Рішення

від 21.07.2020 по справі 185/5701/18

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/5701/18

Провадження № 2/185/202/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря судового засідання Кучеренко Ю.М, позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Дробота В.П., представника відповідача - адвоката Ткач Т.В., розглянувши цивільну справу ЄУ № 185/5701/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , МПП фірма ПВ-777 , треті особи: Моторне транспортне страхове бюро України та ПрАТ Європейський страховий союз , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , МПП фірма ПВ-777 , про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, в якому просить (згідно уточнених позовних вимог від 03.12.2018) стягнути солідарно з ОСОБА_2 , МПП фірма ПВ-777 на його користь грошові кошти у сумі 26 865,07 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 20 000 грн. - сума компенсації за моральну шкоду та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 06.10.2017 о 08.45 год. на перехресті вулиць Харківська-Шутя-Ст.Фронту у м. Павлограді водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Scania державний номер НОМЕР_1 з причепом Bodex державний номер НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався в безпечності маневру, не витримав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Шкода державний номер НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п. 10.1, 13.1 ПДР України. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За скоєння даного ДТП ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП відповідно до постанови суду від 20.11.2017 №185/8431/17.

Згідно звіту №31/10/17 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ від 31.10.2017 ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку завданого йому як власнику легкового автомобіля Skoda Octavia A5 державний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП складає 27 865,07 грн.

У зв`язку з тим, що страховиком обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з боку відповідача виступає ПрАТ Європейський страховий союз , позивач звертався до страховика, але ПрАТ Європейський страховий союз призупинив свою діяльність та позивач звернувся до МТСБУ, яке було належним чином повідомлено про ДТП, та МТСБУ сплатила позивачу страхову виплату в розмірі 6000,00 грн. На підставі викладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_2 , МПП фірма ПВ-777 на його користь грошові кошти у сумі 26 865,07 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, яка складається з 27 865,07 грн. - матеріальний збиток за експертизою+5100 грн. додаткові витрати (1200 грн. - витрати на проведення експертного оцінювання, 1200 грн. - СТО, 1600грн., 800 грн. - витрати на бензин). Також зазначає, що внаслідок ДТП, позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилася у моральних стражданнях, стресі, порушенні нормального способу життя, які зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням майна, моральну шкоду позивач оцінює у 20 000 грн.

Ухвалою судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області (Палюх Т.Д ) від 10.08.2018 відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 14.08.2018 звільнено ОСОБА_5 з посади судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

За результатами повторного розподілу справи, згідно ст. 14 ЦПК України, для розгляду вищевказаної справи визначено суддю Зінченко А.С.

Ухвалою суду від 04.09.2018 прийнято до свого провадження зазначену справу та призначено до підготовчого судового засідання.

19.10.2018 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв`язку з поданням позову до не належного відповідача, з огляду на наступне. Власником автомобіля Scania державний номер НОМЕР_1 з причепом Bodex державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. 03.05.2017 між ФОП ОСОБА_6 та директором МЧП ПВ-777 ОСОБА_7 був укладений договір оренди автотранспорта №03-05/17, згідно якого зазначений автомобіль був переданий в оренду строком до 31.12.2019. ОСОБА_2 працює начальником транспортного цеху МЧП ПВ-777 , та під час виконання ним трудових обов`язків відбулось ДТП 06.10.2017. Автомобіль Scania державний номер НОМЕР_1 з причепом Bodex державний номер НОМЕР_2 , та цивільна відповідальність ОСОБА_7 застрахована в ПрАТ Європейський страховий союз , на момент вчинення ДТП поліс був чинний, сума матеріального збитку 27 865,07 грн., що входить до ліміту відповідальності в 200 000 грн, різницю повинен відшкодовувати володілець майна ОСОБА_7 , однак позивач не звертався для виплати відшкодування шкоди до страховика чи володільця зазначеного автомобіля.

Ухвалою суду від 12.12.2018 прийнято уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 від 04.12.2018, залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Мале приватне підприємство фірма ПВ-777 (51400, м. Павлоград, вул. Кравченко, 4/85). Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Моторне транспортне страхове бюро України МТСБУ та ПрАТ СК Європейський страховий союз . Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Зобов`язано Мале приватне підприємство фірму ПВ-777 надати суду у строк до 30 січня 2019 року відповідь стосовного того, чи працював ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП: НОМЕР_4 , в жовтні 2017 року на ПП фірмі ПВ-777 , якщо так то на якій посаді, надати відповідні докази. Продовжено строк проведення підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 18.02.2019 витребувано у МТСБУ завірені належним чином документи щодо сплати страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 6000,00 грн., за страховим випадком, який стався 06.10.2017 за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до полісу АК № 2498221 від 17.12.2016, розрахунок та підстави сплати зазначеної суми, докази суми встановленої шкоди, ліміту страхової виплати.

ОСОБА_2 та Мале приватне підприємство фірма ПВ-777 в березні 2019 року надали до суду відзиви на уточнену позовну заяву відповідно до яких просять відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну становить 200 000 грн. на одного потерпілого, франшиза становить 2000 гривень. Саме страховою компанією визначається фактичний розмір шкоди, спричиненої позивачу при скоєнні ДТП та у повному обсязі ця шкода відшкодовується. В зв`язку з позбавленням ліцензії ПрАТ Європейський страховий союз , сума матеріальної шкоди була частково відшкодована Моторним (транспортним) страховим бюро України у розмірі 6000 грн., будь-які розрахунки зазначеної суми відсутні. Позивачем надано звіт про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля SkodaOctaviaA5 №31/10/17, а не висновок експертного автотоварознавчого дослідження, яким визначено вартість матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля при ДТП, складає 27 865,07грн., яка не може бути прийнятий до уваги, оскільки - ні відповідач ні директор МЧП ПВ-777 ОСОБА_7 , не були присутні при проведенні дослідження, а по-друге розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. На даний час, відповідачу невідомо чи відремонтований автомобіль та які фактично витрати поніс позивач на його ремонт, реальний розмір спричиненої шкоди невідомий. Позивачем не надано акт виконаних робіт на ремонт автомобіля та документи підтверджуючі кому та в якому розмірі, позивач заплатив грошові кошти, відсутні квитанції щодо сплати грошових коштів. Стосовно додаткових витрат, позивач зазначає, що він поніс додаткові витрати у розмірі 5100 грн., а саме: проведення експертного оцінювання-1200грн., 6.10.2017 - на СТО ремонт дисків, розвал-сходження та балансировка коліс-1200грн.;витрати на бензин (3поїздки з м.Першотравенська в м.Дніпро 300кмх3=900км-63літрих27=1600грн.; витрати на бензин (4поїздки з м.Першотравенська в м.Павлоград 100кмх4=400км- 28літри х27=800грн.-вартість телеграми до Київа в ЄММ для проведення експертизи, доказів підтвердження зазначених витрат позивачем, не надано. Крім того, відстань по маршруту м. Першотравенск (UA) - Дніпро, складає (UA) ~ 124 км, а відстань між м.Першотравенськ-Павлоград складає 50 км. Стосовно вимог позивача, щодо відшкодування моральної шкоди - позивачем не надано розрахунку моральної шкоди тобто необґрунтовано - з чого саме виходив позивач при визначенні саме цієї суми у розмірі 20 000 грн. В позові просять відмовити.

Ухвалою суду від 01.10.2019 зобов`язано ПрАТ СК Європейський страховий союз надати суду в строк до 28.11.2019 документи завірені належним чином щодо звернення та сплати (не сплати) страхового відшкодування ОСОБА_1 за страховим випадком, який стався 06.10.2017 за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до полісу АК № 2498221 від 17.12.2016, розрахунок та підстави сплати зазначеної суми, докази суми встановленої шкоди, ліміту страхової виплати. Зобов`язано МТСБУ надати суду в строк до 28.11.2019 року завірені належним чином документи щодо сплати страхового відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 6000,00 грн., за страховим випадком, який стався 06.10.2017 року за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відповідно до полісу АК № 2498221 від 17.12.2016, розрахунок та підстави сплати зазначеної суми, докази суми встановленої шкоди, ліміту страхової виплати. Закрито підготовче провадження.

