Постанова
від 29.07.2020 по справі 908/6183/15
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.07.2020 року м.Дніпро Справа № 908/6183/15

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.( доповідача),

суддів: Паруснікова Ю.Б., Білецької Л.М.

секретар судового засідання: Колесник Д.А.

представники сторін:

від АТ "Державний експортно-імпортний банк України": Анохін Вадим Олександрович, довіреність №0001000/1543-20 від 17.01.2020 р., представник;

від ТОВ "Мрія Сервіс": Капустинська Наталія Петрівна, ордер серії ВО1001687 від 19.11.2019 р., адвокат;

від ТОВ "БРІТА": Качесов Віталій Григорович, паспорт серії НОМЕР_1 від 04.06.2015 р., директор;

інші представники сторін у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" Новикова М.В. на рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року (повний текст складено 12.03.2020 року) у справі № 908/6183/15 (суддя Ніколаєнко Р.А.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк", 69091, м.Запоріжжя, бульв.Шевченка, 71-а, код ЄДРПОУ 19133330 (адреса для листування: 04112, м.Київ, вул.Дегтярівська, 48, офіс АК)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор", 23100, м.Жмеринка Вінницької обл., вул.Чернишевського, 42, код ЄДРПОУ 38328468

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бріта", 49005, м.Дніпро, вул.О.Гончара, 16, код ЄДРПОУ 24607132

за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гліцоіл", 09100, м.Біла Церква Київської обл., вул.Гайок, 4-а, код ЄДРПОУ 39818266

за участі третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112

про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" на користь ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" тепловозу ТГМ-4Б № 0231

в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк", 69091, м.Запоріжжя, бульв.Шевченка, 71-а, код ЄДРПОУ 19133330

Кредитори:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "СБ "Вікторія плюс", 02068, м.Київ, вул.Анни Ахматової, 13-д, код ЄДРПОУ 38078657

2. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, 69005, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012).

3. Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі", 49107, м.Дніпро, шосе Запорізьке, 22, код ЄДРПОУ 23359034

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рікада", 73036, м.Херсон, вул.Університетська, 132-а, код ЄДРПОУ 36130639

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Український бізнес", 01030, м.Київ, вул.Богдана Хмельницького, 16-22 (01004, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 9/2, оф.45, код ЄДРПОУ 34479924)

6. Фізична особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідент.номер НОМЕР_2

7. Мармолада Інвестмент Лімітед, Орфеос, 4В, 1070, Нікосія, Республіка Кіпр, код юридичної особи 293400

8. Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів, 49007, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, 32, код ЄДРПОУ 08681749

9. Головне управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945

10. Державне підприємство "Придніпровський експертно-технічний центр Держпраці", 49050, м.Дніпро, вул.Козакова, 3, код ЄДРПОУ 23369086

11. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", 03150, м.Київ, вул.Антоновича, 127, код ЄДРПОУ 00032112

12. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, 69000, м.Запоріжжя, вул.Сєдова, 12, ідент.номер 41320207

13. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, 49005, МСП, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015

14. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , ідент.номер НОМЕР_3

15. Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, 49101, м.Дніпро, вул.Троїцька, 21а, код ЄДРПОУ 03341305

16. Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш", 49033, м.Дніпро, вул.Б.Хмельницького, буд.147, код ЄДРПОУ 00218615

17. Державне підприємство "Одеський авіаційний завод", 65121, м.Одеса, вул.М.Жукова, буд.32-А, код ЄДРПОУ 07756801

18. Приватне акціонерне товариство "Фарлеп-Інвест", 49000, м.Дніпро, вул.Андрія Фабра, буд.10, код ЄДРПОУ 19199961

Ліквідатор - арбітражний керуючий Новиков Михайло Валентинович, 04112, м.Київ, вул.Дегтярівська, 48, офіс АК; 03049, м.Київ, а/с 156

Учасник справи - Головне територіальне управління юстиції у Запорізькій області, 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 164

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року у справі № 908/6183/15 в задоволенні позову ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор" на користь ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" тепловозу ТГМ-4Б № 0231 відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд зазначив, що:

- позивачем пред`явлено віндикаційний позов про витребування майна від добросовісного набувача, яким є ТОВ "Жмеринський елеватор", в порядку ст.388 Цивільного кодексу України;

-для застосування даної норми необхідно встановити факт, що спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, і перейшло у володіння особи, яка відчужила дане спірне майно за відплатним договором, не маючи права на його відчуження, добросовісному набувачу;

- матеріалами справи підтверджується набуття ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" права власності на тепловоз ТГМ-4Б № 0231, який являється індивідуально визначеним майном з ідентифікуючими ознаками, про витребовування якого заявлено;

- матеріалами справи підтверджується передача належного на праві власності ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" тепловозу ТГМ-4Б № 0231 з визначеною заставною вартістю у 267 570,00 грн. в заставу АТ "Укрексімбанк" згідно з договором застави № 151313Z87 від 04.10.2013 року на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 151000К29 від 30.11.2011 року;

- є підтвердженими та визнаються ТОВ "Жмеринський елеватор" обставини фактичного перебування спірного майна у відповідача;

- договірні відносини між ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" та ТОВ "Жмеринський елеватор" щодо тепловозу ТГМ-4Б № 0231, наявність яких виключило б можливість заявлення віндикації, відсутні, що не заперечується сторонами чи будь-ким та що слідує з матеріалів справи.

В рішенні також зазначено, що від Управління Служби безпеки України в Запорізькій області у справу отримані завірені копії матеріалів кримінального провадження № 42105040000000917 щодо проведення обшуку на ТОВ "Жмеринський елеватор", а також копії документів, вилучених під час проведення обшуку у відповідача.

Отриманими доказами з`ясовано, що:

- 01.08.2016 року між ТОВ "Гліцоіл" (продавцем), та ТОВ "Бріта" (покупцем) укладено договір № 51 Ж/Т купівлі-продажу тепловозу, у відповідності до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю тепловоз для маневрової та вивізної роботи, в несправному стані, розукомплектований, серії ТГМ-4Б, заводський № 0231, 1990 року випуску, виготовлений на Людинівському тепловозоремонтному заводі (п.1.1 договору). За умовами договору ціна договору складає вартість тепловозу в розмірі 300 000,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.2.1 договору);

- згідно з платіжним дорученням № 185 від 11.08.2016 року ТОВ "Бріта" перераховано на рахунок ТОВ "Гліцоіл" 300 000,00 грн. в оплату тепловозу ТГМ-4Б № 0231 за договором № 51 Ж/Т від 01.08.2016 року;

- згідно акту приймання-передачі від 12.08.2016 року до договору №51 Ж/Т продавець передав, а покупець прийняв тепловоз ТГМ-4Б № 0231;

- 12.08.2016 року ТОВ "Бріта" (замовник) та ТОВ "Геліус ЛТД" (перевізник) укладено договір № 12.08 на перевезення негабаритного вантажу автомобільним транспортом, за умовами якого перевізник зобов`язався доставляти ввірені замовником вантажі згідно з транспортними заявками замовника в пункт призначення у встановлений договором строк та видавати їх уповноваженій на отримання вантажу особі, а замовник зобов`язався сплачувати за перевезення встановлену плату;

- 11.08.2016 року ТОВ "Бріта" видано перевізнику заявку на перевезення негабаритного вантажу - тепловозу ТГМ-4Б № 0231 з місця відвантаження - м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, 24 до місця призначення - м.Кривий Ріг, вул.Телевізійна, 3-а вантажоодержувачу - ТОВ "Дизельмашсервіс КР";

- товарно-транспортною накладною № Р3706-2 від 17.08.2016, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.08.2016 року, підписаним ТОВ "Геліус ЛТД" та ТОВ "Бріта", підтверджується перевезення згідно з заявкою деталей тепловозних ТГМ-4Б № 0231 автомобілем DAF д/н НОМЕР_4 ;

- платіжним дорученням № 190 від12.08.2016 року на суму33 000,00 грн. підтверджується оплата ТОВ "Бріта" послуг з перевезення, вартість яких визначена у погодженому сторонами розмірі;

- між ТОВ "Бріта" (замовником) та ТОВ "Дизельмашсервіс КР" (виконавцем) було укладено договір № 88 на виконання робіт від 17.05.2016 року, за яким виконавець зобов`язався на підставі специфікацій виконати ремонти тепловозів. Сума договору визначена в розмірі 500 000,00 грн.;

- підписаними з обох сторін актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 88 від 07.09.2016 року до договору № 88 від 17.05.2016 року підтверджується виконання ремонтних робіт та облаштування тепловозу;

- вартість робіт та запчастин згідно з зазначеним актом здачі-приймання робіт склала 156 750,00 грн. з ПДВ, яка сплачена ТОВ "Бріта" виконавцю - ТОВ "Дизельмашсервіс КР" за платіжними дорученнями № 218 від 05.09.2016 року на суму 6 750,00 грн., № 223 від 07.09.2016 року на суму 150 000,00 грн;

- ТОВ "Бріта" надані накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, які свідчать про установлення ТОВ "Бріта" на тепловоз ТГМ-4Б № 0231 при його ремонті обладнання, запчастин, деталей на суму 1 069 827,50 грн;

- 01.09.2016 року між ТОВ "Бріта" (продавцем), та ТОВ "Жмеринський елеватор" - (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 49 Ж/Т, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець - прийняти та оплатити маневровий тепловоз серії ТГМ-4Б № 0231 , 1990 року випуску, що був у користуванні, після капітального ремонту (КР-1);

- за актом прийому-передачі майна від 12.09.2016 року до договору купівлі-продажу, ТОВ "Бріта" передало, а ТОВ "Жмеринський елеватор" прийняло тепловоз ТГМ-4Б № 0231 , 1990 року випуску. В акті відображено, що тепловоз відповідає характеристикам заводу-виробника;

- за платіжними дорученнями № 531 від 05.09.2016 року на суму 287 000,00 грн. та №561 від 15.09.2016 року на суму 2 583 000,00 грн. ТОВ "Жмеринський елеватор" сплатило на користь ТОВ "Бріта" ціну тепловозу;

- матеріалами справи підтверджується збереження на час розгляду справи тепловозу ТГМ-4Б № 0231 у поліпшеному ТОВ "Бріта" та належному, придатному до використання стані; при цьому ці матеріали свідчать про здійснення як відокремлених, так і невідокремлених поліпшень.

