Ухвала

від 07.08.2020 по справі 22/144-10-3554

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"07" серпня 2020 р.м. Одеса Справа № 22/144-10-3554

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Граматик Г.С.

за участю представників:

від позивача (стягувача-заявника) - не з`явився,

від відповідача (боржника) - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду від 22.10.2010 р. (вх. № 2-3263/20 від 27.07.2020 р.) по справі № 22/144-10-3554 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" про стягнення 4521888,86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.08.2010 року Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" в особі, якою є Одеське відділення Центральної філії Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення 4521888,86грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс".

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2010 р. по справі № 22/144-10-3554 (суддя Торчинська Л.О.) позов ПАТ "Кредобанк" в особі Одеського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Євротранссервіс" на користь ПАТ "Кредобанк" в особі Одеського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" заборгованість в сумі 4521888,86 грн., суму державного мита в розмірі 25500 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

На виконання вищезазначеного рішення 22.10.2010 р. господарським судом Одеської області видано відповідний наказ.

25.09.2013 р. ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулись до господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст. 25 ГПК України, згідно якої просили суд здійснити заміну сторони правонаступником, а саме: ПАТ "Кредобанк" в особі Одеського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2013 р. по справі № 22/144-10-3554 вказану заяву ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" було задоволено та замінено сторону у виконавчому провадженні при примусовому виконанні наказу господарського суду у даній справі від 22.10.2010 р. - ПАТ "Кредобанк" в особі Одеського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

17.02.2015 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" про заміну сторони у справі № 22/144-10-3554 в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, а саме про заміну стягувача - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" у виконавчому провадженні № 45953042 на заявника у зв`язку з переходом до нього прав кредитора.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. по справі № 22/144-10-3554 вказану заяву ТОВ "Факторингова компанія "Омега" було задоволено та здійснено заміну стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" на стадії виконання судового рішення у справі № 22/144-10-3554 у зв`язку з переходом до останнього прав кредитора.

27.07.2020 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду у справі № 22/144-10-3554 від 22.10.2010 р. до виконання згідно ст. 329 ГПК України. В обґрунтування поданої заяви позивач вказує про пропущення заявником строку, встановленого для пред`явлення виданого судом наказу до виконання, з поважних причин.

Так, заявник вказує, що господарським судом Одеської області 22 жовтня 2010 року видано судовий наказ № 22/144- 10-3554 про примусове виконання рішення господарського суду Одеської області від 06 жовтня 2010 року у справі № 22/144-10-3554, яким постановлено стягнути з ТОВ "Євротранссервіс" на користь ТОВ "Факторингова компанія "Омега" заборгованість в сумі 4521888,86 грн., суму державного мита в розмірі 25500,00 грн., суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. На підставі вищевказаного судового наказу було відкрито виконавче провадження. Однак, 17.06.2016 р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Носенком Є.Б. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки майна ТОВ "Євротранссервіс", на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. Водночас, за ствердженнями заявника, на момент винесення вищевказаної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві була чинною ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-XIV, яка визначала строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання 1 рік. Таким чином, як зазначає заявник, відповідно до вказаної постанови державного виконавця від 17.06.2016 р. судовий наказ міг бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 17.06.2017 р. Проте, з 05.10.2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, відповідно до ст. 12 якого строк пред`явлення виконавчих документів до виконання з одного року змінився на три роки. Також згідно п. 5 кінцевих та перехідних положень вказаного закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Отже, враховуючи вище викладене, заявник вважає, що даний судовий наказ міг бути пред`явлений до виконання до 17 червня 2020 року. Наразі заявник вказує, що така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 30.07.2019 року у справі № 922/3137/15. Поряд з цим заявник зазначає, що у встановлений законом строк (від 16.03.2020 року до 17 червня 2020 року) ТОВ "Факторингова компанія "Омега" не змогла подати судовий наказ до примусового виконання, зважаючи на поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та скрутного становища компанії, оскільки директору Струку А.І. та всім працівникам ТОВ "ФК "Омега" згідно наказу № 1-К від 16.03.2020 р. надано відпустку без збереження заробітної плати, робота в офісі компанії призупинена до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Зважаючи на викладене, ТОВ "ФК "Омега" просить суд вважати цю причину поважною та поновити пропущений строк для подання судового наказу.

