Рішення

від 06.08.2020 по справі 640/14040/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2020 року №640/14040/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., при секретарі судового засідання Ігнатову І.Ю., за участі представника позивача Кувшинчікової А.С. та представника відповідача Малогіної А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінко Юкрейн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінко Юкрейн" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач) , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії працівників Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в ТОВ "Мінко Юкрейн", результати якої оформлено Актом перевірки №293/26-15-14-06-04/38781801 від 28.03.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2019 р. №0019751406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 170,00 грн. за платежем неподаткова штрафна санкція;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2019 р. №0019741406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2513196,97 грн. за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД.

Ухвалою суду від 01.07.2020 р. відкрито провадження в адміністративній справі №826/14040/20 (далі - справа) , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, а ухвалою суду від 28.07.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем на підставі Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. №185/94-ВР (далі - Закон №185/94-ВР) , який втратив чинність. Також, позивач звертав увагу суду на те, що перевірка ТОВ "Мінко Юкрейн" проведена відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані дії та податкові повідомлення-рішення вчинені (прийняті) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем, на підставі направлення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.03.2019 р. №649/26-15-14-06-04, згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) , наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 11.03.2019 р. №2934, у період із 18 по 22.03.2019 р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за імпортним контрактом від 26.02.2018 р. №260218-1 з компанією "AK-PA TEKSTIL IHRACAT PAZARLAMA AS" (Туреччина) за експортним контрактом від 26.03.2018 р. №26/03-18 з компанією "Prime Minerals" (Великобританія) згідно з листами АБ "Південний" від 02.11.2018 р. №017-52564 БТ, від 05.11.2018 р. №017-52752БТ, від 04.12.2018 р. №01757101БТ та від 04.12.2018 р. №017-56993 БТ (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 12.11.2018 р. №118174/10 БТ, від 08.11.2018 р. №115527/10 БТ, від 13.12.2018 р. №144174/10) за період з 26.02.2018 р. по 22.03.2019 р., за результатами якої складено акт перевірки від 28.03.2019 р. №293/26-15-14-06-04/38781801 (далі - Акт перевірки) .

Актом перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема:

- ст. 2 Закону №185/94-ВР в частині ненадходження товару на суму 48616,60 євро за імпортним контрактом від 26.02.2018 р. №260218-1, укладеним з компанією "AK-PA TEKSTIL IHRACAT PAZARLAMA AS" (Туреччина);

- ст. 1 Закону №185/94-ВР в частині несвоєчасного надходження валютних коштів на суму 248309,15 євро та ненадходження валютних коштів на суму 31134,85 євро за експортним контрактом від 26.03.2018 р. №26/03-18, укладеним з компанією "Prime Minerals" (Великобританія);

- п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" щодо обов`язкового декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України, а саме, порушення строків декларування станом на 01.01.2019 р.

На підставі Акту перевірки 18.04.2019 р. Головним управлінням ДФС у м. Києві у відношенні позивача прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

1) №0019741406, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, за платежем - пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, на загальну суму - 2513196,97 грн.;

2) №0019751406, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, за платежем - неподаткова штрафна санкція, на загальну суму - 170,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом; оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, перелік уповноважених осіб контролюючого органу та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом; використовувати дані та інформацію, отримані через електронний кабінет, необхідні для виконання покладених на них функцій з адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики в межах наданих їм повноважень; вносити до інформаційних баз даних інформацію з документів, отриманих від платників податків у паперовій формі, а також інформацію про взаємодію з платниками податків, отриману в іншій формі.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1, абз. 1 п. 78.4 ст. 78 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з п.п. 73.1 та 73.3 ст. 73 ПК України, інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Разом з тим, позивач стверджував, що не отримував жодного обов`язкового письмового запиту контролюючого органу.

При цьому, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача щодо вручення позивачу запитів ГУ ДФС у м. Києві від 06.12.2018 р. №118206/10/26-15-14-06-04-31 та від 10.01.2019 р. №3237/10/26-15-14-06-04-31, оскільки в порушення вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідач на надав належних та достатніх доказів надіслання (вручення) позивачу вказаних запитів.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що обов`язковий письмовий запит контролюючого органу позивачу не надсилався (не вручався), а тому правові підстави для здійснення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України відсутні.

Відтак, дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлено Актом перевірки є протиправними.

Суд зазначає, що акт перевірки, отриманий в результаті документальної виїзної перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених ч. 2 ст. 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 р. у справі №826/442/13-а та від 20.03.2018 р. у справі №810/1438/17.

Враховуючи вищезазначене, зокрема, зважаючи на те, що судове рішення, на підставі якого проведено перевірку, скасовано, а тому таку перевірку проведено протиправно, у зв`язку з чим складений за результатами такої перевірки Акт перевірки є недопустимим доказом, отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, у ході розгляду справи судом з`ясовано, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) / пеня за порушення вимог (та на підставі) Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закону №185/94-ВР.

При цьому, вказані вище Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закон №185/94-ВР втратили чинність 07.02.2019 р.

Виходячи з того, що станом час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та Закон №185/94-ВР втратили чинність, а тому, відповідно, застосування в межах спірних правовідносин до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за порушення вимог вказаних нормативно-правових актів та/або на їх підставі є протиправним.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, зважаючи на вище викладені норми та з`ясовані обставини, суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідачем прийняті протиправно, а тому, як наслідок, вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінко Юкрейн" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 21020,00 грн.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінко Юкрейн" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 72; код ЄДРПОУ 38781801) до Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлено Актом перевірки №293/26-15-14-06-04/38781801 від 28.03.2019 р.

3. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18.04.2019 р. №0019751406 та №0019741406.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мінко Юкрейн" сплачений ним судовий збір у розмірі 21020,00 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко

Рішення у повному обсязі складено 11.08.2020 р.