Рішення

від 04.08.2020 по справі 926/2655/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2020Справа № 926/2655/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Бараненко Н.І., розглянувши господарську справу

За позовом Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" (03113, м.Київ, проспект перемоги, 62-Б, код ЄДРПОУ 26281659)

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 262151,59 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Юзьків М.І. за посв.

Від відповідача: Красильникова К.О. адвокат

ВСТАНОВИВ:

Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Рустель безпідставно збережених коштів в розмірі 262151,59 грн за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,2173 га, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-А, під кадастровим номером 7310136300:10:004:0020.

Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 25.11.2019 прийняв до розгляду позовну заяву Чернівецької міської ради, відкрив загальне позовне провадження у справі № 926/2655/19 та призначив підготовче засідання у справі на 17.12.2019.

Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 16.01.2020 справу № 926/2447/18 передав за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Господарського суду міста Києва від 20.01.2020, матеріали справи № 926/2655/19 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.01.2020 прийняв справу до провадження у визначеному складі суду, призначив підготовче засідання на 18.02.2020.

10.02.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції з огляду на значну відстань від місця розташування Чернівецької міської ради та суду, що потребує значних витрат та часу.

Ухвалою від 11.02.2020 суд відмовив в задоволенні клопотання Чернівецької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

18.02.2020 представники сторін в судове засідання не з`явились, жодних клопотань не подали, суд відклав підготовче засідання на 17.03.2020.

05.03.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції з огляду на значну відстань від місця розташування Чернівецької міської ради та суду, що потребує значних витрат, а також зайнятість уповноваженого представника у іншому судовому засіданні.

Ухвалою від 16.03.2020 суд відмовив в задоволенні клопотання Чернівецької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.

17.03.2020 позивач подав до суду клопотання, в якому вказав, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі, просив розгляд підготовчого засідання здійснювати за відсутності уповноваженого представника.

17.03.2020 представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено, підготовче засідання відкладено на 28.04.2020.

24.04.2020 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи № 926/2655/19 на період дії на території України карантину.

28.04.2020 у засіданні суду оголошено перерву до 21.05.2020.

12.05.2020 відповідач засобами поштового зв`язку подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позивачем не надано доказів того, що він є власником земельної ділянки станом на 2017 рік, у матеріалах відсутні докази обстеження, встановлення меж, доказів фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, учасник справи також заперечує проти розрахунку позивача, заявляє про сплив строку позовної давності.

19.05.2020 позивач подав відповідь на відзив, зі змісту якої на доводи відповідача зазначає, що право власності позивача на земельну ділянку площею 0,2173 га, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-А, під кадастровим номером 7310136300:10:004:0020 зареєстроване за позивачем в силу закону, наявними у справі доказами, а саме інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно № 97211846 від 13.09.2017 підтверджено та відповідачем не оспорюється, що товариство з 24.09.2009 по 13.09.2017 було власником нежитлового приміщення на вказаній земельній ділянці, наслідком чого є виникнення додаткових зобов`язань у т.ч. щодо внесення плати за користування землею комунальної власності. Щодо спливу строку позовної давності вказує, що період використання відповідачем земельної ділянки без укладення договору оренди землі та сплати коштів мало місце впродовж 7-ми років.

21.05.2020 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 09.06.2020.

09.06.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 09.07.2020.

09.07.2020 розгляд справи по суті спору відкладено на 04.08.2020.

22.07.2020 позивач засобами поштового зв`язку подав до суду клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції з огляду на значну відстань від місця розташування Чернівецької міської ради та суду, що потребує значних витрат, а також зайнятість уповноваженого представника у іншому судовому засіданні.

Ухвалою від 27.07.2020 суд відмовив у задоволенні клопотання Чернівецької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 04.08.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №97211846 від 13.09.2017 вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустель" набуло право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля АЗС, загальною площею 181,60 кв.м., яка знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул.Південно-Кільцева, буд.2а, на підставі договору купівлі-продажу ВМІ №348557, № 348558, від 17.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк Д.В., реєстр № 2812.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустель" 10.11.2014 зверталось до Чернівецької міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2173 га за адресою: м.Чернівці, вул.Південно-Кільцева, буд.2а, терміном на 49 років для обслуговування АЗС.

Рішенням 59 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 25.12.2014 № 1467 Товариству з обмеженою відповідальністю "Рустель" надано в оренду на 5 років земельну ділянку, площею 0,2173 га за адресою: м.Чернівці, вул.Південно-Кільцева, буд.2а, терміном на 49 років для обслуговування будівель АЗС №16 та надано строк 90 календарних днів з дня прийняття рішення укласти з Чернівецькою міською радою договори оренди та для сплати за фактичне користування земельною ділянкою в еквіваленті плати за землю.