Наразі 15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

В п.п. 19.1, 19.2 п. 19 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017 р.) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів оформлення і видача виконавчих документів здійснюються в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання ; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються в паперовій формі судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.07.2020 р. у справі № 22/144-10-3554 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" прийнято до провадження судді Петрова В.С. та розгляд заяви призначено в засіданні суду на 07.08.2020 р.

У судове засідання представники позивача (стягувача) та відповідача (боржника) не з`явились. Однак, згідно положень ч. 2 ст. 329 ГПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали заяви ТОВ "Факторингова компанія "Омега", господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, виданий господарським судом Одеської області 22.10.2010 року наказ на примусове виконання рішення суду по даній справі № 22/144-10-3554 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Одеського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" заборгованості в сумі 4521888,86 грн., суми державного мита в розмірі 25500 грн. та суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. був пред`явлений стягучвачем до примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Наразі суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент видачі судом наказу) виконавчі документи, зокрема виконавчі листи та інші судові документи, можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема: для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили (ч. 2 ст. 21 Закону).

З огляду на вказані положення Закону у вказаному наказі суду від 22.10.2010 р. строк для його пред`явлення до примусового виконання ДВС був встановлений до 22.10.2013 р.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України (чинною на момент видачі наказу) встановлено, що виданий стягувачеві наказ може бути пред`явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення.

Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що 08.08.2013 року ПАТ "Кредобанк" звернулось до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області із заявою № 1089/І/2012-4 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 22/144-10-3554 від 22.10.2010 р. щодо стягнення з ТОВ "Євротранссервіс" на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованості на загальну суму 4547624,86 грн.

Так, 14.08.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП № 39377624 з виконання виданого господарським судом Одеської області наказу по справі № 22/144-10-3554 від 22.10.2010 р. про стягнення з ТОВ "Євротранссервіс" на користь ПАТ "Кредобанк" в особі Одеського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" заборгованості в сумі 4521888,86 грн., суми державного мита в розмірі 25500 грн. та суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

При цьому під час перебування вказаного наказу суду від 22.10.2010 р. на примусовому виконанні ухвалою господарського суду Одеської області від 30.09.2013 р. по справі № 22/144-10-3554 за заявою ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" була здійснена заміна сторони у виконавчому провадженні - ПАТ "Кредобанк" в особі Одеського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" правонаступником - ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".

Так, 30.12.2014 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 45953042 з виконання виданого господарським судом Одеської області наказу по справі № 22/144-10-3554 від 22.10.2010 р. про стягнення з ТОВ "Євротранссервіс" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" заборгованості в сумі 4521888,86 грн., суми державного мита в розмірі 25500 грн. та суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн.

При цьому з інформації про виконавче провадження № 45953042 (а.с. 212-215 т. 1) вбачається, що 26.02.2015 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

В подальшому ухвалою господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. у справі № 22/144-10-3554 за заявою ТОВ "Факторингова компанія "Омега" була здійснена заміна стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега".

Як з`ясовано судом, 17.06.2016 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в межах ВП № 50801199 була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу - ТОВ "Факторингова компанія "Омега" на підставі п. 7 ч. 1 ст. 47 Закону України „Про виконавче провадження", відповідно до якої наказ господарського суду від 22.10.2010 року на примусове виконання рішення суду по даній справі № 22/144-10-3554 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротранссервіс" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" заборгованості в сумі 4521888,86 грн., суми державного мита в розмірі 25500 грн. та суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. був повернутий ТОВ "Факторингова компанія "Омега" у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. При цьому у п. 2 вказаної постанови від 17.06.2016 р. зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлено до виконання в строк до 17.06.2017 р.

Згідно ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Також відповідно до положень ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент винесення ВДВС постанови про повернення наказу стягувачу) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: 1) пред`явленням виконавчого документа до виконання; 2) частковим виконанням рішення боржником; 3) наданням судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення , а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд доходить до висновку, що наказ господарського суду Одеської області від 22.10.2010 р. у даній справі міг бути пред`явлений повторно позивачем (стягувачем) протягом року з дня його повернення згідно вимог ч. 3 ст. 23 Закону України „Про виконавче провадження", тобто до 1 7 .06.2017 р.

Разом з тим слід зазначити, що з 05.10.2016 р. набрав чинності Закон України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом .

При цьому положеннями ч. 1 ст. 12 Закону України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років , крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 4, 5 ст. 12 вказаного Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Таким чином, на законодавчому рівні строк пред`явлення до виконання як наказів суду, виданих після набрання чинності 05.10.2016 р. Законом № 1404-VIII, так і наказів суду, які були видані на виконання судових рішень до 05.10.2016 р. та строк пред`явлення яких до виконання не сплив станом на 05.10.2016 р., було збільшено до трьох років. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 28.12.2018 р. у справі № 910/11424/15, від 20.05.2019 р. у справі № 904/10285/15.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Аналіз зазначених вище положень законодавства свідчить, що станом на день набрання чинності Закону України № 1404-VIII (05.10.2016 р.) річний строк пред`явлення наказу суду від 22.10.2010 р. не сплив, а тому, із урахуванням положень пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VIII, на зазначений наказ поширюються приписи щодо збільшення строку для його пред`явлення до виконання до трьох років. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.07.2019 р. у справі № 922/3137/15.

В свою чергу, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, зазначений наказ суду по справі № 22/144-10-3554, який було видано судом до набрання чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р., міг бути повторно пред`явлений стягувачем до виконання протягом трьох років згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", перебіг яких розпочався з моменту повернення наказу ВДВС. Між тим з урахуванням винесення Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області постанови про повернення виконавчого документа від 17.06.2016 р., відповідно строк пред`явлення наказу господарського суду Одеської області від 22.10.2010 р. у даній справі сплинув 17.06.2019 року.

Виходячи з аналізу положень ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено саме у разі пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними. При цьому суд зазначає, що причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.

Так, обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку, встановленого для пред`явлення наказу господарського суду до виконання, заявник, який є стягувачем, послався на поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 та скрутного становища компанії, оскільки директору Струку А.І. та всім працівникам ТОВ "ФК "Омега" згідно наказу № 1-К від 16.03.2020 р. надано відпустку без збереження заробітної плати, а робота в офісі компанії була призупинена до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Водночас слід зазначити, що поважною причиною визнається така обставина, яка є об`єктивно непереборною та пов`язаною з дійсними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Питання щодо поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання (у розумінні ч. 1 ст. 329 ГПК України), тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливили або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини; при цьому визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.05.2018 р. у справі № 917/1431/14.

Наразі, як вказує заявник в своїй заяві, 17.06.2016 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області Носенком Є.Б. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки майна ТОВ "Євротранссервіс", на яке можливо звернути стягнення, не виявлено. Таким чином, господарський суд зазначає, що заявник, будучи обізнаним про винесення державним виконавцем 17.06.2016 р. зазначеної постанови, ніяких дій, спрямованих на пред`явлення наказу господарського суду від 22.10.2010 р. до примусового виконання протягом чотирьох років не вчиняв, та лише 27.07.2020 р. подав заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поряд з цим суд вважає помилковим обчислення заявником трирічного строку на повторне пред`явлення наказу до виконання після спливу 1 року з моменту повернення наказу згідно постанови ВДВС від 17.06.2017 р., оскільки такі доводи заявника не узгоджуються з нормами діючого Закону України „Про виконавче провадження".

При цьому господарський суд зауважує, що посилання заявником на поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 як на поважну причину пропуску строку для пред`явлення наказу суду від 22.10.2010 р. до виконання судом до уваги не приймаються, оскільки строк пред`явлення наказу господарського суду Одеської області від 22.10.2010 р. у даній справі сплинув 17.06.2019 р., а встановлення карантину на всій території України було запроваджено постановою Кабінету Міністром України від 11.03.2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України короновірусу "COVID-19", тобто через дев`ять місяців після спливу такого строку.

Наявність будь-яких поважних причин та доказів неможливості пред`явлення заявником до примусового виконання наказу суду у даній справі з моменту спливу строку 17.06.2019 р. до моменту запровадження карантину (12.03.2020 р.) заявником не наведено.

Відтак, з огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про відсутність поважних причин для поновлення заявнику пропущеного строку для пред`явлення наказу до примусового виконання, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ "Факторингова компанія "Омега".

Керуючись ст.ст. 329, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Омега" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу суду від 22.10.2010 р. у справі № 22/144-10-3554 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали підписано 11.08.2020 р.

Суддя В.С. Петров