Рішення

від 05.08.2020 по справі 912/47/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2020 рокуСправа № 912/47/20 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Безчасної Н.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/47/20

за позовом: "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС", 25014, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул. Сергія Сенчева, буд. 2-А

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103

про стягнення 342 566,65 грн

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології", 25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103

до відповідача: "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС", 25014, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул. Сергія Сенчева, буд. 2-А

про зобов`язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - Петренко К.І., посвідчення адвоката 202 від 30.06.11, ордер № 64846 від 15.12.19 ;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

"Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" (далі - ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС", позивач за первісним позовом) подано позовну заяву з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (далі - ТОВ "Техніка і технології", відповідач за первісним позовом) про стягнення 243 455,93 грн заборгованості з орендної плати, 52 950,72 грн пені та 46 160,00 грн неустойки за користування об`єктами оренди за час прострочення, а всього на загальну суму 342 566,65 грн заборгованості, з покладенням на відповідача за первісним позовом судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 5 138,50 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено про неналежне виконання ТОВ "Техніка і технології" зобов`язань за договором оренди нежилих приміщень № 9 від 01.04.2010 в частині сплати орендної плати та повернення об`єкта оренди після розірвання договору в односторонньому порядку.

Ухвалою суду від 27.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/47/20 за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 24.02.2020, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

17.02.2020 ТОВ "Техніка і технології" подано до суду зустрічну позовну заяву, яка містить вимоги до "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" про наступне:

- зобов`язати "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" надати доступ ТОВ "Техніка і технології" на 7 (сім) робочих днів без стягнення орендної плати до території та орендованих приміщень за договором № 9 від 01.04.2018 для вивезення майна ТОВ "Техніка і технології", а також зобов`язати забезпечити наявність вільного шляху для вивозу майна, впуск і випуск транспортних засобів та уповноважених осіб ТОВ "Техніка і технології" охороною, що охороняє територію, на якій знаходиться об`єкт оренди.

Обґрунтовуючи підстави для зустрічних позовних вимог, ТОВ "Техніка і технології" вказано, що з 01.08.2019 позивач за первісним позовом не допускає працівників ТОВ "Техніка і технології" до орендованого приміщення, у зв`язку з чим та відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від сплати орендних платежів. Окрім того, обмеження доступу до орендованих приміщень, ТОВ "Техніка і технології" не має можливим вивезти своє майно, що знаходиться в орендованому приміщенні. Відповідач за первісним позовом також не погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості з орендної плати за період до серпня 2019 року та зазначає, що сума боргу, з урахуванням всіх здійснених оплат, становить 202 196,87 грн. Зустрічний позов подано з посиланням, зокрема, на ст. 400, 762, 785 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 19.02.2020 зустрічну позову заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом; постановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження у справі та замінено судове засідання з розгляду справи по суті, яке призначено на 24.02.2020, підготовчим засіданням.

24.02.2020 підготовче засідання відкладено на 13.03.2020.

02.03.2020 від ТОВ "Техніка і технології" надійшли письмові пояснення від 28.02.2020 № 37 з доказами, які, за поясненням відповідача за первісним позовом, є доказами на підтвердження обставин недопуску до орендованих приміщень. Вказано, що не допускаючи до орендованих приміщень, ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" незаконно заволоділо майном ТОВ "Техніка і технології", яке знаходиться в таких приміщеннях. Зазначено, що по розрахункам відповідача за первісним позовом, заборгованість в період до 01.08.2019 складає 109 428 грн, оскільки періодично мав місце недопуск до орендованих приміщень.

13.03.2020 від ТОВ "Техніка і технології" надійшли письмові пояснення від 11.03.2020 № 47 з доказами на підтвердження недопуску до орендованих приміщень.

06.04.2020 підготовче засідання відкладено на 20.05.2020, ТОВ "Техніка і технології" надано можливість подати додаткові письмові пояснення з обґрунтуванням причин неможливості подання в установлений строк доказів, згідно вказаних вище пояснень.

20.05.2020 до суду надійшли письмові пояснення з наведенням причин неможливості подання зазначених доказів.

В підготовчому засіданні 20.05.2020 постановлено ухвалу про визнання поважними причин неподання ТОВ "Техніка і технологія" в установлений строк доказів. згідно пояснень № 37 від 28.02.2020 і № 47 від 11.03.2020 та прийнято подані докази до розгляду. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.06.2020., позивачу надано можливість (за потреби) подати додаткові письмові пояснення щодо наданих ТОВ "Техніка і технології" доказів.

05.06.2020 від ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" надійшли письмові пояснення щодо наданих доказів, за змістом яких позивач за первісним позовом заперечив належність поданих відповідачем доказів.

В підготовчому засіданні 05.06.2020 постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2020.

03.07.2020 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 03.07.2020 судом заслухано представників сторін у вступному слові та досліджено докази у справі.

В судовому засіданні 03.07.2020 оголошено перерву до 05.08.2020.

27.07.2020 від ТОВ "Техніка і технології" надійшли додаткові письмові пояснення від 23.07.2020 з додатками.

03.08.2020 до суду від ТОВ "Техніка і технології" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

05.08.2020 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні взяв участь представник ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС", яким заперечено проти прийняття до розгляду пояснення і доказів, поданих ТОВ "Техніка і технології" та заперечено проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ухвали від 05.08.2020, постановленої в судовому засіданні, судом не прийнято до розгляду письмові пояснення № 214 від 23.07.2020 і додані до них докази від 03.08.2020 та відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Техніка і технології" про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.08.2020 продовжено провадження у справі зі стадії, на якій було оголошено перерву в судовому засіданні 03.07.2020.

В судовому засіданні 05.08.2020 представник ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" в судових дебатах підтримав позовні вимоги за первісним позовом та заперечив проти задоволення зустрічних позовних вимог.

Суд розглядає справу за відсутності представника ТОВ "Техніка і технології".

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування підстав за первісним та зустрічним позовом, дослідивши в судовому засіданні докази, судом встановлено наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі, та подані на їх підтвердження докази.

01.04.2018 між Кіровоградським Пересувне шляхо-будівельним управлінням Кіровоградської обласної аграрної господарської асоціації шлях будівельних підприємств "Кіровоградоблагрошляхбуд", зміненим найменуванням якого є "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" (Орендодавець) та ТОВ "Техніка і технології" (Орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення № 9 (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди нежилі приміщення в адмінприміщенні (під офіс) та нежилі приміщення під склад та виробничі приміщення, стоянку на твердому покритті під розміщення обладнання, належне Орендодавці на підставі свідоцтва про право власності, серія ЯЯЯ № 354226 від 08.01.2007 рок; розташованій за адресом - м. Кропивницький (Кіровоград) , вул. Сергія СЄНЧЄЕ (Повітрянофлотська), буд. 2а (том 1 а.с. 9-12).

Площі приміщення, які надано в оренду визначено в пункті 1.1. Договору.

Згідно з пунктом 3.2. Договору, орендна плата на місяць оренди кімнат під офіс, приміщення під склад та виробничі приміщення, стоянку становить 37940,00 грн 00 копійок з урахуванням ПДВ 20 %.

Відповідно до погодженого в Договорі порядку розрахунків, орендна плата сплачується Орендарем в грошовій формі шляхом щомісячного перерахування на розрахунковий рахунок Орендодавця, на умовах попередньої оплати до 10 числа поточного місяця, згідно виставлених рахунків-фактур (пункт 4.1.).

Крім орендної плати Орендар відшкодовує вартість спожитих комунальних послуг, а саме спожитої електричної енергії, теплопостачання, зовнішнє освітлення, послуги зв`язку, водопостачання та водовідведення згідно показів лічильника по діючим тарифам. Відшкодування здійснюється щомісячно до 10 числа місяця за попередній місяць на підставі виставленого Орендодавцем рахунку. Рахунок має місце позначення "Відшкодування витрат спожитих комунальних та інших послуг". (пункт 4.2.).

За порушення Орендарем строків розрахунків передбачених п 4.1., даного договору, останній сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 4.4.).

Згідно з пунктом 5.1. Договору Орендодавець зобов`язаний передати приміщення Орендареві в 1-денний термін з моменту укладання Договору та забезпечити реальну можливість використання приміщення, включаючи доступ представників Орендаря до приміщення.

В пункті 5.3. Договору передбачено, що Орендодавець зобов`язаний повідомити Орендаря про можливе дострокове припинення Договору за 30 днів до такого припинення.

Відповідно до пункту 5.5. Договору, 5.5. Орендодавець не несе відповідальність за майно Орендаря, але забезпечує охорону об`єкта оренди.

За розділом 6 Договору Орендар зобов`язаний, зокрема: використовувати орендне майно відповідно до його призначення, та умов цього Договору оберігати, запобігати пошкодженню та псуванню, дотримуватися протипожежних та санітарних норм правил, а також правил користування електричною енергією; своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату; незалежно від орендної плати сплачувати комунальні послуги на підставі розрахунків, приведених Орендодавцем; у разі припинення дії договору повернуть Орендодавцю орендоване майно з урахуванням фізичного зносу, в належному стані.

Відповідно до пункту 9.3. Договору, даний договір розірванню в односторонньому не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору та свої зобов`язання.

Пунктом 10.2. Договору передбачено, що Договір може бути достроково припинений Орендодавцем в наступних випадках: при використанні Орендарем приміщення не за призначенням, в тому числі у випадках непогодженої здачі приміщення в суборенду; при суттєвому погіршенню технічного або санітарного стану приміщення внаслідок дій Орендаря; у випадку несплати ( ухилення ) Орендарем орендної плати протягом трьох місяців від моменту настання чергового терміну платежу.

Строк дії Договору з моменту його підписання до 31 грудня 2019 року (пункт 11.1.).

В пункті 11.3. Договору погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору після закінчення його строку протягом місяця, він вважається продовженим на строк, якій передбачені даним Договором.

01.04.2018 між сторонами складено Акт приймання-передачі в оренду приміщень до Договору № 9 від 01.04.2018 (том 1 а.с. 13).

30.05.2019 ТОВ "Техніка і технології" звернулось до ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" з листом № 748 від 30.05.2019 про укладення додаткової угоди до Договору про виключення з Договору частини нежилого приміщення (том 1 а.с. 14).

01.06.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої внесено зміни до Договору та виключено частину нежилих приміщень, які передавались в оренду (том 1 а.с. 15) .

Згідно Додаткової угоди в оренді ТОВ "Техніка і технології" залишилось наступне майно: нежиле приміщення в адмінприміщенні (під офіс) 1-поверх - 3 кімнати - 44м2, площа загального користування 8 м2, всього 52 м2, кімната № 11, 12, 12 а-літера А (згідно технічного паспорту).

1 поверх 40м2 в т.ч,:

1.1.2. - нежиле приміщення в (під склад та виробничі приміщення) - 40 м2 (приміщення № 3, літера "З"), згідно технічного паспорту),

1.1.3.- стоянку на твердому покритті під розміщення обладнання 514 м2, належне Орендодавцю на підставі договору купівлі продажу майнових прав, акту прийому-передачі від 18 - липня 2018 року, розташовані за адресою - м. Кропивницький (Кіровоград) , вул. Сергія Сснчева (Повітрянофлотська), буд. 2а.

Розмір орендної плати визначено в сумі 11 540,00 грн, з урахуванням ПДВ.

Всі інші умови Договору залишено без змін.

29.08.2019 ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" направило ТОВ "Техніка і технології" претензію № 24 на суму 266 365,95 грн, в якій просило провести в місячний термін оплату заборгованості (том 1 а.с. 17-19). За змістом вказаної претензії також повідомлено, що на підпункту 10.2.3. пункт 10.2. Договір буде достроково припинений в місячний термін 29.09.2019.

Листом № 30 від 30.09.2019 ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" повідомило ТОВ "Техніка і технології" про дострокове припинення Договору з 29.09.2019 (том 1 а.с. 20).

ТОВ "Техніка і технології", заперечуючи проти позовних вимог в частині стягнення орендної плати за період з 01.08.2019 та заявляючи в первісному позові вимогу про надання доступу до території орендованих приміщень для вивезення свого майна, на підтвердження доводів щодо відсутності доступу до орендованих за Договором приміщень надав наступні докази.

29.08.2019 директором ТОВ "Техніка і технології" та посадовими особами вказаного товариства складено Акт недопуску, за змістом якого зафіксовано, що 29.08.2019 о 09:00 год відбувся недопуск співробітників ТОВ "Техніка і технології" до приміщень і території, що орендована в ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" за адресою: м. Кропивниький, вул. Сергія Сєнчева, 2а (том 1 а.с.111).

09.10.2019 особі Будніку Дмитру Юрійовичу видано довіреність від 09.10.2019 на отримання та вивоз майна, належного ТОВ "Техніка і технології" з орендованих об`єктів у ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" за адресою: м. Кропивниький, вул. Сергія Сєнчева, 2а (том 1 а.с.112).

11.10.2019 Буднік Д.Ю. надав директору ТОВ "Техніка і технології" службову записку про те, що 11.10.2019 його не було допущено охороною ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" за адресою: м. Кропивницький, вул. Сергія Сєнчева, 2а (том 1 а.с.113).

Вказаною особою - Буднік Д.Ю. на ім`я, у тому числі директора ТОВ "Техніка і технології", складено службові записки від 02.09., 01.10., 11.10., 31.10.2019 року, відповідно до яких повідомлено про неможливість забрати майно з орендованого приміщення, у зв`язку з недопуском на орендовану територію і приміщення за адресою: м. Кропивницький, вул. Сергія Сєнчева, 2а .

27.09.2019 ТОВ "Техніка і технології" направлено поштовим зв`язком на юридичну адресу ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" листи № 983 від 07.08.2019, № 999 від 14.08.2019, № 1056 від 24.09.2019, № 1057 від 24.09.2019, за змістом яких повідомлено, що з 01.08.2019 співробітники ТОВ "Техніка і технології" не відвідують орендовані приміщення і території, так як певними особами доступ до орендованого майна обмежений; висловлено прохання забезпечити доступ до орендованого та власного майна товариства (том І а.с. 114-118).

10.10.2019 ТОВ "Техніка і технології" направлено поштою ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" листа № 1109 від 09.10.2019, в якому повідомлено про отримання 08.10.2019 листа № 30 від 30.09.2019 щодо невиконання зобов`язань і розірвання Договору та виловлено непогодження стосовно наявності підстав для розірвання Договору (том 1 а.с. 119-121, 125, том 2 а.с. ). В листі №1109 від 09.10.2019 також повідомлено про недопуск ТОВ "Техніка і технології" до майна з 01.08. до 01.10.2019 та запропоновано скласти акт звірки, розпочати добровільний процес передачі майна товариства, завершити звільнення майна до 01.11.2019 та розірвати Договір.

07.11.2019 ТОВ "Техніка і технології" направлено поштою ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" лист № 1153 від 06.11.2019, який за своїм змістом аналогічний листу № 1109 від 09.10.2019 (том 1 а.с. 122-124).

