Постанова

від 14.07.2021 по справі 640/14040/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 640/14040/20

адміністративне провадження № К/9901/5785/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Дашутіна І.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 серпня 2020 року (суддя Шрамко Ю.Т.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року (головуючий суддя Єгорова Н.М., судді: Сорочко Є.О., Федотов І.В.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мінко Юкрейн

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю Мінко Юкрейн (надалі також - Позивач, ТОВ Мінко Юкрейн ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі також - Відповідач, скаржник), в якому просило:

визнати протиправними дії працівників Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в ТОВ Мінко Юкрейн , результати якої оформлено Актом перевірки №293/26-15-14-06-04/38781801 від 28 березня 2019 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2019 року №0019751406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 170,00 грн за платежем неподаткова штрафна санкція;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2019 року №0019741406 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2513196,97 грн за платежем пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав про порушення процедури проведення документальної перевірки за нормою пункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), позаяк жодних запитів про порушення податкового законодавства з вимогою надати пояснення платник податку не отримував. Стверджує, що дотримання контролюючим органом наведених вимог щодо призначення податкової перевірки є обов`язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки, відтак порушення порядку призначення перевірки самостійно утворює підстави для визнання протиправними та скасування індивідуальних актів за наслідком такої перевірки.

Зауважував, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті Відповідачем на підставі Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (надалі також - Закон №185/94-ВР), Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання та валютного контролю від 19 лютого 1993 року №15-93, Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 8 лютого 2000 року №49, які втратили чинність. Також Позивач акцентував на тому, що розрахунок пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності, здійснений контролюючим органом за наслідком перевірки, не відповідає валютному курсу на день виникнення заборгованості.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, позов задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлено Актом перевірки №293/26-15-14-06-04/38781801 від 28 березня 2019 року; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 18 квітня 2019 року № 0019751406 та № 0019741406.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що обов`язковий письмовий запит контролюючого органу Позивачу не надсилався (не вручався), а тому правові підстави для здійснення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України відсутні, що слугувало підставою для визнання протиправними дій Відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої оформлено Актом перевірки.

За наведеного, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню, оскільки були прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

На підставі направлення Головного управління ДФС у м. Києві від 18 березня 2019 року №649/26-15-14-06-04, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, наказу Головного управління ДФС у м. Києві від 11 березня 2019 року №2934, Відповідачем у період із 18 по 22 березня 2019 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за імпортним контрактом від 26 лютого 2018 року №260218-1 з компанією AK-PA TEKSTIL IHRACAT PAZARLAMA AS (Туреччина), за експортним контрактом від 26 березня 2018 року №26/03-18 з компанією Prime Minerals (Великобританія) згідно з листами АБ Південний від 02 листопада 2018 року №017-52564 БТ, від 05 листопада 2018 року №017-52752БТ, від 04 грудня 2018 року №01757101БТ та від 04 грудня 2018 року №017-56993 БТ (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 12 листопада 2018 року № 118174/10 БТ, від 08 листопада 2018 року №115527/10 БТ, від 13 грудня 2018 року №144174/10) за період з 26 лютого 2018 року по 22 березня 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 28 березня 2019 року №293/26-15-14-06-04/38781801 (надалі також - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення Позивачем, зокрема:

статті 2 Закону №185/94-ВР в частині ненадходження товару на суму 48616,60 євро за імпортним контрактом від 26 лютого 2018 року №260218-1, укладеним з компанією AK-PA TEKSTIL IHRACAT PAZARLAMA AS (Туреччина);

статті 1 Закону №185/94-ВР в частині несвоєчасного надходження валютних коштів на суму 248309,15 євро та ненадходження валютних коштів на суму 31134,85 євро за експортним контрактом від 26 березня 2018 року №26/03-18, укладеним з компанією Prime Minerals (Великобританія);

пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю щодо обов`язкового декларування валютних цінностей, що перебувають за межами України, а саме, порушення строків декларування станом на 01 січня 2019 року.

На підставі акту перевірки 18 квітня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

№0019741406, яким застосовано штрафні (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пеня, за платежем - пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД, на загальну суму - 2513196,97 грн;

№0019751406, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафі) та/або пеня, за платежем - неподаткова штрафна санкція, на загальну суму - 170,00 грн.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)

У касаційній скарзі Відповідач наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, чим порушено норми процесуального права. Стверджує, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо невручення Позивачу запитів про проведення перевірки спростовуються фактичними обставинами, оскільки запит ГУ ДФС у м. Києві від 6 грудня 2018 року №118206/10/26-15-14-06-04-31 було вручено нарочно головному бухгалтеру ТОВ МІНКО ЮКРЕЙН ОСОБА_2. 6 грудня 2018 року, а запит від 10 січня 2019 року №3237/10/26-15-14-06-04-31 вручено нарочно 15 січня 2019 року ОСОБА_1 за довіреністю.

Посилаючись на положення Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) вважає, що в порушення принципу офіційного з`ясування усіх обставин справи суди не виконали обов`язку щодо витребування доказів для з`ясування ключових обставин у цій справі.

По суті виявленого за наслідком перевірки порушення зазначає про те, що з 7 лютого 2019 року введено в дію Закон України Про валюту і валютні операції від 21 червня 2018 року №2473-VIIІ, згідно з яким Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У Положенні про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року №5 встановлені граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що становлять 365 календарних днів, а згідно з постановою Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року №7 ці строки поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 7 лютого 2019 року не встановлено порушення 180-денного строку розрахунків.

Оскільки за укладеним контрактом від 26 лютого 2018 року №260218-1 з компанією AK-PA TEKSTIL IHRACAT PAZARLAMA AS (Туреччина) порушено граничний термін надходження товару, а за контрактом щодо експорту продукції виробничо-технічного призначення з компанією Prime Minirals (Великобританія) порушено граничний термін надходження валютних коштів на територію України, а також виявлено факт неподання декларації про валютні цінності, доходи та майно, Відповідачем обґрунтовано застосовано до Позивача штрафні санкції згідно з чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)

У відзиві на касаційну скаргу Позивач, спростовуючи доводи скаржника щодо вручення податкових запитів представникам Позивача, зауважує на тому, що вказані особи не є уповноваженими представниками на отримання документів товариства у податковому органі. Пояснює, що довіреність, на яку покликається Відповідач, а саме, від 12 липня 2018 року на ОСОБА_2 , видана фізичною особою ОСОБА_3 та не стосується діяльності ТОВ МІНКО ЮКРЕЙН , а довіреність від 3 січня 2019 року №03/01-19 на ОСОБА_1 видана ТОВ МІНКО ЮКРЕЙН виключно для подання та одержання документів щодо сплати підприємством податків, зборів, платежів до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та інших Державних установ.

Акцентує, що судами попередніх інстанцій надано правильну юридичну оцінку наведеним доказам, натомість Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язок доказування та не надано ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду належних та допустимих доказів надіслання (вручення) Позивачу вказаних запитів у встановленому порядку.

По суті виявлених порушень насамперед зауважує на безпідставності притягнення до відповідальності згідно з законом, який втратив чинність на момент виявлення порушення. Також, зазначає про те, що згідно зі звітом про виконання узгоджених процедур з питань перевірки розрахунку пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки ТОВ МІНКО ЮКРЕЙН встановлено допущення контролюючим органом помилки у розрахунку пені, а саме неправильно визначено курс НБУ на дату виникнення заборгованості, що призвело до зайвого донарахування пені в розмірі 57153,17 грн, що є самостійною підставою для визнання протиправними спірних актів індивідуальної дії.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, при вирішенні питання щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права до спірних правовідносин та дотримання норм процесуального права Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і надалі у редакції на час спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

У пункті 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку надіслання на адресу платника (вручення платнику) обов`язкового письмового запиту з пропозицією надати пояснення та їх документальні підтвердження для усунення сумнівів контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Відповідно до пункту 73.1 статті 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Так, відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суди попередніх інстанцій встановили, що ненадання інформації на запити контролюючого органу від 06 грудня 2018 року №118206/10/26-15-14-06-04-31 та від 10 січня 2019 року №3237/10/26-15-14-06-04-31 слугувало підставою для проведення документальної позапланової перевірки Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за імпортним контрактом від 26 лютого 2018 року №260218-1 з компанією AK-PA TEKSTIL IHRACAT PAZARLAMA AS (Туреччина), за експортним контрактом від 26 березня 2018 року №26/03-18 з компанією Prime Minerals (Великобританія).

У касаційній скарзі Відповідач стверджує про вручення означених запитів особисто представникам Позивача: запит ГУ ДФС у м. Києві від 6 грудня 2018 року №118206/10/26-15-14-06-04-31 вручено 6 грудня 2018 року головному бухгалтеру ТОВ МІНКО ЮКРЕЙН ОСОБА_2 , а запит ГУ ДФС у м. Києві від 10 січня 2019 року №3237/10/26-15-14-06-04-31 вручено 15 січня 2019 року ОСОБА_1 за довіреністю.

Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не витребувано та не досліджено докази у цій справі, зокрема ті, на які посилається Відповідач на доведення своєї позиції щодо належного вручення податкових запитів від 6 грудня 2018 року №118206/10/26-15-14-06-04-31 та від 10 січня 2019 року №3237/10/26-15-14-06-04-31.

Надаючи оцінку зазначеним доводам скаржника Суд враховує, що за змістом встановлених обставин у цій справі, ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції на спростування доводів Позивача щодо неотримання вказаних запитів Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів надіслання (вручення) Позивачу цих запитів.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї ж статті КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

У справі Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53) Європейський суд з прав людини висловив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом , тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Суд зазначає, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження доводів скаржника щодо вручення у встановленому порядку запитів контролюючого органу від 6 грудня 2018 року №118206/10/26-15-14-06-04-31 та від 10 січня 2019 року №3237/10/26-15-14-06-04-31.

Суд наголошує, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.

Відповідно до сталої та послідовної практики Верховного Суду недотримання Відповідачем обов`язкових умов для проведення позапланової виїзної документальної перевірки не створює правомірних наслідків такої перевірки.

У постанові від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду виходив з того, що оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У цій постанові від 22 вересня 2020 року Верховний Суд зробив правовий висновок, згідно з яким невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржені рішення за правильного встановлення фактичних обставин справи з наданням об`єктивного і обґрунтованого їх аналізу, у зв`язку з чим наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Додану ж до касаційної скарги копію запиту від 10 січня 2019 року №3237/10/26-15-14-06-04-31 Суд не приймає в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, оскільки вказаний лист саме з відміткою щодо одержання не подавався скаржником у ході судового розгляду в судах попередніх інстанцій та, відповідно, не був предметом дослідження у судах попередніх інстанцій.

Доводи ж Відповідача, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки обставин щодо вручення Позивачу запитів контролюючого органу від 6 грудня 2018 року №118206/10/26-15-14-06-04-31 та від 10 січня 2019 року №3237/10/26-15-14-06-04-31, втім положення статі 341 КАС України не наділяють суд касаційної інстанції повноваженнями встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову та прийняли рішення у справі за правильного застосування норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 3, 343, 350, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 серпня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді І.В. Дашутін

І.Л. Желтобрюх