Враховуючи те, що ухвала суду про витребування доказів від 01.10.2019 не виконана, ухвалою суду від 28.11.2019 повторно витребувано зазначені вище документи.

В прийнятті до розгляду уточнених позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПП фірма ПВ-777 , треті особи: Моторне транспортне страхове бюро України та ПрАТ СК Європейський страховий союз , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди від 26.02.2020 - відмовлено, відповідно до ухвали суду від 23.03.2020, так як уточнені позовні вимоги позивача подані з порушенням строків встановлених ст. 49 ЦПК України. Також, зазначена уточнена позовна заява не містить клопотання про залучення ПрАТ СК Європейський страховий союз співвідповідачем у справі, так як позивач лише зазначив в переліку відповідачів ПрАТ СК Європейський страховий союз , та жодних позовних вимог до ПрАТ СК Європейський страховий союз не заявив, не зазначив таких вимог в описовій та мотивувальній частинах уточненої заяви, також не зазначив нічого щодо строків залучення співвідповідача, так як така заява подана після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій ст. 51 ЦПК України, не зазначив того, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача.

В судовому засіданні позивач, представник позивача дали пояснення відповідно до уточненого позову від 03.12.2018, та письмових пояснень, позивач наполягав на задоволенні позовних вимог від 03.12.2018, так як вважає, що це його право обирати з кого стягувати шкоду зі страхової чи винної особи, до страхової він звертався багато разів, але всі звернення повертаються йому без вручення, машину він відремонтував, але доказів проведеного ремонту в нього не має, в подальшому надали заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ткач Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, дала пояснення відповідно до письмових відзивів, в подальшому надала заяву про розгляд справи без участі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі. Треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши письмові матеріали справи, та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 та 3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81,82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 06.10.2017 о 08.45 год. на перехресті вулиць Харківська-Шутя-Ст.Фронту у м. Павлограді водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Scania державний номер НОМЕР_1 з причепом Bodex державний номер НОМЕР_2 , перед початком руху не переконався в безпечності маневру, не витримав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Шкода державний номер НОМЕР_3 , чим порушив вимоги п. 10.1, 13.1 ПДР України. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою від 20.11.2017 № 185/8431/17 ОСОБА_3 було визнано винним за ст. 124 КУпАП, притягнуто до відповідальності та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Ця постанова є чинною та набрала законної сили 01.12.2017.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Власником автомобіля марки Шкода державний номер НОМЕР_3 є позивач відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с. 7).

В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль позивача.

Власником автомобіля Scania державний номер НОМЕР_1 з причепом Bodex державний номер НОМЕР_2 є ОСОБА_6 відповідно до свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , НОМЕР_7 . 03.05.2017 між ФОП ОСОБА_6 та МПП фірма ПВ-777 був укладений договір оренди автотранспорта №03-05/17, згідно якого зазначений автомобіль з причепом був переданий в оренду строком до 31.12.2019 МПП фірма ПВ-777 . (а.с. 60-62,65-66)

ОСОБА_2 працює начальником транспортного цеху МПП фірма ПВ-777 та під час виконання ним трудових обов`язків відбулось зазначене вище ДТП 06.10.2017, що визнається сторонами по справі та підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України в Постанові від 27 березня 1992 року №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Із положень ст. 1166 ЦК України вбачається, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується виною особою.

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Згідно із частиною першою статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Тлумачення частини 1 статті 1172 ЦК України свідчить, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Таким чином, так як ОСОБА_2 працює начальником транспортного МПП фірма ПВ-777 та під час виконання ним трудових обов`язків відбулось зазначене вище ДТП 06.10.2017, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, в даному випадку - роботодавцем МПП фірма ПВ-777 .

Відповідно до поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АК № 2498221 від 17.12.2016 ПрАТ Європейський страховий союз забезпечені транспорті засоби автомобіль Scania державний номер НОМЕР_1 з причепом Bodex державний номер НОМЕР_2 , страхувальник ОСОБА_7 , термін дії з 06.12.2016 до 16.11.2017. Відповідно до вищеназваного полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн. Розмір франшизи становить 0 гривень.

