Постанова

від 12.08.2020 по справі 908/3359/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020 місто Дніпро Справа № 908/3359/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання: Грачов А.С.,

представники сторін:

від позивача : Чоп`як В.М., ордер серії АР №1005153 від 13.04.2020, адвокат;

Каракуша К.В., ордер серії ЗП №115464 від 15.07.2020, адвокат;

від відповідача : представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 (повний текст оформлений 23.03.2020, суддя Топчій О.А.) у справі №908/3359/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000", м. Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД", м. Запоріжжя

про усунення перешкод в користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:045:0027, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9 шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" надати вільний доступ та не чинити перешкод у проїзді/проході до земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0027 та об`єктів нерухомості за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, б. 9.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3359/19 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" про усунення перешкод в користуванні майном відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем не надано належних доказів вчинення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою та нерухомим майном, розташованим на ній. Так, постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2019 у справі №336/2144/19 щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2019 відносно ОСОБА_1 за встановлення перешкоди для руху транспортних засобів - шлагбауму без погодження з органами Національної поліції, ОСОБА_1 - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в його діях ознак складу правопорушення.

Місцевим господарським судом не прийняті до уваги надані позивачем заяви свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки в заявах зазначено, що дані особи є працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000", однак належних та допустимих доказів на підтвердження перебування зазначених осіб в трудових відносинах з товариством не надано. Також місцевим господарським судом відхилені надані позивачем 12.03.2020 до суду заяву свідка ОСОБА_5 , листи ФОП ОСОБА_5 про зменшення розміру орендної плати, листи ФОП Анісенко О.О. про припинення договору суборенду, акти про неможливість потрапити до об`єкту оренди, які підписані ФОП ОСОБА_5, ФОП Анісенко О.О., ФОП Крєтовим Д.В., як такі, що не стосуються предмету спору, оскільки предметом дослідження в даній справі є вчинення відповідачем перешкод в доступі до земельної ділянки та нерухомого майна саме позивачеві.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3359/19; прийняти нове рішення, яким усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:07:045:0027, розташованим за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9 шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" надати вільний доступ та не чинити перешкод у проїзді/проході до земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:07:045:0027 та об`єктів нерухомості за адресою: м . Запоріжжя, пров. Зустрічний, б. 9

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неправильно застосовані приписи частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України, оскільки позивач звернувся із позовом про припинення протиправної поведінки відповідача, а саме надати вільний доступ та не чинити перешкоди у проїзді/проході до земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розташовані, що перебувають у користуванні позивача.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом також неправильно застосовані приписи частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а саме не надано належної оцінки визнанню відповідачем факту чинення перешкод у користуванні майном у відзиві на позов, у якому визнаний факт перекриття проїзду з посиланням на те, що дорога, яку використовує позивач, фактично є доріжкою, тому встановлення обмеження проїзду здійснено для захисту свого майна.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду, що місцевим господарським судом безпідставно не прийняті покази свідків та листування підприємців, що підтверджували блокування відповідачем проїзду по колишньому тепличному комплексу.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2020 (колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3359/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.) розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3359/19 призначений у судове засідання на 15.07.2020.

14.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Відповідач вважає, що місцевим господарським судом правильно встановлено про звільнення керівника відповідача від адміністративної відповідальності у зв`язку із відсутністю в його діях ознак складу правопорушення; відхилені заяви свідків як неналежні докази. Відповідач зазначає, що позивач не вказав, як саме чинить перешкоди відповідач у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою та об`єктами нерухомості, розташованими на ній.

Також 14.07.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника за наявними в ній матеріалами.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Широбокової Л.П. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2020 визначено для розгляду справи №908/3359/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Кузнецова І.Л.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2020 справу №908/3359/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Подобєда І.М., Кузнецової І.Л.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.07.2020, оголошувалась перерва до 12.08.2020.

11.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" надійшло клопотання про доручення доказів, а саме: копії витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.07.2020 (номер кримінального провадження 12020085080000076) та копії витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2020 (номер кримінального провадження 12020085080000154). Клопотання мотивоване тим, що 16.07.2020 відповідач уклав договір про надання охоронних послуг, 17.07.2020 охоронна компанія перекрила позивачу доступ до належного майна, який поновлено лише після втручання поліції, однак 30.07.2020 працівники охоронної організації та відповідача встановили ворота та заблокували проїзд до території позивача.

Згідно з приписами частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Господарський процесуальний кодекс допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак неприйнятно, коли суд першої інстанції розглянув справу та ухвалив відповідне рішення, а заявник апеляційної скарги просить долучити до апеляційної скарги документи, які виготовлені після вирішення справи судом першої інстанції.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що рішення у справі №908/3359/19 ухвалене 13.03.2020, а подані 11.08.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000 докази датовані 17.07.2020 та 30.07.2020, тобто є новими доказами, які не існували станом на час ухвалення рішення, апеляційний господарський суд не приймає нові докази, подані позивачем 11.08.2020, а саме: копії витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.07.2020 (номер кримінального провадження 12020085080000076) та копії витягу із Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2020 (номер кримінального провадження 12020085080000154).

11.08.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" надійшло клопотання перенесення розгляду справи у зв`язку зі зміною представника та необхідністю новому представнику ознайомитися з матеріалами справи.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2020 визначено для розгляду справи №908/3359/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.08.2020 справу №908/3359/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Кузнецової І.Л., Кощеєва І.М.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.08.2020, представники апелянта підтримали вимоги за апеляційною скаргою.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 12.08.2020, не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

Враховуючи, що апеляційне провадження відкрите 23.04.2020; явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась; відповідачем наданий відзив на апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача та відмовляє у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.08.2020, оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 28.11.2014 між громадянином України Кічігіним Г.О. (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме: інв. №420100020 (літ. Н), інв. №42100030, склад удобрення (літ. М), що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, б. 9, загальною площею 1 110,8 м 2 .

19.05.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" (орендар) та Запорізькою міською радою (орендодавець) укладений договір оренди землі №201507000100134, за умовами якого позивачеві в оренду передано земельну ділянку площею 1.1425 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, б. 9, та на якій розташовані будівлі та споруди.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" посилається на вчинення перешкод Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-Лтд" у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, належних позивачеві на праві оренди щодо проїзду/проходу по земельній ділянці шляхом встановлення шлагбауму на виїзді з території та шляхом наїзду автомобілем на одного з працівників позивача.

Предметом спору є вимога усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" перешкоди у користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-Лтд" надати вільний доступ та не чинити перешкоди у проїзді/проході до земельної ділянки та об`єктів нерухомості, розташованих в м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, б. 9.

Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 395 Цивільного кодексу України видами речових прав на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За умовами статті 396 Цивільного кодексу України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном. Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є належне позивачу право користування і розпорядження майном, а також обставини, що підтверджують протиправні дії відповідача у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Усунення цих перешкод не передбачає виникнення у власника речового права на майно іншого власника, зокрема права користування цим майном.

Згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом; юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Так, підставою звернення позивача з позовом до суду про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном та земельною ділянкою, є встановлення відповідачем шлагбауму на в`їзді на територію колишнього тепличного комбінату, розташованого в м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, б. 9, а також вчинення наїзду на працівника позивача.

Між тим, як правильно зазначено місцевим господарським судом, постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2019 у справі №336/2144/19 щодо розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 27.03.2019 відносно ОСОБА_1 за встановлення перешкоди для руху транспортних засобів - шлагбауму без погодження з органами Національної поліції, ОСОБА_1 - керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-Лтд" звільнено від відповідальності за частиною 1 статті 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях ознак складу правопорушення.

Крім того, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (№кримінального провадження 12019080050003674), наїзд на громадянина ОСОБА_4 здійснив водій ОСОБА_6 .

В той же час, постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2020 у справі №334/8343/19 встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_6 , проте провадження у справі закрито за закінченням строків давності притягнення до адміністративної відповідальності.

Із зазначеної постанови не вбачається, що діями винної особи чинилися перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" у проїзді/проході по території земельної ділянки, що розташована в м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, 9. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" не надано жодних доказів того, що ОСОБА_4 , на якого було здійснено наїзд на території колишнього тепличного комбінату, розташованого в м. Запоріжжя, пров. Зустрічний, б. 9, є працівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000".

Місцевим господарським судом не прийняті надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" заяви свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , оскільки в заявах зазначено, що дані особи є працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000", однак належних та допустимих доказів на підтвердження перебування зазначених осіб в трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" до суду не надано.

Також, місцевим господарським судом не прийняті надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" заяву свідка ОСОБА_5 , листи ФОП ОСОБА_5 про зменшення розміру орендної плати, лист ФОП Анісенко О.О. про припинення договору суборенду, акти про неможливість потрапити до об`єкту оренди, які підписані ФОП ОСОБА_5, ФОП Анісенко О.О., ФОП Крєтовим Д.В., з посиланням на те, що позивачем жодними чином не доведено, яке відношення зазначені особи мають до предмету спору, оскільки предметом дослідження в даній справі є вчинення відповідачем перешкод в доступі до земельної ділянки та нерухомого майна саме позивачеві.

Як зазначено у рішенні місцевого господарського суду, в судовому засіданні 13.03.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" повідомив, що ані на час звернення до суду з даними позовом, ані на даний час жодних перешкод в доступі до земельної ділянки та до нерухомого майна відповідачем позивачеві не чиниться.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог за приписами статей 386, 391 Цивільного кодексу України, оскільки позивачем не надано належних доказів вчинення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою та нерухомим майном, розташованим на ній.

Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування частини 2 статті 386 Цивільного кодексу України, оскільки позивач звернувся із позовом про припинення протиправної поведінки відповідача, а саме надати вільний доступ та не чинити перешкоди у проїзді/проході до земельної ділянки та об`єктів нерухомості, які на ній розташовані, що перебувають у користування позивача, та частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, а саме не надано належної оцінки визнанню відповідачем факту чинення перешкод у користуванні майном у відзиві на позов, у якому визнаний факт перекриття проїзду з посиланням на те, що дорога, яку використовує позивач фактично є доріжкою, тому встановлення обмеження проїзду здійснено для захисту свого майна.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що надані позивачем докази не підтверджують вчинення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем права користування земельною ділянкою та нерухомим майном, розташованим на ній, оскільки постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2019 у справі №336/2144/19 та Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2020 у справі №334/8343/19 не підтверджують вчинення відповідачем перешкод у користуванні майном, а заява свідка ОСОБА_5, лист ФОП ОСОБА_5 про зменшення розміру орендної плати, лист ФОП Анісенко О.О. про припинення договору суборенду, акти про неможливість потрапити до об`єкту оренди, не підтверджують вчинення відповідачем перешкод у користуванні майном саме позивачу.

Щодо доводів апелянта про те, що відповідач сам підтвердив факт перекриття проїзду з посиланням на те, що дорога, яку використовує позивач фактично є доріжкою, тому встановлення обмеження проїзду здійснено для захисту свого майна, апеляційний господарський суд зазначає, що у судовому засіданні 13.03.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" повідомив, що ані на час звернення до суду з даними позовом, ані на даний час жодних перешкод в доступі до земельної ділянки та до нерухомого майна відповідачем позивачеві не чиниться.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що обраний Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" спосіб захисту порушеного права шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" надавати безперешкодний доступ до земельної ділянки та об`єктів нерухомості, розташованих на ній, який (спосіб) фактично полягає у наданні позивачу права безперешкодно користуватися земельною ділянкою, яка перебуває у фактичному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД", не відповідає змісту суб`єктивного права позивача, з метою захисту якого він звернувся до суду. Надання такого доступу передбачає користування позивачем щонайменше земельною ділянкою відповідача для проходу та (або) проїзду через цю ділянку до спірного приміщення, тобто встановлення сервітуту.

Апеляційний господарський суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" звернулося з позовом, який не відповідає законодавчо визначеному механізму користування чужим нерухомим майном, передбаченому частиною 1 статті 401 та частинам 1, 3 статті 402 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №912/4425/16, від 16.04.2019 у справі №910/10297/18.

Апеляційний господарський суд вважає, що подавши позов про усунення перешкод у користуванні об`єктами нерухомості та земельною ділянкою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" помилково обрало неефективний спосіб судового захисту своїх прав, оскільки правова природа спору, який ініційовано Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" у даній справі, фактично полягає у вирішенні питання користування позивачем земельною ділянкою, яка фактично перебуває у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд-ЛТД" та на якій розташовано належний позивачу об`єкт нерухомості, не врахувавши того, що частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Водночас апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що підставами звернення позивача за судовим захистом порушених прав стали протиправні дії відповідача, які підтверджені постановами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.06.2019 у справі №336/2144/19 та Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.02.2020 у справі №334/8343/19, оскільки вказані постанови не підтверджують вчинення відповідачем дій щодо перешкоджання позивачу у користування майном. Також, зазначаючи про недоведеність належними і допустимими доказами чинення відповідачем перешкод позивачу в користуванні саме спірним нежитловим приміщення, місцевим господарським судом правильно не прийняті заява свідка ОСОБА_5 , лист ФОП ОСОБА_5 про зменшення розміру орендної плати, лист ФОП Анісенко О.О. про припинення договору суборенду, акти про неможливість потрапити до об`єкту оренди, оскільки вказані докази не стосуються користування позивачем своїм майном.

Також апеляційним господарським судом відхиляються доводи апелянта, що відповідачем не заперечуються факт встановлення шлагбауму та, відповідно, чинення перешкод у користування позивачем об`єктами нерухомості, оскільки з мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається не констатація судом вказаних обставин як фактів, а передусім в якості доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" в обґрунтування заявлених позовних вимог.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

З огляду на викладене та керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000" на рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3359/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 13.03.2020 у справі №908/3359/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмашпром-2000".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 13.08.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв