РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
10 серпня 2020 року м. Рівне №460/3242/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-НК ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-НК ТРЕЙД" (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27 вересня 2019 року № 1292115/42939120 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21 серпня 2019 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 21 серпня 2019 № 1 датою її подання - 21 серпня 2019 року; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27 вересня 2019 року № 1292116/42939120 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21 серпня 2019 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 21 серпня 2019 року № 2 датою її подання - 21 серпня 2019 року; 3) скасувати повністю рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 4 лютого 2020 року № 23046 та зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 1 протиправно зупинено реєстрацію податкових накладних № 1 та №2 від 21.08.2019, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише загальне посилання на відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків, при цьому не зазначено, під який саме критерій ризиковості підпадають операції по заблокованих податкових накладних. Окрім того, квитанції по спірних податкових накладних не містять конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117. При цьому, позивач зазначає, що надав всі необхідні документи, які підтверджують фактичну господарську операцію, відображену в податкових накладних. Крім того, оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті з порушенням норм діючого законодавства. Також позивач наголошує про безпідставність рішення щодо відповідності платника податку на додану вартість ТОВ "Захід-НК ТРЕЙД" критеріям ризиковості, оскільки позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити повністю.
Відповідачі подали до суду спільний відзив на позовну заяву, в якому заперечили проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх заперечень вказують про безпідставність покликання позивача щодо не зазначення контролюючим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретного переліку документів, які мають бути подані. Відповідачі зазначають, що подані позивачем повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрація яких зупинена, не містили повного пакету документів, передбачених вимогами пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних № 1 та №2 від 21.08.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також, відповідачі стверджують, що в оскаржуваних рішеннях чітко зазначено, яких саме документів не надано позивачем на підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрація яких зупинено, а саме: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Оскільки платником податків не було надано усіх необхідних документів, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено, відповідач зазначає про обґрунтованість оспорюваних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.09.2019 №№ 1292115/42939120, 1292116/42939120. З огляду на вказане, відповідачі просять суд відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій навів доводи на користь задоволення позовних вимог, тотожні викладеним у позовній заяві.
Відповідачі правом на подання до суду заперечення на відповідь на відзив не скористалися.
Заяви, клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:
7 травня 2020 року позовна заява надійшла до суду.
12 травня 2020 року ухвалою суду позовна заява залишалася без руху.
26 травня 2020 року позивач подав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, а також заяву про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог.
1 червня 2020 року ухвалою суду задоволено заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог, поновлено позивачу строк звернення до суду в частині позовних вимог, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17 червня 2020 року відповідачі подали до суду спільний відзив на позовну заяву.
30 червня 2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Обставини справи, встановлені судом:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-НК ТРЕЙД" зареєстроване як юридична особа 09.04.2019, номер запису про державну реєстрацію: 1 608 102 0000 014868. Основний вид економічної діяльності - код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
30 липня 2019 року між ТзОВ ЗАХІД-НК ТРЕЙД та ТзОВ Лелека Трейд укладено Договір поставки № 30/07, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити Товар в асортименті, кількості та по ціні, які вказані в Специфікаціях до цього Договору, які є його частиною (п.1.1 Договору).
Згідно з Специфікацією № 1 до Договору поставки № 30/07 від 30 липня 2019 року, сторони домовились про поставку наступного Товару: 1) підгузок дитячий паперовий Nico Nico XL size TP (в пакунку 18шт.) 12-17кг - 4 пак. по 159грн; 2) підгузок дитячий паперовий Nico Nico L size TP (в пакунку 20шт.) 9-14кг - 4 пак. по 159грн; 3) підгузок дитячий паперовий Nico Nico M size TP (в пакунку 22шт.) 6-11кг - 4 пак. по 159грн; 4) підгузок дитячий паперовий Nico Nico S size TP (в пакунку 24шт.) 4-8кг - 4 пак. по 159грн; 5) підгузок дитячий паперовий Nico Nico XL size TP (в пакунку 42шт.) 12-17кг - 6 пак. по 432грн; 6) підгузок дитячий паперовий Nico Nico L size TP (в пакунку 54шт.) 9-14кг - 6 пак. по 432грн; 7) підгузок дитячий паперовий Nico Nico M size TP (в пакунку 64шт.) 6-11кг - 6 пак. по 432грн; 8) підгузок дитячий паперовий Nico Nico S size TP (в пакунку 82шт.) 4-8кг - 6 пак. по 432грн. Загальна сума поставки партії Товару згідно зі Специфікацією № 1 складає 12912грн, в т.ч. ПДВ 2152грн. Доставка Товару здійснюється на умовах DDP м. Київ згідно з ІНКОТЕРМ - 2010 .
21 серпня 2019 року між ТзОВ ЗАХІД-НК ТРЕЙД та ТзОВ АРІС-УКРАЇНА укладено Договір поставки № 23/08, за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та сплатити Товар в асортименті, кількості та по ціні, які вказані в Специфікаціях до цього Договору, які є його частиною (п.1.1 Договору).
Згідно з Специфікацією № 1 до Договору поставки № 23/08 від 21 серпня 2019 року, сторони домовились про поставку наступного Товару: 1) підгузок дитячий паперовий Nico Nico S size TP (в пакунку 24шт.) 4-8кг - 1 пак. по 130грн; 2) підгузок дитячий паперовий Nico Nico M size TP (в пакунку 22шт.) 6-11кг - 1 пак. по 130грн; 3) підгузок дитячий паперовий Nico Nico L size TP (в пакунку 20шт.) 9-14кг - 1 пак. по 130грн; 4) підгузок дитячий паперовий Nico Nico XL size TP (в пакунку 18шт.) 12-17кг - 1 пак. по 130грн; 5) підгузок дитячий паперовий Nico Nico S size (в пакунку 82шт.) 4-8кг - 4 пак. по 351грн; 6) підгузок дитячий паперовий Nico Nico M size (в пакунку 64шт.) 6-11кг - 6 пак. по 351грн; 7) підгузок дитячий паперовий Nico Nico L size (в пакунку 54шт.) 9-14кг - 3 пак. по 351грн; 8) підгузок дитячий паперовий Nico Nico XL size (в пакунку 42шт.) 12-17кг - 5 пак. по 351грн. Загальна сума поставки партії Товару згідно зі Специфікацією № 1 складає 6838грн, в т.ч. ПДВ 1139,67грн. Доставка Товару здійснюється на умовах DDP м. Київ згідно з ІНКОТЕРМ - 2010 .
21 серпня 2019 року позивач здійснив відвантаження Товару ТзОВ Лелека Трейд згідно з видатковою накладною № 21/08-1 на суму 12912грн, в т.ч. ПДВ 2152грн, а ТзОВ АРІС-УКРАЇНА згідно з видатковою накладною № 21/08-2 на суму 6838грн, в т.ч. ПДВ 1139,67грн.
За вказаними подіями позивачем сформовані податкові накладні № 1 від 21 серпня 2019 року на суму ПДВ 2152грн та № 2 від 21 серпня 2019 року на суму ПДВ 1139,67грн, які подані на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Транспортування Товару здійснювалося автомобілем позивача на підставі товаро-транспортної накладної № 21-08-1 від 21 серпня 2019 року та № 21-08-2 від 21 серпня 2019 року.
21 серпня 2019 року відповідачем 1 надіслано позивачу квитанцію № 9188041225 та квитанцію № 9188039902 про те, що документи прийнято, реєстрація податкових накладних № 1 та № 2 від 21 серпня 2019 року зупинена. Вказано, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 21 серпня 2019 року № 1 та № 2 в ЄДРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 пунктом1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄДРПН.
У зв`язку з чим, позивачем 25 вересня 2019 року були надані письмові пояснення та копії документів на підтвердження факту постачання товару для ТзОВ Лелека Трейд та ТзОВ АРІС-УКРАЇНА (загальна кількість додатків - 42) з проханням відновити реєстрацію вказаних податкових накладних.