Таким чином, 06.10.2017, тобто під час дії договору страхування, стався страховий випадок.

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Страхування як система захисту майнових інтересів фізичних, юридичних осіб та держави - необхідний елемент соціально-економічної системи суспільства. Страхування є інститутом гарантування поновлення майнових інтересів.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Закон № 1961-IV).

Згідно зі статтею 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом … ґ) у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Регламентні виплати, зазначені у підпунктах "а"-"д" цього пункту, розподіляються в порядку, встановленому президією МТСБУ. 41.2. МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з п. 2 ст. 33.1 Закону учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов`язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

У системному зв`язку з п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обов`язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому.

Відповідно до п.35.1 Закону № 1961-IV , для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відступаючи від правового висновку Верховного Суду України, наведеного у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, згідно з яким право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і за вибором потерпілого вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до винної особи, навіть, якщо його цивільно-правова відповідальність застрахована, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач у встановлені законодавство строки звернувся з відповідними заявами та повідомленнями до ПрАТ Європейський страховий союз та МТСБУ.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що обов`язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається в даному спорі на страховика - ПрАТ Європейський страховий союз , крім сум шкоди по яким у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування.

ПрАТ Європейський страховий союз на час розгляду справи не перебуває в процесі припинення, проте, вказане звернення позивача та ухвали суду страховик залишив без реагування.

Судом позивачу роз`яснювались вищезазначені норми закону та позиція Великої Палати Верховного Суду, надавався час для заявлення клопотання про залучення співвідповідача ПрАТ Європейський страховий союз , але позивач своїми правами належним чином не скористався, відповідне клопотання не заявив, вимог до ПрАТ Європейський страховий союз не заявив.

У зв`язку з тим, що страховиком обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з боку відповідача виступає ПрАТ Європейський страховий союз , відповідно до договору між страховою та МТСБУ, МТСБУ за даним страховим випадом який стався 06.10.2017 сплатила позивачу регламентну виплату в межах граничної суми, затвердженої рішенням президії МТСБУ від 22.03.2018 в розмірі 6000,00 грн., подальший розгляд питання МТСБУ та доплата можливі у випадку, якщо ПрАТ Європейський страховий союз буде визнано банкрутом у встановленому законом порядку та/або ліквідований, що визнається сторонами та підтверджується листами МТСБУ № 3.1-05/14712 від 10.05.2018, № 3.1-04/41995 від 17.12.2019.

Згідно п. 36.2 ст. 36 зазначеного закону, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як зазначає ВСУ, аналізуючи судову практику розгляду цивільних справ,

що виникають з договорів страхування, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

При цьому нерідко до виплати заявляється сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість (далі - ПДВ). Зазначена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Позивачем зазначено, що автомобіль відремонтований, але доказів ремонту, витрат пдв не надано, тому підстави для стягнення ПДВ відсутні.

Статтею 32 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено випадки, коли шкода не відшкодовується , а саме відповідно до цього закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: 32.7. шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості

транспортного засобу. В даному випадку відповідно до звіту №31/10/17 ВТВ-0.

В Законі України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено порядок розрахунку шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. Так, відповідно до статті 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди , якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

З огляду на викладене, різниця між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, підлягає стягненню з винної особи оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією ВСУ, викладеною в постанові від 02.12.2015.

З урахуванням викладених вище норм законодавства можливо зробити висновок, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, так як цивільна відповідальність винної особи (в даному володільця джерела підвищеної небезпеки - роботодавця) була застрахована, то обов`язок з відшкодування шкоди у межах ліміту страхового відшкодування покладається в даному спорі на страховика - ПрАТ Європейський страховий союз , крім сум шкоди по яким у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, а самемайнова шкода у вигляді зносу, так як ВТВ=0, а ПДВ - позивачем не підтверджене, в цій частині шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала цю шкоду (в даному володільцем джерела підвищеної небезпеки - роботодавцем), у загальному порядку.

Обов`язок доведення наявності шкоди та її розміру закон покладає на позивача, а відсутність своєї вини у вчинені зазначеної шкоди покладається на відповідача.

Згідно звіту №31/10/17 від 31.10.2017 ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлюваного ремонту легкового автомобіля Skoda Octavia A5 державний номер НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП без урахування коефіцієнту фізичного зносу з ПДВ станом на становить 46 636,08грн. (а.с. 35), матеріальний збиток складає 27865,07 грн. (з урахуванням зносу 0,5072), ВТВ-0. Тобто знос складає суму 18771,01 грн. (46636,08-27865,07) з ПДВ, так як ПДВ позивачем не підтверджено, сума зносу без ПДБ складає 15016,80 грн. (18771,01 -20%).

З урахуванням вищезазначеного суд приходить до висновку, що з відповідача МПП фірма ПВ-777 на користь позивача підлягає стягненню майнова шкода у вигляді зносу в сумі 15016,80 грн.

Позовні вимоги в частині відшкодування додаткових витрат у розмірі 5100 грн., а саме: проведення експертного оцінювання-1200грн., 6.10.2017 - на СТО ремонт дисків, розвал-сходження та балансировка коліс-1200грн.;витрати на бензин (3поїздки з м.Першотравенська в м.Дніпро 300кмх3=900км-63літрих27=1600грн.; витрати на бензин (4поїздки з м.Першотравенська в м.Павлоград 100кмх4=400км- 28літри х27=800грн.-вартість телеграми до Київа в ЄММ для проведення експертизи, задоволенню не підлягають, так як є необґрунтованими та доказово не підтвердженими.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди з відповідача у розмірі 20000 гривень, суд виходить з наступного.

Аналізуючи доводи позивача щодо спричинення йому неправомірними діями відповідача моральної шкоди, суд дійшов висновку щодо наявності такої шкоди яка полягає у моральних стражданнях, стресі, порушенні нормального способу життя, які зазнав позивач у зв`язку з пошкодженням його майна.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, п.п. 2,3 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та знищенням чи пошкодженням її майна.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватися вимоги розумності та справедливості. Отже розмір відшкодування, що присуджується, не може бути надмірним та має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв`язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці завдавача шкоди.

За таких умов суд дійшов висновку, що глибині та силі страждань позивача буде відповідати сума у 1000 грн., яка і підлягає стягненню на його користь із відповідача.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Сторони в судовому засіданні клопотання про проведення судової авто-товарознавчої експертизи не заявляли. Позивачем надано звіт №31/10/17 від 31.10.2017 ФОП ОСОБА_4 , з підтвердженням повноважень спеціаліста, який складав звіт, та підтвердження сплати 1200 грн. (а.с. 19-43) Представник відповідача, в свою чергу, зазначає на недоліки звіту, та не надано жодного доказу в підтвердження його неналежності, та інших доказів розміру спричиненої шкоди, або її відсутності.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн. та витрат за послуги експерта в сумі 1200 грн. (які він помилково врахував в суму шкоди), надано відповідні квитанції (а.с. 1,20) .

Тобто, стягненню з відповідача підлягають судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (34%) в розмірі 647,63 грн=(704,8+1200)*34%

Враховуючи викладене, керуючись ст.4-13, 18, 19,77-80, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , МПП фірма ПВ-777 , треті особи: Моторне транспортне страхове бюро України та ПрАТ Європейський страховий союз , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з МПП фірма ПВ-777 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 15 016 (п`ятнадцять тисяч шістнадцять ) грн. 80 коп., моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) грн., судові витрати в розмірі 647 (шістсот сорок сім) грн. 63 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: МПП фірма ПВ-777 , код ЄДРПОУ:23079441, місце знаходження: вул. Кравченко, буд. 4, кв. 85, м. Павлоград Дніпропетровська область.

Третя особа: МТСБУ, код ЄДРПОУ: 21647131, місце знаходження: 02154, м. Київ, Русанівський б-р, буд. 8.

Третя особа: ПрАТ Європейський страховий союз код ЄДРПОУ:33552636, місце знаходження: 04128, м. Київ, вул. Академіка Туполєва, буд. 18-В, оф. 4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. С. Зінченко