18.02.2015 Департаментом містобудівного комплексу та земельних ресурсів Чернівецької міської ради було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "Рустель" лист з повідомленням про прийняття Чернівецькою міською радою рішення від 25.12.2014 та оформлення департаментом на виконання цього рішення проекту договору оренди, та встановлений строк до 24.03.2015 для укладення договору оренди, у протилежному випадку рішення буде вважатись нечинним.

В подальшому, як вбачається із вказаної інформаційної довідки№97211846 від 13.09.2017, вказаний об`єкт нерухомого майна відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АТОЛ ТРЕЙД номер запису про право власності 22293253 на підставі договору купівлі-продажу №1779 від 12.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокоп Д.О.

03.11.2017 комісією з питань визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді міста Чернівців в особі Чернівецької міської ради внаслідок порушення земельного законодавства було розглянуто питання порушення вимог земельного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Рустель", яке полягає у користуванні земельною ділянкою за адресою: м.Чернівці, вул.Південно-Кільцева, буд.2а, площею 0,2173 га, та визначено розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, про що складено Акт від 03.11.2017, затверджений рішенням виконавчого комітет Чернівецької міської ради від 30.01.2018 № 22/1.

16.02.2018 Департамент містобудівного комплексу та земельних ресурсів Чернівецької міської ради звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" з вимогою до 15.03.2018 сплати збитків у розмірі 533818,44 грн за користування земельною ділянкою за адресою: м.Чернівці, вул.Південно-Кільцева, буд.2а, площею 0,2173 га.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач договір оренди земельноъ ділянки у період її фактичного використання не укладав, у добровільному порядку вимогу позивача про оплату збитків не виконав, таким чином ним безпідставно було збережено кошти у розмірі 262 151,51 грн., які підлягали сплаті Чернівецькій міській раді в якості плати за користування, у період з 01.07.2016 по 11.09.2017 ( у межах строку позовної давності), земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: м.Чернівці, вул.Південно-Кільцева, буд.2а, площею 0,2173 га, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача вказані кошти.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, в якому відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З аналізу наведених приписів вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №97211846 від 13.09.2017 вбачається, що 17.08.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рустель" набуло право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля АЗС, загальною площею 181,60 кв.м., яка знаходиться за адресою: Чернівецька область, м. Чернівці, вул.Південно-Кільцева, буд.2а, на підставі договору купівлі-продажу ВМІ №348557, № 348558, від 17.08.2009, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирилюк Д.В., реєстр № 2812. Майно відчужене на користь наступного власника - ТОВ АТОЛ ТРЕЙД - 12.09.2017.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у Земельному кодексі України. Так, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частини 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України унормовано, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

За змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди (користування) земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди (користування) земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору (тощо) з моменту державної реєстрації цього права.

Докази належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з позивачем та державної реєстрації такого права в матеріалах справи відсутні.

Отже, відповідач у період з 17.08.2009 по 12.09.2017 не був власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, в розумінні Закону України "Про оренду землі" та Земельного кодексу України, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

За змістом частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Для висновку про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів потрібно встановити обставини набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого), а також те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Отже, у разі коли особа користувалася земельною ділянкою без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим зберегла кошти, вона зобов`язана повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Суд встановив наявність нерухомого майна відповідача на спірній земельній ділянці та відсутність укладеного договору оренди землі протягом визначеного позивачем періоду, а саме з 01.07.2016 по 11.09.2017 ( у межах заявлених вимог).

У пункті 65 постанови від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Тож, зобов`язання щодо внесення плати за фактичне користування земельною ділянкою за своїм змістом є кондикційними. Для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 Цивільного кодексу України). Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2017 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Таким, чином відсутність укладеного у спірний період договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем у володіння і користування земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період складає 262 151,51 грн.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Також відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

В свою чергу, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача, який був власником відповідної земельної ділянки в спірний період.

Таким чином, згідно ст. 206 Земельного кодексу України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України власником майна, збереженого відповідачем - коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, фактично є Чернівецької міської ради.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає розрахунок позивача обґрунтованим, зробленим у відповідності до норм чинного законодавства. В зв`язку з чим, вимога позивача про стягнення з відповідача коштів в розмірі 262 151,51 грн. є правомірною, обґрунтованою, підтвердженою належними і допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача. Твердження відповідача про сплив строку позовної давності для звернення з даним позовом судом відхилені з огляду на вимогу позивача про сплату заявлених до стягнення коштів, яка надіслана товариству 23.02.2018 зі строком оплати до 15.03.2018.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 262151,59 грн. задовольняються судом у повному обсязі.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рустель" (03113, м.Київ, проспект перемоги, 62-Б, код ЄДРПОУ 26281659) на користь Чернівецької міської ради (58002, м.Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ 36068147) 262 151 (двісті шістдесят дві тисячі сто п`ятдесят одну) грн. 59 коп безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати та судовий збір у розмірі 3932 (три тисячі дев`ятсот тридцять дві) грн. 27 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 13.08.2020.

Суддя О.М.Ярмак