Ухвала

від 06.08.2020 по справі 910/8663/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.08.2020Справа № 910/8663/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І. при секретарі судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши заперечення проти вирішення спору в господарському суді Товариства з обмеженою відповідальністю "Столлер" у справі № 910/8663/20

За позовом СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕЙШЕНЕЛ, ІНК. (STOLLER INTERNATIONAL, INС.) (990 Кеті Фрівей Сьют 400, Х`юстон, Техас, США, 77055, НОМЕР ПЛАТНИКА ПОДАТКУ 30010719836)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЛЕР" (вул. Червонопільська, буд. 23/17, прим.1, м.Київ, 04123, код ЄДРПОУ 38577278)

про стягнення 639 427,23 доларів США

Представники: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕЙШЕНЕЛ, ІНК (STOLLER INTERNATIONAL, INK.) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЛЕР" про стягнення 639 427,23 доларів США заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані, тим, що в період з лютого 2017 по липень 2019 позивач, як виробник агрохімікатів та пестицидів, поставив відповідачу, як покупцю власну продукцію, а відповідач в свою чергу зобов`язався приймати такий товар та оплачувати його на умовах та у строки, які сторони погодили в електронному вигляді. Проте, відповідач виконав власні зобов`язання з оплати поставленого товару не в повному обсязі, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 369 427,23 дол. США оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 25.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.

24.06.2020 через відділ діловодства суду від СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕЙШЕНЕЛ, ІНК. надійшла заява про забезпечення позову, у якій заявник просив:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в національній валюті та/або будь-яких інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Столлер" в межах суми позовних вимог у розмірі 639 427 дол. США 23 центи, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на дату пред`явлення позову становить 17 121 303,51грн.

Ухвалою від 26.06.2020, заяву СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕЙШЕНЕЛ, ІНК. про забезпечення позову задоволено, вжито заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти в національній валюті та/або будь-яких інших рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Столлер" в межах суми позовних вимог у розмірі 639 427 дол. США 23 центи, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України на дату пред`явлення позову становить 17 121 303,51грн.

17.07.2020 через канцелярію суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СТОЛЛЕР" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, заперечення проти вирішення спору в господарському суді.

20.07.2020 до сектору судді передано вказане клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2020 призначено судове засідання для розгляду клопотання про скасування забезпечення позову на 23.07.2020.

В судовому засіданні 30.07.2020 оголошено перерву до 06.08.2020.

Ухвалою від 23.07.2020 у скасуванні заходів забезпечення позову відмовлено.

27.07.2020 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи.

06.08.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано письмові пояснення щодо заперечень ТОВ Столлер проти розгляду справи у Господарському суді міста Києва та залишення позову без розгляду.

В судовому засіданні 06.08.2020 оголошено перерву до 03.09.2020.

Розглянувши заперечення проти вирішення спору в господарському суді відповідача у судовому засіданні 06.08.2020 судом встановлено наступне.

Заперечення проти вирішення спору в господарському суді мотивовані тим, що між сторонами було укладено контракт №09022017 від 09.02.2017, а не існували відносини між сторонами шляхом направлення оферти, як зазначає позивач у позовній заяві і заяві про забезпечення позову. Вказаний контракт підписаний та скріплений печатками сторін, крім того, посилання на цей контракт міститься майже у всіх митних деклараціях. Поставки товару були здійснені в межах контракту №09022017 від 09.02.2017, який в свою чергу містить арбітражне застереження, а саме, відповідно до п.10.3. контракту, усі суперечки та розбіжності підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України. В зв`язку з чим позовна заява Столлер Інтернешенел, ІНК. повинна бути залишена без розгляду на підставі п.7 ч.1 ст.226 ГПК України.

Відповідно до частини першої ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до частини першої ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною другою цієї ж статті визначено, що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Згідно з частиною третьою ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Таким чином, приписами Господарського кодексу України визначено, що відповідна сторона у разі згоди з умовами договору має підписати на направити один примірник договору особі, що зробила відповідну оферту у двадцятиденний строк, що є акцептом направленої пропозиції.

Відповідно, у разі відсутності акцепту (підтвердження отримання направленої пропозиції), направленого в межах визначеного двадцятиденного строку, будь-який договір не може вважатись укладеним, адже за власною правовою природою договір є домовленістю саме двох сторін, а тому в обов`язковому випадку передбачає наявність відповідної оферти та акцепту.

Таким чином, відсутність акцепту у вигляді направленого у відповідь підписаного примірнику договору означає відсутність домовленості щодо відповідних умов договору та свідчить про те, що друга сторона не погоджується з умовами направленої оферти і не погоджується укласти договір на таких умовах.

В судовому засіданні, яке відбулось 30.07.2020 Відповідач зазначив про те, що не має належних і допустимих доказів направлення у двадцятиденний строк підписаного з боку Відповідача примірнику Контракту та не стверджує про направлення такої відповіді у встановлений строк.

В свою чергу, Позивач стверджує про те, що примірник Контракту Відповідачем не було направлено ані електронною поштою, ані в будь-який інший спосіб, що свідчило би про прийняття відповідної пропозиції. Оскільки Відповідачем не було направлено примірник Контракту у відповідь на адресу Позивача як акцепт, то останній не прийняв відповідну пропозицію та відмовився від укладення Контракту.

Відповідно до частини другої ст. 18 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі - продажу товарів від 11 квітня 1980 року (приєднання УРСР відбулось 23.08.1989) акцепт оферти набуває чинності в момент, коли зазначена згода одержана оферентом. Акцепт не має чинності, якщо оферент не одержує зазначеної згоди в установлений ним строк, а якщо строк не встановлено, то в розумний строк, беручи до уваги обставини угоди, у тому числі швидкість використаних оферентом засобів зв`язку.

Оскільки Відповідачем не було дотримано процедури укладення господарського договору, а саме не направлено відповідний акцепт у встановлений двадцятиденний строк, то відповідно до приписів Господарського кодексу України, укладення такого Контракту є спірним.

Щодо невідповідності обсягу, кількості, асортименту поставленого Позивачем товару умовам договору, слід зазначити наступне.

Пунктом 2.3 Контракту визначено, що загальна вартість цього Контракту становить 300 000 доларів США (відповідно до тексту Контракту, викладеного українською мовою) або 500 000 доларів США (згідно з текстом Контракту, викладеного англійською мовою).

При цьому, Позивач у тексті позовної заяви вказує, що загальна сума поставленого товару становить більше ніж 900 000 доларів США, що, безумовно, не відповідає пункту 2.3 Контракту, а відтак очевидним є те, що сторони під час поставки товару керувались не умовами Контракту, а саме електронним листуванням між Позивачем і Відповідачем, в межах якого і було узгоджено кількісні та якісні показники товару, що поставляється.

Так, Додаток №1 до Контракту містить перелік із визначення найменування та кількість відповідного товару, що має бути поставлено на підставі такого Контракту. Такі кількісні та якісні характеристики товару, що поставлявся Позивачем Відповідачу не узгоджуються з умовами Контракту та Додатку № 1.

Наприклад, коносаментом від 24.03.2019 та виставленим рахунком від 18.03.2019 за №58406, копії яких містяться в матеріалах справи, зокрема, вбачається, що Позивачем поставлено Відповідачу товар, а саме агрохімікати під найменуванням СЕТТ у загальній кількості 2 848 літрів. Водночас, поставка такого товару не обумовлена і не передбачена умовами Контракту.

Аналогічно виставленим рахунком від 20.03.2019 за №58446 та доданими до нього документами передбачено поставку агрохімікатів під найменуванням СЕТТ , що не передбачено Контрактом.

Коносаментом від 09.04.2019 та виставленим рахунком №58566 передбачено поставку Позивачем Відповідачу агрохімікатів під найменуванням ХАРВЕСТ МОР`у ромірі 19 000 кілограм, поставка якого не визначена умовами Контракту та Додатку №1 до нього.

Крім цього, умовами Контракту та Додатку №1 визначено, що агрохімікат ШУЕАР МУВЕР поставляється Позивачем Відповідачу у кількості 10 000 літрів.

В той же час, виставленими рахунками та коносаментами, підтверджується, що Позивачем поставлено Відповідачу агрохімікат ШУГАР МУВЕР у кількості 24 804 літрів, що значно перевищує кількість такого товару, що має бути поставлено за Контрактом.

Контрактом та Додатком №1 визначено, що агрохімікат ЕКСТРА ПАУЕР має бути поставлено у кількості 11 000 літрів, водночас, коносаментами, виставленими рахунками підтверджується поставка Позивачем Відповідачу та отримання останнім агрохімікату ЕКСТРА ПАУЕР у кількості 12 496 літрів, що не відповідає умовам Контракту.

Так, Контрактом та Додатком №1 визначено поставку Позивачем Відповідачу агрохімікату під найменуванням ШТРАТ БАЛАНСЕР у розмірі 20 000 літрів. В той же час, коносаментами та виставленими рахунками, підтверджується, що Позивачем було поставлено Відповідачу, у кількості 29 508 літрів, що не відповідає умовам Контракту та Додатку №1.

Таким чином, вказані обставини, а саме невідповідність кількості товару, що визначена у Контракті, та фактично поставлений товар свідчать про те, що такий товар, його асортимент та кількість були погоджені Позивачем та Відповідачем не на підставі Контракту, а шляхом обміну електронними повідомленнями.

Зокрема, до цих письмових пояснень Позивач долучає належним чином засвідчену копію замовлення від 01.03.2017, що було направлено директором ТОВ СТОЛЛЕР на адресу Позивача, яким Відповідач замовив відповідну кількість пестицидів та агрохімікатів для поставки Позивачем Відповідачу.

Серед іншого, в такому замовленні визначено необхідність поставки товару ШУГАР МУВЕР у кількості 9 000 літрів, а саме у кількості 500 штук у тарі по 4 літри (загалом 2 000 літрів) та 350 штук у тарі по 20 літрів (загалом 7 000 літрів).

27 березня 2017 року Позивачем поставлено Відповідачу товар ШУГАР МУВЕР у загальній кількості 2 400 літрів - у тарі в кількості 120 штук по 20 літрів кожна (підтверджується рахунком №53752 та коносаментом).

11 квітня 2017 року Позивачем було поставлено Відповідачу товар ШУГАР МУВЕР у загальній кількості 6 600 літрів - у тарі в кількості 230 штук по 20 літрів кожна, а також в тарі у кількості 500 штук по 4 літри кожна (підтверджується рахунком №53752-2 та коносаментом).

Таким чином, Позивачем 27 березня 2017 року та 11 квітня 2017 року було поставлено товар у загальній кількості 9 000 літрів - у тарі в кількості 350 штук по 20 літрів кожна (загалом 7 000 літрів), а також у тарі в кількості 500 штук по 4 літри кожна (загалом 2 000 літрів).

Із вказаного вбачається, що Позивачем на виконання направленого Відповідачем замовлення та відповідного електронного листа було поставлено товар ШУГАР МУВЕР у точній кількості відповідно до направленого замовлення, а не згідно з Контрактом та Додатком №1.

Вказаними обставинами додатково підтверджується факт узгодження між Позивачем та Відповідачем умов щодо кількості та асортименту поставленого товару шляхом направлення відповідних електронних повідомлень, а не у зв`язку з укладенням Контракту.

В матеріалах справи наявне листування між сторонами, відповідно до якого 28 січня 2019 року було направлено інформацію про те, що СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕИШЕНЕЛ, ІНК. та ТОВ СТОЛЛЕР дійшли згоди, зокрема, про те, що умови сплати (за поставлений товар) змінюються з 25% передплати та сплати 75% протягом 90 днів із дати коносаменту до 30% передплати та сплати 70% протягом 120 днів із дати коносаменту.

Із вказаного вбачається те, що умови оплати поставленого товару до 28 січня 2019 року були такими: 25% - передплата та сплата 75% протягом 90 днів із дати коносаменту, а після - 30% передплати та сплати 70% протягом 120 днів із дати коносаменту.

Крім цього, у вказаному листі підтверджується те, що Позивач та Відповідач дійсно домовились про поставку товарів та їх оплату, необхідність формування плану довгострокового співробітництва, а також обговорили фінансові плани на 2020 рік.

У відповідь на цей лист СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕИШЕНЕЛ, ІНК. електронним листом від 05.02.2019 повідомила ТОВ СТОЛЛЕР про те, що дійсно умови поставки на замовлення у 2019 році такі: 30% передплати та сплата 70% вартості товару протягом 120 днів із дати коносаменту.

Таким чином, було здійснено направлення оферти та акцепту щодо умов поставки товару, а отже і було вчинено дії з укладення договору поставки товару шляхом обміну електронними повідомленнями.

Так, пунктом 7.1 Контракту визначено, що оплата товару, який поставляється за даним Контрактом, проводиться Покупцем банківським переведеням протягом 150 днів від дати поставки на користь Продавця згідно платіжних реквізитів, що зазначені у пункту 13.1 дійсного Контракту.

Водночас, як вбачається з електронного листування, копії якого були приєднані Позивачем до матеріалів справи, вбачається, що умови поставки товару у 2017 та 2018 роках були такими: 25% - передплата та сплата 75% протягом 90 днів із дати коносаменту, а у 2019 році - 30% передплати та сплати 70% протягом 120 днів із дати коносаменту.

Контрактом, у свою чергу, не встановлюється обов`язкова передплата і не встановлюється її розмір та строки оплати на відміну від згаданого електронного листування. Із фактичних обставин справи вбачається, що Відповідач в частині виконаних зобов`язань з оплати поставленого товару здійснював переказ грошових коштів як оплату за товар на умовах попередньої оплати, що, як вже зазначалось, не обумовлено Контрактом.

Крім цього, Відповідач в електронних повідомленнях, направлених на адресу Позивача, неодноразово висловлював твердження про якнайскоріше перерахування сум з попередньої оплати товару, а Позивачем неодноразово вказувалось про необхідність його попередньої оплати, оскільки саме таких домовленостей було досягнуто між СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕИШЕНЕЛ, ІНК. та ТОВ СТОЛЛЕР в межах електронного листування та проведених зустрічей.

Таким чином, на підставі цього Контракту (відповідно до його умов) товар може бути поставлений виключно протягом зазначеного періоду.

До матеріалів справи додано рахунки, на підставі яких здійснено поставки товарів Позивачем Відповідачеві протягом 1 березня 2017 року - 31 грудня 2017 року.

Із наведених відомостей вбачається, що товар на підставі рахунків №№ 53491, 53752, 53772, 55054 було поставлено в межах строку з березня 2017 року по грудень 2017 року.

Зі змісту наведених рахунків вбачається, що умовами оплати поставленого товару, як вже зазначалось, є 25% - передплата, 75% - після сплата протягом 90 днів з дати коносаменту, що не відповідає умовам Контракту, оскільки останнім не встановлюється попередня оплата за поставлений товар, однак визначено після сплату, що має бути здійснена протягом 150 днів з дати поставки товару.

Крім того, 10 березня 2017 року Відповідачем було сплачено Позивачу 58 975, 83 доларів США як попередню оплату за замовлення №53830, яке було розподілено на два рахунки, що долучені до позовної заяви: №53752 від 17.03.2017 та №53752- 2 від 11.04.2017.

Загальна вартість товару, що поставлена за згаданими рахунками є 235 903,32 доларів США. Як вже зазначалось вище, сторони домовились про попередню оплату товару в розмірі 25% від його вартості. Звертаємо увагу суду, що 58 975, 83 доларів США становить саме 25% від загальної вартості поставленого товару за згаданими рахунками, а саме від 235 903,32 доларів США

Такі обставини свідчать про те, що під час поставки товару та його оплати сторони керувались саме електронними повідомленнями, а не умовами Контракту, оскільки такі умови останнім не визначено, а юридично значуща поведінка Відповідача у цьому випадку, зокрема, щодо проведення 25% передплати за товар, свідчить про те, що Відповідач у правовідносинах з Позивачем не керувався умовами Контракту.

Такі умови оплати товару були узгоджені між Позивачем та Відповідачем електронними листами від 25 січня 2017 року та 26 січня 2018 року.

Крім цього, 17 лютого 2017 року Відповідачем було сплачено на користь Позивача грошову суму у розмірі 40 627,26 доларів США - попередньої оплати за інвойс №53810 від 30.01.2017 на загальну суму 162 509,04 доларів СІЛА. Оплата цього товару, відповідно до домовленостей, згаданих вище, має бути здійснена на умовах 25% попередньої оплати.

Таким чином, що 40 627,26 доларів США становить 25% від загальної суми такого рахунка - 162 509,04 доларів США, що свідчить про те, що Відповідач при перерахуванні попередньої оплати керувався саме умовами, визначеними в електронному листуванні.

До того ж, рахунок №53810 від 30.01.2017 був виставлений Позивачем Відповідачу до дати Контракту, а саме до 09.02.2017, що додатково підтверджує той факт, що сторони при узгодженні умов оплати товару, його асортименту та кількості не керувались і не могли керуватись умовами Контракту.

Згадані обставини підтверджують той факт, що сторони під час поставки товару протягом березня 2017 року - грудня 2017 року керувались не умовами Контракту, а виключно домовленостями, досягнутими між Позивачем та Відповідачем шляхом обміну електронними повідомленнями.

Водночас, належними та допустимим доказами, що були приєднані Позивачем до позовної заяви, а саме виставленими рахунками, коносаментами, митними деклараціями, підтверджується, що поставки товару здійснювались Позивачем і після спливу строку, визначеного у пункті 3.3 Контракту, тобто, протягом 2018 та 2019 роках.

Таким чином, Позивачем та Відповідачем не виконувались істотні умови наведеного Контракту щодо строку і порядку оплати товару, строків його поставки тощо, Контрактом не було врегульовано правовідносини з поставки товару, оскільки всі умови Контракту не відповідають фактичним обставинам справи, а саме строкам поставки товару, його оплаті тощо.

Доказів того, що сторони поставляючи товар та проводячи оплату за нього, керувались умовами Контракту, суду не надано.

Відповідно до частини першої ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім цього, абзацем тринадцятим ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльністю.

Таким чином, наведеним законом встановлюється, що зовнішньоекономічним договором є домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

На підставі договору поставки товару здійснюється саме поставка (передання у власність покупця) відповідного товару. Оскільки при поставці товару сторони керувались умовами, погодженими не в Контракті, а в електронних повідомленнях, існують підстави, що поставки товару Позивачем Відповідачу були здійснені не підставі Контракту, а відтак і арбітражне застереження не розповсюджується на цей спір.

Отже, виключно оцінивши приєднані докази у сукупності, суд може дійти до висновку про врегулювання спірних правовідносин Контрактом, а не обмежуючись виключно фактом подання копії останнього до матеріалів справи, в умовах, коли одна із сторін заперечує його укладення та врегулювання ним правовідносин між сторонами.

Оцінюючи цей Контракт та його умови у логічному взаємозв`язку з доказами, що були приєднані Позивачем до матеріалів справи у сукупності, очевидним вбачається висновок про те, що такий Контракт сторонами не виконувався, а останні керувались істотними умовами, зазначеними в електронних повідомленнях. Саме про це свідчить кожний доказ, долучений до матеріалів справи, а також визнається Відповідачем в електронних повідомленнях.

Позивачем долучено до матеріалів справи електронне листування, що містить оферту та акцепт щодо поставки товару на умовах, що відрізняються від умов Контракту; коносаменти, інвойси, пакувальні листи, які підтверджують, що сторонами було узгоджено, поставлено та отримано товару на значно більшу суму ніж та, що зазначену у Контракті, а також поставлено та отримано товар протягом строку, не обумовленого Контрактом.

Посилання Відповідача на зазначення такої інформації (реквізитів Контракту) у банківських виписках та митних деклараціях, судом до уваги не приймаються, з підстав не обгрунтованості. Доводи Відповідача про те, що митне оформлення товарів є неможливим без письмового контракту, оскільки згідно з пунктом сьомим ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (в редакції, що діяла на дату, вказану у Контракті) митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови також є необгрунтовані виходячи з наступного. Митне оформлення товарів може бути здійснене не виключно на підставі письмового контракту, а й будь-якого іншого документа, зокрема, виставленого рахунку. Необгрунтованими є й доводи Відповідача про неможливість проведення банківських операцій в інший спосіб, аніж на підставі єдиного письмового договору, оскільки відповідно до листа Національного банку України №13-134/4580-9703 від 29.09.2005 враховуючи викладене, такі форми документів як "інвойс" (рахунок-Фактура). лист-розпорядження та інші, що застосовуються у міжнародній практиці, можуть вважатись договором у випадку, якщо будуть належно оформлені, міститимуть достатню інформацію про сторони, між якими мають здійснюватися розрахунки, умови та вимоги, згідно з якими встановляться зобов`язання, а також за умови прийняття стороною пропозиції і вчинення нею певних дій відповідно до наявних документів.

Таким чином, матеріали справи свідчать про відсутність врегульованих між Позивачем та Відповідачем правовідносин з поставки товару на підставі Контракту, про що свідчить наведене вище. Саме лише подання копії Контракту до суду та посилання на зазначення відповідної інформації Відповідачем у банківських реквізитах та митних деклараціях не може слугувати беззаперечним доказом того, що ці правовідносини були ними врегульовані. У зв`язку з цим, між сторонами наразі відсутнє будь-яке арбітражне застереження про передачу цього спору на вирішення арбітражному суду, а відтак і підстави для залишення позову СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕЙШЕНЕЛ, ІНК. без розгляду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 231, 233, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання (заперечень проти вирішення спору в Господарському суді) Товариства з обмеженою відповідальністю Столлер про залишення позовної заяви СТОЛЛЕР ІНТЕРНЕЙШЕНЕЛ, ІНК. без розгляду, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 12.08.2020

Суддя Н.І. Ягічева