Згідно пояснень від 28.02.2020 № 37 ТОВ "Техніка і технології" надано Акти перевірки наявності, стану та умов зберігання майна, яке відповідно до договору застави №55117240 від 17.10.2017, укладеного з ТОВ "Техніка і технології" є предметом застави та забезпеченням виконання зобов`язань ТОВ "Техніка і технології" за Кредитним Договором №55117К18 від 17.10.2017 терміном дії до 16.10.2018 (том 1 а.с. 150-177).

За змістом вказаних Актів комісією у складі представників Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (Заставодержателя) та представників ТОВ "Техніка і технології" (Заставодавця) в особі директора Степаненко С.В. (крім Акта від 07.02.2020, який складено за відсутністю Степаненка С.В.) проводилась перевірку наявності, стану та умов зберігання майна, яке відповідно до договору застави №55117Z40 від 17.10.2017 є предметом застави та забезпеченням виконання зобов`язань ТОВ "Техніка і технології" за кредитним Договором №55117К18 від 17.10.2017 та яке знаходиться за адресою: м. Кропивицький, вул. Повітрянофлотська, б. 2-а, м. Херсон, вул. Бериславське шосе, б. 13, м. Миколаїв, вул. Кірова, б. 240-А/5, м. Одеса, Тираспольське шоссе, 24/Б, Дніпропетровська область, Новомосковський р-н, с. Пісчанка, пул. Чапаєва, буд 8, м. Дніпро, ггр-т Олександра Поля, буд. 28-А, Вінницька область, с. Вінницькі Хутори, Немирівське Шоссе, буд. 8, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бєляєва, буд. 82. Особою, на матеріально-відповідальному зберігання якої знаходиться предмет застави є директор Степаненко С.В.

Відповідно до вказаних Актів майно було пред`явлено до перевірки 14.01., 19.02., 15.03.,15.04.,16.05., 11.06., 05.07.2019 року. Перевіркою було встановлено наявність відповідного заставного майна.

Згідно Актів від 02.08., 23.09., 18.10., 12.11., 09.12.2019 року, від 17.01., 07.02.2020 року по вказаним датам зафіксовано, що перевірка не проведена, у зв`язку відсутністю доступу до складських приміщень. Згідно висновку по вказаним Актам, кількість, стан та умови зберігання майна, яке є предметом застави відповідно до договору застави №55117Z40 від 17.10.2017, встановити неможливо, у зв`язку з відсутністю доступу до нього

Предметом спору є дослідження підстав для стягнення з орендаря заявлених сум за договором оренди майна та наявність перешкод у доступі до майна.

Норми законодавства, застосовані судом при вирішенні спору, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.

Згідно положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Оренда майна у сфері господарювання передбачає укладення договору оренди майна, за яким одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України).

Згідно частин 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 286 Господарського кодексу України встановлює, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 6 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Отже, наведена норма права визначає в якості підстави звільнення від зобов`язання сплатити орендну плату об`єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин.

Вказаний правовий висновок викладено у пункті 4.8. постанови Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 910/16223/18.

Слід зазначити, що відсутність у частині 6 ст. 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження свідчить про те, що підставою для застосування цієї норми є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

Згідно з частинами 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За правилами частини 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Господарський процесуальний кодекс України визначає належність, допустимість, достовірність та вірогідність доказів ( ст. ст. 76-79).

У відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів здійснюється судом за його внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В якості підстав для застосування положень частини 6 ст. 762 Цивільного кодексу України ТОВ "Техніка і технології" повідомляє про неможливість використання орендованого майна, у зв`язку з обмеженням доступу до такого майна через недопуск до майна працівників ТОВ "Техніка і технології". На підтвердження викладеного до справи надано, докази, про які зазначено вище, а саме: акти недопуску; службові записки осіб; листи-звернення до Орендодавця; Акти перевірки заставного майна, складені банком.

Суд критично оцінює зазначені докази на предмет підтвердження неможливості використання ТОВ "Техніка і технології" орендованого майна, виходячи з наступного.

Надані до справи Акти недопуску від 01.08. та від 29.08.2019 року (том 1 а.с. 109, 11) за своїм змістом не містять зазначення місця складення таких актів, що свідчить про їх фактичне оформлення не за місцем події (пункт пропуску на територію, де знаходиться орендоване приміщення). Про вказане також свідчать обставини того, що текст Актів є повністю надрукованим без доведення технічної можливості здійснення друку по місцю події, не зазначено про складення таких Актів в присутності охоронників на пункті пропуску на територію, де знаходиться орендоване приміщення. Докази надсилання таких Актів Орендодавцю з вимогами на допуск до орендованого приміщення відсутні.

Щодо службових записок особи Буднік Д.Ю. на ім`я директора ТОВ "Техніка і технології" суд враховує, що як зазначено по змісту службової записки від 31.10.2019 вказана особа є директором сервісної служби іншої юридичної особи, а саме - Товариства з обмеженої відповідальністю "Техніка і Технології ВСЕСВІТУ" (том 1 а.с. 212). Докази уповноваження вказаної особи діяти від імені та в інтересах ТОВ "Техніка і технології" та, відповідно, правомочність фіксувати неможливість реалізації відповідних прав вказаною юридичною особою при складені службових записок від 02.09., 01.10.2019 в матеріалах справи відсутні.

Як встановлено матеріалами справи, лише 09.10.2019 ТОВ "Техніка і технології" в особі директора Степаненко С.В. видано Будніку Дмитру Юрійовичу довіреність на уповноваження отримання і вивозу належного довірителю майна з орендованих об`єктів у ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" (том 1 а.с. 112).

Однак, службові записки від 11 та 31 жовтня 2019 року, які складено Будніком Д.Ю. після видачі довіреності (том 1 а.с. 113, 211, 212), є повністю односторонніми документами, які складені одноособово. Будь-які показання зазначеної особи, як свідка з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, до суду в порядку ст. 88 Господарського процесуального кодексу України не подано. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення до правоохоронних органів з приводу неможливості отримання, як вже повідомляється в службовій записці від 11.10.2019, власного майна співробітників.

Законодавчо визначене поняття зобов`язання передбачає право вимагати виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку.

Як вже зазначено, ТОВ "Техніка і технології" повідомляє про недопуск до орендованих приміщень з 01.08.2019. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення до Орендодавця з відповідними повідомленнями і вимогами в серпні 2019 року. Лише 27.09.2019 ТОВ "Техніка і технології" направлено на юридичну адресу ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" листи, датовані 07.08.2019 № № 983, 5; 14.08.2019 № 999; 24.09.2019 № № 1056, 1057 та 10.10.2019 направлено лист від 09.10.2019 № 1109, про що свідчать описи вкладення (том 1 а.с. 125).

Проте, в матеріалах справи відсутні докази фактичного отримання або відмови від отримання зазначених поштових відправлень, тоді як під час розгляду справи ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" заперечує надходження від ТОВ "Техніка і технології" будь-яких листів, актів, повідомлень. З підстав викладеного відсутні підстави для констатації бездіяльності Орендодавця на звернення Орендаря.

Щодо Актів перевірки наявності, стану та умов зберігання майна, яке відповідно до договору застави №55117240 від 17.10.2017, укладеного з ТОВ "Техніка і технології" є предметом застави та забезпеченням виконання зобов`язань ТОВ "Техніка і технології" за Кредитним Договором №55117К18 від 17.10.2017 терміном дії до 16.10.2018 (том 1 а.с. 150-177), суд зазначає наступне.

Згідно Актів від 02.08., 23.09, 18.10., 12.11., 09.12.2019 року, 17.01.2020 року, складених представниками Банку за участі директора ТОВ "Техніка і технології" Степаненко С.В. зафіксовано, що перевірка не проведена, у зв`язку відсутністю доступу до складських приміщень. Згідно висновку по вказаним Акта, кількість, стан та умови зберігання майна, яке є предметом застави відповідно до договору застави №55117Z40 від 17.10.2017, встановити неможливо, у зв`язку з відсутністю доступу до нього.

Однак, вказане не є беззаперечним доказом на підтвердження недопуску Орендаря до орендованих приміщень, оскільки, виходячи з умов Договору, приміщення складів є закритими, тоді як в Актах не фіксується ким саме не надано доступ до закритих приміщень складу чи то директором ТОВ "Техніка і технології", в якого мають бути ключі від вхідних дверей складу, чи то власником приміщень, яким є ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС".

Натомість, виходячи зі змісту вказаних Актах підтверджено знаходження майна ТОВ "Техніка і технології" в орендованих складських приміщеннях, чим підтверджено фактичне використання такого майна під розміщення в ньому майна Орендаря.

Окрім того, за умовами Договору в оренду ТОВ "Техніка і технології" надано, крім складських приміщень, також стоянку на твердому покритті під розміщення обладнання та адмінприміщення під офіс. Складення Актів перевірки заставного майна за участі керівника ТОВ "Техніка і технології" свідчить про те, що, зокрема, вказана особа була допущена до території, де знаходяться й інші орендовані приміщення - офіс та стоянка під розміщення обладнання.

Суд враховує також необхідність доведення безперервності всього періоду неможливості користування орендованим майном, що в даному випадку не підтверджено.

З підстав вищевикладеного суд дійшов висновку про не доведення ТОВ "Техніка і технології" неможливості використання орендованого майна через обставини, за які Орендар не відповідає.

З огляду на вищевикладене є правомірною вимога ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" до ТОВ "Техніка і технології" про сплату платежів за Договором після 01.08.2019.

Згідно Договору та Додаткової угоди № 1 від 01.06.2019 розмір орендної плати складає 11 540,00 грн на місяць та підлягає сплаті на умовах попередньої оплати до 10-го числа поточного місяця. Крім того, передбачено відшкодування Орендарем вартості спожитих комунальних послуг щомісячно до 10 числа за попередній місяць

З наданого до справи розрахунку (том 1 а.с. 21-22) вбачається, що сума заборгованості в розмірі 243 455,93 грн складається з суми орендної плати та вартості відшкодувань спожитих комунальних послуг за період листопад 2018 року - вересень 2019 року.

З наданих відповідачем за первісним позовом пояснень та акту звірки слідує, що ТОВ "Техніка і технології" визнає підстави для нарахування орендної плати і комунальних платежів у зазначених ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" розмірах включно до липня 2019 року.

У відповідності до частини 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Однак, нарахування за серпень-вересень 2019 року відповідачем за первісним позовом не визнаються, тоді як в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вартості спожитих комунальних платежів. За умовами Договору вартість спожитих комунальних послуг на відміну від розміру орендної плати не є чітко встановленою та визначається згідно показів лічильника по діючим тарифам (пункт 4.2.).

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вартості спожитих комунальних платежів за період серпень-вересень 2019 року та враховуючи заперечення відповідача за первісним позовом, суд дійшов висновку про не підтвердження вказаної суми нарахування, яка, згідно розрахунку становить 977,09 грн (660,29 грн за серпень і 316,80 грн за вересень).

Щодо орендної плати то, як вже встановлено, вказана сума є фіксованою в Договорі (Додатковій угоді) та судом не встановлено підстав для звільнення ТОВ "Техніка і технології" від її сплати.

Дослідивши розрахунок ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" та надані ТОВ "Техніка і технології" платіжні доручення (том 1 а.с. 88-99, 104-108) суд встановив, що всі платіжні документи, які надано ТОВ "Техніка і технології" відображені та враховані в розрахунку позивача за первісним позовом, включаючи оплату іншим товариством - ТОВ "Техніка і технології Всесвіту". Єдине виключення, це оплата 02.05.2019 згідно платіжного доручення №1321 грошових коштів в розмірі 5 000,00 грн (том 1 а.с. 98), тоді як в розрахунку зазначено суму 200,00 грн. Тобто, позивачем при розрахунку суми основного боргу не враховано в оплаті 4800,00 грн.

Таким чином, розмір основної заборгованості за Договором становить 237 678,84 грн (243 455,93 грн - 4800,00 грн - 977,09 грн).

Невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання є підставою для сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), що передбачено ст. 230 Господарського кодексу України. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 Господарського кодексу України.

Згідно правил частин 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В пункті 4.4. Договору сторони передбачили, що за порушення Орендарем строків розрахунків передбачених п 4.1., даного договору, останній сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 4.1. Договору встановлено строк для розрахунку по орендній платі, а отже згідно Договору пеню передбачено лише за порушення зобов`язання зі сплати орендної плати.

Разом з цим, до розрахунку пені позивачем за первісним позовом також включено вартість спожитих комунальних послуг, що є неправомірним.

Окрім того, при розрахунку пені позивачем не дотримано граничний період нарахування пені, який встановлено частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, з урахуванням строку оплати саме орендної плати, яка сплачується авансом до 10-го числа поточного, а не наступного, місяця.

З урахуванням наведеного судом здійснено наступний розрахунок пені на суму орендної плати в межах періоду розрахунку позивача за первісним позовом:

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за листопад 2018 року:

з 11.12 до 27.12.2018 (17 днів) на суму 37 940,00 грн пеня становить 669,68 грн

з 28.12.2018 до 22.01.2019 (26 днів) на суму 34 032,10 (-3 907,99 грн оплата) пеня становить 972,93 грн;

з 23.01.2019 до 27.01.2019 (5 днів) на суму 21 976,84 грн (- 12 055,26 грн оплата) пеня становить 187,10 грн;

з 28.01.2019 (1 день) на суму 16 976,84 грн (-5 000,00 грн оплата) пеня становить 16,74 грн;

з 29.01. до 31.01.2019 (3 дні) на суму 6 976,84 грн (- 10 000,00 грн оплата) пеня становить 20,64 грн;

з 01.02. до 05.02.2019 на суму 2 276,75 грн (-4 700,00 грн оплата) пеня становить 11,23 грн;

з 06.02.2019 підстави для нарахування пені відсутні, у зв`язку зі сплатою 06.02.2019 коштів в сумі 10 000,00 грн, чим погашено основне зобов`язання зі сплати орендної плати.

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за грудень 2018 року:

з 11.01. до 06.02.2019 (27 днів) на суму 37 940,00 грн пеня становить 1063,61 грн;

з 07.02. до 11.03.2019 (33 дні) на суму 33 081,56 грн (- 4 858,44 грн оплата) пеня становить 1 076,74 грн;

за 12.03.2019 (1 день) на суму 23 081,56 грн (-10 000,00 грн оплата) пеня становить 32,63 грн;

за 13.03.2019 (1 день) на суму 9 081,56 грн (-14 000,00 грн оплата) пеня становить 8,96 грн;

з 14.03. до 19.03.2019 (6 днів) на суму 3 081,56 грн (-6 000,00 грн оплата) пеня становить 18,24 грн;

20.03.2019 сплачено 7 900,00 грн, чи погашено залишок заборгованості з орендної плати.

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за січень 2019 (строк оплати до 10.01.2019, а тому граничний термін нарахування з 11.01.2019 до 11.07.2019):

з 11.02. до 21.04.2019 (70 днів) на суму 37 940,00 грн пеня становить 2 757,50 грн;

з 22.04. до 01.05.2019 (10 днів) на суму 33 528,84 грн (-4 411,16 грн оплата) пеня становить 325,18 грн;

з 02.05. до 16.05.2019 (15 днів) на суму 26 528,84 грн (-7 000,00 грн оплата) пеня становить 381,58 грн;

17.05.2019 до 28.05.2019 (12 днів) на суму 21 528,84 грн (-5 000,00 грн оплата) пеня становить 247,73 грн;

з 29.05.2019 до 11.07.2019 (164 дні) на суму 1 526,87 грн (- 20 001,97 грн оплата) пеня становить 243,76 грн.

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за лютий 2019 (строк оплати до 11.02.2019 (10.02.2019 вихідний) а тому граничний період нарахування до з 12.02.2019 до 12.08.2019

з 11.03.2019 до 12.08.2019 на суму 37 940,00 грн пеня становить 5 660,86 грн.

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за березень 2019 (строк оплати до 11.03.2019 (10.03.2019 вихідний), а тому граничний період нарахування з 12.03.2019 до 12.09.2019

з 11.04. до 12.09.2019 на суму 37 940,00 грн пеня становить 5 589,13 грн.

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за квітень 2019 (строк оплати до 10.04.2019, а тому граничний період нарахування з 11.04.2019 до 11.10.2019

з 11.05.2019 до 11.10.2019 на суму 37 940,00 грн пеня становить 5 476,87 грн;

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за травень 2019 (строк оплати до 10.05.2019, а тому граничний період нарахування з 11.05.2019 до 11.11.2019)

з 11.06.2019 до 11.11.2019 на суму 37 940,00 грн пеня становить 5375,01 грн;

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за червень 2019

з 11.07. до 12.11.2019 (125 днів) на суму 11 540 грн пеня становить 1312,71 грн.

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за липень 2019:

з 11.08. до 12.11.2019 (94 дня) на суму 11 540,00 грн пеня становить 976,95 грн.

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за серпень 2019:

з 11.09. до 12.11.2019 (63 дні) на суму 11 540,00 грн пеня становить 645,29 грн;

По зобов`язанню зі сплати орендної плати за вересень 2019:

з 11.10. до 12.11.2019 (33 днів) на суму 11 540,00 грн пеня становить 332,29 грн,

а всього розмір пені складає 33 403,36 грн. Нарахування пені в іншій частині є неправомірним.

Стосовно позовних вимог за первісним позовом про стягнення з ТОВ "Техніка і технології" неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період жовтень-листопад 2019 року суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1 та 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Порядок відмови від договору регулюється загальними засадами цивільного права. Так, згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом із тим за змістом частини 1 ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Визначена цією нормою можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом сторони.

При цьому слід урахувати, що за змістом ст. 654 Цивільного кодексу України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Отже, якщо договір було укладено в письмовій формі, повідомлення про відмову від нього також має бути письмовим, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторони в Договорі передбачили, що даний договір може бути припинений Орендодавцем у випадку, зокрема, несплати (ухилення) Орендарем орендної плати протягом трьох місяців з моменту настання чергового терміну платежу (пункт 10.2.3.).

Погоджено порядок розірвання, відповідно до якого Орендодавець зобов`язаний повідомити Орендаря про можливе дострокове припинення Договору за 30 днів до такого припинення (пункт 5.3.).

Як вже встановлено, зі сторони ТОВ "Техніка і технології" має місце несплата орендних платежів в період з лютого 2019 року. Матеріалами справи підтверджено, що ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" попереджувало ТОВ "Техніка і технології" про розірвання з 29.09.2019 Договору в претензії № 24 від 29.08.2019 та в повідомленні № 30 від 30.09.2019 повідомлено про розірвання Договору 29.09.2019.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази отримання ТОВ "Техніка і технології" зазначеної претензії та повідомлення ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС". В судовому засіданні 03.07.2020 представником ТОВ "Техніка і технології" повідомлено про не отримання претензії № 24 від 29.08.2019.

Разом з цим, зі змісту листів ТОВ "Техніка і технології" від 09.10.2019 № 1109, від 06.11.2019 № 1153 слідує, що 08.10.2019 товариством отримано лист № 30 від 30.09.2019 (том 1 а.с. 119-124). За змістом зазначених листів, ТОВ "Техніка і технології" висловлює свої зауваження щодо розірвання Договору.

З підстав викладеного суд вважає підтвердженим отримання ТОВ "Техніка і технології" повідомлення ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" № 30 від 30.09.2019 про розірвання Договору 08.10.2019.

Виходячи з викладеного та оскільки умовами Договору передбачено обов`язкове попередження Орендодавцем Орендаря про дострокове припинення Договору за 30 днів до такого припинення, суд вважає наявними підстави вважати розірваним Договір через 30 днів після отримання ТОВ "Техніка і технології" повідомлення № 30 від 30.09.2019 в дату, яка зазначена в листах від 09.10.2019 № 1109, від 06.11.2019 № 1153.

За приписами ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували фактичне звільнення ТОВ "Техніка і технології" орендованих об`єктів, у тому числі, від майна Орендаря. Виходячи з положень ст. 795 Цивільного кодексу України, фактом отримання майна в оренду та його повернення є підписання акта приймання-передачі. В матеріалах справи відсутні докази оформлення акта про повернення майна з оренди, як і відсутні докази підписання і надсилання такого акта зі сторони ТОВ "Техніка і технології".

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення неустойки підлягають задоволенню, однак в частині суми за листопад 2019 року. В іншій сумі зазначений платіж має обмежуватися розміром орендної плати за жовтень 2019 року.

Отже позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню частково в сумі 249 218,84 грн основної заборгованості (орендна плата і комунальні платежі за період з лютого до жовтня 2019 року), 23 080,00 грн неустойки за користування об`єктами оренди за листопад 2019 року та 33 403,36 грн пені. У задоволенні зустрічного позову в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підстав.

Щодо зустрічної позовної заяви суд зазначає наступне.

Як вже зазначено вище, суд відповідно до наявних в матеріалах справи доказів не встановив вчинення відповідачем перешкод в доступі до орендованого майна в період дії Договору.

Після розірвання Договору зобов`язання сторін в силу положень частини 2 ст. 653 Цивільного кодексу України припинилися.

Отже, після розірвання Договору в ТОВ "Техніка і технології" виник обов`язок повернути об`єкт з оренди Орендодавцю, тобто фактично звільнити приміщення, у тому числі від майна, яке знаходиться в таких приміщеннях.

Під час розгляду справи представники обох сторін підтвердили знаходження майна ТОВ "Техніка і технології" в приміщеннях, отриманих в оренду за Договором.

Як вже встановлено, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів недопуску ТОВ "Техніка і технології" до орендованих приміщень, тоді як докази вчинення ТОВ "Техніка і технології" після припинення Договору дій з повернення майна з оренди ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" відсутні.

З підстав наведеного та оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вчинення зі сторони ПШБУ ДП ТОВ "ДЕВІС" перешкод у доступі до майна ТОВ "Техніка і технології", яке знаходиться в приміщеннях, що були отримані в оренду за Договором, суд не встановив правових підстав для задоволення зустрічного позову.

Отже, первісний позов підлягає задоволенню частково, в задоволенні зустрічного позову суд відмовляє повністю.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом покладається на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за зустрічними позовом - на ТОВ "Техніка і технології".

Позивач за первісним позовом також заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 500,00 грн.

При вирішенні питання стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Як визначено ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ч. 5 цієї норми, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, як визначено ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту (ст. 15 Закону).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід зазначити, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надані наступні документи, які свідчать про наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2019 між "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" (далі - Клієнт) та Адвокатом Петренко Ксенією Олександрівно (далі - Адвокат) укладено договір № 2811/02 про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором у правовідносинах щодо стягнення у судовому порядку заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлових приміщень, укладених з ТОВ "Техніка і технології".

Відповідно до п. 3.1. Договору, сума гонорару за вказаним договором визначається, відповідно до додаткової угоди до цього договору, виходячи від витраченого часу адвокатом на виконання доручення Клієнта.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг часу і роботи для належного виконання доручення, ступінь складності правових питань, що стосуються доручення, вірогідність того, що прийняття Адвокатом доручення перешкоджатиме прийняттю інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному робочому режимі та ін.

Договір підписано повноважними представниками сторін.

Позивачем оплачено надані послуги за Договором у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 807 від 12.12.2019 на суму 8 500,00 грн (том І а.с. 47).

Також у справу подано копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 460 від 12.10.2010 на Петренко К.О.; ордер серії КР № 64846 від 15.12.2019 (том І а.с. 49-50).

Враховуючи надані докази на підтвердження здійснених фактичних витрат на оплату послуг адвоката та обґрунтованість їх розміру, предмет позову, підготовлені адвокатом документи, господарський суд вважає підтвердженими понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 8 500,00 грн.

Клопотання відповідача в порядку частини 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України щодо зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката не надходило.

Разом з цим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі № 912/47/20, наявні підстави, передбачені нормою п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, для покладення на сторін судових витрат понесених на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 7 585,40 грн, що складає 89,24 % задоволених позовних вимог за первісним позовом від загальної суми заявлених.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за первісним позовом "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" (25009, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 22, кв. 103, ідентифікаційний код 36584896) на користь "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" (25014, Кіровоградська обл., м.Кропивницький, вул. Сергія Сенчева, буд. 2-А, ідентифікаційний код 03578610) 249 218,84 грн основної заборгованості, 23 080,00 грн неустойки за користування об`єктами оренди за час прострочення, 33 403,36 грн пені, а також 4 585,59 грн судового збору та 7 585,40 грн витрат на професійну правничу допомогу

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволені первісного позову в іншій частині відмовити.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" до "Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Пересувне шляхо-будівельне управління" Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІС" на адресу: 25014, м. Кропивницький, вул. Сергія Сенчева, буд. 2-А та Товариству з обмеженою відповідальністю "Техніка і технології" на адресу: 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд.22, кв.103.

Повне рішення складено 10.08.2020.

Суддя В.В.Тимошевська