Рішення

від 03.08.2020 по справі 922/1453/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1453/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ", м. Харків про стягнення 1834195,31 грн. за участю представників:

позивача - Мовчан М.В.

відповідача - Скіпор В.А.

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 1834195,31 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ" у період з 01.11.2018 по 30.01.2019 та у період з 01.12.2018 по 30.04.2019 використовувало земельні ділянки по вул. Каштановій, 14 у м. Харкові (кадастрові номери 6310136900:02:005:0165 та 6310136900:05:001:0017) та не сплачувало за користування вказаними земельними ділянками плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника вказаних земельних ділянок у зазначений період грошові кошти у розмірі орендної плати. Позивач також вказує, що рішенням Харківської міської ради від 22.02.2012 № 625/12, припинено ВАТ "Будгідропривод" право користування земельною ділянкою загальною площею 8,9876 га по вул. Каштановій, 14 в м. Харкові у зв`язку з видаленням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Харківській області від 02.03.2010 №46/2-1333. Вказаним рішенням Державний акт на право постійного користування землею, реєстраційний №831 від 06.10.2000 визнано вважати таким, що припиняє дію з дня видалення ВАТ "Будгідропривод" з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - з 01.03.2010 року. В якості доказів в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на акт обстеження земельної ділянки від 15.03.2019, витяги з технічної документації про нормативно грошову оцінку земель від 11.03.2019 №97-20-0.23,08-972/176-19 та від 11.03.2019 №97-20-0.23,08-974/176-19, витяги з Державного земельного кадастру від 14.03.2019 № НВ-6308531642019 та від 24.10.2018 № НВ-0002232702018, акт обстеження земельної ділянки по вул. Каштановій,14 у м. Харкові від 15.03.2019.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.05.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.06.2020 об 11:00.

Відповідач, через канцелярію суду 05.06.2020 за вх.№ 12717, надав відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову у повному обсязі. При цьому відповідач зазначає, що ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" є власником нежитлових будівель: літ. Б-2 загальною площею 8420,5 кв.м., літ. В-3 загальною площею 2434,6 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 3041,9 кв.м., літ. Д-1 загальною площею 924,0 кв.м., літ. Ж-2 загальною площею 2078,6 кв.м., літ. З-1 загальною площею 422,3 кв.м., літ. И-1 загальною площею 50,9 кв.м., літ. К-1 загальною площею 113,7 кв.м., літ. М-1 загальною площею 375,1 кв.м., літ. Н-1 загальною площею 539,5 кв.м., літ. П-1 загальною площею 599,4 кв.м., літ. Р-2 загальною площею 1429,9 кв.м., літ. С-2 загальною площею 840,8 кв.м., літ. Т-1 загальною площею 418,1 кв.м., літ. Х-1 загальною площею 57,0 кв.м., літ. У-1 загальною площею 325,1 кв.м., літ. Ш-1 загальною площею 1558,9 кв.м. Як вказує відповідач, зазначені будівлі з 28.11.2003 р. та по теперішній час зареєстровані за ТОВ "ВТЦ ІСЖМ" на підставі свідоцтва про право власності від 24.11.2003 р. Окрім того, ТОВ "ВТЦ ІСЖМ" є власником нежитлової будівлі літ. "А-1" загальною площею 2152 кв.м. по вул. Каштановій, 14 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 18.02.2005 № 328, та нежитлової будівлі літ. "Щ-1" загальною площею 890,1 кв.м. по вул. Каштановій, 14 у м. Харкові на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2005 №1-3153. Відповідач вказує, що зазначені вище будівлі ТОВ "ВТЦ ІСЖМ" отримало в порядку правонаступництва в результаті реорганізації ВАТ "Будгідропривод". Також вказує, що на підставі Державного акту №831 від 06.10.2000 р. І-ХР №003513 ВАТ "Будгідропривод" було надано право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,9876 га для експлуатації та обслуговування зазначених вище адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд.

Окрім того, відповідач зазначає, що в квітні 2018 року було прийнято рішення придбати спірні земельні ділянки у власність, тому 02.05.2018 року відповідач звернувся до позивача з заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 8,5846 га, та площею орієнтовно 0,4030 га, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 14 для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд. З того часу, відповідач виконував всі вимоги Порядку продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м. Харкові, затвердженого рішенням 29 сесії Харківської міської ради 5 від 24.12.2008 № 362/08. З травня 2018 року до 23 травня 2019 року між позивачем та ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" існували правовідносини з передачі спірних земельних ділянок у власність. Як зазначив відповідач, така передача мала можливість відбутися лише після реєстрації за позивачем права власності на спірні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач вважає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 6310136900:02:005:0165, 6310136900:05:001:0017 були зареєстровані за позивачем на праві власності 05.12.2018 та 25.03.2019 відповідно та тільки з зазначеного часу набули статусу об`єкту цивільних прав в розумінні вимог статті 79-1 ЗК України, а тому лише з цього часу у позивача з`явилась можливість здавати їх в оренду відповідно до Закону України Про оренду землі та розрахувавати суму орендної плати. Також, відповідач зазначає, що позивач не ставив перед ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" питання про необхідність оформлення відносин оренди спірних земельних ділянок, та не повідомляв, що відносини в період викупу носять кондиційний характер. Крім того, відповідач зазначив, що Харківська міська рада не приймала рішення про проведення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок для визначення розміру орендної плати станом на 01.11.2018 та 01.12.2018 відповідно. Відповідач вважає, що акт обстеження від 15.03.2019, наданий позивачем до суду в якості доказу не може вважатись належним та допустимим доказом в розумінні вимог статей 77,78 ГПК України. Акт складений позивачем одноособово, без участі представників ТОВ ВТЦ ІСЖМ , а координати земельної ділянки сформовані за результатами геодезичної зйомки. З доданих до акту копій фотографій земельної ділянки вбачається відсутність будь-яких вивісок, реклами чи інших позначень, які б вказували про належність даної території саме TOB "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ", а тому не є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір площі спірної земельної ділянки, яку використовувало ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" у період з 01.11.2018 по 30.04.2019. Окрім того, зазначає, що акт складено 15.03.2019 на підтвердження того, що земельні ділянки використовувались вже після його складання з 16.03.2019 до 30.04.2019.

Також, відповідач вважає, що на законних підставах він використовував земельні ділянки до моменту викупу, права позивача не порушував, а тому не повинен сплачувати 1 834 195,31 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі ст.ст.1212-1214 ЦК України, як того вимагає позивач, оскільки жодним нормативним актом не передбачений обов`язок особи, зацікавленої в одержанні у власність земельної ділянки із земель комунальної власності сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди за той період часу, коли триває процедура розробки оформлення технічної документації та прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивач вже звертався у квітні 2019 року до суду з аналогічним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ТОВ ВТЦ ІСЖМ в порушення вимог ст.ст. 125-126 ЗК України, використовувало земельні ділянки площею 0,4030 га кадастровий номер 6310136900:02:005:0165 у період з 01.03.2018 по 31.01.2019, а також площею 8,4327 га кадастровий номер 6310136900:05:001:0017 у період з 01.03.2018 по 31.03.2019 по вул. Каштановій, 14 у м. Харкові, без виникнення права власності на землю, права постійного користування земельною ділянкою та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації, у зв`язку з чим ТОВ ВТЦ ІСЖМ зберегло кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельної ділянки, та підставі ст.ст. 1212-1214 ЦК України зобов`язано відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав чи міг би одержати від цього майна, а тому ТОВ ВТЦ ІСЖМ порушені права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку.

Господарським судом Харківської області було порушено справу № 922/926/19, яка розглядалась трьома судовими інстанціями. 05.03.2020 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду було прийнято постанову, якою залишено без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, якою в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі. Як зазначає відповідач, звертаючись до суду з позовом, який розглядається, позивач залишив без змін правове обґрунтування позовних вимог статтями 1212-1214 ЦК України. Змінилися розміри сум, які позивач просить суд стягнути в якості неодержаних грошових коштів за рахунок скорочення періоду, протягом якого ТОВ ВТЦ ІСЖМ , на думку позивача, безпідставно зберегло грошові кошти у розмірі орендної плати за користування земельними ділянками. Оскільки періоди часу нового позову (з 01.11.2018 по 31.01.2019 та з 01.12.2018 по 30.04.2019) охоплювались періодами (з 01.03.2018 по 31.01.2019 та 01.03.2018 по 31.03.2019) щодо яких суд касаційної інстанції вже приймав рішення, відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

09.06.2020 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 25.06.2020 о 12:55.

Позивач, через канцелярію суду 22.06.2020 за вх. № 14089, надав відповідь на відзив, в якій проти доводів відповідача викладених у відзиві на позов заперечує та вказує на те, що вони не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать нормам матеріального права, зроблені без урахування правових висновків Верховного Суду. При цьому позивач зазначає, що відповідачем вживались дії, направлені на оформлення речових прав на земельні ділянки по вул. Каштановій,14 у м. Харкові у рамках процедури, передбаченої статтями 116, 127-128 Земельного кодексу України. Однак, вжиття відповідних заходів не звільняє ТОВ ВТЦ ІСЖМ від обов`язку сплачувати плату за використання вказаних земельних ділянок з огляду на критерій платності землекористування, встановлений ст. 206 ЗК України. З врахуванням правових висновків зроблених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, правових висновків Верховного Суду в постанові від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 та у справі № 922/2716/17 позивач вважає, що ТОВ ВТЦ ІСЖМ незважаючи на вжиття ним дій, направлених на оформлення речових прав на земельні ділянки комунальної власності, у будь-якому випадку зобов`язаний сплачувати плату за використання таких земельних ділянок, у той час, коли процедура, підстави, порядок та строки вжиття відповідачем дій, правового значення для спору у справі яка розглядається не мають, оскільки виходить за межі доказування у справі та не доводять факту того, що внаслідок вжиття вказаних дій відповідач був звільнений від сплати плати за використання ним земельних ділянок комунальної власності. Окрім того, як зазначив позивач, чинним законодавством не передбачений обов`язок органів місцевого самоврядування повідомляти всіх фактичних користувачів земельних ділянок комунальної власності, які використовують такі земельні ділянки всупереч вимог Земельного кодексу України про те, що між ними існують кондикційні відносини та про те, що вони зобов`язані оформити речові права на такі земельні ділянки.

У підготовчому засіданні 25.06.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.07.2020 о 12:30.

14.07.2020 судом розгляд справи було відкладено на 03.08.2020 о 16:30.

Представник позивача у судовому засіданні 03.08.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.08.2020 заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 15.03.2019 № 159761322 ТОВ ІВЦ ІСЖМ є власником нерухомого майна літ. "А-1" загальною площею 2152 кв.м., літ. "Б-2" загальною площею 8420,5 кв.м., літ. "В-3" загальною площею 2434,6 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 3041,9 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 924,0 кв.м., літ. "Ж-2" загальною площею 2078,6 кв.м., літ. " 3-1" загальною площею 422,3 кв.м., літ. "И-1" загальною площею 50,9 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 113,7 кв.м., літ. "М-1" загальною площею 375,1 кв.м., літ. "Н- 1" загальною площею 539,5 кв.м., літ. "П-1" загальною площею 599,4 кв.м., літ. "Р- 2" загальною площею 1429,9 кв.м., літ. "С-2" загальною площею 840,8 кв.м., літ. Т-1" загальною площею 418,1 кв.м., літ. "Х-1" загальною площею 57,0 кв.м., літ. У-1" загальною площею 325,1 кв.м., літ. "Ш-1" загальною площею 1558,9 кв.м., літ. "Щ-1" , загальною площею 890,1 кв.м., яке розташоване на земельних ділянках по вул. Каштановій 14 у м. Харкові.

В 2000 році право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 8,9876 га по вул. Каштановій, 14 в м. Харкові для експлуатації та обслуговування зазначених вище адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд було надано виконкомом Харківської міської ради Відкритому акціонерному товариству Будгідропривод , що підтверджується Державним актом від 06.10.2000 І-ХР №003513, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №831.

Рішенням Харківської міської ради від 22.02.2012 № 625/12, припинено ВАТ Будгідропривод право користування земельною ділянкою загальною площею 8,9876 га по вул. Каштановій, 14 в м. Харкові у зв`язку з видаленням його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Харківській області від 02.03.2010р. №46/2-1333.

Вказаним рішенням Державний акт на право постійного користування землею, реєстраційний №831 від 06.10.2000 визнано вважати таким, що припиняє дію з дня видалення ВАТ Будгідропривод з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України - з 01.03.2010 року.

02.05.2018 року ТОВ ВТЦ ІСЖМ звернулось до позивача з заявами вих. №№ 27, 28 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 8,5846 га, та площею орієнтовно 0,4030 га, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 14 для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих та допоміжних будівель і споруд.

20.06.2018 рішенням 20 сесії 7 скликання Харківської міської ради №1132/18 надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 8,5846 га, та площею орієнтовно 0,4030 га, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 14 .

17.10.2018 рішенням 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1241/18 затверджено проект землеустрою земельної ділянки площею 0,4030га, кадастровий номер 6310136900:02:005:0165.

17.10.2018 рішенням 22 сесії Харківської міської ради 7 скликання №1245/18 вирішено надати ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 0,4030 га.

За результатами прийнятих 17.10.2018 Харківською міською радою рішень відповідачу направлений лист №7440/0/225-18 від 31.10.2018, в якому зазначено про необхідність провести експертну грошову оцінку земельної ділянки та укласти договір про внесення авансового внеску в рахунок оплати ціни за земельну ділянку площею 0,4030 га, кадастровий номер 6310136900:02:005:0165.

05.11.2018 між Харківською міською радою та ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" укладено нотаріально посвідчений Договір про внесення авансового внеску №60/18.

23.11.2018 сформовано та проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,4327 га в Державному кадастрі та присвоєно кадастровий номер 6310136900:05:001:0017.

28.11.2018 рішенням 23 сесії 7 скликання Харківської міської ради №1305/18 затверджено проект землеустрою земельної ділянки площею 8,4327га, кадастровий номер 6310136900:05:001:0017.

28.11.2018 рішенням 23 сесії 7 скликання Харківської міської ради №1310/18 вирішено продати відповідачу земельну ділянку із земель комунальної власності міста Харкова: кадастровий номер 6310136900:02:005:0165, для експлуатації та обслуговування на нежитлових будівель літ. "Р-2" та літ. "Т-1", площа земельної ділянки 0,4030 га.

21.12.2018 між Харківською міською радою та ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №77/18 площею 0,4030 га, кадастровий номер 6310136900:02:005:0165.

31.01.2019 ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" та державний реєстратор отримали лист Харківської міськради №567/0/225-19 від 31.01.2019 щодо повного розрахунку за зазначену земельну ділянку та 01.02.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,4030 га, кадастровий номер 6310136900:02:005:0165.

28.11.2018 рішенням 23 сесії 7 скликання Харківської міської ради №1309/18 Харківською міськрадою вирішено надати ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки загальною площею 8,4327 га, кадастровий номер 6310136900:05:001:0017.

21.12.2018 між позивачем та ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" укладено договір про внесення авансового внеску №69/18.

27.02.2019 рішенням 25 сесії 7 скликання Харківської міської ради №1472/19 вирішено продати відповідачу земельну ділянку із земель комунальної власності міста Харкова: кадастровий номер 6310136900:05:001:0017, для експлуатації та обслуговування на нежитлових будівель літ. "А-1", "Б-2", "В- 3", "Г-1", "Д-1", "Ж-2", " 3-1", "И-1", "К-1", "М-1", "Н-1", "П-1", "С-2", "У-1", "Х-1", "Ш-1", "Щ-1", площа земельної ділянки 8,4327 га.

23.04.2019 між позивачем та ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №18/19 площею 8,4327 га, кадастровий номер 6310136900:05:001:0017.

22.05.2019 ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" та державний реєстратор отримали лист Харківської міськради № 3512/0/225-19 від 22.05.2019 щодо повного розрахунку за зазначену земельну ділянку та 23.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "ВТЦ "ІСЖМ" було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 8,4327 га, кадастровий номер 6310136900:05:001:0017.

Отже, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.04.2020 № 207268129 та № 207268550, за відповідачем зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6310136900:02:005:0165 з 01.02.2019, а на земельну ділянку кадастровий номер 6310136900:05:001:0017 з 23.05.2019.

За твердженнями позивача, відповідач, в порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України, використовував земельні ділянки площею 0,4030 га кадастровий номер 6310136900:02:005:0165 у період з 01.11.2018 по 30.01.2019 та площею 8,4327 га кадастровий номер 6310136900:05:001:0017 у період з 01.12.2018 по 30.04.2019 по вул. Каштановій 14 у м. Харкові без документів, що посвідчують право власності або право користування, а тому відповідач, зберіг кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками.

Вказані обставини стали підставою для звернення Харківською міською радою з позовом до ТОВ "Виробничо -технічний центр "ІСЖМ" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у розмірі 1834195,31 грн.

Отже, предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача як власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 1834195,31 грн. на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельними ділянками комунальної власності, площею 0,4030 га та 8,5846 га, по вул. Каштановій, 14, у м. Харкові, кадастрові номери 6310136900:02:005:0165, 6310136900:05:001:0017, без укладення договору оренди за період з 01.11.2018 по 30.01.2019, та з 01.12.2018 по 30.04.2019 відповідно.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Кондикційне зобов`язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією із сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто, у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст.1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на спірні нежитлові будівлі, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Каштанова, 14, зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічний центр ІСЖМ" в 2003 та 2005 роках, проте права користування або власності на земельну ділянку, на якій знаходяться об`єкти нерухомості, не було оформлено до 2019 року.

Для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема, чи були земельні ділянки, за користування якими позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такими.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

У частині 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

У силу приписів статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України встановлено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, позивачем не надано до суду доказів існування протягом заявленого у позові періоду: з 01.11.2018 по 30.01.2019 та з 01.12.2018 по 30.04.2019 земельних ділянок, площею 0,4030 га та 8,4327 га, по вул .Каштановій,14, у м. Харкові за кадастровими номерами 6310136900:05:001:0017, 6310136900:02:005:0165 - як об`єктів цивільних прав у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України, що виключає можливість обчислювати розмір безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

В даному випадку матеріали справи свідчать, що набуттю спірними земельними ділянками статусу об`єктів цивільних прав передувало прийняття Харківською міською радою рішення 20 сесії 7 скликання №1132/18 від 20.06.2018, яким були надані дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова площею орієнтовно 8,5846 га, та площею орієнтовно 0,4030 га, розташованих за адресою м. Харків, вул. Каштанова, 14. А також, проведення державної реєстрації права власності на зазначені земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Харківською міською радою 05.12.2018 (12.10.2018 земельну ділянку площею 0,4030 га зареєстровано у ДЗК із присвоєнням кадастрового номеру 6310136900:02:005:0165) і 25.03.2019 (23.11.2018 земельну ділянку площею 8,4327 га зареєстровано у ДЗК із присвоєнням кадастрового номеру 6310136900:02:005:0017).

Отже, реальну можливість передати зазначені земельні ділянки в оренду ТОВ ВТЦ ІСЖМ відповідно до Закону України Про оренду землі позивач отримав тільки 05.12.2018 та 25.03.2019 відповідно, оскільки саме з вказаного часу земельні ділянки набули статусу об`єктів цивільних прав.

Щодо розміру неотриманої орендної плати, суд з цього приводу зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Відповідно до частини 2 статті 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 14 Податкового кодексу України.

Так, матеріали справи свідчать, що нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок було проведено в жовтні-листопаді 2018 під час розробки документації із землеустрою на замовлення ТОВ ВТ ІСЖМ .

Тобто, матеріали справи не містять відомостей про прийняття Харківською міською радою рішення про проведення нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок для визначення розміру орендної плати станом на 01.11.2018 та станом на 01.12.2018.

В якості доказів на підтвердження розміру площ спірних земельних ділянок, які відповідач використовував у спірний період з 01.11.2018 по 30.01.2019 та з 01.12.2018 по 30.04.2019, позивач надав суду акт обстеження від 15.03.2019.

Проте, вказаний акт не може вважатись належними та допустимим доказом визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул.Каштанова,14, від 15.03.2019, оскільки даний акт складений без участі представників відповідача, а координати земельної ділянки сформовані за результатами геодезичної зйомки. З доданих до акту копій фотографій земельної ділянки убачається відсутність будь-яких позначень, які б вказували про належність даної території саме TOB "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ". Зміст акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 15.03.2018 не дає можливості встановити факт безпосереднього використання TOB "Виробничо-технічний центр "ІСЖМ" спірної земельної ділянки, а тому наданий позивачем акт не є належним та допустимим доказом, що підтверджує розміри площ спірних земельних ділянок, які використовував відповідач за спірний період. Оскільки акт складений 15.03.2019 він не може розглядатись в якості доказу того, що земельні ділянки використовувались вже після його складання, а саме в період з 16.03.2019 до 30.04.2019.

Таким чином, з огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, суд вважає, що твердження позивача про існування станом на 01.11.2018 та 01.12.2018 земельних ділянок, площею 0,4030 га та 8,4327 га, по вул . Каштановій , 14, у м. Харкові, за кадастровими номерами 6310136900:05:001:0017, 6310136900:02:005:0165 як об`єктів цивільних прав, не узгоджуються з вимогами ст. 79-1 ЗК України, а тому, відповідач не міг безпідставно зберегти кошти у вигляді орендної плати за землю, якої не існувало як об`єкта цивільних прав.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач вимагає стягнення з відповідача грошових сум в розмірі орендної плати за періоди часу коли тривала процедура з розробки та оформлення технічної документації щодо спірних земельних ділянок та прийняття позивачем рішень пов`язаних з передачею земельних ділянок у власність на підставі договорів купівлі-продажу. Зазначена процедура розроблена та затверджена позивачем у вигляді Порядку продажу земельних ділянок або прав на них на підставі цивільно-правових договорів у м. Харкові затвердженого рішенням 29 сесії Харківської міської ради 5 від 24.12.2008р. № 362/08. Відповідач поступово виконував всі вимоги зазначеної процедури, в повному обсязі розрахувався за отримані земельні ділянки, а тому не міг безпідставно зберегти кошти у вигляді орендної плати за землю.

Як встановлено судом, чинним законодавством не передбачений обов`язок особи, зацікавленої в одержанні у власність земельної ділянки із земель комунальної власності сплачувати за фактичне користування земельною ділянкою без укладення договору оренди за той період часу, коли триває процедура розробки оформлення технічної документації та прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з вищенаведеного, з огляду на те, що позивачем в установленому ГПК України порядку не надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували обставини на які останній посилається в якості підстав позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "13" серпня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова