Ухвала

від 05.08.2020 по справі 1.380.2019.003036

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003036

У Х В А Л А

про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду

05 серпня 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Сидор Н.Т.,

за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,

позивач не прибув,

представника відповідача Кісіля Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, в якій позивач визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 за № Ф-8200-53.

Ухвалою судді від 21.06.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, а саме не подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. Відтак, ухвалою від 10.06.2020 позовну заяву суд залишив без руху, а позивачу надав строк для усунення недоліків відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України.

01.07.2020 на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2020 позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності причин його пропущення.

У судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача щодо поновлення пропущеного строку звернення позивача до суду заперечив.

При постановленні цієї ухвали, суд виходить з наступного.

Строки звернення до адміністративного суду встановлені ст. 122 КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

Відповідно до преамбули Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону № 2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Частиною 2 статті 2 Закону № 2464-VI передбачено, що, виключно цим Законом визначаються, зокрема: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов`язки органів доходів і зборів, визначені ст. ст. 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.

Таким чином, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку

Відповідно абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Таким чином, вказаними положеннями визначений порядок дій платника у разі незгоди з рішенням контролюючого органу, прийнятим відповідно до Закону № 2464-VI, зокрема, передбачено: адміністративний та судовий спосіб його оскарження.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 31 січня 2019 року в справі № 802/983/18-а, від 12 лютого 2020 року в справі № 480/1192/19.

Позивач оскаржує вимогу Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 за № Ф-8200-53. Правом на оскарження вимоги в адміністративному порядку не скористався і з даним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 14.06.2019 шляхом направлення його засобами поштового зв`язку.

Таким чином, звернувшись до суду 14.06.2019 (згідно з відбитком календарного штемпеля на поштовому конверті) з позовом про скасування податкової вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 за № Ф-8200-53, позивач пропустив 10-денний строк звернення до суду, який встановлений Законом № 2464-VI.

Обгрунтовуючи поважність причин пропущення строку звернення до суду у заяві про поновлення цього строку, позивач покликається на те, що оскаржувану вимогу він отримав 01.06.2019 та оскільки із змісту цієї вимоги не зрозуміло було про який борг (недоїмку) йдеться, то в той же день 01.06.2019 звернувся із запитом в Червоноградське управління Головного управління ДФС у Львівській області за роз`ясненнями. Позов подав до суду в 10-денний термін з моменту отримання відповіді податкового органу на вказаний запит.

Вирішуючи питання про можливість поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду, суд враховує, що право на звернення до адміністративного суду з позовом є складовою права на судовий захист, що передбачено ст. 55 Конституції України.

Так, право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Суд приймає покликання позивача на те, що після отримання оскаржуваної вимоги, позивачу необхідно було з`ясувати ряд обставин без уточнення яких не можливо було подати обґрунтований позов, а тому в день отримання такої був направлений відповідний запит відповідачу від 01.06.2019 і відразу після отримання відповіді на нього від 05.06.2019, у десятиденний строк подано позов.

Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню позивачу його процесуального права на звернення до суду, у відповідності до ч. 2 ст. 6 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд враховує судову практику Європейського Суду з прав людини.

Так, розуміючи важливість дотримання оптимального балансу між забезпеченням реалізації права особи на доступ до правосуддя та принципом правової визначеності, Європейський Суд з прав людини сформував правову позицію, відповідно до якої встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (справи "Белле проти Франції", "Ільхан проти Туреччини", "Пономарьов проти України", "Щокін проти України" тощо).

Також, у рішеннях від 13.01.2000 (справа "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії") та від 28.10.1998 (справа "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії") Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, а також з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист, суд вважає за доцільне визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з адміністративним позовом та поновити цей строк.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 171, 240, 248, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та поновлення цього строку - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу та поновити строк звернення до адміністративного суду з цим позовом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та окремо не оскаржується, заперечення щодо строку звернення до суду може бути викладено в апеляційній скарзі на рішення у даній справі.

Повний текст ухвали складено та підписано 10.08.2020.

Суддя Сидор Н.Т.