ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА
м. Київ
10.08.2020Справа № 910/9335/20
Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І. , розглянувши
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАНОЛ-АГРО"
про забезпечення позову
у справі №910/9335/20
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАНОЛ-АГРО"
до Міністерства юстиції України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтанал-Агро"
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії
Без виклику представників сторін,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтанол-Агро" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що наказом Міністерства юстиції України № 2120/5 від 19.06.2020 було задоволено скаргу ТОВ "Алтанал-Агро" та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Проте, позивач вважає, що під час прийняття оспорюваного наказу Міністерства юстиції України вийшло за межі власних повноважень, що призвело до безпідставного скасування рішень, а також відповідач не перевірив чи були порушені права та інтереси скаржника, що свідчить про формальне ставлення відповідача до прийняття оскаржуваного рішення у формі наказу.
Отже, позивач просить визнати протиправним та скасувати пункти 2, 3, 4 наказу Міністерства юстиції України № 2120/5 від 19.06.2020 та зобов`язати Міністерство юстиції України поновити в Єдиному державному реєстрі рішення, які були скасовані наказом Міністерства юстиції України № 2120/5 від 19.06.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтанол-Агро" залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
16.07.2020 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано заяву про збільшення позовних вимог. При цьому, в заяві про збільшення позовних вимог позивачем уточнено п. 3 прохальної частини позовної заяви, зокрема, щодо реквізитів рішень, які підлягають поновленню в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 відкрито провадження у справі №910/9335/20 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.08.2020. Залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтанал-Агро" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
31.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛТАНОЛ-АГРО" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, у якій заявник просить суд заборонити до набрання рішенням суду по даній справі законної сили органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, а саме суб`єктам державної реєстрації прав, в тому числі, але не обмежуючись: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській, Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також приймати рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів нерухомого майна щодо права користування (оренди, суборенди, безоплатного користування будь-якими третіми особами земельними ділянками щодо яких виник спір у даній справі.
Заява обґрунтована тим, що після подання позову позивачу стало відомо, що після вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про державну реєстрацію права позивача на користування земельними ділянками, вказаними в позовній заяві, третіми особами вчиняються дії щодо укладення нових договорів оренди з фізичними особами щодо земельних ділянок, вказаних в позовній заяві.
Так на адресу ТОВ Алтанол-Агро надійшли звернення фізичних осіб - орендодавців, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в яких повідомляється, що до них звернулись особи, які представились представниками ТОВ Алтанал-Агро та ТОВ Агростатус Юг та запропонували їм переукласти договори оренди земельних ділянок з вказаними юридичними особами. В обґрунтування юридичної можливості укладання нових договорів оренди вказані особи посилались на оскаржуваний у даній справі наказ Міністерства юстиції України.
На переконання позивача укладення нових договорів оренди або суборенди земельних ділянок, вказаних в позовній заяві, з третіми особами та реєстрація прав користування третіх осіб відповідними земельними ділянками в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до набуття законної сили судовим рішенням у даній справі може істотно ускладнити чи навіть унеможливити його виконання, оскільки позивачу доведеться звертатись до суду з новими позовами до третіх осіб, які зареєструють права користування земельними ділянками, що у свою чергу вимагатиме додаткових значних витрат часу та фінансових затрат з метою відновлення порушеного Міністерством юстиції України права позивача на користування земельними ділянками.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАНОЛ-АГРО" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Положеннями статті 138 ГПК України передбачено, зокрема, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.
Згідно зі статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову .
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Частинами першою та другою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без посилання на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
При цьому, письмові звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не є належними доказами по справі з огляду на наступне.
Приписами статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи
Згідно зі ст. 87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.
У ст. 88 ГПК України зазначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.
Оскільки письмові звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не відповідають вимогам ст. 88 ГПК України, суд не приймає їх в якості належних доказів у справі.
Суд зазначає, що заявником у заяві про забезпечення позову не доведено жодними засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Оскільки заявником не було надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини шостої статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛТАНОЛ-АГРО" про забезпечення позову.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛТАНОЛ-АГРО" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
2. Згідно частиною другою статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано: 10.08.2020.
Суддя А.І. Привалов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2020 |
Оприлюднено | 11.08.2020 |
Номер документу | 90881128 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Привалов А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні