Постанова

від 06.08.2020 по справі 520/9160/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2020 р.Справа № 520/9160/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.

представників сторін: позивача - Шевченко Д.С., відповідача - Лютянського М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 03.02.20 по справі № 520/9160/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" (далі по тексту - ТОВ СДМ ГРУП , позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган, податковий орган, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС України в Харківській області від 29 серпня 2019 року № 00001331412 та № 00001321412, які винесені на підставі акту перевірки №2697/20-40-14-12-09/36456673 від 07.08.2019 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки та наказу Головного управлінням ДФС у Харківській області № 5231 від 23.07.2019.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки ґрунтуються на помилкових висновках контролюючого органу, викладених у акті перевірки №2697/20-40-14-12-09/36456673 від 07.08.2019, за відсутності належних доказів нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, які мали реальний характер.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" (м-н Захисників України, буд. 7/8, м. Харків, 61001) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС України в Харківській області від 29 серпня 2019 року № 00001331412 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 421638,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 337311,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 84327,75 грн, та № 00001321412 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 257282,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 205826,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 51456,50 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" (м-н Захисників України, буд. 7/8, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ - 36456673) сплачену суму судового збору у розмірі 10183 (десять тисяч сто вісімдесят три) грн. 82 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 43143704).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19 в цій частині, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що суд першої інстанції не мав враховувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/4522/18, якою закрито кримінальне провадження, як доказ нереальності господарських відносин, оскільки в цій ухвалі не встановлювалося вина громадянки ОСОБА_1 , а обставини господарської діяльності ТОВ Комплект Стандарт Сервіс взагалі не досліджувалося. При цьому, в ході проведення перевірки контролюючим органом інших доказів на спростування господарських операцій між позивачем та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс не надано. З підстав та мотивів, викладених в скарзі, позивач стверджує, що вказані господарські операції між ним та ТОВ Комплект Стандарт Сервіс мали реальний характер.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19 в частині відмови у задоволенні позову є обґрунтованим та законним. Наполягав на правомірності висновків податкового органу, викладених в акті перевірки щодо нереальності господарських операцій позивача з його контрагентом - ТОВ Комплект Стандарт Сервіс .

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, заслухавши доводи представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ СДМ ГРУП підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства позивача з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, результати якої оформлено у вигляді акту перевірки від 07.08.2019 № 2697/20-40-14-12-09/36456673.

Відповідно до висновків акту від 07.08.2019 № 2697/20-40-14-12-09/36456673 перевіркою, зокрема, встановлено порушення ТОВ "СДМ ГРУП":

- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 - занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток, на загальну суму 2015179 грн, у тому числі за 2016 рік на суму 45885 грн, за 2017 рік на суму 1653730 грн, за 2018 рік на суму 315564 грн;

- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України - занижено податок на прибуток на загальну суму 362732 грн. у тому числі: - 2016 рік - 8259 грн.; 2017 рік - 297671 грн.; 2018 рік - 56802 грн.;

- п.п. а п. 198.1, абзаців першого і другого п.п. 198.3 ст. 198 та п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 337311 грн, у тому числі на 3259 грн за червень 2017 року, на 40792 грн за серпень 2017 року, на 38813 грн за вересень 2017 року, на 73543 грн за жовтень 2017 року, на 60715 грн за лютий 2018 року та на 120189 грн за березень 2018 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 337311 грн, у тому числі на 3259 грн за липень 2017 року, на 40792 грн за серпень 2017 року, на 38813 грн за вересень 2017 року, на 73543 грн за жовтень 2017 року та на 180904 грн за березень 2018 року.

На підставі висновків акту перевірки та у зв`язку із встановленим порушенням п.п. а п. 198.1, абзаців першого і другого п.п. 198.3 ст. 198 та п.201.1, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 00001331412 від 29.08.2019, яким збільшено суму податкового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарі (робіт, послуг) на суму 421638,75 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 337311,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 84327,75 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств;

На підставі висновків акту перевірки та у зв`язку із встановленим порушенням п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення №00001321412 від 29.08.2019 за платежем податок на прибуток приватних підприємств, яким збільшено суму грошового зобов`язання в розмірі 453415,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням 362732,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 90683 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень щодо взаємовідносин позивача з його контрагентами ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ - 41077038), ТОВ ВОРКХОРС (код ЄДРПОУ - 40255902), ТОВ АРТБУД ПРОЕКТ (код ЄДРПОУ 41253267), ТОВ КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ (код ЄДРПОУ 41442332), ТОВ ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ КАСТА (код ЄДРПОУ 41504299), ТОВ УРАН ГОРБУД (код ЄДРПОУ - 41685673), оскільки матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що за наслідками дослідження матеріалів справи, підтверджено належними доказами реальність господарських відносин по взаємовідносинам позивача із контрагентами ТОВ "ВОРКХОРС", ТОВ "АРТБУД ПРОЕКТ", ТОВ "КОМПАНІЯ СОНЯЧНА ЗЕМЛЯ", ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "КАСТА", ТОВ "УРАН ГОРБУД", за наслідками яких оформлені первинні документи з дотриманням вимог ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", чим спростовано висновки перевіряючих під час проведення перевірки щодо порушення позивачем положень податкового законодавства, судом першої інстанції зроблено висновок про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 29 серпня 2019 року № 00001331412 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 421638,75 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 337311,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 84327,75 грн, та № 00001321412 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 257282,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 205826,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 51456,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2019 року № 00001321412 щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 196132,5 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 156906 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 39226,5 грн. по взаємовідносинам позивача із контрагентом ТОВ "КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС", суд першої інстанції зазначив, що в цій частині спірне рішення контролюючого органу прийнято у відповідності до норм діючого законодавства, а, відтак, скасуванню не підлягає.

Так, за висновком суду первинні документи, які були складені позивачем та контрагентом ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами первинними документами, якими можуть бути посвідчені факти придбання товарів, робіт чи послуг, а отже, позивачем по справі було неправомірно завищено суми податкового кредиту.

Вказаний висновок суду зроблено з посилання на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по справі № 201/4522/18, якою закрито кримінальне провадження №201/4522/18. На переконання суду, цим судовим рішенням підтверджено, що директор контрагента позивача ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , з яким підприємство позивача мало договірні відносини після моменту здійснення перереєстрації, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС не мав, підприємство зареєстрував на своє ім`я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети здійснення господарської діяльності, що свідчило про вчинення директором ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

При цьому, суд зазначив, що доводи та посилання представника позивача на неможливість врахування ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 по справі 201/4522/18 з огляду на відсутність вироку суду у вказаній справі не можуть вважатися судом належними, оскільки зазначене судове рішення набрало законної сили та стосується контрагента позивача. З огляду на наявність зазначеного судового рішення у справі №201/4522/18 не враховано судом і надані представником позивача до суду копії відповіді, заяв від 12.04.2018 та від 15.08.2018 ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з підстав та мотивів, викладених в останній.

Представник відповідача у надісланому до суду письмовому відзиві та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, як цілком необґрунтовані та безпідставні, а оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову - без змін, оскільки вважає його прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства України, із з`ясуванням в повному обсязі обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та наданням судом належної оцінки всім наявним доказам.

Згідно з ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Отже, перегляду підлягає рішення суду в частині відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частин 1-3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вищевказаним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає, виходячи з наступного.

Колегією суддів встановлено, що висновки акту перевірки від 07.08.2019 № 2697/20-40-14-12-09/36456673 щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , в частині встановлених порушень стосуються виключно заниження податку на прибуток у розмірі 156906 грн., а не як зазначено в рішенні суду (завищено суми податкового кредиту).

Крім того, суд послався на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 року по справі №201/4522/18, яким визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн., не звернувши увагу на скасування цього судового рішення ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2018 року по справі №201/4522/18.

Також суперечливими є висновки суду в частині зазначення в мотивувальній частині рішення про те, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ - 41077038) при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства з висновком про нереальність правочину з вказаним контрагентом.

Вищенаведені обставини, є підставою для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, та як наслідок неправильне застосування норм матеріального права з порушенням норм процесуального права.

Щодо реальності господарських відносин між позивачем та його ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС (код ЄДРПОУ - 41077038) у спірних відносинах колегією суддів встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС укладено договір поставки №КС-357 від 03.04.2017, відповідно до умову якого постачальник, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , зобов`язується передати у власність, покупець, ТОВ СДМ ГРУП , прийняти та сплатити за товар в асортименті, по ціні, у кількості та строки, передбаченими цим договором та рахунками-фактурами, виставленими та узгодженими між покупцем та постачальником.(т. 4 а.с. 50-51)

ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС виставлені рахунки-фактури № КС-5140 від 05.05.2017, №КС-5122 від 03.05.2017, № КС-5100 від 28.04.2017, №КС-4310 від 06.04.2017, № КС-5102 від 28.04.2017, № КС-6015 від 24.05.2017, №КС-7000 від 31.05.2017, № КС-6055 від 26.05.2017, № КС-5700 від 18.05.2017, №КС-5565 від 15.05.2017, №КС-5540 від 12.05.2017 (т. 4 а.с. 69-76, 80-81).

Колегією суддів встановлено, що за договором поставки № КС-357 від 03 квітня 2017 року ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС було відвантажено ТОВ СДМ ГРУП наступний товар: Редукторна частина МЧ-100-16-90-5,5-51-1-УЗ, Редукторна частина 2МЧ40-63-12,5-0,25-56-1-УЗ, Редукторна частина ЗМП-50-45-480-110-Ц-УЗ, Редукторна частина ЗМП-50-45-2,2-110-Ц-УЗ, Редукторна частина МЧ-100-40-35,5-2,2-56-1-УЗ (шпонка). Редукторна частина МП02М-10В-2190-0,37/0,63, Редукторна частина МР1-315-16-125 Ф1В, Редукторна частина МПО2М-10ВК-66,5-1,5/20, Редукторна частина МПО2М-15Щ-2469-0,55/0,56, Редукторна частина МП02М-15Щ-2469-0,55/0,56, Редуктор 1Ц2У-200-25-12-У2, Редуктор 1Ц2У-200-40-21-У2, Редуктор 1Ц2У-160-16-21-У2, Редуктор Ч-160-31,5-51-1-2-УЗ, Редуктор Ц2-400-16-18-У2, Редуктор 4-125-31,5-51-1-2-У2, Вінець зубчастий МП02М-15 Z=150/105 m=2,5. Вінець зубчастий МП02М-15 Z=160/105 m=2,5. Вінець зубчастий МП02М-15 Z=160/93 m=2,5, Сателліт МПО-2-15 z=33/44 01=2.5, Вінець зубчастий МП02М-15 Z=150/93 m=2,5, Редуктор РЧУ-100-20-51-1-У2, Редукторна частина МПО2М-15Щ-2469-0,55/0,56, Редуктор 2Ч-63-80-52-1-2-У2, Редукторна частина ЗМП-50-45-480-110-Ц-УЗ, Редукторна частина МЧФ-100-20-50-56-1-1УЗ шпонка 40, Редукторна частина Р/ч МЧ-160-31,5-45-7,5-52-1-МУЗ, Редукторна частина МР2-315-16-25 Ф1В, Моторний вузол МР-315 z=26 ф=48. Моторний вузол МПО-1-18 z=23 ф=48. Редуктор ІЦЗУ-250-80-12-Ц-Ц-У2, Редукторна частина 2МЧ63-50-28-0,55-51-1-2-УЗ, Редукторна частина ЗМП-40-56-2,2-320-Ц-УЗ, Редуктор Ч-160-8-51-1-2-УЗ, Редукторна частина МП02М-І5ВК-24,6-11/59, Електродвигун МТН 112-6 (5,5кВт 1000 об.хв.) ІМ1001, Електродвигун МТН 311-6 (ПкВт 1000об.хв.) ІМ1001, Електродвигун МТН 312-6 (15кВт 1000об.хв.) ІМ1001, Редуктор Ч-100-31,5-52-1-2-У2, Редуктор 1Ц2У-200-31,5-12-У2, Муфта зубчаста М3№3, Муфта зубчаста М3№4, Корпус редуктора РМ-1000, Редукторна частина ЗМП-40-180-5,5-320-Ц-УЗ, Муфта зубчата 478,0 ТП.МЗП.478.000СБ, Редукторна частина МЧ-100-25-37,5-53-1-1-ЦУЗ, Редукторна частина Р/ч МЧ-160-31,5-45-7,5-52-1-МУЗ, Візок пересування підвісного крану РВЦ-320 холостий. Візок пересування підвісного крану РВЦ-320 привідний. Редукторна частина ЗМП-31,5-180-4-320-Ц-УЗ СП вал. Редукторна частина ЗМП-40-180-7,5-110-Ц-УЗ, Шлюзовий затвор Ш5-30 БНУ, Редукторна частина ЗМП-31,5-180-4-320-Ц-УЗ СП вал. Редукторна частина ЗМП-31,5-28-0,37-110-Ц-УЗ.

На виконання умов договору сторонами складені видаткові накладні № КС-4320 від 06 квітня 2017 року, № КС-5112 від 28 квітня 2017 року, №КС-5110 від 28 квітня 2017 року, № КС-5132 від 03 травня 2017 року, №КС-5150 від 05 травня 2017 року, №КС-5550 від 12 травня 2017 року, №КС-5575 від 15 травня 2017 року, № КС-5710 від 18 травня 2017 року, № КС-6025 від 24 травня 2017 року, № КС-6065 від 26 травня 2017 року, №КС-7010 від 31 травня 2017 року. (т. 1 а.с. 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93)

На підтвердження фактичного перевезення товарів, придбаних позивачем у ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС представником позивача до позовної заяви надані товарно-транспортні накладні № КС-0000008 від 06.04.2017, № КС-0000012 від 28.04.2017, № КС-0000011 від 28.04.2017, № КС-0000013 від 03.05.2017, № КС-0000014 від 05.05.2017, № КС-0000015 від 12.05.2017, № КС-0000016 від 15.05.2017, № КС-0000017 від 18.05.2017, №0000018 від 24.05.2017, № КС-0000019 від 26.05.2017, №КС-0000020 від 31.05.2017. (т. 1 а.с. 76, 78, 80, 82, 84, 86, 88, 90, 92, 94).

На підтвердження оприбуткування та використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у контрагентів позивача, зокрема, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС позивачем були надані: оборотно-сальдові відомості разом із попередніми калькуляціями (т. 2 а.с. 142-240, т. 3 а.с. 1-114).

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до положень пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування податку на прибуток є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Виходячи зі змісту Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 (далі по тексту - П(С) БО 1):

- доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників);

- витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно з п. 7 Правил (Стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати (далі по тексту -П(С)БО 16), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

За визначенням п.6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

При цьому, підпунктом 9.4 пункту 9 П(С)БО 16 встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За визначенням абзацу 11 ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по господарським операціям позивача з його контрагентом, ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , до таких, які підлягають оподаткуванню податком на прибуток приватних підприємств, слід вказати на таке.

Колегією суддів встановлено, що позивачем у ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС придбавались лише складові частини мотор-редуктора, які потім комплектувалися ще іншими запчастинами, придбаними в контрагентів, реальність угод з якими під сумнів не ставиться, а надалі кінцевим споживачам було реалізовано готовий продукт, що прямо підтверджує товарність угод, укладених ТОВ СДМ ГРУП . Представником позивача надавалися первинні документи на подальшу реалізацію товарів, зокрема, придбаних у ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС .

Надалі цей товар було реалізовано кінцевим споживачам: ТОВ ПАК-ІНЖИНІРИНГ (податковий номер 41022104), ТОВ РЕДСЕРВІС Україна (податковий номер 38610110), ДП СОЛЕПРОМ (податковий номер 39434495), ТОВ ЕКВІВЕС (податковий номер 37502259), ПП БУД-МАШ (податковий номер 21701571), ТОВ ЕНЕРГОМЕХСНАБ (податковий номер 37366738), ТОВ СДМ ГРУПП (податковий номер 32337105), ПП ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО (податковий номер 36077900), ТОВ ІМПУЛЬС СФ (податковий номер 30012738), ПрАТ ВО СТАЛЬКАНАТ-СІЛУР (податковий номер 26209430), ТОВ НІКА-ТЕРА МСП (податковий номер 22439446), ТОВ ТБ ІНЖИНІРИНГ (податковий номер 40414498), ПП УКРАЇНСЬКА СЕРВІСНА БУРОВА КОМПАНІЯ-1 (податковий номер 36514677), ТОВ ВІТАН НВП (податковий номер 32128359), ТОВ ПТЕ (податковий номер 39692168), ПрАТ НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ СИРЗАВОД (податковий номер 00448077), ТОВ ПРОММАШ (податковий номер 31635296), ТОВ ПРОММЕТСПЛАВ (податковий номер 25611992), ПрАТ ЄВРАЗ СУХА БАЛКА (податковий номер 00191329), ТОВ ТД ПРОМТЕХГРУП (податковий номер 36980862), ТОВ СЕВЕРОДОНЕЦЬКИЙ ЗАВОД ХНО (податковий номер 04643841), ПМС ЕНЕРГОПОСТАЧ (податковий номер 37458493), ТОВ БДМ ГРУП (податковий номер 41149442), ТОВ ГРАНІТ-ЦЕНТР (податковий номер 35388545), що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000061 від 11.04.17, КА-000041 від 11.04.17, РН-0000062 від 11.04.17, КА-000042 від 11.04.17, РН-0000065 від 14.04.17, РН-0000067 від 13.04.17, КА-000044 від 13.04.17, РН-0000070 від 20.04.17, КА-000046 від 20.04.17, РН-0000079 від 11.05.17, РН-0000068 від 20.04.17, КА-000045 від 20.04.17, РН-0000094 від 23.05.17, РН-0000082 від 15.05.17, РН-0000073 від 03.05.17, РН-0000096 від 24.05.17, РН-0000074 від 05.05.17, РН-0000078 від 11.05.17, РН-0000082 від 15.05.17, РН-0000093 від 23.05.17, РН-0000080 від 12.05.17, РН-0000124 від 15.06.17, КА-000068 від 15.06.17, РН-0000098 від 25.05.17, КА-000057 від 25.05.17, РН-0000087 від 19.05.17, РН-0000105 від 30.05.17, РН-0000103 від 30.05.17, РН-0000084 від 16.05.17, КА-000051 від 16.05.17, РН-0000086 від 19.05.17, КА-000054 від 19.05.17, РН-0000086 від 19.05.17, РН-0000104 від 30.05.17, РН-0000102 від 29.05.17, РН-0000090 від 18.05.17, РН-0000095 від 24.05.17, РН-0000090 від 18.05.17, РН-0000097 від 24.05.17, РН-0000159 від 08.08.17, КА-000086 від 08.08.17, РН-0000125 від 15.06.17, КА-000069 від 15.06.17, РН-0000117 від 13.06.17, КА-000066 від 13.06.17, РН-0000099 від 26.05.17, РН-0000108 від 03.06.17, КА-000062 від 03.06.17, РН-0000100 від 26.05.17, КА-000058 від 26.05.17, РН-0000101 від 26.05.17, РН-0000108 від 03.06.17, КА-000062 від 03.06.17, РН-0000106 від 31.05.17, КА-000060 31.05.17.

Проведення оплати у безготівковій формі підтверджується відповідачем на сторінці 16 акту перевірки № 2697/20-40-14-12-09/36456673 від 07.08.2019 (т. 1 а.с. 47).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що реальність господарських операцій з поставки товарів позивачеві контрагентом ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС повністю підтверджена належним чином оформленими первинними документами, копії яких надано до матеріалів справи, а придбаний товар позивачем використані у власній господарській діяльності.

Колегія суддів зауважує, що в акті перевірки не викладено будь-яких суджень про невідповідність наданих позивачем первинних документів вимогам чинного законодавства як-то (не містять обов`язкових реквізитів - номерів, дат, підписів та печаток, посади та прізвищ осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, інших даних, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції).

Стосовно посилань представника відповідача в запереченнях проти позову та в акті перевірки на те, що підставою для встановлених порушень позивача слугувала наявна у контролюючого органу податкова інформація стосовно контрагентів, колегія суддів зазначає наступне.

Наявність певної податкової інформації, одержаної від інших підрозділів податкового органу чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак, не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності не відбувалося отримання платником податків від його контрагента товарів (роботи, послуг).

Так, як вказує відповідач в акті перевірки від 07.08.2019 № 2697/20-40-14-12-09/36456673 на стор.17 за отриманою інформацією, складеною Костянтинівською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (податкова інформація від 06.06.2017 № 122/05-14-12-11-3- 41077038 щодо ТОВ Комплект Стандарт Сервіс (податковий номер 41077038)) встановлено неправомірне визначення сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг та сум податкових зобов`язань при продажу товарів/послуг.

Однак, посилаючись на вказану податкову інформацію відповідач не надає доказів винесення податкового повідомлення-рішення про визначення ТОВ Комплект Стандарт Сервіс податкового зобов`язання по податку на додану вартість; на запитання суду апеляційної інстанції з цього приводу представник відповідача пояснив, що така інформація йому невідома.

Отже, колегія суддів не бере до уваги і посилання контролюючого органу на інформацію, що наявна в інформаційних базах контролюючого органу, зокрема і в АІС Податковий блок , оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Також відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товару, адже у комерційній діяльності поставка товару не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Втім відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосереднього контрагента (вироків по кримінальній справі щодо контрагента позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС ; не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ СДМ ГРУП розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така ж позиція узгоджується із позицією Верховного суду України викладену в постановах №10/21 від 02.03.2010, №09/05 від 13.01.2009, №08/28 від 12.02.2008.

Крім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

Щодо висновків податкового органу про відсутність реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС з посиланням на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 колегія суддів зазначає наступне.

Так, вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.05.2018 по справі №201/4522/18 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України та призначено покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн.; на підставі п. в ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році звільнено від відбування призначеного покарання у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 8500 грн.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного суду від 13.11.2018 по справі №201/4522/18 апеляційну скаргу захисника Доронкіна І.І. в інтересах обвинуваченої ОСОБА_1 задоволено частково; вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2018 року щодо ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 205 КК України - скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 по справі №201/4522/18 клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження задоволено; кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України закрито, у зв`язку із закінченням строків давності, звільнивши ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності.

Колегія суддів, дослідивши ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 по справі №201/4522/18 вважає такими, що не відповідають змісту вказаного судового рішення, посилання суду першої інстанції на встановлення судом по справі №201/4522/18 обставин, за яких судом підтверджено, що директор контрагента позивача ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , з яким підприємство позивача мало договірні відносини після моменту здійснення перереєстрації, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС не мав, підприємство зареєстрував на своє ім`я на прохання невстановленої досудовим розслідуванням особи без мети здійснення господарської діяльності, що свідчило про вчинення директором ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, наявність ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 по справі №201/4522/18, якою закрито провадження у кримінальній справі не може бути взято до уваги, з огляду на те, що у зазначеній справі судом було прийнято ухвалу, а не вирок, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження було закрито.

Колегія суддів зазначає, що ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 по справі №201/4522/18 не є вироком суду у кримінальному провадженні, яким встановлюються певні обставини, які є обов`язковими для адміністративного суду, вказана ухвала суду лише встановлює факт закінчення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, при цьому, суд у справі №201/4522/18 не досліджував та не давав оцінки господарським операціям ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , у тому числі і з позивачем, не встановив недійсність документів, що були складені за наслідком здійснення господарської операції, досліджувані судом в ухвалі обставини стосуються періоду створення та реєстрації юридичної особи, подальша ж господарська діяльність підприємства не була предметом розгляду.

Зазначені висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 по справі №826/9967/16.

Також слід вказати, що суд першої інстанції безпідставно залишив поза увагою посвідчену приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу А.О. Тимофєєвою 15.08.2018 (зареєстрована в реєстрі за № 1550) заяву ОСОБА_1 , відповідно до змісту якої ОСОБА_1 стверджувала, що була засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , код ЄДРПОУ 41077038. Їй належали 100% (сто відсотків) частки у статутному капіталі, в сумі 300000 (триста тисяч) гривень 00 копійок, який сформований майном, меблями та оргтехнікою. З 11.01.17 по 13.04.18 обіймала посаду директора цього підприємства на підставі наказу № 01 від 11.01.17. Дане підприємство зареєструвала з метою ведення фінансово-господарської діяльності та отримання прибутку господарської діяльності. Основний вид діяльності - оптова торгівля промисловими товарами (в основному автозапчастини, метизи, металопрокат, будматеріали, в тому числі пісок, щебінь). Крім того здійснювалась оптова торгівля продуктами харчування та фруктами і овочами. Також підприємство надавало послуги (електро-монтажні, транспортні послуги, а також юридичні, бухгалтерські та маркетингові послуги). Підготовку установчих документів для реєстрації робила самостійно. Статут і протокол підприємства були завірені нотаріально. Фактично офіс Товариства знаходився за адресою; АДРЕСА_1 . Знайшла дане приміщення по оголошенню в Інтернеті. Всі документи (установчі, видаткові накладні, договори, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, листи і т.д.) зберігалися за фактичною адресою підприємства. Там же фактично велася діяльність мого підприємства. Інтереси свого підприємства представляла самостійно, нікому доручень не надавала. Відповідно до повноважень визначених Статутом підприємства постійно здійснювала управління фінансово-господарською діяльністю Товариства, а також особисто виконувала покладені на мене організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції. Товариство здійснювало свою діяльність відповідно до норм чинного законодавства України. Будь-які ствердження та/або заяви з боку третіх осіб стосовного того, що Товариство з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , код ЄДРПОУ 41077038 з моменту державної реєстрації та по квітень 2018 рік не здійснювало фінансово-господарської діяльності є невірними та безпідставними (т. 4 а.с. 123).

Також, з посвідченої приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Є.В. Черниш 12.04.2018 (зареєстрована в реєстрі за № 1550) заяви ОСОБА_1 , вбачається, що вона як єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , відповідно до її власного волевиявлення, просила вивести її зі складу вказаного товариства та повідомила про намір передати належну їй частку в статутному капіталі у розмірі 99% на користь компанії СТРАТТОН ОАКМОНТ РЕБКТ ЛТД, а також передати належну їй частку статутному капіталі у розмірі 1 % на користь ОСОБА_2 . Повідомила, що не має майнових та інших зобов`язань перед товариством, а також майнових та інших претензій до товариства не має. Дає згоду на внесення відповідних змін до уставних документів ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , що пов`язані з її виходом зі складу учасників товариства, в органах державної реєстрації (т. 4 а.с. 121-122).

На підставі викладеного можна дійти висновку, що посилання на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16.04.2019 по справі №201/4522/18 про закриття кримінального провадження, з урахуванням наявних заяв ОСОБА_1 , посвідчених приватними нотаріусами, не є належним та допустим доказом нереальності господарських операцій позивача з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС у розумінні вимог ст.ст. 72-78 КАС України, а тому є неприйнятними.

З огляду на встановлені обставини у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про правомірність віднесення позивачем сум до складу валових витрат у розмірі 156906 грн по реальній господарській операції із ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС , яка повністю підтвердженим відповідними первинними документами, сплачені в зв`язку із придбанням товарів, призначених для використання у власній господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач правомірність винесення податкового повідомлення-рішення №00001321412 від 29.08.2019, в частині наявності підстав для донарахування сум податку на прибуток по операціям з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС належним чином не довів.

За таких обставин, факти вказаних в акті перевірки від 07.08.2019 № 2697/20-40-14-12-09/36456673 щодо встановлення порушень позивачем пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток по операціям з ТОВ КОМПЛЕКТ СТАНДАРТ СЕРВІС на суму 156906 грн, слід вважати недоведеними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00001321412 від 29.08.2019, в цій частині (за основним податковим зобов`язанням - у сумі 156906 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - у сумі 39226,5 грн, всього у сумі 196132,5 грн) таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач, приймаючи його, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 по справі № 520/7422/19 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 13125,81 грн., згідно з квитанцією від 06.09.2019 № 241, також позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4413,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19, у зв`язку з частковим задоволення позову, на користь позивача стягнуто 10183,82 грн.

З урахуванням висновків колегії суддів у цій справі, на користь позивача з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 7354,99 грн.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позову.

Прийняти в цій частині постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" (м-н Захисників України, буд. 7/8, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 36456673) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС України в Харківській області від 29 серпня 2019 року № 00001321412 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 196132,5 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у сумі 156906 грн та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 39226,5 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" (м-н Захисників України, буд. 7/8, м. Харків, 61001, код ЄДРПОУ 36456673) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) витрати по сплаті судового збору в розмірі 7354,99 (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні) грн 99 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді (підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 11.08.2020 року