Постанова

від 20.01.2021 по справі 280/1516/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 січня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1516/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в адміністративній справі №280/1516/20 за позовом Фермерського господарства Зімін М.І. до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в Якимівському, Веселівському, Мелітопльському районах та м.Мелітополі Управління з контрлю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Кардашової Марини Георгіївни про визнання дій протиправними, скасування припису,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство Зімін М.І. звернулося з позовом до Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач 1), головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в Якимівському, Веселівському, Мелітопльському районах та м.Мелітополі Управління з контрлю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Кардашової Марини Георгіївни (далі - відповідач 2), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача - 2 щодо складання припису №20-ДК/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 року про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності;

- визнати нечинним та скасувати припис №20-ДП/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 року про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач дійшов помилкового висновку, що ФГ Зімін М.І. порушено строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки, оскільки громадянину ОСОБА_1 , який є засновником ФГ Зімін М.І. , на підставі розпорядження голови Веселівської райдержадміністрації №617 від 17.12.1997 року було передано земельну ділянку площею 25,2 га (з них ріллі - 25,00 га) для ведення фермерського господарства. Після смерті ОСОБА_1 головою фермерського господарства обрано його дочку та спадкоємця - ОСОБА_2 , а тому ФГ Зімін М.І. правомірно використовує земельну ділянку, яка була надана останньому.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис №20-ДП/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 року винесений відносно Фермерського господарства Зімін М.І. про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь Фермерського господарства Зімін М.І. 2102 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Фермерське господарство Зімін М.І. в особі ОСОБА_2 порушило строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки, що є порушенням Земельного кодексу України. Так, земельну ділянку було надано ОСОБА_1 та після його смерті таку ділянку потрібно було повернуто, проте Фермерське господарство Зімін М.І. продовжувало користуватися земельною ділянкою. За таких обставин, на думку скаржника, припис від 21.02.2020 року №20-ДК/0017Пр/03/01/-20 про усунення порушення законодавства України виданий у повній відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки наявне адміністративне правопорушення та існує необхідність його припинення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 04.12.2019 року на адресу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області надійшло клопотання селищного голови Веселівської селищної ради від 03.12.2019 року №02-05-11/2832, яким було повідомлено, що в ході обстеження земельних ділянок комунальної власності були виявлені факти використання земельних ділянок комунальної власності без правовстановлюючих документів, серед іншого і земельна ділянка площею 25.00 га з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010, розташована на території смт. Веселе.

Наказом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 24.01.2020 року №20-ДК призначено проведення у термін з 24.01.2020 року по 06.02.2020 року захід державного контролю шляхом проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства стосовно земельної ділянки, як об`єкта перевірки з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010.

За результатом проведеної перевірки інспектором Кардашовою Мариною Георгіївною складено 05.02.2020 року акт №20-ДК/23/АП/09/01/-20, яким встановлено, що Фермерське господарство Зімін М.І. в особі ОСОБА_2 використовує земельну ділянку загальною площею 25.0000 га з кадастровим номером 2321255100:09:013:0010, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району Запорізької області, що підтверджується даними матеріалів справи № 313/889/19 Веселівського районного суду Запорізької області. Разом з тим, Фермерське господарство Зімін М.І. в особі ОСОБА_2 порушило строки повернення тимчасово займаної земельної ділянки, оскільки така земельна ділянка була отримана ОСОБА_1 та після його смерті у ФГ немає законних підстав для використання вказаної земельної ділянки, що в свою чергу є порушенням Земельного кодексу України, відповідальність за яке передбачена п. д ст. 211 Земельного кодексу України та ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

21.02.2020 року державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №20-ДК/0021П/07/01/-20.

21.02.2020 року складено та вручено позивачу припис № 20-ДК/0017/Пр/03/01/-20, яким приписано у 30-денний термін усунути виявлене правопорушення шляхом повернення тимчасово займаної земельної ділянки.

