Рішення

від 10.08.2020 по справі 280/1516/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 серпня 2020 року Справа № 280/1516/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянув у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства "Зімін М.І."

до Управління з контрою за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області

до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель в Якимівському, Веселівському, Мелітопольському районах та м.Мелітополі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Кардашової Марини Георгіївни

про визнання дій протиправними, скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Зімін М.І." (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління з контрою за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач1), до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель в Якимівському, Веселівському, Мелітопольському районах та м.Мелітополі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Кардашової Марини Георгіївни (далі - відповідач2), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправними дії відповідача2 щодо складання припису №20-ДК/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності;

-визнати нечинним та скасувати припис №20-ДП/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не погоджується із приписом №20-ДП/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020, винесеним відповідачем2 за результатом проведеної перевірки здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорії та форм власності на території Веселівської селищної ради Запорізької області. Зазначає, що в ході проведеної перевірки відповідач2 дійшов помилкового висновку про порушення позивачем Земельного кодексу відповідальність за яке передбачена п. д ст.211 Земельного кодексу України та ст. 54 КУпАП. Вказує, що 14.09.1993 ОСОБА_1 було засновано фермерське господарство. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ЗП №03-0026 громадянину ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації №617 від 17.12.1997 року було передано земельну ділянку площею 25,2 га (з них ріллі - 25,00 га) для ведення фермерського господарства. Акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 17.12.1997 за №120. У 2007 році ОСОБА_1 помер, головою фермерського господарства обрано його дочку та спадкоємця - ОСОБА_2 . Під час перевірки було встановлено, що фермерське господарство продовжує використовувати земельну ділянку загальною площею 25 га з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010. Тобто відповідач дійшов помилкового висновку, що ФГ Зімін М.І. порушено строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки. Також вважає, що відповідачем під час проведення перевірки не дотримано вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зокрема не складено направлення на проведення перевірки та не повідомлено позивача про час проведення перевірки. Позивач просить задовольнити позов.

Відповідачем1 подано до суду відзив на адміністративний позов (вх. №15824 від 03.04.2020), в якому вказує, що Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель встановлений необхідний перелік дій, які мають бути вчиненні уповноваженими органами при виявленні порушень вимог земельного законодавства. Стверджує, що ФГ Зімін М.І. в особі ОСОБА_2 порушило строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки, що є порушенням Земельного кодексу України відповідальність за яке передбачена п. д ст.211 Земельного кодексу України та ст. 54 КУпАП. В свою чергу статтею 144 Земельного кодексу передбачено що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Крім того, зауважує, що 27.02.2020 відбувся розгляд протоколу про адміністративне правопорушення від 21.02.2020 за наслідками якого державним інспектором винесено постанову про накладення на ФГ Зімін М.І. в особі ОСОБА_2 штрафу на підставі ст. 54 КУпАП. Вважає, що оскаржуваний припис винесений у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідачем2 також подано до суду відзив на позовну заяву (вх.№ 15999), в якому позовні вимоги позивача не визнає з підстав, аналогічних викладеним відповідачем 1. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 10.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у межах строку, встановленого ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд з`ясував наступне.

Як свідчать матеріали справи, наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.01.2020 №20-ДК, крім іншого у зв`язку з надходженням листа Веселівської селищної ради Веселівської територіальної громади від 03.12.2019 №02-05-11/2832, наказано здійснити у термін з 24.01.2020 по 06.02.2020 державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості грунтів шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки, з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010 (а.с. 40-41).

За результатом проведеної перевірки, інспектором Кардашовою Мариною Георгіївною складено 05.02.2020 Акт №20-ДК/23/АП/09/01/-20 відповідно до якого встановлено наступне:

-Відповідно до Витяга з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 18.12.2019 № НВ- 2306741792019, що земельна ділянка з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010 загальною площею 25,0000 га, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, категорія - землі сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, вид угідь - рілля.

-Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 26.11.2019 року № 15, складеного представниками Веселівської селищної ради Веселівської селищної територіальної громади: головним спеціалістом - інспектором з контролю за використанням та охороною земель виконавчого комітету Веселівської селищної ради Вінніченко О.В. та начальником відділу земельних відносин Веселівської селищної ради Карпенко В.Д, зазначено, що обстежено земельну ділянку загальною площею 25,0000 га з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010, яка розташована на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області та встановлено, що земельна ділянка обробляється, проведено дискування.

-Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 193816953 від 19.12.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010 загальною площею 25.0000 га належить на праві власності Веселівській селищній раді, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, акт приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, серія та номер: б/н, виданий 27.09.2018, видавник: ПЕРЕДАВ: В.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області Т. Тітова ПРИЙНЯВ: Голова Веселівської селищної об`єднаної територіальної громади Веселівського району Запорізької області, наказ, Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, серія та номер: 8-1748/15-18-СГ, виданий 26.09.2018, видавник: ГУ Держгеокадастру; рішення органу місцевого самоврядування, Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність, серія та номер: 4, виданий 12.10.2018, видавник: Веселівська селищна рада.

- Відповідно до Державного Акту на право постійного користування землею Серія ЗП 03-0026 громадянину ОСОБА_1 на підставі розпорядження Голови Веселівської райдержадміністрації Веселівського району Запорізької області № 617 від 17 грудня 1997 року було передано земельну ділянку площею 25,2 га, (з них ріллі -25.00 га) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 17.12.1997 року за№ 120.

-Відповідно до матеріалів справи № 313/889/19 Веселівського районного суду Запорізької області 14.09.1993 року за ОСОБА_1 зареєстровано фермерське господарство Зімін М.І. . Відповідно до копії актового запису про смерть №224 від 21.12.2007 року гр. ОСОБА_1 помер.

-Частиною 1 статті 92 Земельного Кодексу України визнано, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

-Пунктом 6 перехідних положень Земельного Кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право або право оренди на них.

-Відповідно до частини 1 та частини 2 ст. 116 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

-Правовою підставою набуття права власності, та права користування на землю згідно зі ст. 116, 118 Земельного Кодексу України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

-На момент проведення перевірки Фермерське господарство Зімін М.І. (код ЄДРПОУ 22128670), що належало громадянину ОСОБА_1 , а нині в особі ОСОБА_2 продовжує використовувати земельну ділянку загальною площею 25.0000 га з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, що підтверджується даними матеріалів справи № 313/889/19 Веселівського районного суду Запорізької області.

-Таким чином Фермерське господарство Зімін М.І. в особі ОСОБА_2 порушило строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки, що є порушенням Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. д ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

21.02.2020 державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №20-ДК/0021П/07/01/-20.

21.02.2020 складено та вручено позивачу Припис № 20-ДК/0017/Пр/03/01/-20, яким приписано у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення шляхом повернення тимчасово займаної земельної ділянки.

Не погоджуючись із діями інспектора по винесенню Припису, а також вважаючи такий Припис неправомірним позивач звернувся до суду із цим позовом.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, визначено Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель № 963-IV (далі- Закон № 963-IV).

Частиною 2 ст. 9 Закону № 963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до ч. 10 Закону № 963-IV Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у т.ч. :

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Як встановлено матеріалами справи, 04.12.2019 (вх.№ 18-6407/0/1-19) на адресу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання селищного голови Веселівської селищної ради від 03.12.2019 № 02-05-11/2832, яким було повідомлено, що в ході обстеження земельних ділянок комунальної власності були виявлені факти використання земельних ділянок комунальної власності без правовстановлюючих документів, серед іншого і земельна ділянка площею 25.00 га з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010, розташована на території смт. Веселе (а.с. 73-74).

У зв`язку з чим, наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.01.2020 №20-ДК призначено проведення у термін з 24.01.2020 по 06.02.2020 захід державного контролю шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010.

За результатом перевірки, державним інспектором Кардашовою М.Г. складено Акт від 05.02.2020 №20-ДК/23/АП/09/01/-20 в якому зроблений висновок, що Фермерське господарство Зімін М.І. в особі ОСОБА_2 порушило строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки, що є порушенням Земельного кодексу України відповідальність за яке передбачена п. д ст. 211 Земельного кодексу України та ст.54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Позиція відповідачів полягає в тому, що 14.09.1993 ОСОБА_1 зареєстровано фермерське господарство Зімін М.І. код ЄДРПОУ 22128670; відповідно до Державного акту на право постійного користування землею Серії ЗП 03-0026 громадянину ОСОБА_1 на підставі розпорядження голови Веселівської районної державної адміністрації Веселівського району Запорізької області №617 від 17.12.1997 року було передано земельну ділянку площею 25,2 га (з них ріллі - 25,00 га) для ведення фермерського господарства. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (актовий запис про смерть №224 від 21.12.2007). Проте на момент перевірки ФГ Зімін М.І. , головою якого нині є ОСОБА_2 , фермерське господарство продовжує використовувати земельну ділянку. Відповідачі вважають, що позивачем порушено строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки.

Отже, позивач стверджує, що після смерті ОСОБА_1 його донька ОСОБА_2 мала право на спадкування за законом майна та майнових прав, що належали померлому як засновнику фермерського господарства Зімін М.І. . Таке право було визнано рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 22.09.2009 по справі №2-419.

