Рішення

від 31.07.2020 по справі 487/6063/18

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/6063/18

Провадження № 2/487/84/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2020 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Притуляк І.О.,

за участю: - секретаря судового засідання - Янковець Г.А.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представників відповідачів - ОСОБА_5., Дорошенко А.П.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Малого приватного підприємства ТФТ , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра-Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , МПП ТФТ , в якому просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 151839,70 грн. матеріальної та 20000,00 грн. моральної шкоди спричинених ушкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Окрім того, просив стягнути з відповідачів на його користь пропорційно витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування вимог зазначив, що постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 11.05.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні ДТП, яка мала місце 31.03.2018 року о 12:30 год. в м. Миколаєві за участю транспортного засобу РУТА 20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), під керуванням відповідача та транспортного засобу Hyundai Santa Fe (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) під його керуванням. На час дорожньо-транспортної пригоди відповідач перебував у трудових відносинах з МПП ТФТ , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована ПрАТ СК Саламандра-Україна . Згідно рахунку на оплату №БАН-000186 від 05.04.2018 року, вартість відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу Hyundai Santa Fe складає 151839,70 грн.

Окрім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він потребував медичної допомоги та тривалий час не міг використовувати свій автомобіль, що спричинило порушення звичайного укладу його життя та призвело до моральних страждань та переживань.

У добровільному порядку, відповідачі відмовилися здійснити відшкодування завданої шкоди, що і послужило підставою для його звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 27.09.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 було залишено без руху.

17.10.2018 року позивачем, на виконання ухвали судді від 27.09.2018 року, було подано уточну позовну заяву, якою ОСОБА_3 просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 151839,70 грн. матеріальної та 20000,00 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди, позивач зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди йому було спричинено психологічну травму, що може призвести в майбутньому до погіршення його стану здоров`я, що буде вимагати додаткових витрат на лікування.

Ухвалою судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 01.11.2018 року позовну заяву ОСОБА_3 було прийнято до розгляду у загальному позовному провадженні.

30.11.2018 року ОСОБА_2 надав до суду відзив, згідно якого у задоволенні заявлених позовних вимог просив відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що автомобіль РУТА 20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), власником якого він не являється, на момент ДТП здійснював пасажирські перевезення, як маршрутне таксі.

Зазначив, що він не перебував у трудових відносинах з МПП ТФТ. Зазначив, що за фактом ДТП, оскільки автомобіль РУТА 20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) був застрахований в ПрАТ СК Саламандра-Україна , ОСОБА_3 звернувся у встановленому законом порядку до страхової компанії з заявою про страхове відшкодування. За договором страхування №АК/7577707 від 13.10.2017 року позивачу було виплачено 84675,27 грн.

Просив суд не приймати до уваги, наданий позивачем рахунок на оплату в сумі 151839,70 грн. оскільки він не являється належним та допустимим доказом, так як не підтверджує розмір спричиненої шкоди, не відображає пошкодження транспортного засобу та не міститьданих про вартість відновлюваного ремонту.

Одночасно зазначив, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди.

24.01.2019 року представником позивача було подано уточнену позовну заяву, якою ОСОБА_3 просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку 177332,69 грн. матеріальної шкоди та 20000,00 грн. моральної шкоди. На підтвердження завданої позивачу матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок пошкодження транспортного засобу, надала Висновок експерта №ЕС-1707-2-1231.18 від 10.01.2019 року.

19.03.2019 року ОСОБА_2 надав до суду відзив, яким у задоволені уточнених позовних вимог просив відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень щодо відшкодування матеріальної шкоди зазначив, що сума відновлювального ремонту склала 99966,33 грн., що підтверджується Звітом №03\04\18 від 19.04.2018 року, виконаним страхувальником. На підставі даного звіту ПрАТ СК Саламандра України було складено Страховий Акт №0018198.03.18\1 та проведено розрахунок страхового відшкодування на суму 84675,27 грн., що підтверджується листом ПрАТ СК Саламандра України від 26.11.2018 року.

Зазначив, що не являється належним відповідачем у справі з огляду на те, що не перебував у трудових відносинах з МПП ТФТ .

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.09.2019 року у Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області було витребувано інформацію про власника транспортного засобу марки Рута-20 , (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) станом на 31.03.2018 року; витребувано у МПП ТФТ інформацію про правові підстави користування транспортним засобом Рута-20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) станом на 31.03.2018 року.

18.09.2019 року до канцелярії суду від Регіонального сервісного центр МВС в Миколаївській області надійшла реєстраційна картка ТЗ Рута-20 (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ), де власником даного транспортного засобу зазначений ОСОБА_4 . Даний транспортний засіб було за ним зареєстровано на підставі Договору СГ№2683/01/2018 року від 17.01.2018 року.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.11.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

21.11.2019 року позивач надав до суду уточнену позовну заяву до МПП ТФТ , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ Саламандра України про відшкодування у солідарному порядку моральної та матеріальної шкоди.

02.12.2019 року представник МПП ТФТ надав до суду відзив на позовну заяву, яким у задоволенні заявлених позовних вимог просив відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_2 на момент ДТП перебував у трудових відносних з власником транспортного засобу Рута-20 (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_4 , що підтверджується Договором оренди транспортного засобу з екіпажем віл 05.03.2018 року, укладеним між МПП ТФТ та ОСОБА_4 . Даним договором визначено, що МПП ТФТ орендує транспортний засіб для обслуговування маршрутів, а екіпаж, що обслуговує транспортний засіб перебуває у трудових відносинах з орендодавцем протягом усього строку дії договору. Окрім того зазначив, що у відповідності до вищезазначеного договору, відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам орендованим транспортом, несе орендодавець та його екіпаж в солідарному порядку.

16.12.2019 року ОСОБА_2 надав до суду відзив на уточнену позовну заяву, яким заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що уточнену позовну заяву було подано після закриття підготовчого провадження по справі, що є підставою для відмови у її прийнятті.

Ухвалю Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.12.2019 року у прийнятті уточненої позовної заяви ОСОБА_3 у цивільній справі № 481/6063/18 за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , МПП ТФТ , ОСОБА_4 третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра-Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені в заяві від 24.01.2019 року, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягала на їх задоволенні. Підтвердила фактичні обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти заявлених позовних вимог з огляду на обставини викладені у відзиві на уточнену позовну заяву.

Представники МПП ТФТ в судовому засіданні у задоволенні позовних вимог просила відмовити за необґрунтованістю. Підтвердила фактичні обставини, викладені у відзиві.

Представник ПрАТ СК Саламандра-Україна в призначене судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення спеціаліста ОСОБА_6 , всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 31.03.2018 року о 12:30 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Рута 20 (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ), в м.Миколаєві, рухаючись по пр. Центральному, 141 у м.Миколаєві, був неуважний, не впевнився в безпеці свого маневру, не обрав безпечної дистанції, та допустив зіткнення з зупинившимся попереду в попутному напрямку транспортним засобом Hyndai Sonfa Fe (державний реєстраційний знак НОМЕР_2 ), під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП, транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 11.05.2018 року у справі №487/1666/18, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпроАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 340 грн. Дана постанова набрала законної сили 22.05.2018 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої винесена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власником пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Hyundai Santa Fe (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) являється ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Власником транспортного засобу Рута-20 (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) являється ОСОБА_4 , право власності на даний транспортний засіб за ним було зареєстровано на підставі Договору СГ№2683/01/2018 року 17.01.2018 року.

05.03.2018 року між ОСОБА_4 (далі орендодавець) та ОСОБА_7 , який діяв в інтересах МПП ТФТ (далі - орендар) було укладено Договір оренди транспортного засобу з екіпажем №16/4927 та Додаткову угоду №1 до договору оренди транспортного засобу з екіпажем (далі Договір). За умовами даного Договору, транспортний засіб Рута-20 (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) було передано у користування орендарю на підставі технічного паспорту. Автомобіль обслуговує екіпаж у складі ОСОБА_8 та ОСОБА_2 , які перебувають у трудових відносинах з орендодавцем протягом усього строку дії договору. Транспорт орендується в цілях здійснення перевезень пасажирів на міських маршрутах.

Відповідно до Довідки Директора МПП ТФТ ОСОБА_9 від 26.11.2018 року, за вих. №132, ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з підприємством станом на 31.03.2018 року та в штатному розкладі не значився.

У трудовій книжці ОСОБА_2 , заведеній 27.11.1969 року, запис про його працевлаштування на МПП ТФТ відсутній.

За правилами регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

На момент ДТП, транспортний засіб Рута-20 (державний реєстраційний знак НОМЕР_1 ) був застрахований МПП ТФТ в ПрАТ Саламандра-Україна , що підтверджується Полісом №АК/7577707 від 13.10.2017 року.

Відповідно до Звіту №03/04-18 та ремонтної калькуляції №03/04-18 від 19.04.2018 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Hyundai Santa Fe (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) складає 99966,33 грн.

Виходячи зі змісту Страхового акту №0018198.03.18/1 від 24 липня 2018 року та розрахунку страхового відшкодування до даного страхового акту, начальником Департаменту врегулювання збитків ПрАТ СК Саламандра-Україна було прийнято рішення про проведення ОСОБА_3 виплати відшкодування в розмірі 84675,24 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтвердила, що ПрАТ СК Саламандра-Україна було виплачено на користь ОСОБА_3 84675,24 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої транспортному засобу Hyundai Santa Fe (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) внаслідок ДТП, яке мало місце 31.03.2018 року.

Одночасно, представником позивача, на підтвердження заявленої вимоги, щодо відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок пошкодження його транспортного засобу, було надано Висновок експерта №ЕС-1707-2-1231.18 судової авто товарознавчої експертизи від 10.01.2019 року., за якою вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу,в результаті його пошкодження в ДТП, що сталася 31.03.2018 року, станом на дату проведення експертизи становить 177332,69 грн.; вартість відновлювального ремонту становить 163566,91 грн.

Відповідно до ст..1166 ЦК України, шкода заподіяна майну фізичної особи неправомірними діями, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст..1187 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст..1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних на відновлення пошкодженої речі.

За положеннями ст..1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою з цей з працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпро П України, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Не вважається особою, яка провадить діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальність за шкоду перед потерпілою особою, яка керувала транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише в порядку регресу відповідно до ст. 1191 ЦК України.

За положеннями ч.2 ст.48 ЦПК України - позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи.

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

За положеннями ч.1 ст.168 ЦПК України, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції, за клопотанням позивача, до закінчення підготовчого провадження замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача .

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Дану позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 та МПП ТФТ є неналежними відповідачами у справі, та не несуть відповідальність безпосередньо перед ОСОБА_3 за матеріальну та моральну шкоду спричинену ушкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, виходячи з наступного.

За положеннями ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч.1 ст.627 ЦПК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положення ст..629 ЦК України передбачає обов`язковість договору для виконання між сторонами.

За положеннями ч.ч.1,2 ст..798 ЦПК України - предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Відповідно до приписів ст..799 ЦПК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Так судом встановлено, що відповідно до п. 4.1. Договору відповідальність за шкоду заподіяну третім особам орендованим транспортом, його механізмами пристроями, устаткуваннями несе Орендавець , тобто ОСОБА_4 , та того водії у солідарному порядку.

Зі змісту даного Договору та тієї обставини, що транспортним засобом марки Рута 20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на момент вчинення ДТП, керував ОСОБА_2 , здійснюючи пасажирські перевезення по встановленому маршруту, випливає, що ОСОБА_2 , як водій, фактично перебував у трудових правовідносинах з власником транспортного засобу ОСОБА_4 . До того ж, ОСОБА_2 входив до складу екіпажу, який обслуговує транспортний засіб (пункт 1.4. Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ОСОБА_4 , як власник транспортного засобу, взяв на себе зобов`язання здійснювати керівництво діяльністю членів екіпажу з управління та технічної експлуатації даного автомобіля, за свій рахунок оплачувати працю членів екіпажу (водіїв); надавати екіпаж, що має всі навички та відповідні документи на здійснення перевезень пасажирів; контролювати здійснення екіпажем управління та технічну експлуатацію автомобіля; нести витрати на утримання екіпажу; контролювати додержання екіпажем норм робочого часу та відпочинку водія та нести персональну відповідальність у випадках їх порушення.

При цьому, не дивлячись на відсутність записів у трудовій книжці ОСОБА_2 про працевлаштування з 1995 року, він керував транспортним засобом Рута 20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на час скоєння ДТП, фактично виконуючи умови Договору.

Разом з тим, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі з огляду на те, що вищезазначений договір оренди ним не підписано та матеріали справи не містять інших доказів на підтвердження досягнення згоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо солідарної відповідальності за спричинення шкоди транспортним засобом марки Рута 20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ).

За такого, права ОСОБА_2 як працівника не можуть бути звужені без його згоди та належного повідомлення про умови укладеного договору оренди.

Викладене свідчить про те, що відповідальність за спричинення шкоди діями працівника ОСОБА_2 несе його роботодавець ОСОБА_4 , а ОСОБА_2 відповідає перед роботодавцем в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпроП України, ст..1191 ЦК України)..

Таким чином, особою, яка несе відповідальність за спричинення ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди є власник транспортного засобу та належним відповідачем у справі є власник транспортного засобу Рута 20 (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ). ОСОБА_4 .

Ухвалою суду від 16.12.2019 року, у прийнятті позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , МПП ТФТ та ОСОБА_4 було відмовлено, по причині пропуску процесуальних строків її подання. Клопотання про залучення ОСОБА_4 до участі у справі у якості співвідповідача, позивачем та його представником, з урахуванням вимог ст..51 ЦПК України подано не було.

Суд, не приймає до уваги посилання представника позивача, на той факт, що при укладені Договору оренди транспортного засобу між МПП ТФТ та ОСОБА_4 не було дотримано нотаріальну форму його посвідчення, з урахуванням чого, вказаний договір є недійсним, виходячи з наступного.

Положеннями ст..204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, який вважається правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до положень ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

За положеннями ст.220 ЦК України У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що сторонами при укладені договору оренди транспортного засобу було досягнуто домовленість щодо усіх його істотних умов та відбулося повне його виконання, та сторонами він не оспрюється, вказаний договір є правомірним.

Таким чином, у задоволені заявленого позову ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки його пред`явлено до неналежних відповідачів.

За положеннями п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 10,18,23,76,258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Малого приватного підприємства ТФТ , третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра-Україна про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: Меле приватне підприємство ТФТ , ЄДРПОУ 20915322, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Лазурна, 2/2.

Третя особа: Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Саламандра-Україна , ЄДРПОУ 33377002, місцезнаходження: м. Полтава, вул. Пушкінська, 47.

Повне судове рішення складено 10.08.2020 року.

Суддя І.О. Притуляк