Рішення

від 10.08.2020 по справі 420/3709/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/3709/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг до Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна служба геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

29.04.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг до Державної комісії України по запасах корисних копалин про визнання протиправним та скасування рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851 про скасування рішення ДКЗ України, оформленого протоколом №3947 від 26.05.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на фактичні обставини справи, вказує, що після отримання в тому числі рішення ДКЗ України, оформленого протоколом № 3847 від 26.05.2017, ТОВ Систем Кепітал Білдінг з метою отримання спеціального дозволу на користування надрами для видобування піску Східної ділянки Лукашівського родовища було направлено до Державної служби геології та надр України заяву за вих. № 14 від 17.12.2019 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону строком дії на 20 років разом згідно з п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 №615.

Проте, зазначає позивач, листом Державної служби геології та надр України від 12.03.2020 за № 4152/01/11-20 від 12.03.2020 подану заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону було повернуто позивачу із зазначенням такої підстави: рішенням ДКЗ України, що оформлене протоколом № 4851 від 12.08.2019, скасовано рішенням ДКЗ України, оформленим протоколом № 3847 від 26.05.2017, про розгляд матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища пісків як окремого об`єкту надрокористування. Про факт прийняття ДКЗ України рішення, оформленого протоколом № 4851 від 12.08.2019, позивач не повідомлявся у будь-який спосіб.

На думку ТОВ Систем Кепітал Білдінг , рішення ДКЗ України, оформлене протоколом № 4851 від 12.08.2019, про скасування рішення ДКЗ України, оформленого протоколом № 3847 від 26.05.2017, про розгляд матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища лісків як окремого об`єкту надрокористування, є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

З посиланням на положення ст.16 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час подання позивачем заяви на отримання спеціального дозволу), п.4, пп.1 п.8, п.28 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, позивач вказує, що наданню спеціального дозволу на користування надрами повинно передувати проведення експертизи та погодження ДКЗ.

Як стверджує позивач, Порядок № 263 не має вичерпного переліку документів, а визначає альтернативні для отримання спеціального дозволу документи, які надають право на здійснення державної реєстрації РДГВН. Державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища. Тому; враховуючи викладене, позивач не був зобов`язаний мати спеціальний дозвіл на користування надрами на час проведення державної реєстрації РДГВН. Позивач зазначає, що ТОВ Систем Кепітал Білдінг за власний рахунок було організовано проведення геологічного вивчення ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області із метою виділення окремої ділянки - Східної частини Лукашівського родовища в окремий об`єкт надрокористування, а також здійснено підрахунок запасів корисних копалин - піску. Проведення вказаних робіт із РДГВН було зареєстровано у Державній службі геології та надр України за № У-17-320/1 (форма № 3-гр). При виконанні РДГВН позивачем було придбано за власний рахунок у Державній службі геології та надр України геологічну інформацію, необхідну для проведення вказаних досліджень. Матеріали геологічного вивчення та підрахунку корисних копалин були подані на державну експертизу до ДКЗ України відповідно до умов Положення № 865 та умов укладеного договору на проведення експертизи. На розгляд ДКЗ України позивачем були подані всі матеріали, необхідні для виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області в окремий об`єкт надрокористування та для затвердження підрахунку запасів корисних копалин на ньому (апробації корисних копалин). При цьому, відсутність у позивача на час проведення відповідної експертизи спеціального дозволу на користування надрами не позбавляє його права на замовлення відповідної експертизи та отримання позитивних результатів із підстав, наведених вище, в тому числі із урахуванням правових висновків Верховного Суду із аналогічного питання.

У зв`язку з викладеним, на думку позивача, ДКЗ України мало всі передбачені підстави та повноваження для прийняття рішення, що оформлене протоколом № 3947 від 26.05.2017, про виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області в окремий об`єкт надрокористування та для затвердження підрахунку запасів корисних копалин на ньому (апробації корисних копалин). В свою чергу, прийнявши рішення, оформлене протоколом № 4851 від 12.08.2019 про скасування рішення ДКЗ України, оформленого протоколом № 3847 від 26.05.2017, відповідач діяв всупереч наданим йому повноваженням, за відсутності на це будь-яких правових підстав. Більш того, приписи Положення № 865 не передбачають можливості скасування із боку ДКЗ України раніше прийнятих ними рішень про позитивне проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Так, пунктом 24 Положення передбачено підстави для повернення без розгляду матеріалів, поданих на державну експертизу до ДКЗ. Однак, матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, виготовлені на замовлення позивача, не були повернені, а були належним чином розглянуті, у зв`язку із чим підстави для повернення матеріалів в ДКЗ на момент їх розгляду були відсутні. Наведене, як стверджує позивач, вказує на недотримання відповідачем ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, і передбачені Конституцією та законами України.

Разом із позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про витребування у відповідача:

- документів, які слугували підставою для прийняття рішення ДКЗ України, оформленого протоколом №3947 від 26.05.2017 року;

- документів, які слугували підставою для прийняття рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851;

- рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851.

Ухвалою суду від 04.05.2020 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову.

26.05.2020 року (вх. №20248/20) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом із додатками, згідно переліку, який у ній зазначено, в тому числі, із доказами сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

26 травня 2020 року (вхід. № 20250/19) від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг шляхом:

- зупинення дії рішення ДКЗ України від 12.08.2019 за № 4851 про скасування рішення ДКЗ України, оформленого протоколом № 3947 від 26.05.2017;

- заборони Державній комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України розглядати будь-які питання із приводу виділення в об`єкти надрокорисутвання будь-яких ділянок в межах Лукашівського родовища піску в Тростянецькому районі Вінницької області або інших ділянок надр, що виділені або можуть бути виділені в окремий об`єкт надрокористування із Лукашівського родовища піску в Тростянецькому районі Вінницької області, а також внесення будь-яких змін чи доповнень до протоколу УкрТКЗ від 28.08.1990 № 4949;

- заборони Державній комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології надр України та виносити рішення щодо погодження на отримання будь-якою особою спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин як за аукціоном, так і без проведення аукціону щодо ділянки Лукашівського родовища піску в Тростянецькому районі Вінницької області або інших ділянок надр, що можуть бути виділені в окремий об`єкт надрокористування із Лукашівського родовища піску в Тростянецькому районі Вінницької області;

- заборони Державній службі геології та надр України вносити зміни чи доповнення до протоколу УкрТКЗ від 28.08.1990 № 4949, а також затверджувати, в т.ч. вводити в дію, будь-які зміни чи доповнення до протоколу УкрТКЗ від 28.08.1990 № 4949;

- заборонити Державній службі геології та надр України прийняти будь-які рішення, пов`язані із скасуванням протоколу ДКЗ України № 3947 від 26.05.2017.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 року відмовлено у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг про забезпечення позову у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг до Державної комісії України по запасах корисних копалин про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг до Державної комісії України і відкрито провадження в адміністративній справі.

Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст.262 КАС України.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг про витребування доказів; зобов`язано Державну комісію України по запасах корисних копалин надати до Одеського окружного адміністративного суду належним чином засвідчені копії: документів, які слугували підставою для прийняття рішення ДКЗ України, оформленого протоколом №3947 від 26.05.2017 року; документів, які слугували підставою для прийняття рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851; рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851.

22.06.2020 року (вх. №24005/20) від Державної комісії України по запасах корисних копалин до суду надійшов лист разом із витребуваними судом доказами (т.1 а.с.171-189).

25.06.2020 року (вх.№ЕП/9605/20) та 30.06.2020 року (вх.№25019/20) від представника відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі №420/3709/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державну службу геології та надр України.

25.06.2020 року (вх. №ЕП/9615/20) та 30.06.2020 року (вх.№25018/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками, згідно переліку, які у ньому наведено (т.1 а.с.199-243).

У відзиві відповідач зазначає, що Державна комісія України по запасах корисних копалин не погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

У 2017 році на засіданні колегії ДКЗ з розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску як окремого об`єкту надрокористування в Тростянецькому районі Вінницької області, поданих на розгляд ТОВ "Систем Кепітал Білдінг", прийнято рішення, зокрема, виділити в окремий об`єкт надрокористування Східну ділянку Лукашівського родовища піску; апробувати запаси не обводнених та обводнених пісків місцевого значення Східної ділянки Лукашівського родовища; внести в протокол УКРТКЗ від 28.08.1990 № 4949 зміни (вилучити із загального обсягу затверджених запасів пісків Лукашівського родовища запаси Східної ділянки, апробовані, як такі, що вилучені з цього родовища в окремий об`єкт надрокористування, - Східну ділянку Лукашівського родовища пісків). Рішення колегії ДКЗ оформлене протоколом ДКЗ від 26.05.2017 № 3947. Протокол № 3947 направлено до Державної служби геології та надр України для розгляду й уведення в дію (п. 3.11 протоколу ДКЗ № 3947). Робочою групою Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ протокол ДКЗ № 3947 був схвалений (уведений в дію). Рішення Робочої групи оформлено протоколом від 26.06.2018 № 81. У 2019 р. до ДКЗ надійшов лист Держгеонадра від 10.07.2019 № 12522/03/10-19 з додатками (листи ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина", Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області) про розгляд можливості скасування протоколу ДКЗ № 3947 з розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску як окремого об`єкту надрокористування в Тростянецькому районі Вінницької області (додаток 1). У листах ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" від 15.03.2019 № 17 і від 26.11.2018 № 15 зазначається, що ТОВ "Систем Кепітал Білдінг" в офіційних документах подав недостовірну інформацію при реєстрації форми 3-гр, а саме щодо фактичного місця знаходження Східної ділянки Лукашівського родовища піску. Так, у формі 3-гр зазначено, що об`єкт надрокористування розташований у Тростянецькому районі Вінницької області, а за інформацією ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" ділянка надр розташована у межах Ладижинської міської ради, що являє собою колишню території Лукашівської сільської ради Тростянецького району, яка увійшла до складу міста Ладижин - міста обласного підпорядкування у Вінницькій області. Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.06.2019 року № 0-2-0.2-6533/2-19 на запит Держгеонадра щодо фактичного місця знаходження Східної ділянки Лукашівського родовища отримано відповідь про те, що територія Східної ділянки Лукашівського родовища Знаходиться на території Ладижинської міської ради за межами міста Ладижин.

Відповідач вказує, що на засіданні колегії ДКЗ розглянуто стан запасів пісків Східної ділянки Лукашівського родовища в Тростянецькому районі Вінницької області відповідно до листа Держгеонадр від 10.07.2019 № 12522/03/10-19 (з додатками: листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.06.2019 № 0-2-0.2-6533/2-19 про фактичне місце знаходження Східної ділянки Лукашівського родовища; листами ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" від 15.03.2019 № 17 і від 26.11.2018 № 15 щодо подання ТОВ "Систем Кепітал Білдінг" в офіційних документах недостовірної інформації під час реєстрації форми 3-гр) про розгляд можливості скасування протоколу ДКЗ № 3947. За результатами розгляду матеріалів колегією ДКЗ прийнято рішення скасувати рішення колегії ДКЗ від 26.05.2017 (протокол ДКЗ № 3947) про розгляд Матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску як окремого об`єкту надрокористування в Тростянецькому районі Вінницької області, у зв`язку з листом Держгеонадра від 10.07.2019 № 12522/03/10-19 (з додатками листом Головного правління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.06.2019 № 0-2-0.2- 6533/2-19 і листами ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" від 15.03.2019 № 17 і від 26.П.2018 № 15) про розгляд можливості скасування протоколу ДКЗ від 26.05.2017 № 3947 і невідповідність реєстраційних даних, зазначених у формі 3-гр, поданих ТОВ "Систем Кепітал Білдінг" на розгляд ДКЗ у 2017 році; відзначено, що статус запасів пісків Східної ділянки Лукашівського родовища, розглянутих протоколом ДКЗ від 26.05.2017 № 3947, може бути переглянутий у разі оформлення ГОВ "Систем Кепітал Білдінг" форми 3-гр із зазначенням фактичного місця знаходження Східної ділянки Лукашівського родовища. Рішення колегії ДКЗ оформлене протоколом ДКЗ від 12.08.2019 № 4851. Протокол засідання колегії ДКЗ від 12.08.2019 № 4851 направлено до Державної служби геології та надр для розгляду й уведення в дію (п. 3.3 протоколу № 4851). Робочою групою Держгеонадра з розгляду протоколів ДКЗ протокол № 4851 був схвалений (уведений в дію). Рішення Робочої групи оформлено протоколом від 16.08.2019 № 142

У відзиві вказано, що роботи та дослідження на Східній ділянці Лукашівського родовища, піску за поданням ТОВ "Систем Кепітал Білдінг" були зареєстровані Державною службою геології та надр України за № У-16-320/1 від 19.05.2017 р. В цільовому завданні Переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2017-2018 рр. від 19.05.2017 р. (форма 3-гр) визначено: "Геолого-економічне обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску. Затвердження запасів в ДКЗ України". Також визначено, Східна ділянка Лукашівського родовища піску знаходиться на околиці с. Лукашівка у Тростянецькому районі Вінницької області. Разом з тим, звертає увагу відповідач, скасування рішення колегії ДКЗ (протоколу №3947) пов`язане із інформацією, яка зазначена в листі Держгеонадра від 10.07.2019 № 12522/03/10-19 з посиланням на листи ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" та лист Держгеокадастру про невідповідність реєстраційних даних, зазначених у формі 3-гр (№ У-16- 320/1 від 19.05.2017 р.), поданої ТОВ "Систем Кепітал Білдінг". З вищезазначених листів, як стверджує відповідач, вбачається, що Східна ділянка Лукашівського родовища знаходиться на території Ладижинської міської ради.

Враховуючи те, що серед матеріалів, які подавались на експертизу до ДКЗ, містилась форма 3-гр № У -16-3-20/1 від 19.05.2017 р., в якій зазначено недостовірну інформацію про місце знаходження Східної ділянки Лукашівського родовища піску,- на засіданні колегії ДКЗ правомірно прийнято рішення, яке оформлено протоколом ДКЗ № 4851.

Щодо посилань позивача на те, що приписи Положення N9 865 не передбачають можливості скасування з боку ДКЗ раніше прийнятих ними рішень про позитивне проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, то у відзиві вказано, що після того, як до ДКЗ надійшов вищезгаданий лист Держгеонадра України 10.07.2019 № 12522/03/10-19 (з додатками) було проведено додаткову експертизу (що передбачено Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин - у зв`язку з виявленням інших істотних для геолого-економічної оцінки родовища обставини).

У відзиві також зазначено, що питання скасування рішення ДКЗ (протоколу засідання колегії ДКЗ) випливає з покладених на неї завдань та враховуючи те, що ДКЗ проводить єдину науково-технічну політику щодо геолого-економічної оцінки, державного обліку і повноти використання запасів родовищ корисних копалин та інших корисних властивостей надр, а метою експертизи є забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання. Також, висновків стосовно того, що ДКЗ має право скасовувати свої рішення у випадку виявлення істотних для геолого-економічної оцінки родовища обставини, дійшов і суд Харківського апеляційного адміністративного суду у своїй постанові від 20.09.2016 р. по справі № 820/1744/16, яке залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2016 р. Позиція суду щодо повноважень ДКЗ висвітлена також у рішенні Вищого господарського суду України у справі № 2/403. Враховуючи нововиявлені обставини, які не були відомі, ДКЗ прийняла рішення щодо скасування рішення колегії ДКЗ від 26.05.2017 (протокол № 3947).

Отже, враховуючи повноваження ДКЗ згідно з Положенням про ДКЗ (пункти 3, 4, в тому числі пп. 23 п. 4), Положенням № 865 (в тому числі пункти 2, 19 відповідно до яких додаткова експертиза проводиться у разі, коли виявлено інші істотні для геолого-економічної оцінки родовища обставини), а також, зважаючи на той факт, що лише в 2019 році ДКЗ стало відомо за інформацією Держгеонадра, що в поданій ТОВ "Систем Кепітал Білдінг" формі 3-гр містилась неправдива інформація про місцезнаходження об`єкта робіт - на засіданні;колегії ДКЗ було прийнято правомірне рішення щодо скасування протоколу.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг .

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року судом задоволено клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі №420/3709/20 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державної служби геології та надр України та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державну службу геології та надр України (вул.Антона Цедіка, 16, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 37536031).

31.07.2020 року (вх.№29930/20) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив разом із додатками, згідно переліку, який у ній наведено (т.2 а.с.1-20), в якій товариство з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг зазначає про необґрунтованість доводів, які викладені у відзиві на позовну заяву.

Станом дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням положень ч.1 ст.120, ч.6 ст.120КАС України, ст.258 КАС України, враховуючи період перебування головуючого судді по справі у відпустці, дана адміністративна справа вирішується судом у межах строку, визначеного ст. 258 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Протоколом засідання Української територіальної комісії по запасах корисних копалин №4949 від 29.08.1990 р. (т.1 а.с.79-86) було визначено:

- Затвердити параметри постійних кондицій для підрахунку запасів пісків Лукашевського родовища;

- Затвердити станом на 01.04.1990 р. балансові запаси природних пісків Лукашівського родовища, придатних для отримання силікатної цегли (ГОСТ 379- 79) і дрібних стінових блоків і пористих бетонів (ГОСТ 21520-89), в контурах, категоріях і цифрах авторського підрахунку в таких кількостях (за категоріями, в тис. м3) в-2340 CI-8972;

- За умовами залягання і витриманості якості піску віднести Лукашівське родовище до 2-ої групи відповідно до "Класифікації запасів родовищ і прогнозних ресурсів твердих корисних копалин . Родовище підготовлено до промислового освоєння;

- Якість геологорозвідувальних робіт і звіт визнати хорошим.

29.12.2016 року між TOB Систем Кепітал Білдінг як замовником та ТОВ Геопроф як виконавцем був укладений договір на виконання робіт по створенню науково-технічної продукції № 130-16, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати у відповідності до умов даного договору роботу, а Замовник зобов`язується прийняти належно виконані роботи та оплатити їх вартість (т.1 а.с.32-35).

Відповідно до п.2.1 вказаного договору до переліку робіт, що виконуються виконавцем належить: геолого-економічна оцінка Лукашівського родовища (з метою виділення в окремий об`єкт надрокорисутвання).

Пунктом 2.2. Договору №130-16 визначено, що до складу робіт входять: аналіз матеріалів геологорозвідувальних робіт попередніх років; розробка техніко-економічного обґрунтування; підрахунок залишку запасів родовища; складання геологічного звіту; представлення матеріалів повторної геолого-економічної оцінки запасів у ДКЗ України для подальшого затвердження запасів, робота з експертами; передача звіту у ДНВП Геоінформ .

Як вказано у позові, на замовлення ТОВ Систем Кепітал Білдінг виконавцем ТОВ Геопроф булo виконано звіт про розвідку родовища твердих корисних копалин Геолого-економічне обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області , згідно із висновками якого, відповідно до звітного балансу (форма 5-гр) за 2015 рік залишок запасів корисної копалини на родовищі (станом на 01.01.2016) становить - 9582,7 тис. куб. м. Загальні балансові запаси, згідно з підрахунком 2016 року, Лукашівського родовища піску станом на 01.01.2017 становлять (тис. куб.м.): ділянка Східна: В - 2774,0; СІ - 1788,0; ділянка Західна: В - 776,1; СІ -4290,1. Баланс запасів Лукашівського родовища. Запаси корисної копалини, тис.куб.м. Категорія запасів: 1. Кат. В: затверджені протоколом УкрТКЗ № 4949 від 28.08.1990 - 2340,0; залишок запасів за формою 5-гр станом на 01.01.2016 - 2302,7; запаси підраховані станом на 01.12.2016 - 3215,2; з них розподілені запаси, які виносяться на розгляд ДКЗ України: Ділянка Східна - 2680,1; Ділянка Західна (геологічні запаси) - 776,1; 2.Кат. С1: затверджені протоколом УкрТКЗ № 4949 від 28.08.1990 - 8972,0; залишок запасів за формою 5-гр станом на 01.01.2016 - 7280,0; запаси підраховані станом на 01.12.2016 - 6175,3; з них розподілені запаси, які виносяться на розгляд ДКЗ України: Ділянка Східна - 1750,7; Ділянка Західна (геологічні запаси) - 4290,1; 3. Кат. В+С1: затверджені протоколом УкрТКЗ Ш 4949 від 28.08.1990 - 11312і,0; залишок запасів за формою 5-гр станом на 01.01.2016 - 9582,7; запаси підраховані станом на 01.12.2016 - 9390,5; з них розподілені запаси, які виносяться на розгляд ДКЗ України: Ділянка Східна - 4430,8; Ділянка Західна (геологічні запаси) - 5066,2;

Також, позивач зазначає, що за результатами робіт, оцінені запаси, з метою виділення окремого об`єкту надрокористування, Лукашівського родовища піску класифіковані у відповідності до вимог Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр , затвердженої постановою КМУ від 05.05.1997 № 432 і віднесені за ступенем геологічного вивчення до розвіданих, за промисловим значенням до балансових, за ступенем техніко-економічного вивчення до ГЕО-1, код класу 122, Залишок запасів пропонується віднести до запасів, з невизначеним промисловим значенням, код класу 332, Різниця між запасами піску, які обліковуються формою 5-гр та підрахованими в 2017 році складає 85,7 тис.куб.м., що становить 0,9%. Різниця пояснюється втратами в бортах проектного кар`єру, адже на балансі підприємства числяться геологічні запаси.

Судом встановлено, що на замовлення ТОВ Систем Кепітал Білдінг ДТП Геолекспертиза було виконано експертний висновок № 3981 від 27.03.2017 щодо об`єкту Ділянка Східна Лукашівського родовища , мінеральна сировина піски , мета завдання Державної служби геології та надр України № 05/305-1266 від 28.03.2017 щодо оцінки вартості геологічної інформації по зазначеному об`єкту, для впровадження тут ліцензійної діяльності (т.1 а.с.30-31).

10.04.2017 між ТОВ Систем Кепітал Білдінг (Покупець) та Державною службою геології та надр України (Продавець) укладено договір купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією № 41/11, у відповідності до умов якого продавець продає, а покупець купує право на користування узагальненою геологічною інформацією (геологічний звіт ІНФОРМАЦІЯ_1 КГЭ Укргеолстром, 1990 г., автор ОСОБА_1 ), по Східній ділянці Лукашівського родовища пісків, що знаходиться в Тростянецькому та Тульчинському районах Вінницької області (т.1 а.с.25-29).

Як вказує позивач, продаж вказаної геологічної інформації був здійснений на умовах 100% попередньої оплати з боку ТОВ Систем Кепітал Білдінг .

Згідно з Переліком об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2017-2018 роки за формою № 3-гр, який зареєстровано Державною службою геології та надр України 19.05.2017 року, було здійснено реєстрацію таких робіт: Державний реєстраційний номер об`єкта РДГВН № У-17-320/1, напрям: неметали, пісок, геологічне довивчення; назва об`єкта робіт: геолого-економічне обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області; місце розташування об`єкта робіт: Східна ділянка Лукашівського родовища піску знаходиться на околиці с. Лукашівка у Тростянецькому районі Вінницької області, площа - 0,935 кв.км.; цільове завдання (очікувані результати робіт): геолого-економічне виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску. Затвердження запасів в ДКЗ України. Роботи виконуються відповідно до договору купівлі-продажу геологічної інформації № 41/11 від 10.04.2017 по договору з ТОВ Геопроф (т.1 а.с.37-38).

25.04.2017 року між Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ, Виконавець) та ТОВ Систем Кепітал Білдінг (Замовник) укладено договір на проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин № 158, відповідно до п.п. 1.1 якого Виконавець взяв на себе зобов`язання виконати для Замовника роботи з державної експертизи матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення (ГЕО) Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою КМУ № 865 від 22.12.1994 року (т.1 а.с.42-43).

Як зазначено у позові, під час виконання умов даного договору та проведення державної експертизи матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення (ГЕО) Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області, ДКЗ України із залученням власних експертів було здійснено розгляд звіту про розвідку родовища твердих корисних копалин Геолого-економічне обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області , виконаного ТОВ Геопроф .

Після отримання зауважень експертів ДКЗ, ТОВ Геопроф було надано на них відповідні відповіді та здійснено коригування звіту, а виготовлені матеріали із урахуванням зауважень експертів, були подані на розгляд ДКЗ України.

Як стверджує позивач та не заперечується відповідачем, на розгляд засідання ДКЗ України позивачем були подані наступні матеріали:

1. Звіт ТОВ Геопроф Геолого-економічне обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області , Київ, 2017 рік, відповідальний виконавець О.В. Коваленко;

2. Протокол УкрТКЗ від 28.08.1990 № 4949 щодо затвердження запасів пісків Лукашівського родовища;

3. Протокол від 03.03.2017 № 17/6 спільного засідання технічної ради ТОВ Геопроф та ТОВ Систем Кепітал Білдінг щодо розгляду матеріалів звіту Геолого-економічне обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області ;

4. Коротка авторська довідка;

5. Експертні висновки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та висновок з технічної перевірки звіту і підрахунку запасів ОСОБА_4 ;

6. Відповіді на зауваження експертів;

7. Довідка ТОВ Систем Кепітал Білдінг від 01.01.2017 № 24, надана для складання ТЕД тимчасових кондицій;

8. Очікувані техніко-економічні показники промислового освоєння Східної ділянки Лукашівського родовища пісків, погоджені ТОВ Систем Кепітал Білдінг ;

9. Таблиця розрахунку чистого дисконтованого грошового потоку;

10. Державна реєстрація робіт з геологічного вивчення надр (форма 3-гр) за номером № У-17-320/1;

11. Договір купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 01.04.2017 за № 41/11, укладений між Держгеонадра та ТОВ Систем Кепітал Білдінг .

Судом встановлено, що на засіданні колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 26 травня 2017 року за клопотанням ТОВ Систем Кепітал Білдінг ( держ. реєстр, номер У-17-320/1) були розглянуті матеріали геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску як окремого об`єкту надрокористування в Тростянецькому районі Вінницької області.

Протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №3947 від 26.05.2017 року (т.1 а.с.87-98, 121-132) відповідно до пункті 3,4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого Постановою КМУ від 10.11.2000 №1689 було постановлено:

- Виділити в окремий об`єкт надрокористування Східну ділянку Лукашівського родовища піску в Тростянецькому районі Вінницької області;

- Встановити такі параметри тимчасових кондицій для підрахунку балансових запасів пісків Східної ділянки Лукашівського родовища;

- До корисної копалини віднести не обводнені та обводнені алювіальні піски четвертинного віку надзаплавної тераси р. Сільниця;

- Включити в контур підрахунку балансових запасів корисної копалини обводнені і не обводнені піски якість яких у пробі в природному стані відповідає вимогам таблиці А. 1 ДСТУ Б В.2.7-29-95 дрібні заповнювачі, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація для благоустрою, рекультивації та видобування методом гідромеханізації у пробі відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7.-З2.95 Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови за показниками: модуль крупності-0,5-2,75, прохід крізь сито 0,16 мм - не більше 70% вміст пиловидних і глинистих часток - не більше 15%;

- Максимальна сумарна питома активність природних радіонуклідів у пробі корисної копалини - 3 70 БК/кг;

- Підрахунок запасів корисної копалини виконати в контурі кар`єру, що обґрунтований ТЕД тимчасових кондицій;

- До підрахунку запасів внести такі зміни: перерахувати середні потужності пісків і площі блоків В-1 і С-ІІ, а також запаси пісків станом на 01.05.2017 року;

- Апробувати станом на 01.05.2017 р. запаси не обводнених та обводнених пісків місцевого значення Східної ділянки Лукашівського родовища, придатних: 1) не обводнених і обводнених у природному стані - для благоустрою, рекультивації та планування відповідно до рекомендацій таблиці А.1 ДСТУ Б В.2.7-29-95 Дрібні заповнювачі, із відходів промисловості, штучні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Класифікація ; обводнених після збагачення під час видобування методом гідромеханізації будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт. Технічні умови : як пісок-компонент в`яжучого для одержання щільного силікатного бетону, для силікатних каменів, цегли Та інших дрібно штучних пресованих виробів, для ніздрюватих бетонів ( за умови постійного контролю якості пісків), з перерахунком згідно щ пунктом 3.3. цієї постанови;

- Відзначити наявність на Східній ділянці 187 тим. м.3, які можуть бути використані для рекультивації кар`єру.

- Віднести Східну ділянку Лукашівського родовища пісків за складністю геологічної будови (2 група) відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр.

- Визнати Східну ділянку Лукашівського родовища пісків підготовленою для подальшого геологічного вивчення та промислової розробки на умовах економічного ризику;

- Внести в протокол УкрТКЗ від 28.08.1990 №4949 такі зміни: вилучити із загального обсягу затверджених запасів пісків Лукашівського родовища запаси Східної ділянки, апробовані згідно з пунктом 3.4 цього протоколу як такі, що вилучені з цього родовища в окремий об`єкт надрокористування - Східну ділянку Лукашівського родовища пісків;

- Вважати цей Протокол доповненням до протоколу УкрТКЗ від 28.08.1990 №4949.

Судом встановлено, що рішенням ДКЗ України, що оформлене протоколом № 4851 від 12.08.2019, скасовано рішення ДКЗ України, оформлене протоколом № 3947 від 26.05.2017 (т.1 а.с.173-177).

Згідно вказаного протоколу, колегією ДКЗ за результатами розгляду Протоколу ДКЗ від 26.05.2017 № 3947 щодо розгляду матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску як окремого об`єкту надрокористування в Тростянецькому районі Вінницької області, листа Держгеонадра України від 10.07.2019 № 12522/03/10-19 (з додатками листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.06.2019 № 0-2-0.2-6533/2-19 і листами ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" від 15.03.2019 № 17 і від 26.11.2018 № 15), Державної реєстрації робіт з геологічного вивчання надр Східної ділянки Лукашівського родовища в Тростянецькому районі Вінницької області (форма 3-гр) за номером У-17-320/1 - додаток 9 до протоколу ДКЗ- № 3947 відповідно до пунктів 3,4 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 року № 1689, постановлено скасувати рішення колегії ДКЗ від 26.05.2017 року (протокол №3947) про розгляд матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску як окремого об`єкту надрокористування в Тростянецькому районі Вінницької області, у зв`язку із листом Держгеонадра України від 10.07.2019 № 12522/03/10-19 з додатками листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.06.2019 № 0-2-0.2-6533/2-19 і листами ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" від 15.03.2019 № 17 і від 26.11.2018 № 15.

Як стверджує позивач, про факт прийняття ДКЗ України рішення, оформленого протоколом № 4851 від 12.08.2019, позивач не повідомлявся у будь-який спосіб.

17.12.2019 року ТОВ Систем Кепітал Білдінг подало до Державної служби геології та надр України заяву №14 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону (т.1 а.с.22-23, 133-134, 136-137) разом із доданими документи, в якій просило надати спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону з метою видобування піску Східної ділянки Лукашівського родовища строком дії на 20 років разом згідно з пп.1 п.8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою КМУ від 30.05.2011 №615.

Листом Державної служби геології та надр України від 12.03.2020 за № 4152/01/11-20 від 12.03.2020 подану заяву на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону було повернуто позивачу, оскільки рішенням ДКЗ України, що оформлене протоколом № 4851 від 12.08.2019, скасовано рішення ДКЗ України, оформлене протоколом № 3847 від 26.05.2017, про розгляд матеріалів геолого-економічного обґрунтування виділення Східної ділянки Лукашівського родовища пісків як окремого об`єкту надрокористування (т.1 а.с.99).

Вважаючи рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851 про скасування рішення ДКЗ України, оформленого протоколом №3947 від 26.05.2017 року протиправним, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робите те, що не передбачено законодавством.

Згідно статті 1 Кодексу України про надра від 27 липня 1994 року №132/94-ВР надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 4 Кодексу України про надра визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно статті 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; геологічного вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ); задоволення інших потреб.

Відповідно до статті 16 Кодексу України про надра, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. У разі виконання окремих видів робіт, пов`язаних з користуванням надрами, особами, не зазначеними у спеціальному дозволі, відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальними дозволами, несе суб`єкт, що отримав спеціальний дозвіл.

Відповідно до статті 19 вказаного Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Статтею 60 Кодексу України про надра передбачено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України.

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема за: дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та угод про умови користування надрами (у тому числі угод про умови користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема за: обґрунтованістю застосування методик і технологій, якістю, комплексністю, ефективністю робіт з геологічного вивчення надр; виконанням рішень з питань методичного забезпечення проведення робіт з геологічного вивчення та використання надр; дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та угод про умови користування надрами (у тому числі угод про умови користування нафтогазоносними надрами); повнотою вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, інженерно-геологічних, геолого-екологічних та інших умов вивчення родовищ корисних копалин; використанням технічних засобів і методів проведення робіт з геологічного вивчення надр, які виключають невиправдані втрати корисних копалин і погіршення їх якості; своєчасністю та відповідністю встановленим вимогам введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин; дотриманням під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення, не знижуючи при цьому промислову цінність; збереженням розвідувальних гірничих виробок і свердловин для розробки родовищ корисних копалин, збереженням геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, які можуть бути використані під час подальшого вивчення надр; обґрунтованістю напрямів пошукових, розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення надр; своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення і використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов; повнотою і вірогідністю вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільно залягаючих корисних копалин і компонентів, що містяться в них, а також поданням підприємствами та організаціями звітних балансів запасів корисних копалин; веденням обліку видобування нафти, газу та супутніх компонентів; виконанням рішень Державної комісії по запасах корисних копалин надрокористувачами; проведенням пошуково-розвідувальних та інших робіт з геологічного вивчення підземних вод; відповідністю геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень державним контрактам і замовленням, а також проектам проведення таких робіт; виконанням державних програм геологорозвідувальних робіт, геологічних завдань і замовлень. (підпункти 9, 10, 11, 12 пункту 4 Положення № 1174).

Згідно із статтею 2 Кодексу України про надра його завданням є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.

Як вже вказано вище, згідно із статтею 13 Кодексу України про надра користувачами надр (далі - надрокористувачі) можуть бути: підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Отже, диспозиція статті 13 Кодексу України про надра не передбачає в якості обов`язкової вимоги отримання спецдозволу на пільгових підставах без проведення аукціону - бути користувачами надр.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 15.10.2019 року по справі №826/7627/18.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2013 року № 263 відповідно до статті 39 Кодексу України про надра, статті 6 Закону України Про державну геологічну службу України , підпункту 9 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391, та абзацу третього підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 452, з метою забезпечення нормативно-правового регулювання державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр наказано затвердити Порядок державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Так, цей Порядок установлює єдину процедуру державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр (далі - РДГВН), з метою запобігання їх дублюванню при подальшому вивченні геологічної будови надр, виявленні та оцінці запасів і якості корисних копалин, дослідженні екологічного стану геологічного середовища, з`ясуванні гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр для цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин.

Пунктом 1.2 Порядку № 263 передбачено, що останній регулює відносини, які виникають під час здійснення господарської діяльності з геологічного вивчення, у тому числі на стадії дослідно-промислової розробки, яка провадиться на ділянках надр, і поширюється на суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які мають намір проводити роботи і дослідження з геологічного вивчення надр у межах території України та її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Пунктом 1.5 Порядку № 263 визначено, що реєстрації підлягають у тому числі такі види РДГВН, як дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин, вивчення технології видобутку мінеральної сировини на стадії розробки промислової схеми.

Таким чином, геологічне вивчення, як вид надрокористування на підставі спеціального дозволу на користування надрами, слід відрізняти від робіт та досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 15.10.2019 року по справі №826/7627/18.

Згідно з п.1.3 Порядку №263 державну реєстрацію РДГВН здійснює Державна служба геології та надр України відповідно до вимог цього Порядку шляхом проставлення відтиску штампа на переліку об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за формою № 3-гр (далі - Перелік РДГВН) згідно з додатком до цього Порядку та внесення запису в журнал державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр.

Пунктом 1.4 Порядку №263 визначено, що державній реєстрації підлягають РДГВН, що проводяться на основі:

діючого спеціального дозволу на користування надрами;

затвердженого в установленому порядку пооб`єктного плану виконавця РДГВН;

висновку щодо доцільності розподілу раніше затверджених запасів корисних копалин родовища (ділянки) на окремі об`єкти надрокористування, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.1.7 Порядку №263 для проведення державної реєстрації виконавець РДГВН направляє заяву, до якої додаються, зокрема, копія документа, на основі якого проводяться РДГВН (спеціальний дозвіл на користування надрами, пооб`єктний план геологорозвідувальних робіт, геологічне (технічне) завдання, висновок щодо доцільності розподілу запасів тощо).

Пунктом 3.9 Порядку №263 визначено, що звітні матеріали про результати робіт, які виконані без державної реєстрації або не відповідають реєстраційним даним, не приймаються до розгляду Державної комісії України по запасам корисних копалин

Отже, Порядок № 263 не має вичерпного переліку документів, а визначає альтернативні для отримання спеціального дозволу документи, які надають право на здійснення державної реєстрації РДГВН. Державна реєстрація РДГВН є одним із етапів отримання в майбутньому спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовища. Тому; враховуючи викладене, позивач не був зобов`язаний мати спеціальний дозвіл на користування надрами на час проведення державної реєстрації РДГВН

Відповідно до ч.4 ст.45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або іншими уповноваженими підприємствами, установами чи організаціями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну комісію України по запасах корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2000 р. № 1689 (далі - Положення №1689), Державна комісія України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) є установою, що діє при Держгеонадрах і провадить науково-технічну діяльність, пов`язану з проведенням на замовлення користувачів надр або за дорученням відповідних центральних органів виконавчої влади державної експертизи геологічних матеріалів з вивчення і використання надр та оцінки запасів корисних копалин.

Згідно з п.2 Положення №1689 ДКЗ у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) й законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мінприроди (Мінекоенерго).

ДКЗ узагальнює застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та адаптації до міжнародних стандартів і вносить їх в установленому порядку на розгляд відповідних центральних органів виконавчої влади.

Повноваження ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань визначено п.4 Положення №1689.

Так, зокрема, ДКЗ відповідно до покладених на неї завдань проводить державну експертизу техніко-економічних розрахунків, що обґрунтовують кондиції на мінеральну сировину, перевіряє відповідність поданих проектів кондицій вимогам найбільш повного, економічно раціонального та комплексного використання запасів корисних копалин, встановлює кондиції на мінеральну сировину для обчислення запасів корисних копалин кожного родовища

Порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин визначено Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. N 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. N 1512.

Відповідно до п.п.4-6 вказаного Положення Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) з дотриманням таких принципів: наукова обгрунтованість, незалежність, об`єктивність і комплексність; узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства; узгодження довгострокових державних перспектив у збереженні запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр; виконання вимог актів законодавства.

Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися: апробацією запасів корисних копалин попередньо розвіданих родовищ, підготовлених до проведення розвідувальних робіт; затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, призначених для проектування й будівництва нових, продовження терміну роботи діючих гірничодобувних і переробних підприємств.

Державній експертизі та оцінці підлягають запаси корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства.

Згідно з п.п.23-28 Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. N 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. N 1512).

Експертні висновки розглядаються на попередніх засіданнях ДКЗ, на яких опрацьовуються проекти її рішень, визначається перелік додаткових документів, відомостей, розрахунків, експертних висновків, необхідних для прийняття остаточного рішення.

Рішення ДКЗ, що приймаються на пленарних засіданнях і оформляються протоколами, спрямовуються на реалізацію єдиної науково-технічної політики щодо проведення геолого-економічної оцінки, державного обліку і забезпечення повноти використання запасів родовищ корисних копалин, визначення ступеня їх підготовленості до промислового освоєння відповідно до законодавства.

У разі коли подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику.

Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.

ДКЗ систематично проводить аналіз державного балансу запасів корисних копалин і дає рекомендації для користувачів надр щодо подання на повторну або первинну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин.

Позитивні результати експертизи та оцінки запасів корисних копалин є підставою для взяття їх на державний облік і зарахування до Державного фонду родовищ корисних копалин.

Надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Згідно з п. 23 Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 № 432, розвідані родовища (ділянки) корисних копалин вважаються підготовленими др промислового освоєння, якщо зокрема балансові запаси основних, спільно залягаючих *і супутніх корисних копалин та наявних у них супутніх корисних компонентів, що маюті промислове значення, затверджено ДКЗ.

Отже, ДКЗ України є установою, яка уповноважена здійснювати державну експертизу та оцінку запасів корисних копалин згідно з положеннями ч. 4 ст. 45 Кодексу України про надра, Положення по Державну комісію України по запасах корисних копалин, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2000 № 1689 та Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 № 865.

При цьому вказаними приписами визначено, що ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику у разі коли подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів.

Тобто, приписами вказаного Порядку визначено чіткий алгоритм дій ДКЗ.

В той же час, Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. N 865 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 2000 р. N 1512) не наділено ДКЗ повноваженнями скасовувати власні рішення на підставі додатково поданої інформації.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (далі - Порядок № 615).

Згідно з пп. 1 п. 8 Порядок № 615, без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник на підставі спеціального дозволу на користування надрами за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено в установленому порядку, та подав документи на отримання спеціального дозволу на видобування корисних копалин відповідного родовища не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів; видобування корисних копалин (крім нафти і газу), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин в установленому порядку; геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти виключно в результаті геологічного вивчення ділянки надр на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами здійснив апробацію за умови затвердження в установленому порядку підрахунку запасів корисних копалин після отримання спеціального дозволу.

Згідно з п.4 Порядку № 615 дозвіл на видобування корисних копалин (промислову розробку їх родовищ) надається після проведення експертизи та оцінки розвіданих запасів корисних копалин в установленому порядку чи апробації прогнозних (перспективних) ресурсів корисних копалин ДКЗ за умови подальшого затвердження нею таких запасів

Вказані норми є свідченням того, що наданню спеціального дозволу на користування надрами повинно передувати проведення експертизи та погодження ДКЗ.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 615 невід`ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов`язаної з використанням ділянки надр.

Дозвіл з угодою про умови користування надрами та додатками до неї підлягає опублікуванню на офіційному веб-сайті органу з питань надання дозволу не пізніше ніж протягом п`яти робочих днів після їх підписання.

Примірні угоди про умови користування надрами затверджуються органом з питань надання дозволу та підлягають публікації на його офіційному веб-сайті..

Відповідно до пункту 22 цього ж Порядку № 615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінекоенерго, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;

5) наявності підстав, передбачених Законом України "Про санкції";

6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи;

7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Пунктом 23 Порядку № 615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності .

Відповідно до частин першої, другої статті 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктах 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Судом встановлено, що ТОВ Систем Кепітал Білдінг за власний рахунок було організовано проведення геологічного вивчення ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області із метою виділення окремої ділянки - Східної частини Лукашівського родовища в окремий об`єкт надрокористування, а також здійснено підрахунок запасів корисних копалин - піску. Проведення вказаних робіт із РДГВН було зареєстровано у Державній службі геології та надр України за № У-17-320/1 (форма № 3-гр). При виконанні РДГВН позивачем було придбано за власний рахунок у Державній службі геології та надр України і геологічну інформацію, необхідну для проведення вказаних досліджень. Матеріали геологічного вивчення та підрахунку корисних копалин були подані на державну експертизу до ДКЗ України відповідно до умов, Положення № 865 та умов укладеного договору на проведення експертизи.

Яке стверджує позивач, не заперечується відповідачем та встановлено судом, на розгляд ДКЗ України позивачем були подані всі матеріали, необхідні для , виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області в окремий об`єкт надрокористування та для затвердження підрахунку запасів корисних копалин на ньому (апробації корисних копалин). При цьому, відсутність у позивача на час проведення відповідної експертизи спеціального дозволу на користування надрами не позбавляло його права на замовлення відповідної експертизи та отримання її позитивних результатів із підстав, наведених вище по тексту Позовної заяви, в тому числі із урахуванням правових висновків Верховного Суду із аналогічного питання.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що ДКЗ України мало всі передбачені підстави та повноваження для прийняття рішення, що оформлене протоколом № 3947 від 26.05.2017, про виділення Східної ділянки Лукашівського родовища піску у Тростянецькому районі Вінницької області в окремий об`єкт надрокористування та для затвердження підрахунку запасів корисних копалин на ньому (апробації корисних копалин).

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Згідно з приписами ч.1 ст.4 вказаного Закону виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються: необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види; дозвільний орган, уповноважений видавати документ дозвільного характеру; платність або безоплатність видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру; строк видачі документа дозвільного характеру або відмови у його видачі; вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру; строк дії документа дозвільного характеру або необмеженість строку дії такого документа; перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності; перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

Щодо посилань відповідача на лист Держгеонадра України від 10.07.2019 № 12522/03/10-19, лист Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 07.06.2019 № 0-2-0.2-6533/2-19 і лист ГО "Центр соціальних ініціатив Ладижина" від 15.03.2019 № 17 і від 26.11.2018 № 15, згідно з яким фактичне місце знаходження Східної ділянки Лукашівського родовища знаходиться на території Східної ділянки Лукашівського родовища Знаходиться на території Ладижинської міської ради за межами міста Ладижин, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.72 КАС України ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Так, відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

В матеріалах справи містяться листи, в яких наведена вказана інформація.

В той же час, відповідно до відповіді Тростянецької районної ради Вінницької області від 15.03.2019 за №43 на лист ГО Центр соціальних ініціатив Ладижина (т.1 а.с.186) , а також відповіді Подільського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру (ДП Поділлягеодезкартографія від 02.05.2019 року №620 на Лист ТОВ Систем Кепітал Білдін (т.2 а.с.14) земельна ділянка розташована на території Ладижинської міської ради в адміністративних межах Тростянецького району за межами населеного пункту міста Ладижин та за межами населеного пункту села Лукашівка.

Більш того, земельна ділянка, на яку посилається ДКЗ України на та якій розташована ділянка надр, що є об`єктом надрокористування, взагалі знаходиться у державній формі власності, про що свідчить зміст договору оренди землі від 14.12.2006 року щодо цієї ділянки, який укладався між Тростянецькою районною державною адміністрацією як орендодавцем та ВАТ Ладижинський завод силікатної цегли . Зі змісту вказаного договору вбачається, що в оренду передавалась земельна ділянка державної форми власності на території Ладижинської міської ради поблизу с. Лукашівка, проте в межах Тростянецького району Вінницької області, оскільки, в протилежному випадку, в силу п. 12 Перехідних положень та ст. 123 Земельного кодексу України у чинній на той час редакції. .

Відтак, виходячи з фактичного місцезнаходження родовища, своє погодження щодо надання спеціального дозволу на користування надрами на законних підставах було надано Тростянецькою районною радою Вінницької області рішенням від 22.11.2017 року №369, тому приписи Постанови КМУ №615 від 30.05.2011 року було, дотримано у повному обсязі, що в свою чергу свідчить про безпідставність рішень Державної комісії по корисним копалинам від 12.08.2019 року №4851 щодо скасування рішення колегії ДКЗ від 26.05.2017 року №3947.

При вирішенні даної адміністративної справи суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що після того, як до ДКЗ надійшов лист Держгеонадра України 10.07.2019 № 12522/03/10-19 (з додатками) було проведено додаткову експертизу (що передбачено Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин - у зв`язку з виявленням інших істотних для геолого-економічної оцінки родовища обставини), оскільки п.25 вказаного Положення підставою для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин визначено перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків.

Водночас, доказів наявності таких обставин відповідачем до суду не надано.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів доброго врядування і належної адміністрації (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до якості закону).

Так, у пунктах 70-71 рішення по справі Рисовський проти України (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу належного урядування , зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові.

Отже, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах недотримав принцип належного урядування , оскільки діяв не у послідовний спосіб. Внаслідок цього, відповідачем, на думку суду, протиправно прийнято спірне рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн., що підтверджується квитанцією №658 від 29.04.2020 року (т.1 а.с.120).

Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань Державної комісії України по запасах корисних копалин підлягають стягненню на користь товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг судові витрати у розмірі 2102 грн.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг до Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Державна служба геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851 про скасування рішення ДКЗ України, оформленого протоколом №3947 від 26.05.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення ДКЗ України від 12.08.2019 року за №4851 про скасування рішення ДКЗ України, оформленого протоколом №3947 від 26.05.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної комісії України по запасах корисних копалин на користь товариства з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю Систем Кепітал Білдінг (вул.Довженко, 6, кв.2, м.Одеса, 65058, код ЄДРПОУ 35911515).

Відповідач - Державна комісія України по запасах корисних копалин (вул.Кутузова, 18/7, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 01432865).

Третя особа - Державна служба геології та надр України (вул.Антона Цедіка, 16, м.Київ, 03680, код ЄДРПОУ 37536031)

Суддя С.М. Корой

.