На теперішній час в провадженні Веселівського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа №313/57/20 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 до Веселівської селищної ради про визнання за позивачами в порядку спадкування за законом, права постійного користування по 1/3 частині земельної ділянки площею 25,0 га кадастровий номер 2321255100:09:013:0010 для ведення фермерського господарства, оскільки, як стверджує позивач, право постійного користування земельною ділянкою може бути визнано таким, що успадковане позивачем, оскільки право постійного користування земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.

Відповідно до частини 1 статті 50 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час отримання ОСОБА_1 земельної ділянки на праві постійного користування) громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Статтею 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" встановлено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Згідно з частиною 5 вказаної вище статті на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Згідно із статтею 7 Земельного кодексу України користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Частинами 1 і 3 статті 23 Земельного кодексу України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

За змістом частин 1 і 3 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у ЗО-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

З 01.08.2003 набрав чинності Закон України від 19.06.2003 № 973-ІУ "Про фермерське господарство", за змістом статті 2 якого відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення фермерського господарства.

За змістом статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. До таких об`єктів належать, зокрема, земельні ділянки.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина 3 статті 41 Конституції України).

Частиною 1 статті 92 Земельного Кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом 6 перехідних положень Земельного Кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право або право оренди на них.

Разом із тим, згідно із Рішенням Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), Положення пункту 6 розділу X втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування

Згідно із частиною 1 статті 125 цього Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації Разом із тим слід зазначити наступне.

У відповідності до приписів ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тобто не майна чи речей, а саме прав і обов`язків.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, яким є день смерті, і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Поняття права постійного користування земельною ділянкою визначене у ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, це є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Тобто, постійний землекористувач може безстроково володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб).

Суд звертає увагу, що смерть фізичної особи - постійного землекористувача не відноситься до передбаченого у ст. 141 ЗКУ переліку підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Так за приписами п. д ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

В той час як ст.54 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафу за порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Суд зазначає, що пункт д ст. 211 Земельного кодексу України на відміну від ст. 54 КпАП говорить не про тимчасово зайняті землі , а про тимчасово займані землі .

Аналізуючи правопорушення у вигляді порушення строків повернення тимчасово займаних земель, слід зазначити про головну та суттєву відмінність, яка відрізняє цей вид правопорушення від самовільного зайняття земельної ділянки, а саме наявність волевиявлення відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування - рішення про тимчасове зайняття земельної ділянки із зазначенням строку повернення.

Суд звертає увагу, що ані в акті перевірки, ані в протоколі не зазначено такого строку.

Більш того, на переконання суду суб`єктом порушення строків повернення тимчасово займаних земель може бути лише особа, яка отримала земельну ділянку.

В даному випадку земельну ділянку було передано громадянину ОСОБА_1 на підставі розпорядження Голови Веселівської райдержадміністрації Веселівського району № 617 від 17.12.1997, про що було видано Державний Акт на право постійного користування землею серії ЗП 03-0026 (а.с. 53-54).

За таких обставин суд не знаходить в матеріалах справи підтвердження вчинення порушення Фермерським господарством Зімін М.І. пункту д ст. 211 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави для винесення Припису №20-ДК/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а отже позовні вимоги позивача у цій частині є такими що підлягають задоволенню.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем під час проведення перевірки вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності суд вважає їх помилковими, оскільки в даному випадку порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель оскільки об`єктом перевірки була земельна ділянка, а не господарська діяльність підприємства. Згадана правова позиція знайшла також своє відображення у постанові Верховного Суду від 15 липня 2019 року по справі № 140/2320/18.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача2 щодо складання припису №20-ДК/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020, суд вважає, що в цій частині позовних вимог слід відмовити позивачу, оскільки вчинення дій щодо складання припису (вказівки) входить до повноважень відповідача2 та прямо передбачено нормами Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель .

Доводи відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, а тому позовну заяву слід задовольнити частково.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Зімін М.І."

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Зімін М.І." (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Молодіжна, 13/13) до Управління з контрою за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50), до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Запорізькій області - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель в Якимівському, Веселівському, Мелітопольському районах та м.Мелітополі Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Кардашової Марини Георгіївни (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50) про визнання дій протиправними, скасування припису, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис №20-ДП/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 винесений відносно Фермерського господарства "Зімін М.І." про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) на користь Фермерського господарства "Зімін М.І." (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Молодіжна, 13/13, код ЄДРПОУ 22128670) 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В.Стрельнікова