На підставі викладених обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне майно - тепловоз ТГМ-4Б № 0231 після його набуття Товариством "Бріта" зазнало суттєвих змін, переробки, завдяки яким відновлено господарське призначення майна, майно дійшло стану, придатного для його використання.

Також суд зазначив, що змістом віндикаційного позову є повернення саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника та збереглася в натурі, тобто в тому ж стані. У разі загибелі індивідуально визначеного майна власник (законний володілець) може вимагати лише відшкодування збитків. Питання ж про можливість повернення індивідуально визначеної речі, яка зазнала змін, переробки, вирішується залежно від характеру таких змін, їх істотності.

Посилаючись на обставини, встановлені в ухвалі господарського суду Запорізької області від 29.01.2018 року, винесеній за результатами розгляду скарг АТ "Укрексімбанк" на бездіяльність ліквідатора арбітражного керуючого Жиленко Н.О. в межах справи про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк", суд зазначив, що:

- встановлення обставин щодо зазнання видозмін спірним тепловозом внаслідок купівлі тепловозу ТОВ "Бріта" у ТОВ "Гліцоіл", нерозривно пов`язано з встановленням обставин щодо вибуття тепловозу від ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" як такого на користь ТОВ "Гліцоіл" чи іншої особи та такого вибуття поза згодою АТ "Укрексімбанк" та поза волею позивача - ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк";

- ухвалою суду від 29.01.2018 року був встановлений факт отримання 26.01.2018 року АТ "Укрексімбанк" від ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" заставної вартості тепловозу ТГМ-4Б № 0231;

- за положеннями ст.10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень;

- отримання Банком коштів узгоджується з умовами договору застави, оскільки є виконаним грошове зобов`язання за кредитним договором в частині, у якій воно забезпечувалося заставою - одиниці предмета застави - тепловозу ТГМ-4Б № 0231, а у полі процедури банкрутства заставодавця - за рахунок вартості заставного майна відбулося часткове задоволення вимог забезпеченого кредитора, погашення яких за діючим на той час Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснюється позачергово, заставне майно не включається до ліквідаційної маси, за рахунок якої погашаються вимоги інших кредиторів;

- якщо АТ "Укрексімбанк" визнав неправомірним надходження 26.01.2018 року коштів від заставодавця на визначений кредитним договором рахунок, то в силу ст.1212 Цивільного кодексу України, він був зобов`язаний повернути кошти, але будучи банківською установою, що здійснює діяльність за Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", того не здійснив, внаслідок чого платіж слід вважати прийнятим Банком;

Стосовно факту відчуження за правочинами купівлі-продажу між ТОВ "Гліцоіл" та ТОВ "Бріта", між ТОВ "Бріта" та ТОВ "Жмеринський елеватор" заставного майна суд першої інстанції зазначив, що:

- згідно з наданим у справу витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстр не містить окремо внесеного запису щодо обтяження індивідуально визначеного майна - тепловозу ТГМ-4Б № 0231, натомість містить відомості про обтяження майна ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" на користь АТ "Укрексімбанк" на підставі договору застави № 151313Z87 від 04.10.2013 року, в тому числі - транспортні засоби, перелік яких узгоджується з переліком заставного майна у таблиці 1 договору застави, а також обладнання - 2292 позиції і ця кількість відповідає кількості одиниць обладнання заставного майна у переліку 2 договору, до якого входить і тепловоз ТГМ-4Б № 0231;

- банком не доведено, що таке прив`язування можливо відслідкувати у вільному доступі до державних реєстрів обтяжень в мережі Інтернет, а отже - можливість переконатися у відсутності обтяження тепловозу ТГМ-4Б № 0231 заставою при укладенні правочинів;

- тепловоз ТГМ-4Б № 0231 вибув від ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" під час процедури розпорядження майном боржника; в жовтні 2016 року АТ "Укрексімбанк" звернувся до ГУ НП в Дніпропетровській області із заявою (вих.№ 050-00/732 від 03.10.2016 року) про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення, повідомивши в заяві, зокрема, про наявну у Банку інформацію щодо вивезення з території ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" 04.09.2016 року тепловозу ТГМ-4Б № 0231 автомо0білем з причепом DAF д/н НОМЕР_4 ;

- 31.10.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12016040670003465 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.388 КК України та із зазначенням у преамбулі: "В період часу з 30.11.2011 року до 03.10.2016 року, невстановлені особи ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" вчинили незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт";

- кримінальне провадження щодо майна - тепловозу ТГМ-4Б № 0231, витребовування якого є предметом даного господарського спору, триває більш як три роки;

- згідно з отриманими матеріалами слідством не встановлені обставини щодо вибуття тепловозу безпосередньо від ПрАТ "ІнтерМікро Дельта,Інк" на користь ТОВ "Гліцоіл" чи іншої особи, обставини щодо документально підтвердженого набуття ТОВ "Гліцоіл" права власності на тепловоз. Будь-яка інформація щодо першого правочину з відчуження спірного майна від ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" відсутня;

- під час досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ до речей і документів - до банківських рахунків ТОВ "Гліцоіл". Під час огляду інформації щодо банківських рахунків встановлено лише факт продажу тепловозів на користь ТОВ "Бріта"; яким чином ТОВ "Гліцоіл" отримало тепловози не встановлено. Так само не встановлено чи отримувало взагалі ТОВ "Гліцоіл" це майно;

- на запитання суду, а також присутнього в засіданні слідчого щодо обставин підписання договору купівлі-продажу з ТОВ "Гліцоіл", керівник ТОВ "Бріта" пояснив, що з керівником ТОВ "Гліцоіл" ОСОБА_4., яким підписано договір з боку ТОВ "Гліцоіл", особисто він не спілкувався, процедурами щодо укладення договору займався представник, яким був наданий готовий пакет документів. Щодо підтвердження ТОВ "Гліцоіл" права власності на тепловоз, керівник ТОВ "Бріта" зазначив, що сумнівів щодо цього у нього не виникало, оскільки була надана технічна документація на тепловоз і в договорі було зазначено про права на нього та відсутність обтяжень.

З аналізу викладеного суд дійшов висновку про те, що:

- в межах тривалого часу - більш як три роки слідчими органами не в повному обсязі використані ресурси наданих повноважень. Незважаючи на межі та можливості розшукової діяльності, в частині спірних відносин правоохоронними органами надано інформацію про встановлення таких обставин, які підтверджуються доказами, що надані відповідачем, третьою особою-1 під час розгляду господарського спору;

- не є ні встановленою, ні спростованою неправомірність вибуття тепловозу від ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк", не встановлені обставини, що передували продажу майна на користь ТОВ "Бріта", та потім - ТОВ "Жмеринський елеватор", з огляду на що не можна вважати доведеним вибуття спірного майна поза волею ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк", від імені якого на момент вибуття діяли посадові особи (органи), наділені такими повноваженнями за установчими документами товариства, в тому числі - вибуття внаслідок крадіжки, дій посадових осіб не в інтересах товариства, тощо;

- вирішення господарського спору не має бути поставлено в залежність від тривалості розслідування, невчинення необхідних слідчих дій, тощо;

- майно, яке згідно з даними товарно-транспортною накладної № Р3706-2 від 17.08.2016 року характеризувалося як тепловозні деталі, завдяки роботі та значних вкладень ТОВ "Бріта" відновило своє призначення та можливість експлуатації та за таким призначенням стало використовуватися ТОВ "Жмеринський елеватор" у господарській діяльності у суспільстві. Це майно передавалося в заставу державного банку - АТ "Укрексімбанк" за заставною вартістю 267 570,00 грн. АТ "Укрексімбанк" суму заставної вартості майна за рахунок цього заставного майна отримав. Поліпшене майно придбано відповідачем за 2 870 000,00 грн. Оригінали технічної документації на майно знаходяться у ТОВ "Жмеринський елеватор".

Підсумовуючи встановлені обставини та дослідивши докази, суд зазначив, що в даному випадку ТОВ "Жмеринський елеватор", рівно як і ТОВ "Бріта", не повинні були передбачати ризик того, що набуті права можуть бути припинені з огляду на невжиття правоохоронними органами заходів до запобігання шахрайства, злочинів та допущення вчинення правочинів з майном, щодо якого відкриті кримінальні провадження та яке перебуває в заставі державного банку.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. В обставинах даної справи обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти, на випадок задоволення позову та витребування майна від добросовісного набувача, досягнуто не буде.

Задоволення позовних вимог про витребування майна від ТОВ "Жмеринський елеватор", яке є добросовісним набувачем, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в такому випадку на ТОВ "Жмеринський елеватор" буде покладено індивідуальний та надмірний тягар і "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи дотримано не буде.

Суд дійшов висновку, що в даному випадку в позові слід відмовити по суті, внаслідок чого позовна давність, про яку заявлено відповідачем, не застосовується.

Не погодившись з рішенням суду, ліквідатор Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" Новиков М.В. оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів по справі, наявність правових підстав для застосування в даних спірних правовідносинах ст.387 та ст.388 Цивільного кодексу України; документальне підтвердження набуття ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" права власності на спірний тепловоз ТГМ-4Б №0231 та перебування вказаного майна у відповідача, що останнім не заперечується та визнається.

Скаржник зазначає, що:

- протягом часу досудового розслідування не встановлено правомірність вибуття тепловозу від ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк", з огляду на що можна вважати доведеним факт вибуття спірного майна поза волею ПрАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк";

- при продажу тепловозу ТОВ "Бріта" отримало прибуток, який не може сприйматися як витрати на капітальний ремонт, обслуговування та підтримання тепловозу в належному стані, відповідно, тепловоз не може вважатися новоствореною річчю;

- кошти, які надійшли від повіреного ОСОБА_3 на рахунок ПрАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк" не можна вважати коштами, які становлять заставну вартість тепловозів, оскільки містять невідповідності в сумі, крім того, в будь-якому випадку позачергове часткове задоволення забезпечених вимог Банку за рахунок цього майна, не позбавляє ПрАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк", як власника майна, права звернутися до суду з віндикаційним позовом.

Також скаржник вважає безпідставним посилання суду на положення ст.8 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та висновок про те, що відповідач є добросовісним набувачем майна, оскільки боржник - ПрАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк", не відчужував спірне рухоме майно, воно вибуло з володіння власника поза його волею - було викрадено.

Окрім того, апелянт спростовує доводи суду про те, що спірне майно змінило своє початкове призначення, що в даному випадку настають наслідки, аналогічні загибелі майна, тобто власник має право на відшкодування збитків.

Позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року у даній справі; ухвалити нове рішення, яким витребувати у ТОВ "Жмеринський елеватор" на користь ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" тепловоз ТГМ-4Б № 0231.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач спростовує доводи скаржника. Вважає рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідач викладає обставини справи та вказує, зокрема, що:

- підставою набуття ТОВ "Жмеринський елеватор" права власності на спірне рухоме майно - тепловоз ТГМ-4Б № 0231 є правочин (договір купівлі-продажу №49Ж/Т від 01.09.2016 року);

- даний договір є дійсним і ніким не оспорюється;

- на момент укладання договору купівлі-продажу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна була відсутня інформація щодо застави тепловозу ТГМ-4Б № 0231 за договором застави, про який зазначає апелянт;

- АТ "Укрексімбанк" не був власником спірного майна, відсутність його дозволу на реалізацію не може бути підставою для витребування майна на підставі ст.387 ЦК України;

- докази вибуття спірного майна поза волею власника відсутні;

- суд вірно встановив, що майно вибуло під час розпорядження майном;

- докази неправомірного заволодіння спірним майном з боку ТОВ"Гліцоіл" відсутні;

- позивач був обізнаний про передачу тепловозу ТОВ "Бріта" і ці обставини вірно встановлені судом;

- спірне майно - тепловоз ТГМ-4Б № 0231 після його набуття ТОВ "Бріта" зазнало суттєвих змін, переробки, завдяки яким відновлено господарське призначення майна, вартість тепловозу суттєво збільшилась, тому ТОВ "Бріта", в будь якому випадку набуло право власності на даний тепловоз в порядку ч. 4 ст. 332 Цивільного кодексу України, незалежно від правомірності отримання даного тепловозу ТОВ "Гліцоіл";

- за рахунок вартості заставного майна відбулося часткове задоволення вимог забезпеченого кредитора. погашення яких за діючим на той час Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснюється позачергово, заставне майно не включається до ліквідаційної маси, за рахунок якої погашаються вимоги інших кредиторів;

- прийнявши кошти в розмірі заставної вартості тепловоза ТГМ-4Б № 0231, як компенсацію за вибуле майно, ПАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк" своїми діями відмовилося від права власності на таке майно.

Відповідач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції у даній справі за лишити без змін.

Також ТОВ "Жмеринський елеватор" надало суду апеляційної інстанції додаткові обґрунтування до заяви про застосування строків позовної давності.

Зазначає, що згідно отриманої інформації з органів досудового слідства та прокуратури, посадові особи ПАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк", які обіймали керівні посади на час вибуття тепловозу, не допитувались. З огляду на умисне приховування попереднім ліквідатором Жиленко Н.О. інформації, що підтверджується самим позивачем, , очевидно серед цих документів є і правочин щодо спірного майна, укладений з ТОВ"Гліцоіл".

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Бріта" спростовує доводи апелянта, погоджується з доводами суду першої інстанції та зазначає, зокрема, що:

- на підставі належним чином укладеного та виконаного сторонами договору купівлі-продажу, з 11.08.2016 року ТОВ "Бріта" набуло право власності на тепловоз серії ТГМ-4Б заводський номер 0231, який згідно умов договору був в несправному стані, розкомплектований і вартість якого становила 300 000,00 грн.;

- після проведення капітального ремонту та модернізації тепловозу ТГМ-4Б № 0231 і продовження строку його експлуатації вартість тепловозу суттєво збільшилась;

- даний тепловоз фактично є новим об`єктом, переробленим за кошти ТОВ "Бріта";

- як зазначено в ч.4 ст. 332 Цивільного кодексу України, якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку; даний факт дає підстави стверджувати про набуття ТОВ "Бріта" права власності на даний тепловоз в порядку ч. 4 ст. 332 ЦК України, що в свою чергу дає змогу товариству розпоряджатися майном на власний розсуд, в т.ч. відчужувати на користь третіх осіб;

- позивач був обізнаний про передачу тепловозу ТГМ-4Б № 0231 ТОВ "Бріта" та вивезення його з території позивача, оскільки уповноважені особи ПрАТ "ІнтерМІкро Дельта, Інк" допустили представників ТОВ "Бріта" та ТОВ "Гліцоіл" на територію підприємства, надали можливість безперешкодно пересуватися охоронюваною територією та надали право розпорядитися тепловозом шляхом навантаження та транспортування несправного тепловоза.

За таких обставин вважає, що твердження позивача про вибуття тепловозу поза його волею не відповідає фактичним обставинам, з огляду на що. позовні вимоги є безпідставними.

Представник ТОВ "Бріта" просить в задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" відмовити в повному обсязі та залишити без змін рішення господарського суду Запорізької області у даній справі.

В поясненні суду апеляційної інстанції АТ "Укрексімбанк" вважає апеляційну скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Викладає свою правову позицію щодо даної справи, спростовує доводи заперечень на апеляційну скаргу представників ТОВ "Жмеринський елеватор" та ТОВ "Бріта".

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення слід скасувати, позовні вимоги задовольнити виходячи з наступних підстав:

З матеріалів даної справи вбачається, що провадження у справі № 908/6183/15 про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2016 року. Розпорядником майна боржника було призначено арбітражного керуючого Жиленко Наталію Олегівну.

Постановою господарського суду Запорізької області від 20.10.2016 року у справі № 908/6183/15 боржника - ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором було призначено арбітражного керуючого Жиленко Н.О.

На даний час повноваження ліквідатора у справі про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" виконує арбітражний керуючий Новиков Михайло Валентинович, якого призначено ліквідатором ухвалою від 04.09.2018 року.

В межах справи про банкрутство до суду надійшла позовна заява ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" до ТОВ "Жмеринський елеватор" про витребування майна - тепловозу ТГМ-4Б № 0231.

Згідно ч.1 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, який введений в дію з 21.10.2019 року, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник, зокрема, спори про повернення (витребування) майна боржника.

В межах справи № 908/6183/15 про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" до господарського суду Запорізької області з позовом про витребування у ТОВ "Жмеринський елеватор" на користь ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" тепловозу ТГМ-4Б № 0231 звернувся арбітражний керуючий Новиков Михайло Валентинович.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що:

- Прокуратурою Запорізької області листом вих.№ 04/4-1521-18 від 31.01.2019 року було повідомлено ліквідатора ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" арбітражного керуючого Новикова М.В. про те, що під час проведення Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області низки слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42015040000000917, було встановлено майно ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" - тепловоз ТГМ-4Б № 0231, яке перебуває у заставі АТ "Укрексімбанк" та яке зберігається у ТОВ "Жмеринський елеватор";

- отримавши такі відомості, ліквідатор звернувся до ТОВ "Жмеринський елеватор" з проханням зазначити підстави використання тепловозу та надати можливість його огляду;

- також ліквідатор звернувся до Прокуратури Запорізької області з проханням передати тепловоз йому на відповідальне зберігання, на що отримав відповідь прокуратури про необхідність вжиття ліквідатором невідкладних правових заходів, направлених на відшкодування збитків товариству, шляхом повернення заставного майна на користь ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк".

Також в позовній заяві ліквідатор зазначав, що належність тепловозу на праві власності ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк", окрім іншого, підтверджується нотаріально посвідченим договором застави № 151313Z87 від 04.10.2013 року, за умовами якого ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань передало в заставу АТ "Укрексімбанк" власне рухоме майно, в тому числі тепловоз ТГМ-4Б № 0231.

Позивачем зазначено, що будь-який договір, за яким тепловоз можливо набутий у власність, є недійсним, оскільки відсутня згода заставодержателя на його відчуження.

Заявляючи про витребування майна, позивач послався на положення ст.387 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Колегією суддів встановлено, що ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" відповідно до договору купівлі-продажу обладнання від 29.12.2012 року придбало у Відкритого акціонерного товариства "Дніпрошина" тепловоз ТГМ-4Б № 0231, що підтверджується зазначеним договором, специфікацією до нього, актом приймання-передачі обладнання (том 214 арк.133 -193).

Копією балансової довідки від 04.10.2013 року підтверджується облік тепловозу ТГМ-4Б № 0231 на балансі ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" (том 214 арк.75 позиція 170).

Вказані докази належним чином завірено та надано у справу представником Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (надалі - Банк). Ці документи надавалися ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" Банку на підтвердження майнового стану при оформленні кредитно-забезпечувальних правовідносин.

Встановлено і сторонами не спростовується, що ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" в забезпечення заставою зобов`язань перед ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за кредитним договором від 30.11.2011 року №151111К29 було укладено договір застави від 04.10.2013 року №151313Z87, згідно з п. 1.2. якого ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" передало у заставу транспортні засоби та обладнання (том 214 арк.51-73).

Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Решетніковою С.І.

Згідно п. 1.2. договору застави з метою забезпечення викладених в Кредитному договорі зобов`язань заставляє рухоме майно - транспортні засоби та обладнання, що є предметом застави за цим договором. Відповідно до п. 1.2.2. договору застави, рухоме майно визначене, як обладнання, наведено у таблиці 2 договору, серед якого містяться відомості про тепловоз ТГМ-4Б № 0231 (зазначений у договорі застави у таблиці 2 за номером 170) (том214 а.с.52 зворот).

Отже, з моменту передачі спірного майна в заставу Банку, майно -тепловоз ТГМ-4Б № 0231 набуло особливого правового статусу:

- згідно ст. ст.576, 589 Цивільного кодексу України на це майно може бути звернене стягнення;

- згідно ч.2 ст.586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом;

- згідно ч.1 ст.591 Цивільного кодексу України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

Колегією суддів встановлено, що до Державного реєстру обтяжень рухомого майна 07.10.2013 року внесено реєстраційний запис № 13934916, параметрами якого є: приватне обтяження; застава рухомого майна за договором застави №151313287 від 04.10.2013, АТ "Укрексімбанк" (том 214 арк.49-50).

Матеріали справи за позовом про витребування майна ( в межах справи про банкрутство № 908/6183/15 ) свідчать і сторонами не спростовуються наступні обставини, що входять до предмета доказування:

- що 01.08.2016 року між ТОВ "Гліцоіл" (продавцем), та ТОВ "Бріта" (покупцем) укладено договір № 51 Ж/Т купівлі-продажу тепловозу, у відповідності до якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю тепловоз для маневрової та вивізної роботи, в несправному стані, розукомплектований, серії ТГМ-4Б, заводський №0231, 1990 року випуску, виготовлений на Людинівському тепловозоремонтному заводі;

- вартість вказаного тепловозу згідно п.2.1 договору сторонами погоджена в розмірі 300 000,00 грн. з урахуванням ПДВ;

- 12.09.2016 року ТОВ "Бріта" (замовник) та ТОВ "Геліус ЛТД" (перевізник) уклали договір № 12/08 на перевезення негабаритного вантажу автомобільним транспортом, спірне майно було вивезено з місця відвантаження - м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, 24 до місця призначення - м.Кривий Ріг, вул.Телевізійна та доставлено вантажоодержувачу - ТОВ "Дизельмашсервіс КР"; як пояснив представник ТОВ "Бріта", тепловоз був перевезений частинами з огляду на його габарити та технічну несправність;

- між ТОВ "Бріта" (замовником) та ТОВ "Дизельмашсервіс КР" (виконавцем) було укладено договір № 88 на виконання робіт від 17.05.2016 року, за яким було виконано ремонтні роботи та облаштування тепловозу;

- вартість робіт та запчастин згідно з зактами здачі-приймання робіт склала 156 750,00 грн. з ПДВ, та 1069827,50 грн. відповідно, яка сплачена ТОВ "Бріта" виконавцю - ТОВ "Дизельмашсервіс КР" в повному обсязі;

- 01.09.2016 року між ТОВ "Бріта" (продавцем), та ТОВ "Жмеринський елеватор" - (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 49 Ж/Т, за умовами якого продавець зобов`язався продати, а покупець - прийняти та оплатити маневровий тепловоз серії ТГМ-4Б № 0231, 1990 року випуску, що був у користуванні, після капітального ремонту (КР-1);

Отже, на час звернення позивача до суду є доведеним факт перебування спірного майна у відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України- . правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. (ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч.1,2 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частинами першою та другою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підстави припинення права власності передбачені ст.346 Цивільного кодексу України.

Оскільки є встановленим, що ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" знаходиться у процесі банкрутства, тепловоз ТГМ-4Б № 0231 є заставним майном державного банку - АТ "Державний експортно-імпортний банк України", то реалізація такого майна можлива відповідно до положень законодавства про банкрутство, а саме: Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), яким на час вибуття майна з власності заставодавця регулювались ці правовідносини.

Між тим, є встановленим та не заперечується сторонами, що спірним майном розпорядилось ТОВ "Гліцоіл", уклавши 01.08.2016 року з ТОВ "Бріта" договір № 49 Ж/Т купівлі-продажу тепловозу.

Відповідно до ст.330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це право, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Тлумачення статті 330 Цивільного кодексу України свідчить, що виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов:

- наявність факту відчуження майна;

- майно відчужене особою, яка не мала на це права;

- відчужене майно придбав добросовісний набувач;

- відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребувано у добросовісного набувача.

Цивільним кодексом України передбачені засади захисту права власності або законного права користування особою відповідним майном.

Зокрема, відповідно до закріпленого у ст. 387 Цивільного кодексу України правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Позов про витребування майна на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України підлягає задоволенню у випадку, якщо у власника майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному володінні іншої особи, залишається право на це майно. До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Разом з цим, вимога у віндикаційному позові є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Частиною 5 ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом, тобто за змістом цієї норми добросовісність набувача презюмується.

Добросовісність набуття в розумінні ст.388 Цивільного кодексу України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати. Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу, зокрема, якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суд має встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 Цивільного кодексу України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння.

Між тим, суд в оскаржуваному рішенні зазначає, що:

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Колегія суддів зауважує, що:

- в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази обставин набуття ТОВ "Гліцоіл" права власності на спірний тепловоз і від кого таке право набуто;

- відсутні докази наявності права власності цього товариства на спірне майно;

- відсутні докази сплати ТОВ "Гліцоіл" власнику або третім особам за придбане ним та в подальшому реалізоване ТОВ "Бріта" майно.

Матеріали справи свідчать, що ухвалою від 16.12.2019 року у п.7 місцевим господарським судом було витребувано у третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Гліцоіл", поміж іншого, відомості про попереднього (попередніх) власника (власників) тепловозу з документальним підтвердженням; правовстановлюючі документи на підтвердження належності ТОВ "Гліцоіл" права власності на спірне майно на час укладання договору купівлі-продажу №49Ж/Т від 01.08.2016 року з ТОВ "Бріта" (договір купівлі-продажу з попереднім власником, в тому числі докази оплати тепловозу та зарахування грошових коштів на рахунок продавця - банківську виписку та ін.).

Також судом запитано інформацію правоохоронних органів щодо розтрати заставного майна ( п.9 ухвали).

За повідомленням УСБУ в Запорізькій області, про що суд зазначив в оскаржуваній ухвалі, на підприємстві ТОВ "Гліцоіл" обшук не проводився та ніяких документів не вилучалося , оскільки місцезнаходження останнього не встановлено. Допитано колишнього директора ТОВ "Гліцоіл" ОСОБА_4 , який показав, що йому невідомо на підприємство "Бріта", ні його директор Качесов В.Г., ні факт укладання договорів купівлі-продажу тепловозів.

Під час допиту свідку були надані документи щодо купівлі - продажу тепловозів, на що останній пояснив, що вперше їх бачить та підписи, поставлені на них, не його.

Крім того, свідок показав, що його підприємство ніколи не мало с взаємовідносин з ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк". Сам свідок ніколи не перебував на території ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" та тепловозів ніколи не бачив.

Під час досудового розслідування було отримано тимчасовий доступ до речей і документів- до банківських рахунків ТОВ "Гліцоіл". Під час огляду інформації по банківських рахунків встановлено лише факт продажу тепловоза на користь ТОВ "Бріта". Яким чином ТОВ "Гліцоіл" отримало тепловози не встановлено. Так само не встановлено, чи отримувало взагалі ТОВ "Гліцоіл" це майно.

Таким чином, факт правомірного набуття продавцем за договором з ТОВ "Бріта" - ТОВ "Гліцоіл" спірного майна від власника або від третіх осіб та факт наявності у цього продавця права власності на спірне майно не доведено.

Доводи представника ТОВ "Бріта", які зазначав він суду апеляційної інстанції щодо впевненості, що майно, яке він придбав, належить продавцю на праві власності, що територія, з якої вивозилось майно, є територією підприємства боржника, яка охороняється, що дії вчинялись з відома ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" відхиляються колегією суддів, оскільки, як вище зазначено, обставини справи мають доводитися доказами, а грунтуватись на припущеннях рішення суду не може.

Відповідно до ст.659 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо). У разі невиконання цієї вимоги покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав вважати ТОВ "Бріта" добросовісним набувачем майна за договором купівлі-продажу з ТОВ "Гліцоіл", оскільки ТОВ "Бріта" в розумінні ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України мав пересвідчитись у належності продавцю предмету договору.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Оцінюючи доводи апелянта, заперечення на апеляційну скаргу, які надані представниками ТОВ "Жмеринський елеватор" та ТОВ "Бріта", колегія суддів звертає увагу на доводи ТОВ "Жмеринський елеватор" та ТОВ "Бріта" щодо тієї обставини, що спірне майно - тепловоз ТГМ-4Б № 0231, після його набуття ТОВ "Бріта" зазнало суттєвих змін, переробки, завдяки яким відновлено господарське призначення майна, вартість тепловозу суттєво збільшилась, фактично створена нова річ, тому ТОВ "Бріта", в будь якому випадку набуло право власності на даний тепловоз в порядку ч. 4 ст. 332 Цивільного кодексу України, незалежно від правомірності отримання даного тепловозу; даний факт дає підстави стверджувати про змогу ТОВ "Бріта" розпоряджатися майном на власний розсуд, в т.ч. відчужувати на користь третіх осіб.

З такою правовою позицією колегія суддів не може погодитися в силу наступного:

По-перше, виходячи з предмету спору та обставин, які потребують дослідження у даній справі, визначальним при вирішенні спору є встановлення обставин щодо правомірності вибуття спірного майна із власності банкрута (позивача).

По-друге, положення ст.332 Цивільного кодексу України, на яку посилаються відповідач та третя особа, в частині другій передбачають, що особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов`язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість.

Враховуючи встановлені обставини справи колегія суддів дійшла висновку, що фактично вказаними особами здійснюється підміна понять, оскільки внаслідок проведених ТОВ "Бріта" ремонтних робіт відбулося поліпшення якісних характеристик спірного майна, що не свідчить про створення нового об`єкта. Вказане не свідчить про те, що оновлення та модернізація спірного тепловозу, збільшення його вартості за рахунок таких поліпшень це створення нової речі, оскільки це те ж саме майно, однак з іншими якісними, а не кількісними характеристиками.

Отже, висновки суду що спірне майно після його вибуття від ПрАТ " ІнтерМікро Дельта, Інк" зазнало суттєвих змін, завдяки яким змінило своє призначення, грунтується на припущеннях. Спірне майно - тепловоз ТГМ-4Б № 0231 не змінив свого призначення, що підтверджується наданими ТОВ "Жмеринський елеватор" поясненнями щодо експлуатації спірного майна як тепловозу.

Відповідач та третя особа-1 у даній справі під час апеляційного розгляду посилалися письмово на положення ст.10 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", зазначаючи, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (далі - Державний реєстр) відомостей про обтяження цього рухомого майна.

Суд відмовляючи в позові, прийшов до висновку про відсутність обтяження, оскільки реєстр не містить окремо запису щодо обтяження індивідуально визначеного майна - тепловозу ТГМ-4Б № 0231, натомість містить відомості про обтяження майна ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" на користь АТ "Укрексімбанк" на підставі договору застави №151313287 від 04.10.2013 року, в тому числі - транспортні засоби, перелік яких узгоджується з переліком заставного майна у таблиці 1 договору застави, а також обладнання - 2292 позиції і ця кількість відповідає кількості одиниць обладнання заставного майна у переліку 2 договору, до якого входить і тепловоз ТГМ-4Б № 0231.

Проте такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону, про що ліквідатор обгрунтовано зазначає в апеляційній скарзі. Факт внесення спірного майна до Державного реєстру списком, а не окремо, не скасовує обтяження та не вказує його не відсутність.

Суд зазначив, що Банком не доведено, що таке прив`язування можливо відслідкувати у вільному доступі до державних реєстрів обтяжень в мережі Інтернет, а отже - можливість переконатися у відсутності обтяження тепловозу ТГМ-4Б № 0231 заставою при укладенні правочинів.

З цього приводу слід звернути увагу, що Банк у даній справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача і не зобов`язаний доводити обставини, які зазначає позивач.

Відповідно до ч.2 ст.74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Крім того, відсутні у даній справі підстави для висновку, що відчуження рухомого майна відбулося боржником, який не мав права його відчужувати,

Отже, доводи апелянта щодо недоведеності факту законності вибуття майна від власника, щодо того, що спірне майно, яке придбав відповідач по даній справі, є новоствореною річчю, що спірне майно змінило своє початкове призначення, що в даному є обгрунтованими.

Щодо інших доводів апелянта та наданих сторонами заперечень на них, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

Матеріали справи свідчать, що Банк в межах справи про банкрутство ПрАТ "ІнтерМікро Дельта, Інк" звертався до господарського суду з скаргами на бездіяльність арбітражного керуючого Жиленко Н.О.

Відповідно до ухвали господарського суду Запорізької області від 29.01.2018 року у справі №908/6183/15 (том 215 арк. 177-189) вбачається наступне:

"Від ліквідатора надійшли письмові пояснення вих.№ 31/6183 від 26.01.2018 щодо погашення кредиторських вимог, в тому числі часткового погашення вимог Банку, щодо заходів, спрямованих на повернення майна банкрута - частки залізничної колії та тепловозів ТГМ-4Б № 0231 та ТГМ-4б № 1993.

ТОВ "Промтехтранс-М" на виконання ухвали від 19.12.2017 надало письмові пояснення (пояснення директора Молчанова О.М.) із запереченнями проти фактичного існування договірних відносин з ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" та отримання тепловозів ТГМ-4Б № 0231 та ТГМ-4б № 1993 для проведення ремонту, про які стверджує ліквідатор…

Щодо заставного майна боржника, на якому загострює увагу АТ "Укрексімбанк" - залізничних колій та двох тепловозів ТГМ-4Б №0231 та ТГМ-4А №1993, то навколо цього майна мають місце такі обставини.

З пояснень ліквідатора та наданих документів в підтвердження (оригінали оглянуто в судовому засіданні) слідує таке.

Під час заходів у ліквідаційній процедурі ліквідатором було встановлено відсутність вказаного майна за адресою виробничих потужностей боржника.

Поряд з цим було встановлено укладення ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк", як замовником, з ТОВ "Укрколія", м.Київ - підрядником договору на виконання робіт з реконструкції ділянки залізничної колії № 000126/16 від 15.08.2016.

Згідно з актом приймання-передачі об`єкта проведення робіт до вказаного договору від 15.08.2016 ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" на час проведення робіт надало, а ТОВ "Укрколія" оглянуло і прийнято для проведення робіт об`єкт замовлення, в тому числі залізничне обладнання, залізничні колії, рейки та шпали з кріпленням.

Листом вих.№ 492/6183 від 14.12.2016 ліквідатор звернулася до ТОВ "Укрколія" з проханням повідомити, чи передавалося для виконання робіт з реконструкції та відновлення залізничне обладнання, що належить ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк".

У відповідь листом вих.№ 729/16 від 23.12.2016 ТОВ "Укрколія" повідомило, що майно, яке є об`єктом договору на виконання робіт з реконструкції ділянки залізничної колії № 000126/16 від 15.08.2016 прийнято за актом приймання-передачі та знаходиться на підприємстві ТОВ "Укрколія".

Згідно з листом ТОВ "Укрколія" б/н від 30.06.2017 на адресу ліквідатора цей підрядник повідомив про виникнення об`єктивної необхідності у продовженні дії договору 000126/16 від 15.08.2016 на строк до 31.12.2017.

В подальшому ліквідатор також направляла на адресу ТОВ "Укрколія" листи вих.№ 353/6183 від 04.07.2017, вих.№ 389/6183 від 17.07.2017, вих.№ 421 від 22.08.2017, вих.№ 461 від 03.10.2017 з проханням надати можливість контролю за ходом виконання ремонтних робіт залізничного обладнання ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк", у відповідь на певні з яких ТОВ "Укрколія" листами б/н від 24.07.2017, 29.08.2017 повідомляло про тривання робіт та про те, що про закінчення робіт буде одразу повідомлено.

Листом вих.№ 490/6183 від 07.11.2017 ліквідатор висунула ТОВ "Укрколія" вимогу надати письмовий звіт про здійснені ремонтні роботи, повернення переданого для ремонту залізничного обладнання та виконання повного монтажу частини залізничної колії у відповідності до умов договору. Відповідь на цей лист відсутня.

Також ліквідатором було встановлено укладення ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк", як замовником, договору на виконання діагностичних та ремонтно-технічних робіт № 000119/16 від 01.08.2016 з підрядником ТОВ "Промтехтранс-М", м.Харків.

Згідно з актами приймання-передачі залізничного рухомого складу на діагностичне обстеження та виконання ремонтно-технічних робіт від 17.08.2016 та від 02.09.2016 до щойно згаданого договору ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" передало, а ТОВ "Промтехтранс-М" прийняло на діагностичне обстеження та виконання ремонтно-технічних робіт майно - тепловоз ТГМ-4Б № 0231 та тепловоз ТГМ-4А № 1993 відповідно.

Ліквідатором надано її листування і з цим підрядником, згідно якого листом вих.№ 491/6183 від 14.12.2016 ліквідатор звернулася до ТОВ "Промтехтранс-М" з проханням повідомити, чи передавалися для виконання робіт з діагностики та ремонту належні ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" тепловози ТГМ-4Б № 0231 та ТГМ-4А № 1993.

Листом б/н від 18.12.2016 ТОВ "Промтехтранс-М" на цей лист повідомило ліквідатора про прийняття ним на підставі договору № 000119/16 від 01.08.2016 на діагностування та проведення ремонтних робіт тепловозу ТГМ-4Б № 0231 та тепловозу ТГМ-4А № 1993, зазначивши при цьому, що за умовами договору підрядник забезпечує відповідальне зберігання вказаних тепловозів та несе повну відповідальність за їх збереження, виконання робіт триває.

Листом б/н від 30.03.2017 ТОВ "Промтехтранс-М" повідомило ліквідатора про продовження строків діагностування та ремонтних робіт тепловозів строком на сорок робочих днів.

Листом вих.№ 239/6183 від 05.04.2017 ліквідатор звернулася до ТОВ "Промтехтранс-М" з проханням надати можливість ліквідатору оглянути тепловози ТГМ-4Б №0231, ТГМ-4А №1993, що належать ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" з метою встановлення обсягу проведених робіт та у підтвердження наявності вказаного майна (на прохання заставного кредитора).

У відповідь ТОВ "Промтехтранс-М" листом вих.№ 11-4/17 від 11.04.2017 повідомило ліквідатора про те, що підприємством здійснюються ремонтні роботи тепловозів ТГМ-4Б №0231, ТГМ-4А №1993 та що надати для огляду ліквідатору тепловози неможливо у зв`язку з тим, що роботи за договором тривають, тепловози перебувають у ремонті та знаходяться у розібраному стані. Також ТОВ "Промтехтранс-М" зазначило, що за умовами договору підрядник забезпечує відповідальне зберігання вказаних тепловозів та несе відповідальність за їх збереження, цей лист є офіційним підтвердженням перебування майна у підрядника.

Листом вих.№ 352/6183 від 04.07.2017 ліквідатор висунуло ТОВ "Промтехтранс-М" вимогу повернути тепловози силами підрядника чи із залученням третіх осіб, як то передбачено договором, на що ТОВ "Промтехтранс-М" листом б/н від 08.07.2017 повідомило про продовження строку виконання діагностування та ремонтних робіт тепловозу ТГМ-4Б №0231 на 129 робочих днів та тепловозу ТГМ-4А №1993 на 139 робочих днів.

Листами вих.№ 413/6183 від 02.08.2017 та вих.№ 422/6183 від 22.08.2017 ліквідатор звернулася до ТОВ "Промтехтранс-М" з проханням надати можливість здійснення контролю за ходом виконання ремонтних робіт тепловозів. На це ТОВ "Промтехтранс-М" листом б/н від 18.08.2017 зазначило про неможливість надати тепловози для огляду у зв`язку з їх знаходженням у розібраному стані, а листом б/н від 04.09.2017 повідомило про направлення для підписання екземпляри актів технічного стану тепловозів.

Листом вих.№ 437/6183 від 12.09.2017 ліквідатором знов просила надати можливість здійснення контролю за ходом виконання ремонтних робіт, на що ТОВ "Промтехтранс-М" листом б/н від 15.09.2017 повідомило про здіснення робіт за договором та додатково вказало про забезпечення підрядником відповідального зберігання тепловозів та несення відповідальності за їх збереження.

Листом вих.№ 489/6183 від 07.11.2017 ліквідатор вимагала ТОВ "Промтехтранс-М" надати письмовий звіт про здійснені ремонтні роботи та забезпечити повернення майна. Відповідь відсутня.

Листування з боку ТОВ "Промтехтранс-М", як слідує з листів, велося за підписом директора цього товариства Молчанова О.М.

Відтак, з наданого ліквідатором взаємолистування з ТОВ "Укрколія" та ТОВ "Промтехтранс-М" слідує, що залізничні колії та тепловози боржника, про які веде мову Банк, перебувають на ремонті та обслуговуванні у цих товариств - підрядників за договорами.

Водночас, АТ "Укрексімбанк" надано власне листування з ТОВ "Промтехтранс-М" та ТОВ "Укрколія", з якого слідує таке.

До ТОВ "Укрколія" Банк звернувся із запитом вих.№ 176-00/2167 від 23.05.2017, просив повідомити чи передавалися залізничні колії для виконання підрядних робіт на підставі договору з ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" та у якій кількості.

Докази чи пояснення щодо реагування ТОВ "Укрколія" на запит Банком не надані.

Листом вих.№ 176-00/2168 від 23.05.2017 Банк звернувся до ТОВ "Промтехтранс-М" та запитав повідомити, чи передавалися цьому товариству тепловози ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" на підставі договору на виконання діагностичних та ремонтно-технічних робіт № 000119/16 від 01.08.2016.

У відповідь Банком отримано лист ТОВ "Промтехтранс-М" вих.№ 17-202 за підписом Молчанова О.М. від 06.06.2017, де це товариство повідомило, що ним та ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" було укладено договір № 000119/16 на проведення діагностичних та ремонтно-технічних робіт тепловозів ТГМ-4Б №0231 та ТГМ-4А №1993. При цьому зазначило, що тепловози в ремонт не передавалися, передплата за ремонт не отримана, оригінал договору з підписом та печаткою підприємства ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" на адресу ТОВ "Промтехтранс-М" не надходило.

Крім того, Банк надав адресований йому на його запит лист ТОВ "Промтехтранс-М" вих.№ 17-371 від 28.11.2017 з повідомленням знов про те, що між ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" та ТОВ "Промтехтранс-М" було укладено договір № 000119/16 на проведення діагностичних та ремонтно-технічних робіт тепловозів ТГМ-4Б №0231, та ТГМ-4А №1993. Фактично ніяких робіт в рамках зазначеного договору підприємство не проводило у зв`язку з невиконанням умов договору з боку ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк". З часу укладення договору тепловози на виконання діагностичних та ремонтно-технічних робіт до ТОВ "Промтехтранс-М" не передавалися, передплата за ремонт не отримана, оригінал договору з підписом та печаткою підприємства ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" на адресу ТОВ "Промтехтранс-М" не надходив. Що стосується листа від директора ТОВ "Промтехтранс-М" на ім`я ліквідатора ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" Жиленко Н.О. від 18.12.2016 повідомлено, що такий лист не складався ТОВ "Промтехтранс-М", директор Молчанов О.М. цей лист не підписував, відбиток печатки та підпис директора не відповідає оригіналу. Будь-яких інших листів на ім`я ліквідатора ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" Жиленко Н.О. не направлялося. Також повідомлено, що станом на 28.11.2017 тепловози ТГМ-4Б №0231 та ТГМ-4А №1993 на балансі ТОВ "Промтехтранс-М" не числяться та на орендованій ремонтній базі не знаходяться.

Слід також зазначити, що ліквідатор, крім згаданих вище, також надала її лист до ТОВ "Промтехтранс-М" вих.№ 523/6183 від 24.11.2017 з проханням терміново надати пояснення з обставин, викладених в листі ТОВ "Промтехтранс-М" за № 17-202 від 06.06.2017 на адресу Банку, про який вона стала обізнаною. Відповідь відсутня.

З`ясувавши суперечності у доказах стосовно взаємовідносин ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" з ТОВ "Промтехтранс-М" судом з відкладанням розгляду скарг Банку ухвалою від 19.12.2017 від ТОВ "Промтехтранс-М" було витребувано всі договори на виконання підрядних робіт, укладені з ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк", з доказами їх виконання, в тому числі договір №000119/16 від 01.08.2016, листування з ліквідатором ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" Жиленко Н.О. за цим договором з доказами як направлення, так і отримання листів, письмові пояснення щодо укладення договору №000119/16 від 01.08.2016, щодо ремонту тепловозів ТГМ-4Б № 0231 та ТГМ-4А № 1993 та місцезнаходження із зазначенням адреси; письмові пояснення по обставинах, викладених в листі ТОВ "Промтехтранс-М" на адресу Банку вих.№ 17-371 від 28.11.2017.

На виконання ухвали суду надані письмові пояснення директора ТОВ "Промтехтранс-М" Молчанова О.М., згідно з якими дійсно ним особисто було розпочато роботу щодо укладення договору з ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" та надання послуг з діагностування та ремонту тепловозів. Так, 02.09.2016 ним було підписано договір № 000119 від 01.08.2016 на виконання діагностичних та ремонтно-технічних робіт тепловозів у кількості двох одиниць, і потім, після тривалих умовлянь контактної особи замовника, який запевнював про неможливість розпочати оформлення відправки тепловозів без підпису замовником актів прийому-передачі, ним були підписані й акти прийому-передачі, 05.09.2016 підписані ним договір та акти прийому-передачі, на яких не були проставлені дати складання, направлені замовнику. В поясненнях зауважено, що 17.08.2016 та 02.09.2016 (дати актів прийому-передачі тепловозів) у дійсності ним не могли бути підписані за місцезнаходженням тепловозів в м.Дніпро через перебування у цей час в м.Харкові, про що є докази. Але, незважаючи на підписання договору та актів прийому -передачі до них, згідно з поясненнями директора ТОВ "Промтехтранс-М", тепловози на ремонт не передавалися і таке за його переконанням насамперед підтверджується відсутністю товарно-транспортних накладних, акти прийому-передачі є фіктивними, тому на подальші пропозиції та умовляння контактних осіб підписати додаткову угоду до договору, інші акти приймання-передачі до нього слідувала відмова. Також згідно з поясненнями директора ТОВ "Промтехтранс-М" ним на початку літа 2017 та в середині листопада 2017 було отримано два листи від арбітражного керуючого Жиленко Н.О. з вимогами повернути два тепловози, на які ТОВ "Промтехтранс-М" не відповідало. З боку ТОВ "Промтехтранс-М" на адресу Жиленко Н.О. взагалі не направлялося жодного листа, підтвердженням чого є реєстр листів з нумерацією вихідної кореспонденції, який ведеться на підприємстві. За поясненнями директора ТОВ "Промтехтранс-М" надані вихідні листи він ніколи не складав та не підписував, а надані у справу листи є підробленими.

Директор ТОВ "Промтехтранс-М" особисто з`явився в судове засідання та наданими усними поясненнями підтримав надані письмові пояснення.

Ліквідатор у свою чергу на засідання 29.01.2018 надала письмові пояснення про наступні подальші обставини справи.

26.12.2017 на адресу ліквідатора надійшов рекомендований лист від ТОВ "Промтехтранс-М", яким підрядна організація повідомила ліквідатора, у тому числі, про повернення банкруту через його представника за довіреністю двох тепловозів ТГМ-4Б №0231 та ТГМ-4А №1993. До листа були долучені копії акту повернення майна банкрута від 16.09.2017, довіреності на представника банкрута та договору доручення.

Ліквідатором було забезпечено направлення на адресу особи, що діяла від імені банкрута, та отримала тепловози, повідомлення про повернення майна банкрута. Крім того, на адресу особи, яка укладала договір доручення від імені банкрута, був направлений лист щодо з`ясування дійсності факту укладання цього договору та видачі довіреності.

03.01.2018 на адресу ліквідатора надійшов рекомендований лист від ТОВ "Укрколія", яким підрядна організація повідомила ліквідатора про повернення банкруту через його представника за довіреністю частки залізничної колії та надало копії акту повернення майна банкрута, довіреності на представника банкрута.

Ліквідатором було забезпечено направлення на адресу особи, що діяла від імені банкрута, та отримала частку залізничної колії, повідомлення про повернення майна банкрута. Крім того, на адресу особи, яка укладала договір доручення від імені банкрута, був направлений лист щодо з`ясування дійсності факту укладання цього договору та видачі довіреності.

За підсумками проведеної роботи на адресу ліквідатора від колишнього заступника директора банкрута надішли оригінали договорів доручення з додатками, укладених з повіреними з метою виконання ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" обов`язків за договором на виконання діагностичних та ремонтно-технічних робіт №000119/16 від 01.08.2016 та за договором на виконання робіт з реконструкції ділянки залізничної колії №000126/16 від 15.08.2016 та копії виданих ним довіреностей на ім`я повірених. Тим самим колишня посадова особа банкрута підтвердила факт укладання договорів доручення та видачу довіреностей повіреним - ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

Крім того, від повірених на адресу ліквідатора надійшли оригінали актів повернення двох тепловозів та частки залізничної колії підрядними організаціями та довіреності, на підставі яких ці особи діяли.

У січні 2018 року на ліквідаційний рахунок банкрута надійшли грошові кошти від повірених.

15.01.2018 повірена ОСОБА_5. здійснила перерахування грошових коштів у сумі 86 500,00 грн. в рахунок сплати балансової вартості частки залізничної колії довжиною у 9 068 м (майна, отриманого повіреним від підрядної організації).

15.01.2018 та 16.01.2018 повірений ОСОБА_3 здійснив перерахування грошових коштів у сумі 431298,20 грн. в рахунок сплати заставної вартості двох тепловозів: ТГМ-4А №1993 - 154268,03 грн., ТГМ-4Б №0231 - 277030,17 грн. (майна, отриманого повіреним від підрядної організації).

Вказані повірені надіслали ліквідатору оригінали довіреностей та актів прийому-передачі (повернення) майна, яке вони отримали від підрядних організацій.

На цей час ліквідатором здійснено звернення до суду з позовними заявами про витребування майна банкрута з незаконного володіння, у яких відповідачами зазначені повірені, які утримують майно банкрута та не виконали обов`язки за договорами доручення.

В той же час кошти, отримані від повірених в рахунок сплати заставної вартості майна перераховані на рахунок заставного кредитора. Повернення коштів не відбулося.

На підтвердження пояснень ліквідатором надано документи та матеріали, зокрема: лист директора ТОВ "Промтехтранс-М" на ім`я старшого слідчого СУ ГУНП у Дніпропетровській області та копії листа - ліквідатору з інформацією щодо договору № 000119/16 від 01.08.2016, лист ТОВ "Укрколія" від 26.12.2017 про завершення робіт по договору № 00126/16 від 15.08.2016, довіреності ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" від 01.08.2016 та від 15.08.2016, видані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно з метою забезпечення виконання договорів № 000119/16 від 01.08.2016 та № 000126/16 від 15.08.2016, акти від 16.09.2017 та від 21.12.2017 приймання-передачі майна - об`єктів договорів підприємствами-підрядниками ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" через уповноважених представників.

Також надано договір доручення б/н від 01.08.2016 ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" з ОСОБА_3 (щодо договору 000119/16 від 01.08.2016 та тепловозів ТГМ-4А №1993 та ТГМ-4Б №0231), договір доручення б/н від 15.08.2016 ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" з ОСОБА_5 (щодо договору № 000126/16 від 15.08.2016 та частки залізничної колії довжиною 9068 м).

За умовами договорів доручень на час переміщення ввіреного майна з одного місця знаходження до іншого на повіреного покладається повна матеріальна відповідальність за забезпечення збереження майна довірителя. У випадку порушень зобов`язань за договорами повірений відшкодовує вартість майна у повному обсязі у відповідності з діючими ринковими цінами на аналогічну техніку.

Отриманою ліквідатором довідкою ПАТ АКБ "Індустріалбанк" № 428 від 24.01.2018 підтверджується, що від ОСОБА_3 на рахунок ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" 15.01.2018 за платіжним дорученням № @PL961222 надійшли грошові кошти в сумі 225690,00 грн., 16.01.2018 за платіжним дорученням № @PL013092 надійшли грошові кошти в сумі 205608,20,00 грн. (разом - 431298,20 грн.).

Тією ж довідкою підтверджується, що від ОСОБА_5 на рахунок ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" 15.01.2018 за платіжним дорученням № @PL961225 надійшли грошові кошти в сумі 86500,00 грн.

З довідок ліквідатора ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" № 27/6183 від 26.01.2018 та № 28/6183 від 26.01.2018 підтверджено, що перераховані кошти ОСОБА_3 становлять заставну вартість тепловозів ТГМ-4А №1993 та ТГМ-4Б №0231, перераховані кошти ОСОБА_5 - балансову вартість колії довжиною 9068 м.

Згідно з бухгалтерськими довідками ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" № 04/6183 від 09.01.2018 та № 23/6183 від 26.01.2018 заставна вартість тепловоза ТГМ-4Б №0231 становить 277030,17 грн., заставна вартість тепловоза ТГМ-4А №1993 - 154268,03 грн., заставна вартість частини залізничної колії довжиною 9068 м. - 66962,14 грн. (вартість двох тепловозів разом - 431298,20 грн.).

Ця вартість визначена виходячи з умов договору застави № 151313Z87 від 04.10.2013 (стосовно тепловозів), іпотечного договору 151313Z86 від 04.10.2013 (стосовно частини колії) з врахуванням листа Банку вих.№ 195-01/5319 від 04.08.2015, де ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" повідомлено дані актуалізованої заставної вартості майна та розмір заставних дисконтів.

Представленими платіжними дорученнями № 51 від 26.01.2018 на суму 66962,14 грн. та № 52 від 26.01.2018 на суму 431298,20 грн. підтверджується спрямування отриманих від повірених коштів на користь Банку (на вказаний у кредитному договорі рахунок) в рахунок погашення вимог заставного кредитора в розмірі заставної вартості предметів застави.

Подання ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк", від імені якого діє ліквідатор Жиленко Н.О., до Чернігівського районного суду Запорізької області позовних заяв про витребування з володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_5 майна - об`єктів договорів, підтверджено представленими екземплярами позовних заяв, відповідними доказами їх надіслання до суду (фіскальні чеки з описами вкладень), копіями платіжних доручень про перерахування судового збору.

За таких викладених обставин у їх сукупності та незважаючи на існуючі протилежні та суперечливі докази стосовно ТОВ "Промтехтранс-М", заперечення директора ТОВ "Промтехтранс-М" проти підписання листів на адресу ліквідатора та проти перебування тепловозів боржника ПрАТ "Інтермікро Дельта, Інк" на обслуговуванні та ремонті на ТОВ "Промтехтранс-М", суд вважає, що є відсутніми, виходячи з цих обставин, підстави стверджувати про невиконання ліквідатором покладених на неї обов`язків щодо забезпечення збереження майна боржника, здійснення заходів щодо захисту майна боржника, щодо встановлення місцезнаходження та повернення майна боржника від третіх осіб.

Підстави стверджувати про неотримання ліквідатором кореспонденції, на яку ліквідатор посилається та спирається, також не мають місця за відсутності відповідних доказів.

До речі, директор ТОВ "Промтехтранс-М" ні письмово, ні усно не пояснив, чому ТОВ "Промтехтранс-М" будь-як не реагувало на листи ліквідатора з вимогами повернути майно, отримання яких ним не заперечується.

Справжність підписів директора ТОВ "Промтехтранс-М" чи їх підроблення, якщо таке і мало місце, не може встановлюватись в межах справи про банкрутство, таке є предметом слідчих дій.

Не можна не наголосити, що спірні обставини та події, про які веде мову Банк стосовно заставного майна банкрута - двох тепловозів та частини залізничної колії, в решті решт мають наслідком позачергове часткове задоволення забезпечених вимог Банку за рахунок цього майна.".

На висновки ухвали господарського суду Запорізької області від 29.01.2018 року у справі №908/6183/15 суд послався при прийнятті оскаржуваного рішення.

Також суд у дану справу по розгляду позову про витребування майна долучив докази, які були досліджені судом при постановленні ухвали від 29.01.2018 року у справі №908/6183/15 (том 215 арк.118-176).

Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів звертає увагу, що предмет доказування у справі про витребування майна інший, ніж у справі за скаргою на бездіяльність арбітражного керуючого.

Тому апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги колегія суддів дослідила відповідні докази (том 215 арк.119-176).

Як зазначалось вище, доводи сторін повинні підтверджуватись відповідними доказами.

В оскаржуваному рішенні суд зазначає на наявність кримінального провадження № 42015040000000917 і матеріали, надіслані слідчим, приймає як докази, в тому числі для оцінки законності дій колишнього ліквідатора банкрута Жиленко Н.О.

На думку колегії суддів таким матеріалам може бути дана оцінка в сукупності всіх доказів у справі, однак для висновку про обізнаність ПрАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк" про вибуття спірного майна із його власності, про створення умов для вивезення майна з території підприємства, як то зазначали у судовому засіданні представники відповідача та третьої особи-1, підстави відсутні.

Належними доказами підтверджується наступне:

- 15.01.2018 року від фізичної особи ОСОБА_3 (ІНН НОМЕР_5 ) за двома платіжними дорученнями на рахунок боржника надійшли грошові кошти з призначенням платежу - компенсація балансової вартості майна, отриманого за договором доручення від 01.08.2016 на підставі довіреності від 01.08.2016 року - сума 225 690,00 грн. та 205 608,20 грн. з призначенням платежу - погашення вартості майна, отриманого за договором доручення від 01.08.2016 на підставі довіреності від 01.08.2016 (том 215, арк.131-132).

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції погодився з тими обставинами, що заставодержатель спірного майна - АТ "Укрексімбанк" за рахунок коштів, які надійшли від повіреного ОСОБА_3 на рахунок ПрАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк", отримав часткове задоволення вимог забезпеченого кредитора. погашення яких за діючим на той час Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" здійснюється позачергово, заставне майно не включається до ліквідаційної маси, за рахунок якої погашаються вимоги інших кредиторів.

Колегія суддів вважає такі доводи суду помилковими, які зроблені без належного аналізу обставин справи та тих рішень (ухвал господарського суду у цій же справі про банкрутство), які зазначив суд як на такі, що містять обставини, які є преюдиційними та не потребують доведення при розгляді даного позову.

Правові підстави сплати вказаних вище грошових коштів не доведено суду, жодною з сторін допустимими та належними доказами такі підстави не підтверджені.

Така оплата проведена поза межами ліквідаційної процедури і не у спосіб, визначений законом, тому висновки суду щодо її правомірності суперечать вимогам Закону про банкрутство, норми якого передбачали обов`язкове формування ліквідаційної маси банкрута, що передбачає фактичну наявність майна, а не компенсацію його заставної вартості фізичними особами, які не мають відношення до процедури банкрутства.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використо¬вується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує.

Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси.

В зв`язку з цим не можливо погодитися з висновком суду про те, що отримання Банком коштів узгоджується з умовами договору, оскільки є виконаним грошове зобов`язання за кредитним договором в частині, у якій воно забезпечувалося заставою одиниці предмета застави - тепловозу ТГМ-4Б № 0231, і що за рахунок вартості заставного майна відбулося часткове задоволення вимог забезпеченого кредитора.

Оцінюючи доводи сторін щодо отримання заставодержателем задоволення за рахунок реалізації спірного майна, колегія суддів звертає увагу також на дату перерахування особою, яка не має відношення до заставного майна, яке є спірним, згаданих грошових коштів - 15.01.2018 року, на невідповідність вказаної суми тій сумі, що була оговорена сторонами договору доручення від 01.08.2016 року - компенсація ринкової вартості отриманого за договором майна, в той час як компенсована балансова вартість ніби-то втраченого майна.

Крім того, згідно наявних у справі доказів в договорі застави зазначено значний перелік заставного майна.

Згідно призначення платежу в платіжних дорученнях від імені ОСОБА_3 зазначено- "компенсація вартості заставного майна".

Враховуючи таке формулювання, неможливо стверджувати, що повіренний ОСОБА_3 здійснив компенсацію саме за спірне втрачене майно.

У зв`язку з цим відхиляються як необгрунтовані доводи представника відповідача про те, що прийнявши кошти в розмірі заставної вартості тепловоза ТГМ-4Б № 0231 як компенсацію за вибуле майно, ПАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк" своїми діями відмовилося від права власності на таке майно.

Стаття 346 Цивільного кодексу України чітко визначає підстави припинення права власності.

Згідно ч.1 ст. 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності.

В даному випадку власник спірного майна заперечує таку відмову від власності, а вчинення ним відповідних дій, які б це підтверджували, не доведено.

Внаслідок вибуття майна у законного власника за відсутності його волі, відбулось порушення прав заставного кредитора боржника, оскільки за даної обставини заставний кредитор не зміг отримати задоволення своїх кредиторських вимог за зобов`язаннями, які воно забезпечує за рахунок реалізації майна банкрута на аукціоні.

Також, матеріалами справи підтверджується, що на рахунку АТ "Укрексімбанк" знаходиться сума у розмірі 498 260, 34 грн. На теперішній час Банком вживаються заходи щодо з`ясування походження коштів, отриманих 26.01.2018 року в якості часткового погашення заборгованості за Кредитним договором, що підтверджується довідкою АТ "Укрексімбанк" №195-00/1567 від 17.12.2019 року.

Неправильно застосовані судом до цих правовідносин статті 1212 - 1215 Цивільного кодексу України, оскільки такого спору щодо повернення цих грошей немає і відповідні вимоги не надані.

В оскаржуваному рішенні суд посилається на те, що ТОВ "Жмеринський елеватор", як і ТОВ "Бріта", не повинні були передбачати ризику того, що набуті права можуть бути припинені з огляду на невжиття правоохоронними органами заходів до запобігання шахрайства, злочинів та допущення вчинення правочинів з майном, щодо якого відкриті кримінальні провадження та яке перебуває в заставі державного банку.

Відсутність вироку суду щодо будь-якої посадової особи боржника, ліквідатора, на думку колегії суддів, виключає підстави для висновку про вчинення кримінальних дій шодо спірного майна.

Оскільки в межах розгляду господарської справи встановлені обставини відсутності у першого продавця спірного майна -ТОВ "Гліцоіл" права власності на спірне майно на час його продажу ТОВ "Бріта", факт відсутності волі власника ПрАТ "ІнтерМікроДельта.Інк" на продаж його майна, оскільки волевиявлення на законне відчудження майна власником має бути викладене у правочині ( ч. З ст. 203 Цивільного кодексу України), який був витребуваний судом і не наданий третьою особою-2, то є встановленим факт відсутності і правочину на відчудження майна, а відтак і волевиявлення власника на відчудження його майна.

Крім того, колегією суддів вище визнано, що ТОВ "Бріта" не є добросовісним набувачем майна банкрута. Відповідно, у такої особи відсутнє право на розпорядження майном боржника.

Колегія суддів наголошує, що за змістом віндикаційного позову є повернення саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника та збереглася в натурі, тобто в тому ж стані.

В разі коли майно змінило своє початкове призначення, підстав для задоволення віндикаційного позову немає і настають наслідки, аналогічні загибелі майна, тобто власник має право на відшкодування збитків. Водночас у разі збереження майном свого господарського призначення питання про зроблені поліпшення вирішується за правилами ч. 4 ст. 390 Цивільного кодексу України, згідно з якою добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійсненні ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Слід також зазначити, що суд першої інстанції, зазначивши на добросовісність відповідача у ситуації, що склалася, не надав належну оцінку тому факту, що право власності банкрута на спірне майно є підтвердженим, обставини законності вибуття його з власності ПАТ "ІнтерМікро Дельта. Інк" не доведені, порушені права заставодержателя - державного Банку, а також можливих кредиторів боржника, які у разі дотримання порядку реалізації заставного майна та у разі наявності передбачених ч.4 ст.42 Закону про банкрутство підстав, могли також отримати забезпечення своїх вимог з залишку коштів реалізованого майна банкрута, що є предметом забезпечення.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що з огляду неправомірності першого правочину по відчуженню майна, слід критично поставитись до доводів представника третьої особи-1 про вартість спірного майна та його технічний стан, оскільки ці доводи відповідними доказами не підтверджуються.

Щодо доводів відповідача про застосування позовної давності, слід зазначити наступне:

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для правильного застосування ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Матеріали справи свідчать, що попередній ліквідатор ПрАТ "Інтер Мікро Дельта. Інк" Жиленко Н.О. вживала заходи щодо виявлення та повернення до ліквідаційної маси майна банкрута. Хоч і помилково, але ліквідатором було подано позов до Чернігівського районного суду Запорізької області про витребування від повіреного ОСОБА_3. майна банкрута, в тому числі спірного тепловозу. Це підтверджується відповідним рішенням (том 212 а.с.130 - 132, том 215 а.с.136).

Такі дії ліквідатора, на думку колегії суддів, свідчать про поважність причин пропуску строку позовної давності на звернення до господарського суду. Крім того, такий пропущений строк є незначним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість позовних вимог. Оскаржуване рішення слід скасувати, оскільки висновки суду грунтуються на обставинах, що є недоведені, а визнані судом першої інстанції.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд позову та апеляційної скарги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Їх розмір підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.03.2020 року у справі № 908/6183/15 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор", 23100, м.Жмеринка Вінницької обл., вул.Чернишевського, 42, код ЄДРПОУ 38328468 на користь Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" (69091, м.Запоріжжя, бульв.Шевченка, 71-а, код ЄДРПОУ 19133330) тепловоз ТГМ-4Б № 0231.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жмеринський елеватор", 23100, м.Жмеринка Вінницької обл., вул.Чернишевського, 42, код ЄДРПОУ 38328468 на користь Приватного акціонерного товариства "ІнтерМікро Дельта, Інк" (69091, м.Запоріжжя, бульв.Шевченка, 71-а, код ЄДРПОУ 19133330) судовий збір за розгляд позову в розмірі 1979, 86 грн. та за розгляд апеляційної скарги 2881,50 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст складено 12.08.2020 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	29.07.2020
Оприлюднено	13.08.2020
Номер документу	90934387
Судочинство	Господарське

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 29.07.2020 по справі 908/6183/15ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/6183/15

Постанова
від 29.07.2020 по справі 908/6183/15
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД