Ухвала

від 13.08.2020 по справі 913/58/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року м.Харків Справа № 913/58/20

Провадження №7/913/58/20

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Фермерського господарства Кринички-Л за вх. №1171/20 від 05.08.2020 року на дії та рішення приватного виконавця у справі №913/58/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4-В, ідентифікаційний код 30048570)

до Фермерського господарства Кринички-Л (92145, Луганська область, Троїцький район, с. Новочервоне, вул. Гагаріна, 2, ідентифікаційний код 34970573)

про стягнення заборгованості за поставлену продукцію за договором №8682 від 20.12.2018 року у розмірі 1 942 815,38 грн.,

та

за зустрічним позовом Фермерського господарства Кринички-Л

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас

про визнання недійсним договору поставки №8682 від 20.12.2018 року, укладеним між ТОВ Агрозахист Донбас та ФГ Кринички-Л , та додатків №1, №2 та №3 від 20.12.2018 року до нього,

особа, дії та рішення якої оскаржується, - приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович (93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, 4-Б, офіс 21),

Учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2020 року Фермерське господарство Кринички-Л звернулося до суду з скаргою за вх. №1171/20 від 05.08.2020 року дії та рішення приватного виконавця у справі №913/58/20, в якій просить:

- визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 16.07.2020 у виконавчому провадженні №62595507 в частині накладення арешту на все рухоме майно;

- визнати протиправною та скасувати винесену приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича постанову про арешт майна боржника від 16.07.2020 у виконавчому провадженні №62595507 в частині накладення арешту на все рухоме майно;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича зняти арешт з рухомого майна Фермерського господарства Кринички-Л .

В обґрунтування висунутих у скарзі вимог заявник вказує на те, що оскаржувана постанова в частині накладення арешту на все рухоме майно винесена з порушенням вимог ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки приватним виконавцем не було проведено попереднього опису рухомого майна боржника, на яке було накладено арешт. Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.08.2020 року скаргу Фермерського господарства Кринички-Л за вх. №1171/20 від 05.08.2020 року на дії та рішення приватного виконавця у справі №913/58/20 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги на 13.08.2020 о 10 год. 10 хв.

10.08.2020 року від представника Фермерського господарства Кринички-Л надійшла уточнена скарга, яка за своїм змістом та заявленими вимогами відповідає первинній редакції скарги, проте, містить уточнення в частині виправлення технічних описок, допущених у первинній редакції.

11.08.2020 року від представника приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського В.Ю. - адвоката Бондар І.П., надійшов відзив на скаргу, в якому просить у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі з огляду на її безпідставність.

Учасники справи про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення копій ухвали суду від 05.08.2020 року за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Однак, учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, причини неявки суду не повідомили та клопотань про розгляд справи за їх відсутності не заявили.

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копії ухвали суду від 05.08.2020 року були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження учасників справи, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, судом також враховано, що сторони справи мали можливість отримати інформацію по справі, що розглядається, на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/, а також те, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що учасники справи мали право та дійсну можливість ознайомитись з постановленою судом ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а також дізнатися про дату, час та місце судового розгляду справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 17.03.2020 року, яке набрало законної сили 07.07.2020 року, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас до Фермерського господарства Кринички-Л про стягнення заборгованості за поставлену продукцію за договором №8682 від 20.12.2018 року у розмірі 1 942 815,38 грн. - задоволено; стягнуто з Фермерського господарства Кринички-Л (92145, Луганська область, Троїцький район, с. Новочервоне, вул. Гагаріна, 2, ідентифікаційний код 34970573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрозахист Донбас (08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 4-В, ідентифікаційний код 30048570) заборгованість за поставлену продукцію за договором №8682 від 20.12.2018 року у розмірі 1 432 233,83 грн., 48 % річних у розмірі 48 970,63 грн., штрафу у розмірі 429 670,14 грн., та пеню в розмірі 31 940,78 грн., що разом складає 1 942 815,38 грн.; а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 29 142,23 грн.

15.07.2020 року на виконання рішення суду Господарським судом Луганської області видано наказ від 15.07.2020 року №913/58/20.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманським Владиславом Юрійовичем про арешт майна боржника від 16.07.2020 у виконавчому провадженні №62595507 щодо виконання наказу №913/58/20, виданого Господарським судом Луганської області від 15.07.2020, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику Фермерському господарству Кринички-Л у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів.

Однак, заявник скарги вважає, що дана постанова в частині накладення арешту на все рухоме майно винесена без дотримання вимог ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження , а саме, без проведення опису рухомого майна боржника ФГ Кринички-Л .

Надаючи правову кваліфікацію виниклим правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 2,5 ст. 56 Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди;

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону, у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону."

Отже наведена ч. 2 ст. 56 Закону передбачає, що арешт на майно (кошти) боржника може накладатися виконавцем шляхом винесення 2 видів постанов:

1) постанови про арешт майна (коштів) боржника,

або

2) постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

В даному випадку оскаржується постанова про арешт майна боржника.

Крім того, законодавцем у вказаному абз. 2 ча. 2 ст. 56 Закону прямо і чітко вказано, що арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем саме лише після проведення його опису, який в силу ч. 5 цієї статті здійснюється безпосередньо самим виконавцем, а не будь-якою іншою особою.

Жодних виключень, як то наявність описів майна, здійснених іншими особами чи в інших документах, вказана стаття не містить.

Таким чином, законодавцем встановлено певний порядок накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, тобто, відповідно до вимог наведеної норми для накладення арешту на таке майно боржника визначальним є виявлення майна виконавцем та здійснення його опису.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі № 910/1434/15-г.

Винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту без додержання процедури накладення арешту належного боржнику рухомого майна, що не підлягає державній реєстрації, а саме за відсутності проведення опису, є порушенням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/695/16.

При цьому, комплексний аналіз наведених ч. 7 ст. 26 та ч. 2 ст. 56 Закону свідчить, що:

- по-перше, передбачене ч. 7 ст. 26 Закону право стягувача зазначити у заяві про примусове виконання рішення відомості про конкретне майно боржника має на меті полегшити виконавцю здійснення своїх обов`язків щодо виявлення такого майна, його опису та арешту, передбачених в т.ч. абзацом 2 ч. 2 ст. 56 Закону, і таким чином прискорити здійснення примусового виконання рішення, проте жодним чином не відміняє передбаченого п.1 ч. 2 ст.18 Закону обов`язку виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені цим Законом.

Принаймні, як зазначено вище, абзац 2 ч. 2 ст. 56 Закону жодних виключень щодо свого застосування, зокрема, наявності у виконавця списку майна боржника від інших осіб чи з інших документів, ніж опис виконавця, не містить;

- по-друге, в даних нормах йдеться про державну реєстрацію саме права власності на майно боржника, в т.ч. і рухоме майно, яка здійснюється у відповідних електронних державних базах даних та державних реєстрах.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 15.01.2020 у справі № 910/8691/17.

Однак, приватним виконавцем без дотримання вищевикладених положень чинного законодавства оскаржуваною постановою накладено арешт на все рухоме майно боржника, у тому числі і на те, яке не підлягає державній реєстрації, без проведення його опису, тобто з явним порушення процедури накладення арешту на рухоме майно.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази, якими б підтверджувався факт проведення приватним виконавцем опису рухомого майна, яке не підлягає державній реєстрації. Також, суду не надано і доказів, які б свідчили про те, що приватним виконавцем було отримано з електронних державних базах даних та державних реєстрах інформацію про рухоме майно боржника, яке підлягає державній реєстрації.

Опису рухомого майна боржника, яке не підлягає державній реєстрації, не містить і постанова приватного виконавця про арешт майна боржника від 16.07.2020.

Більш того, згідно положень ч. 9 ст. 56 Закону обов`язку, під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку.

Позаяк, суду не доведено факту використання приватним виконавцем з метою встановлення дійсного переліку майна боржника відомостей його бухгалтерського обліку.

Фактично оскаржуваною постановою накладено арешт на все нерухоме майно боржника без його виявлення (встановлення його наявності), ідентифікації та опису.

А тому, з огляду на викладене, беручи до уваги порушення приватним виконавцем під час винесення постанови про арешт рухомого майна боржника в частині накладення арешту на все рухоме майно вимог абз. 2 ч. 2 ст. 56 Закону, якою встановлено обов`язок проведення опису рухомого майна боржника, суд вважає дії приватного виконавця щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 16.07.2020 у виконавчому провадженні №62595507 в частині накладення арешту на все рухоме майно протиправними, а постанову про арешт майна боржника такою, що є протиправною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, розглядаючи заявлену у скарзі вимогу про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича зняти арешт з рухомого майна Фермерського господарства Кринички-Л , суд виходить з наступного.

В силу ч. 5 ст. 59 Закону арешт може бути знятий за рішенням суду.

За таких обставин, беручи до уваги, що у разі скасування постанови приватного виконавця саме в силу імперативної норми закону має бути знятий арешт з майна боржника та задоволення даної вимоги не призведе до втручання у дискреційні повноваження приватного виконавця, оскільки останній не може діяти у даному випадку на власний розсуд (вибирати варіанта рішення відповідно до власних міркувань), обмежений чітко визначеним варіантом дій для конкретної ситуації, то заявлена вимога про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича зняти арешт з рухомого майна Фермерського господарства Кринички-Л є обґрунтованою і законною, і як наслідок такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд критично ставиться до викладених у змісті відзиву на скаргу доводів відповідача щодо відсутності підстав для проведення опису майна (його ідентифікації) з огляду на те, що у даному випадку арешт майна застосовувався як стадія звернення стягнення на майно боржника (у порядку ч. 1 ст. 48 Закону), а не як захід забезпечення реального виконання рішення суду (у порядку ч. 1 ст. 56 Закону).

Так, положення вказаних статей розміщені у Розділі VII Закону, яким визначений саме порядок звернення стягнення на майно боржника.

Тому не зрозумілим є розмежування приватним виконавцем порядку накладення арешту на майно боржника в залежності від того застосовується арешт як стадія звернення стягнення на майно чи як захід забезпечення реального виконання рішення - оскільки ч. 1 ст. 48 Закону чітко вказує, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, мета якого визначена ч. 1 ст. 56 Закону, згідно якої арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

В силу абз. 3 ч. 2 ст. 56 Закону постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Тобто, помилковими є висновки приватного виконавця про те, що постанова про арешт майна боржника виноситься під час відкриття виконавчого провадження без обов`язкової процедури його виявлення.

Крім того, порядок накладення арешту на майно боржника врегульований ст. 56 Закону, яка однозначно та імперативно встановлює обов`язок накладення арешту на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, лише після проведення його опису.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, скаргу боржника Фермерського господарства Кринички-Л слід задовольнити повністю.

При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з імперативними вимогами ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 236 ГПК України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Висновки господарського суду за результатами розгляду цієї скарги відповідають правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 року у справі № 910/1434/15-г, постанові від 15.08.2018 у справі №922/695/16 та постанові від 15.01.2020 у справі № 910/8691/17.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 339 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фермерського господарства Кринички-Л за вх. №1171/20 від 05.08.2020 року на дії та рішення приватного виконавця у справі №913/58/20 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича щодо винесення постанови про арешт майна боржника від 16.07.2020 у виконавчому провадженні №62595507 в частині накладення арешту на все рухоме майно.

3. Визнати протиправною та скасувати винесену приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича постанову про арешт майна боржника від 16.07.2020 у виконавчому провадженні №62595507 в частині накладення арешту на все рухоме майно.

4. Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Луганської області Лиманського Владислава Юрійовича зняти арешт з рухомого майна Фермерського господарства Кринички-Л у виконавчому провадженні №62595507.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 13.08.2020 року та, відповідно до ст. 235 ГПК України, може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Ухвалу суду складено та підписано 13.08.2020 року.

Суддя О.В. Тацій