Постанова

від 12.08.2020 по справі 953/1584/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2020 року

м. Харків

справа № 953/1584/20

Провадження № 22-ц/ 818/3462/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів - Котелевець А.В., Маміна О.В.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Акціонерне товариство Скай Банк ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Київського районного суду міста Харкова, постановлену о 9 годині 54 хвилини 28 квітня 2020 року у складі судді Якуші Н.В. (повний текст ухвали складений 28 квітня 2020 року),

УСТАНОВИВ:

У січні 2020 року Савченко В`ячеслав Михайлович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Акціонерного товариства Скай Банк (надалі АТ) 360 536 грн 51 коп. інфляційних втрат та 123 512 грн трьох відсотків річних.

Позов мотивований тим, що 31.03.2016 ОСОБА_1 уклав з публічним акціонерним товариством (надалі ПАТ) Регіон-Банк договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду ПАТ Регіон-Банк у тимчасове платне користування - оперативну оренду частину нерухомого майна: усі приміщення підвалу загальною площею 392,8 кв.м., усі приміщення першого поверху (за виключенням приміщення в„–30 площею 47,7 кв.м.; № 30а площею 8,5 кв.м.; № 31а хол площею 40,0 кв.м.) загальною площею 342,1 кв.м.; усі приміщення другого поверху загальною площею 460,3 кв.м.; приміщення мансарди № 62 основне площею 28,6 кв.м.; №VII сходова клітина площею 8,8 кв.м., загальною площею усіх приміщень - 1232,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_1 (надалі Нежитлові приміщення). 07.06.2016 між тими ж сторонами був укладений Договір про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень від 31.03.2016.

21 травня 2017 року на підставі Рішення загальних зборів акціонерів змінене найменування з ПАТ Регіон-Банк на ПАТ СКАЙ БАНК , яке є повним правонаступником прав та обов`язків ПАТ РЕГІОН-БАНК . Рішенням загальних зборів акціонерів від 23.04.2018 АТ СКАЙ БАНК визначене правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ СКАЙ БАНК .

09.06.2017 договір оренди нежитлових приміщень від 31.03.2016 був розірваний. А постановою Харківського апеляційного суду від 05.12.2018 з ПАТ СКАЙ БАНК на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість за договором від 31.03.2016 в розмірі 1 623 661 грн 22 коп. Рішення суду було виконане ПАТ Скай Банк лише 13.01.2020, тому ОСОБА_1 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) має право на відшкодування з боку відповідача 360 536 грн 51 коп. інфляційних втрат та 123 512 грн трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

26 лютого 2020 року представник АТ Кожевнікова Н.В. заявила клопотання про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва. В обґрунтування клопотання зазначила, що відповідно до вимог ч.2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, ФОП та громадських формувань. Відповідач АТ Скай Банк , код ЄДРПОУ 09620081, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара б. 76/2, що за територіальною підсудністю відноситься до Господарського суду м. Києва. Посилання позивача на ч.1 ст. 30 ЦПК України в обґрунтування правомірності подачі позову до Київського районного суду м. Харкова є помилковим, оскільки предметом позову у даній справі є стягнення грошових коштів відповідно до ст. 625 ЦК України, позов ОСОБА_1 не стосується орендної плати за користування нерухомим майном, права власності на нерухоме майно, права володіння і користування нерухомим майном.

Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2020 року клопотання представника АТ про передачу справи за підсудністю задоволено частково. Цивільну справу за позовом ОСОБА_3 передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Суд першої інстанції виходив з того, що звертаючись із клопотанням про направлення цивільної справи № 953/1584/20 за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва, представник відповідача порушує предметну підсудність, оскільки статтею 20 Господарського кодексу України визначений перелік справ, що відносяться до юрисдикції господарських судів. Будь-яких правових підстав для зміни предметної підсудності представником відповідача не наведено, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні клопотання представника АТ Кожевнікової Н.В. про передачу справи за територіальною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

При цьому суд урахував правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 03.06.2019 у справі № 903/432/18, за якою до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності. Предметом позову ОСОБА_1 є стягнення грошових коштів з АТ, які за своїм походженням є фінансовою санкцією за невиконання ним рішення Київського районного суду м. Харкова від 05.07.2018 про стягнення заборгованості за договором оренди. Тобто заявлена позивачем вимога стосується невиконання відповідачем грошового зобов`язання за рішенням суду, а не виконання умов договору оренди, який існував між сторонами по справі. Тому застосувавши загальні правила підсудності, передбачені ч.2 ст.27 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України), суд першої інстанції ухвалив направити цивільну справу № 953/1584/20 до Шевченківського районного суду м. Києва за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, помилкове визначення судом природи спірних правовідносин, просить ухвалу суду скасувати, справу направити на розгляд до Київського районного суду міста Харкова.

У якості доводів апеляційної скарги зазначає, що предметом позову ОСОБА_1 є стягнення грошових коштів у зв`язку із неналежним виконанням договору оренди нежитлового приміщення. Заявлений позов до АТ не стосується неналежного і несвоєчасного виконання рішення суду. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 05.07.2018 лише констатований факт наявності такої заборгованості. Заявлена до стягнення з АТ сума є фінансовою санкцією за неналежне виконання умов договору оренди нежитлового приміщення від 31.03.2016. Тому до позову ОСОБА_1 підлягають застосуванню правила виключної підсудності як до позову, що виник із приводу нерухомого майна.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Заслухавши головуючого суддю, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судовим розглядом установлено, що в січні 2020 року представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до АТ, у якому просив стягнути з АТ 360 536 грн 51 коп. інфляційних втрат та 123 512 грн трьох відсотків річних (а.с. 1-3).

Позов мотивований тим, що 31.03.2016 ОСОБА_1 уклав з ПАТ Регіон-Банк договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого ОСОБА_1 передав в оренду ПАТ Регіон-Банк у тимчасове платне користування - оперативну оренду частину нерухомого майна: усі приміщення підвалу загальною площею 392,8 кв.м., усі приміщення першого поверху (за виключенням приміщення в„–30 площею 47,7 кв.м.; №30а площею 8,5 кв.м.; № 31а хол площею 40,0 кв.м.) загальною площею 342,1 кв.м.; усі приміщення другого поверху загальною площею 460,3 кв.м.; приміщення мансарди №62 основне площею 28,6 кв.м.; №VII сходова клітина площею 8,8 кв.м., загальною площею усіх приміщень - 1232,6 кв.м. в нежитловій будівлі літ. А-2 за адресою: АДРЕСА_1 (надалі Нежитлові приміщення). 07.06.2016 між тими ж сторонами був укладений Договір про внесення змін до Договору оренди нежитлових приміщень від 31.03.2016.

21 травня 2017 року на підставі Рішення загальних зборів акціонерів змінене найменування з ПАТ Регіон-Банк на ПАТ СКАЙ БАНК , яке є повним правонаступником прав та обов`язків ПАТ РЕГІОН-БАНК . Рішенням загальних зборів акціонерів від 23.04.2018 АТ СКАЙ БАНК визначене правонаступником всіх прав та обов`язків ПАТ СКАЙ БАНК .

09.06.2017 договір оренди нежитлових приміщень від 31.03.2016 був розірваний. А постановою Харківського апеляційного суду від 05.12.2018 з ПАТ СКАЙ БАНК на користь ОСОБА_1 була стягнута заборгованість за договором від 31.03.2016 в розмірі 1 623 661 грн 22 коп. Рішення суду було виконане ПАТ Скай Банк лише 13.01.2020, тому ОСОБА_1 на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) має право на відшкодування з боку відповідача 360 536 грн 51 коп. інфляційних втрат та 123 512 грн трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстави позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Предметом заявленого представником ОСОБА_1 позову є стягнення з АТ 487 048 грн 51 коп. у якості відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, визначеного договором оренди нежитлових приміщень від 31.03.2016. Підставою позову - укладення між сторонами договору оренди нежитлових приміщень від 31.03.2016, який передбачав обов`язок АТ сплати ОСОБА_1 грошових коштів за користування нежитловими приміщеннями, та невиконання відповідачем зазначеного обов`язку.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.2 ст.27 ЦПК України).

Позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (ч.1 ст.30 ЦПК України).

Верховний Суд у своїй постанові від 3 червня 2019 року у справі № 903/432/18 зробив висновок, що до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

За таких підстав правила виключної підсудності не поширюються на спір щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, пені за несвоєчасну сплату орендної плати за користування нерухомим майном та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення такого нерухомого майна.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги ОСОБА_4 про те, що позов зумовлений невиконанням саме договору оренди від 31.03.2016, а не рішення суду від 05.07.2018, однак зазначене не впливає на правильність висновку суду першої інстанції про те, що до позову ОСОБА_3 до АТ підлягають застосуванню загальні правила підсудності.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підтверджується, що місцезнаходженням АТ є м. Київ, вул. Олеся Гончара, 76/2, що знаходиться у Шевченківському районі м. Києва. Тому позов ОСОБА_3 до АТ підлягає розгляду в Шевченківському районному суді м. Києва.

Апеляційну скаргу представника позивача належить залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складений 12 серпня 2020 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді А.В. Котелевець

О.В. Маміна