Слід також зазначити, що в провадженні Веселівського районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа №313/57/20 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 до Веселівської селищної ради про визнання за позивачами в порядку спадкування за законом, права постійного користування по 1/3 частині земельної ділянки площею 25,0 га кадастровий номер 2321255100:09:013:0010 для ведення фермерського господарства, оскільки, як стверджує позивач, право постійного користування земельною ділянкою може бути визнано таким, що успадковане позивачем, оскільки право постійного користування земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля, визначено Законом України Про державний контроль за використанням та охороною земель № 963-IV (далі- Закон № 963-IV).

Частиною 2 ст. 9 Закону № 963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Відповідно до ч. 10 Закону № 963-IV Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, у т.ч. :

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до частини 1 статті 50 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час отримання ОСОБА_1 земельної ділянки на праві постійного користування) громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, передаються за їх бажанням у власність або надаються в користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки, включаючи присадибний наділ.

Статтею 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" встановлено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Згідно з частиною 5 вказаної вище статті на ім`я голови селянського (фермерського) господарства видається відповідно державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право постійного користування землею. З ним укладається договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди. Складаються також інші документи відповідно до законодавства України.

Згідно із статтею 7 Земельного кодексу України користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Частинами 1 і 3 статті 23 Земельного кодексу України передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

За змістом частин 1 і 3 статті 9 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у ЗО-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

З 01.08.2003 набрав чинності Закон України від 19.06.2003 № 973-ІУ "Про фермерське господарство", за змістом статті 2 якого відносини, пов`язані із створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

Статтею 7 цього Закону передбачено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на час звернення позивача до суду) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення фермерського господарства.

За змістом статті 13 Конституції України кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. До таких об`єктів належать, зокрема, земельні ділянки.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону (частина 3 статті 41 Конституції України).

Частиною 1 статті 92 Земельного Кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Пунктом 6 перехідних положень Земельного Кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право або право оренди на них.

Разом із тим, згідно із Рішенням Конституційного Суду від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками), Положення пункту 6 розділу X втратили чинність, як такі, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування

Згідно із частиною 1 статті 125 цього Кодексу право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації Разом із тим слід зазначити наступне.

У відповідності до приписів ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкування - це перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тобто не майна чи речей, а саме прав і обов`язків.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, яким є день смерті, і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Поняття права постійного користування земельною ділянкою визначене у ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, це є право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Тобто, постійний землекористувач може безстроково володіти земельною ділянкою (впливати на неї відповідно до свого інтересу), а також користуватися нею (отримувати її корисні властивості для задоволення власних потреб).

При цьому, що смерть фізичної особи - постійного землекористувача не відноситься до передбаченого у ст. 141 ЗКУ переліку підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Так за приписами п. «д» ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов`язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

В той час як ст.54 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено накладення штрафу за порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Крім того, пункт «д» ст. 211 Земельного кодексу України на відміну від ст. 54 КпАП говорить не про «тимчасово зайняті землі» , а про «тимчасово займані землі» .

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що ані в акті перевірки, ані в протоколі не зазначено строку, який був порушений позивачем.

При цьому, суб`єктом порушення строків повернення тимчасово займаних земель може бути лише особа, яка отримала земельну ділянку.

В даному випадку земельну ділянку було передано громадянину ОСОБА_1 на підставі розпорядження Голови Веселівської райдержадміністрації Веселівського району № 617 від 17.12.1997 року, про що було видано Державний Акт на право постійного користування землею серії ЗП 03-0026.

Водночас, в матеріалах справи відсутнє підтвердження вчинення порушення Фермерським господарством «Зімін М.І.» пункту «д» ст. 211 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим відсутні підстави для винесення припису №20-ДК/0017Пр/03/01-20 від 21.02.2020 року про усунення порушень, виявлених під час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, а отже позовні вимоги позивача у цій частині є такими що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в адміністративній справі №280/1516/20 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2020 року в адміністративній справі №280/1516/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва