

На підтвердження зазначеного договору надані наступні документи:

Рахунок на оплату №136 від 20.02.2019 на загальну суму 92 949.65 гри. в т.ч. ПДВ 15 491,61 гри.

Платіжне доручення №925 від 20.02.2019 па загальну сум ' 55769.79 гри., згідно рах. №136 від 20.02.2019 р. часткова оплата за електрообладнання, у т.ч. ПДВ 20% - 9 294,96 грн.

Платіжне доручення №963 від 29.03.2019 на загальну суму 37 179,86 гри., згідно рах. №136 від 20.02.2019 р. часткова оплата за електрообладнання, у т.ч. ГІДВ 20% - 6 196,64 грн.

Видаткова накладна № 168 від 07.03.2019 на загальну суму 92 949,65 грн. в т.ч. ПДВ 15 491,61 грн.

Паспорт № ТУ У-З 1.2-32 193040-004:2006 підприємство виробник ТОВ Техпомаркст Електрик реле електромагнітні серія РСВ 800 код продукції 8536 виготовлено в України

Сертифікат відповідності дії Укрметртестстандарт на вимикачі автоматичні та додаткові пристрої до них Код УКТ ЗЕД8536

Рахунок па оплату №130 від 19,02.2019 на загальну суму 298 575,91 три. в т.ч. ПДВ 49 762,65 грн.

Платіжне доручення №924 від 20.02.2019 па суму 298 575,91 грн. згідно рах. №130 від 19.02.2019, за електрообладнання у т.ч. ПДВ 20%-49 762,65 три.

Видаткова накладна № 167 від 07.03.2019 на загальну суму 264 675,91 три. в т.ч. ПДВ 44 112,65 грн.

Видаткова накладна №334 від 22.03.2919 па загальну суму 33 900.00 і рн. в т.ч. 1 ІДВ 5 650,00 грн.

Рахунок на оплату №268 від 28.03.2019 на загальну суму 2 350,08 три. в т.ч. 1 ІД ІЗ 391,68 грн.

Платіжне доручення № 966 від 02.04.2019 на суму 2 350,08грн. згідно рах. №268 від 28.03.2019, за перемикачі у т.ч. І ІДВ 20%-ЗР 1,68 грн.

Видаткова накладна №2 8 1 від 02.04.201 9 на загальне суму 2 350.08 гри. в ч.ч. ГІДВ 39 1,68 гри.

Платіжне доручення №946 від 12.03.2019 на суму 1 266.84грп.

Видаткова накладна №193 від І 5.03.2019 на запільну суму 1 266,84 гри. в т.ч. ПДВ 21 1,14 гри.

Рахунок па оплату №147 від 2 1.02.2019 па загальну суму 159 408,00 гри. в т.ч. Г1ДВ 26 568,00 гри.

Платіжне доручення .N938 від 01.03.2019 на суму 159 408.00грн. згідно рах. №1-17 від 21.02.2019, за електрообладнання у т.ч. ПДВ 20%-26 568,00 гри.

Видаткова накладна №261 від 28.03.2019 на загальну суму І 59 408,00 гри. в т.ч. ПДВ 26 568,00 гри.

Рахунок па оплату №244 від 22.03.2019 на загальну суму 1 788,00 гри. в т.ч. ПДВ 298,00 гри.

Платіжне доручення .N 957 від 22.03.2019 на суму 1 788,00 грн. згідно рах. №244 від 22.03.2019, за провід у т.ч. ПДВ 298,00 грн.

Видаткова накладна №233 від 22.03.2019 на загальну суму 1788,00 гри. в т.ч. 1ІДВ 298,00 гри.

Рахунок на оплату № 579 від 14.06.2019 на загальну суму 42 053,76 грн. в т.ч. ПДВ 7008,96 грн.

Платіжне доручення .N 1044 від 03.07.2019 на суму 42 053,76 гри. згідно рах. № 579 від 14.06.2019, за пускач магнітний у і.ч. ПДВ 20%-7 008.96 і рп.

Видаткова накладна №740 від 17.07.2019 па загальну суму 42 053,76 гри. в т.ч. ПДВ 7 008,96 гри.

Рахунок па оплату № 603 від 20.06.20 19 па загальну суму 1 1 7 792,00 гри. в т.ч. І ІДВ 19 632,00 гри.

Платіжне доручення № 1045 від 03.07.2019 па суму 58 896,00грн. згідно рах. №603 від 20.06.2019, за передплата за вимикач автоматичний у т.ч. 1ІДВ 20%-9 816,00 гри.

Видаткова накладна № 740 від 17.07.2019 на загальну суму42 053,76 в т.ч. ПДВ 7008,96 грн.

Податкові накладні: № 45 від 20.02.2019, № 70 від 20.02.2019, №20 від 07.03.2019, № 26 від 12.03.2019, № 59 від 01.03.2019

Договір поставки від 08.02.2017 №07/02 ТОВ Торговий дім Електротехмаш Покупець , та ТОВ Компапі Плазма уклади договір поставки.

На підтвердження зазначеної господарської операції позивачем надані наступні документи.

Рахунок па оплату №891 від 29.05.2018 на загальну суму 2 565 408,00 гри. в т.ч. сума ПДВ 427 568,00 гри.

Платіжне доручення №778 від 05.06.2018 па суму 998 060,00 гри. згідно рах. №891 від 29.05.2018 р. передплата за запчастини у т.ч. 20% 166 343,33 гри.

Платіжне доручення № 861 від 26.09.2018 па суму 300 000,00 гри. зг ідно рах. № 891 від 29.05.2018 р. сплата за запчастини у т.ч. 20% 48 333,33 гри.

Платіжне доручення №913 від 04.02.2019 на суму 100 000,00 гри. згідно рах. №>891 від 29.05.2018 р. сплата за запчастини у т.ч. 20% 16 666,67 три.

Платіжне доручення №.1034 від 19.06.2019 на суму 27 740.00 гри. згідно рах. № 891 від 29.05.2018 р. сплата за запчастини у л .ч. 20% >1 623,33 гри.

Видаткова накладна .№9 700 від 17.08.2018 на загальну суму 2 227 008,00 гри. в т.ч. сума ПДВ 371 168,00 гри.

Видаткова накладна №1995 від 17.09.2018 па загальну суму 338 400,00 гри. в т.ч. сума ПДВ 56 400,00 гри.

Рахунок па оплачу №в2807 від 06. і 2.2018 на загальну суму 2 786 803,00 гри. в т.ч. сума ПДВ 464 467,17 гри.

Платіжне доручення №я 886 від 06.12.2018 па суму 896 000.00 три. згідно рах. № 2807 від 06.12.2018 р. за запчастини ) і.ч. 20% 149 533,53 гри.

Платіжне доручення № 970 від 03.04.2019 па суму 400 000,00 гри. згідно рах. № 2807 від 06.12.2018 р. за запчастини в т.ч. 20% 66 666,67 гри.

Платіжне доручення №з 973 від 05.0-1.2019 на суму 400 000,00 гри. згідно рах. №2807 від 06.12.2018 р. за запчастини у т.ч. 20% 66 666,6/ грн.

Платіжне доручення № 977 від 1 1.04.2019 па суму 71249,88 гри. згідно рах. № 2807 від 06.12.201 8 р.

Видаткова накладна №600 від 25.03.2019 па загальну суму 2 786 803,00 гри. в т.ч. сума ГІДІ] 464 467,17 гри.

Рахунок на оплату № 1 52 від 3 1.01.2019 на загальну суму 3 598 560,00 в т.ч. сума ГІДВ 599 760,00 гри.

Платіжне доручення № 910 від 04.02.20! 9 на суму І 102 650,00 гри. згідно рах. № І 52 від З 1.01.2019 р. передплата за навантажувальну машину у т.ч. 20% 183 775,00 гри.

Платіжне доручення № 991 від 1 1.04.2019 на суму 350 000,00 гри. зг ідно рах. №152 від 3 1.01.2019 р. передплата за навантажувальну машину у т.ч. 20% 58 333,33 гри..

Платіжне доручення № 1022 від 07.06.2019 на суму 100 00,00 гри згідно рах. .N3152 від 31.01.2019 р. за навантажувальну машину у т.ч. 20% 16 666,67 гри.

Платіжне доручення Де 1036 від 27.06.2019 на суму 300 00,00 гри зг ідно рах. №152 від 31.01.2019 р. за навантажувальну машину у т.ч. 20% 50 000,00 гри.

Платіжне доручення Де 1047 від 03.07.2019 на суму 250 00,00 гри згідно рах. Де 152 від 31.01.2019 р. за навантажувальну машину у т.ч. 20% 4 І 666,67 гри.

Рахунок на оплату № 1470 від 03.07.2019 на загальну суму 792 393,00 гри. в т.ч. сума ПДВ 132 065,50 грн.

Платіжне доручення № 758 від 17.05.2018 на суму 75 00,00 гри згідно рах. №4503 від 08.12.2017 р. часткова сплата за запчастини у т.ч. 20% 12 500,00 гри.

Платіжне доручення № 777 від 05.06.2018 на суму 200 00,00 гри згідно рах. №4503 від 08.12.2017 р. часткова сплата за запчастини у т.ч. 20% 33 333,33 гри.

Платіжне доручення № 720 від 19.03.2018 на суму 150 00,00 гри згідно рах. №4503 від 08.12.2017 р. часткова сплата за запчастини у т.ч. 20% 25 000,00 гри.

Платіжне доручення № 743 від 20.04.2018 на суму 100 00,00 гри згідно рах. №4503 від 08.12.2017 р. часткова сплата за запчастини у т.ч. 20% 16 666,67 гри.

Платіжне доручення № 622 від 08.12.2017 па суму 400 00,00 гри згідно рах. №4503 від 08.12.2017р. передплата за запчастини у і.ч. 20% 66 666.67 гри.

Платіжне доручення № 646 від 14.12.2017 па суму 592 00,00 грі і згідно рах. №4503 від 08.12.2017р. передплата за запчастин у і .ч. 20% 98 666,67 гри.

Видаткова накладна №234 від 13.02.2018 па загальну суму 1247 115,25 гри. в т.ч. сума ГІДВ 207 852,54 гри.

Видаткова накладна №298 від 23.02.2018 на загальну суму 1 183 240 32 гри. в т.ч. сума ПДВ 197 206 72 грн.

Договір від 01.02.2019 №054/2019 ТОВ Торговий дім Електротехмаш Покупець уклало договір з Приватним акціонерним товариством Науково-

виробничим акціонерним товариством ВНДІкомпресормаш (скорочена назва АТ НВАТ ВНДІкомпресормаш Постачальник уклали договір поставки.

На підтвердження господарської операції були надані наступні документи:

Рахунок на оплату № 13013 від 07.02.2019 на загальну суму 2 400000,00 грн.

Платіжне доручення № 916 від 13.02.2019 на суму І 440 000.00 гри згідно рах. №13013 від 07.02.2019 р. № договору 054/2019 від 01.02.2019р) за компресори)' установку, у т.ч. ПДВ 20% - 240 000,00 грн.

Видаткова накладна №35 і від 31.05.2019 на загальну суму 2 400 000,00 гри. в т.ч. ПДВ 400 000,00 грн.

Платіжне доручення № 1019 від 07.06.2019 на суму 746 823,77 гри згідно рах. №13013 від 07.02.2019 р. (№ договору 054/2019 від 01.02.2019р) остаточний за компресорну установку, у т.ч. ПДВ 20% - 124 470,63 грн.

Платіжне доручення № 1021 від 07.02.2019 на суму 746 823,77 грн. згідно рах.№ 13013 від 07.02.2019 (№ договору 054/2019 від 01.02.2019р) остаточний за компресорну установку, у т.ч. ПДВ 20% 124 470,63 грн.

Рахунок на оплату № 13111 від 04.03.2019 на загальну суму 289 412,56 грн.

Платіжне доручення № 953 від 19.03.2019 на суму 202 588,79 грн. згідно рахунку № 13111 від 04.03.2019

Видаткова накладна № 352 від 31.05.2019 на загальну суму 289 412,56 грн.

Доручення № 24 від 31.05.2019

Платіжне доручення № 1018 від 05.06.2019 на сум 86 823,77 грн.

По вищезазначеним операціям були виписані податкові накладні № 98 від 31.05.2019, № 99 від 31.05.2019 № 42 від 19.03.2019, № 23 від 19.03.2019.

Податковим органом в ході перевірки було встановлено безпідставне формування ТОВ Торговий дім Електротехмапі податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Завод Електротехмаш , НВАТ ВНДІкомпресормаш , ТОВ Промелектролюкс , ТОВ Компані Плазма на зага льну суму - 1640 183 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення на 1 640 183 гри. та бю джетне відшкодування за липень 2019 року на 665 982 грн.

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначених податкових повідомлень - рішень.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2 й 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов`язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п. п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, ст. 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України, порушення якого також вказано у акті перевірки, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Разом, з тим, в акті перевірки не зазначено, що спірні податкові накладні не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто, цей факт не є спірною обставиною, а лише вказано, що податковий кредит позивача не підтверджено податковими накладними через відсутність об`єкта оподаткування з ПДВ, оскільки такі господарські операції не мали реального характеру.

Як зазначено в акті перевірки, в результаті зазначеного перевіркою відповідно до наданих підприємством документів не можливо встановити фактичного постачальника товарів, придбання яких документально оформлено від контрагентів позивача.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що про нереальність здійснення операцій придбання товарів, введення в обіг яких (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів - відсутнє дійсне формування активу, яке відбувало за рахунок надходження товарно-матеріальних цінностей з джерела невідомого походження та такого, що не відповідає документально оформленому, з його легалізацією за рахунок використання документів контрагента, що фактично не міг і не здійснював постачання з встановленою оплатою на користь такого контрагента.

При цьому, в Акті перевірки по кожному з зазначених вище контрагентів наведено перелік первинних документів, досліджених під час перевірки, у тому числі, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти прийому-передачі на виконання робіт та надання послуг, платіжні документи.

Будь які зауваження щодо складання податкових накладних та інших первинних документів податкового та бухгалтерського обліку, або їх відсутності в акті перевірки не зазначено. Також таких зауважень не було зазначено представником відповідача у судовому засіданні.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п. 200.1 - 200.4 ст. 200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст. 44 Податкового кодексу України, відповідно до п.п. 44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Як вже зазначалось судом раніше, на підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентами, надані всі первинні документи.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з п.134.1. ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Питання договору поставки врегульовано Цивільним кодексом України та ст.ст. 265 - 271 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум податку на прибуток та до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Надані документи підтверджують факт здійснення господарських операцій та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов`язань.

Податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, виписані контрагентом, який на момент спірних правовідносин був зареєстрований платником ПДВ, що не спростовано в акті документальної перевірки відповідачем та зареєстровані в ЄРПН.

Стаття 6 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС "Податковий блок" щодо контрагентів є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контроль-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відноситься. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Податкова інформація носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, зокрема і щодо сплати податкових зобов`язань контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного суду від 02.04.2019 року по справі № 811/1772/13-а.

Посилання відповідача на те, що позивач не надав документи: сертифікати, паспорти, товарно-транспортні накладні суд не приймає до уваги, оскільки такі документи не є документами первинного бухгалтерського або податкового обліку, а тому їх наявність чи відсутність не мають вирішального значення для встановлення фактичного руху активів. Також не мають вирішального значення посилання податкового органу на недоліки складання видаткових накладних, довіреностей, (відсутність посад, печаток позивача), а також невірно зазначеного у додатку № 1 договору з оренди дати випуску автомобіля.

Таким чином, контролюючий орган прийшов до помилкового висновку про те, що господарські операції по договорам, що укладені між позивачем та контрагентами, не мали реального характеру, та про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на прибуток та податку на додану вартість.

Щодо відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні у розмірі 4523,00 грн., згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0000220402 від 29.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом визначено безпідставне формування позивачем бюджетного відшкодування по взаємовідносинам з ПАТ "ЗАВОД ФРУНЗЕ", ДОНЕЦЬКА ТОРГОВО- ПРОМИСЛОВА ПАЛАТА, ВІДДІЛЕННЯ У МІСТІ КРАМАТОРСЬК ДОНЕЦЬКОЇ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВОЇ ПАЛАТИ, ОСКП "ПРОГРЕС", ТОВ "АГРОТЕХНІКА" .

Втім, податковим органом в ході перевірки та в судовому засіданні не було зазначено підстави прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 0000220402 від 29.01.2020 року. Так в акті перевірки взагалі відсутнє дослідження первинних документів, не зроблено будь яких розрахунків, та не зазначено жодних підстав щодо відмови позивачу у бюджетному відшкодуванні у розмірі 4523,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків та призвело до помилкового винесення податкових повідомлень-рішень, якими протиправно занижено суму бюджетного відшкодування та нараховано штраф, відмовлено у бюджетному відшкодуванні, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за відповідні періоди.

З огляду на наведене прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.

Що стосується позовної вимоги щодо скасування висновків акту то суд зазначає, що на підставі висновків акту були прийняти спірні податкові повідомлення-рішення, оскаржені позивачем оскільки порушили його права. При цьому безпосередньо акт перевірки, його висновки акту не породжують виникнення прав та обов`язків для позивача. Тому суд вважає, що позивач обрав невірний спосіб для захисту свого права.

З огляду на зазначене суд вважає, що позовна вимога про скасування висновків акту № 419 від 23.12.2019 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Електротехмаш до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, скасування висновків акту перевірки - задовольнити частково.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000210402 від 29.01.2020 року, про застосування штрафу у сумі 166 495,00 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000220402 від 29.01.2020 року, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні у розмірі 4523,00 грн.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000230402 від 29.01.2020, щодо завищення суми від`ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 969 678,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826; 87515, Донецька область м. Маріуполь, вул.Італійська, буд. 59) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім Електротехмаш (ЄДРПОУ 39103351; 8327, Донецька обл., Бахмутський район, с.Опитне вул. Київська, 5) судовий збір у розмірі 15 009 (п`ятнадцять тисяч вісім гривень) 50 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 29.07.2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 07.08.2020 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Стойка