27 вересня 2019 року Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняті рішення № 1292115/42939120 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 21 серпня 2019 року та рішення № 1292116/42939120 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 21 серпня 2019 року, згідно з якими підстави для відмови у реєстрації ПН/РК в ЄДРПН є ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.
18 жовтня 2019 року рішеннями Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України за № 40133/42939120/2 та № 40145/42939120/2 скарги позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено: "Ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків".
04 лютого 2020 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області прийняла рішення № 23046 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, відповідно до якого ТзОВ ЗАХІД-НК ТРЕЙД відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивач вважаючи такі рішення протиправними, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Щодо правомірності прийняття рішення від 27 вересня 2019 року № 129215/42939120 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 21 серпня 2019 року та рішення від 27 вересня 2019 року № 1292116/42939120 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 21 серпня 2019 року, суд зазначає таке.
Згідно підпунктів а , б п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України).
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-НК ТРЕЙД вказані вимоги виконано: складено податкові накладні від 21 серпня 2019 року №№ 1, 2 та направлено їх на реєстрацію.
Щодо підстав відмови у реєстрації вказаних податкових накладних, суд зазначає наступне.
За приписами п.74.2 ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст. 74 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, в тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Аналогічні приписи містить п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент зупинення спірних податкових накладних, тобто станом на 21 серпня 2019 року), а саме вказано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, на виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117).
Суд наголошує, що саме вказаний Порядок № 117 був чинний на момент зупинення реєстрації податкових накладних № 1 та № 2 від 21 серпня 2019 року. Вказана постанова втратила чинність 1 лютого 2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 року № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Тобто, саме на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року відповідачем 1 - Головним управлінням ДПС у Рівненській області було зупинено реєстрацію податкових накладних (21 серпня 2019 року) та прийнято спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних (27 вересня 2019 року).
Зі змісту квитанцій від 21 серпня 2019 року судом встановлено, що контролюючим органом сформульовано висновок про виявлення помилок, що призвели до зупинки реєстрації податкових накладних, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку , у зв`язку з чим платнику запропоновано надати пояснення та/або додаткові документи.
Позивачем вказані вимоги виконано та 25 вересня 2019 року надано письмові пояснення з копіями первинних документів та інших документів на підтвердження здійснення господарської операції.
Як передбачено п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з п. 7 цього ж Порядку у разі, коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку).
Підпункт 1.6 п. 1 Критеріїв (лист ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку , в подальшому ДФС затверджені нові Критерії ризиковості платника податку за № 1962/99-99-29-01-01 від 7 серпня 2019 року та введені в дію 8 серпня 2019 року) містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:
керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;
платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);
платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;
платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);
в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.
Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.
Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у квитанціях від 21 серпня 2019 року чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.
Крім того, відповідачем не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.
При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:
1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;
2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.
Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.
Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .
Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством, що діяло на момент прийняття суб`єктом владних повноважень спірних рішень - Порядком № 117.
Відповідно до п. 14 цього Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
За змістом п. 15 зазначеного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.
Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів, суд встановив, що надіслані позивачем 25 вересня 2019 року письмові пояснення з копіями документів, відображають зміст господарських операцій між позивачем, ТзОВ Лелека Трейд та ТзОВ АРІС-УКРАЇНА .
Позивачем були надані первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження господарської операції: рахунки, видаткові накладні, посвідчення про відрядження, товарно-транспортні накладні, договори, декларація про відповідність, протоколи лабораторних досліджень, банківські виписки. Крім того, були надані документи на підтвердження придбання товару у ТзОВ НІКО ДИСТРИБ`ЮШН (договір, специфікації, рахунок, платіжні доручення, видаткова накладна), зберігання підгузків на складі ТзОВ Віжеон (договір про надання складських послуг та відповідального зберігання, додаткова угода до договору).
Судом встановлено, що позивачем було подано на розгляд комісії контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області, всі можливі та необхідні документи щодо господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовані податкові накладні від 21 серпня 2019 року № 1 та № 2, реєстрація яких була зупинена.
Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписані податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН.
Незважаючи на виконання позивачем вказаних вимог законодавства, відповідачем прийнято оскаржувані рішення від 27 вересня 2019 року № 1292115/42939120 та № 1292116/42939120 з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
При цьому, в рішенні не вказано (тобто не підкреслено), яких саме документів не було подано платником податку.
Згідно з пунктами 18, 19, 20 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 21 Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;
ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;
надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з п. 23 Порядку Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку:
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу;
щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.
Згідно п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено.
Окремо суд зазначає, що відсутність чітко виписаної у законодавстві процедури, що передбачала б зрозумілі підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, не може бути поставлена у провину позивачу, тоді як відповідальність за це має нести держава (в даному випадку в особі відповідача як контролюючого органу).
Згідно з п. 70 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України), заява № 29979/04, Судом проаналізовано поняття належне урядування .
Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).
Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією Головного управління ДПС в Рівненській області рішення про реєстрацію податкових накладних від 21 серпня 2019 року № 1 та № 2 в ЄРПН.
Відтак, оскаржувані рішення від 27 вересня 2019 року про відмову в реєстрації вищевказаних ПН в ЄРПН є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 2, 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
1 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних .
Пунктом 2 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Відповідно до пп.9 п.4 Положення № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.
З метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків щодо права на формування податкового кредиту, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача 2 - Державну податкову службу України провести реєстрацію податкових накладних позивача від 21 серпня 2019 року № 1 та № 2 в ЄРПН у день їх подання платником податку.
В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 23046 від 4 лютого 2020 року про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ ЗАХІД-НК ТРЕЙД критеріям ризиковості та зобов`язання виключити Товариство з переліку платників податків як платника з ознаками ризиковості, суд зазначає наступне.
4 лютого 2020 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області прийняла рішення № 23046 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника, відповідно до якого ТзОВ ЗАХІД-НК ТРЕЙД відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п.п 20.1.45. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.
Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п. 74.1., 74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11 грудня 2019 року № 1165, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку № 1165).
Додатками № 1 та № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що за формою та змістом оскаржуване рішення контролюючого органу № 23046 від 4 лютого 2020 року відповідає формі рішення, викладеного в Додатку № 4 до Порядку № 1165.
Так, у рішенні зазначено про відповідність платника податку ТзОВ ЗАХІД-НК ТРЕЙД критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) та яка повинна бути розшифрована.
Однак, в оскаржуваному рішенні вказане поле не заповнено та зазначено прочерк, що фактично суперечить вимогам Порядку № 1165.
Крім того, судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з п.44-46 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
У ході розгляду справи відповідачами не надано суду жодних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 23046 від 4 лютого 2020 року.
Отже, до суду відповідачем не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ТзОВ ЗАХІД-НК ТРЕЙД до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем 1 не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 4 лютого 2020 року № 23046 є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд вказує, що під ефективним засобом (способом) захисту порушених прав позивача слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДПС у Рівненській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сплачена сума судового збору в розмірі 6306грн відповідно до платіжного доручення від 4 травня 2020 року № 45, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, як органу, що приймав оскаржувані рішення.
Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 27 вересня 2019 року №№ 1292115/42939120, 1292116/42939120.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 4 лютого 2020 року № 23046 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-НК ТРЕЙД критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-НК ТРЕЙД від 21 серпня 2019 року №№ 1, 2 днем їх подання на реєстрацію.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-НК ТРЕЙД з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД-НК ТРЕЙД за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6306грн (шість тисяч триста шість гривень, 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІД-НК ТРЕЙД" (33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Степана Дем`янчука, 1а, кв. 132; код ЄДРПОУ 42939120);
2) відповідач 1 - Головне управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Відінська, 12; код ЄДРПОУ 43142449);
3) відповідач 2 - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Шевченківський р-н, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 43005393).
Суддя Т.О. Комшелюк
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2020 |
Оприлюднено | 14.08.2020 |
Номер документу | 90916702 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Т.О. Комшелюк
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні