Рішення

від 06.08.2020 по справі 922/941/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/941/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави, в особі : 1. Західного офісу Держаудитслужби України, м. Львів 2. Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького в особі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького, м. Рожище до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп", м. Харків про стягнення коштів за участю :

прокурора - Зливка К.О.

представника позивача 1 - не з`явився

представника позивача 2 - не з`явився

представника відповідача - Макаров С.О.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі 1. Західного офісу Держаудитслужби України та 2. Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького в особі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (відповідач) про стягнення коштів в сумі 29474,25 грн. та понесених витрат на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позову прокурор вказує, що через неналежне виконання своїх зобов`язань щодо постачання Рожищенському коледжу природного газу, відповідач безпідставно отримав в результаті укладених нікчемних угод 29474,25 грн., однак газу на вказану суму споживачу не поставив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 28.04.2020 о 11:45.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.04.2020 задоволено клопотання відповідача вх.№ 9569 від 23.04.2020; постановлено перейти зі спрощеного провадження до розгляду справи № 922/941/20 за правилами загального позовного провадження, продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 19.05.2020 о 12:45.

18.05.2020 за вх.№ 1600 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд позовну заяву прокурора залишити без задоволення. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідач посилався на відсутність у прокурора правосуб`єктності на звернення до суду з зазначеним позовом, те, що спірні додаткові угоди були укладені у відповідності до положень Закону України "Про публічні закупівлі", та те, що внаслідок укладення спірних додаткових угод зменшення майна позивача не відбулося.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.05.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відкладено підготовче засідання на 18.06.2020 о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2020 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, продовжено строк підготовчого провадження у справі № 922/941/20 на 30 днів до 27.07.2020 включно, відкладено підготовче засідання на "07" липня 2020 р. о 11:30.

У підготовчому засіданні 07.07.2020, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.07.2020 о 11:15.

21.07.2020 судом розгляд справи було відкладено на 06.08.2020 о 12:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2020 відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Прокурор у судовому засіданні 06.08.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.08.2020 заперечував проти позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

04.01.2019 замовником - Рожищенським коледжем Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (далі - Рожищенський коледж ) оприлюднено оголошення про проведення закупівлі Газ природний за процедурою відкритих торгів; інформація про предмет закупівлі: газ природний, скраплений або в газоподібному стані; 40000 м.куб. газ природний; ДК 021:2015:09123000-7 - Природний газ (ідентифікатор закупівлі: UA-2019-01-04-000561-c).

У вказаній закупівлі взяли участь ТзОВ ВОЛИНЬГАЗ ЗБУТ із остаточною ціновою пропозицією 500 937,60 грн. з ПДВ, ТзОВ УКРГАЗТОРГ із остаточною ціновою пропозицією 480000 грн. з ПДВ, та ТзОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП із остаточною ціновою пропозицією 380 640 грн. з ПДВ.

Протоколом засідання тендерного комітету замовника - Рожищенського коледжу від 28.01.2019 ТОВ "УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП" визначено переможцем у закупівлі ДК 021:2015:09123000-7 Газове паливо (Природний газ) з ціною 380,640.00 грн. з ПДВ.

28.01.2019 на веб-сторінці закупівлі було опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю із переможцем ТзОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП .

13.02.2019 між Рожищенським коледжем Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З.Гжицького, як споживачем, та товариством з обмеженою відповідальністю УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП , як постачальником, укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №19-530, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу протягом 2019 року товар: 09120000-6 Газове паливо (за ДК 021:2015) (Газ природний) у власність (надалі - Газ або Товар ), в обсягах і порядку, передбачених даним договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках , порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що постачальник передає споживачу газ в обсягах 40 000,00 м. куб. газу (по місяцях згідно графіку).

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору, з врахуванням вартості транспортування природного газу магістральними трубопроводами по території України без ПДВ складає 7930,00 грн., крім того ПДВ 20% - 1586,00 грн. Разом 9516,00 грн.

Загальна сума договору відповідно до п. 2.2. становить 380 640,00 грн., в т.ч. ПДВ 63 440,00 грн.

Пунктом 2.5. договору визначено, що зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного договору.

Так, між сторонами договору було укладено ряд додаткових угод, якими сторони погодили внесення змін до умов основного договору про закупівлю природного газу за державні кошти №19-530 від 13.02.2019, які є невід`ємною частиною договору.

13.02.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни в п. 1.2. щодо загальних обсягів поставки природного газу - всього на 23193,99 тис. м. куб., змінено графіки поставок, та в 2.2. щодо ціни договору, яку встановлено в розмірі 220714 грн.

18.02.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 2, якою п. 1.2. викладено в редакції: Постачальник передає споживачу газ в обсягах 21 110,857 тис. м. куб. газу… ; пункти 2.1. та 2.2. викладено в редакції 2.1.Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору, з врахуванням вартості транспортування природного газу магістральними трубопроводами по території України без ПДВ складає 8 712,50 грн., крім того ПДВ 20% - 1 742,50 грн. Разом 10 455,00 грн. 2.2. Загальна сума договору становить 220 714,00 грн., у тому числі: ПДВ 36 785,67 грн. (ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового Кодексу України) (та згідно затверджених кошторисних видатків) .

19.02.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 3, якою п. 2.1. викладено в наступній редакції: Ціна за 1000,0 кубічних метрів газу на момент укладення даного договору, з врахуванням вартості транспортування природного газу магістральними трубопроводами по території України без ПДВ складає 9 583,33 грн., крім того ПДВ 20% - 1 916,67 грн. Разом 11 500,00 грн.

09.07.2019 року сторонами було підписано додаткову угоду № 4, відповідно до якої пункти 2.1., 2.2. договору викладено в наступній редакції: 2.1 Ціна природного газу становить 9 564,13 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 912,83 грн., всього з ПДВ 11 476,96 грн. ; 2.2. Загальна сума Договору зменшена на 205,30 грн. та становить 220 508,70 грн., у т. ч. ПДВ - 20% - 36 751,45 грн.

20.08.2019 року сторонами було підписано додаткову угоду № 5, якою внесено зміни у розділ 1. Предмет договору у П.1.2.-1.4., п.1.6., п.1.11., додати п 1.14.-1.15., до договору та викладено в новій редакції, додано розділ 7 Відповідальність сторін п.7.7. до договору.

30.10.2019 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 6, якою п. 1.2., 2.1. та 2.2. викладено в наступній редакції: 1.2. Постачальник передає споживачу газ в обсягах 19,192522 тис. м. куб… ; 2.1. Ціна природного газу становить 8 741,67 грн. за 1000 куб.м., крім того ПДВ 1 748,33 грн., всього з ПДВ 10 490,00 грн. ; 2.2. Загальна сума договору зменшена на 8 398,44 грн. та становить 212 110,26 грн., у т. ч. ПДВ - 20% - 35 351,71 грн.

24.12.2019 року сторонами було підписано додаткову угоду № 7, відповідно до якої, враховуючи частину 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25 грудня 2015 року № 922-УІІІ (зі змінами), сторони дійшли взаємної згоди укласти цю додаткову угоду про продовження строку дії договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі.

24.12.2019 року сторонами було підписано додаткову угоду № 8, відповідно до якої згідно з ч. 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 № 922- VIII сторони дійшли згоди продовжити обсяги та суму договору, що не перевищує 20% від суми, визначеної в договорі № 19-530 від 13 лютого 2019р., укладеному в попередньому році. Загальна сума договору збільшена на 42 420 грн. 90 коп.

Таким чином, ціна за одиницю товару (1000 м. куб. газу) з врахуванням ПДВ внаслідок укладення додаткових угод №2, №3, №4 та №6 змінювалась в порівнянні з ціною, зазначеною в основному договорі, а саме:

- додатковою угодою №2 від 18.02.2019 ціну збільшено з 9516 грн. до 10455 грн.;

- додатковою угодою №3 від 19.02.2019 ціну збільшено з 10455 грн. до 11500 грн.;

- додатковою угодою №4 від 09.07.2019 ціну змінено з 11500 грн. на 11476,96 грн.;

- додатковою угодою №6 від 30.10.2019 ціну змінено з 11476,96 грн. на 10490 грн.

Відповідно до інформації, зазначеної в листі Рожищенського коледжу №156 від 08.11.2019, зміна ціни за одиницю товару обґрунтована наступним:

- Харківська торгово-промислова палата листом від 07 лютого 2019р. на запит від 04.02.2019 ТОВ УКРТРАНССЕРВІС - ГРУП повідомила, що згідно прейскуранта НАК Нафтогаз України ціна природного газу як товару з урахуванням ПДВ (за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами), для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу з 1 лютого 2019 року складає: - 10460,40 грн. за 1000 м. кубічних.

- Житомирська торгово-промислова палата на замовлення ТОВ УКРТРАНССЕРВІС - ГРУП надала експертний висновок № В-248 від 12.02.2019 р., яким визначено середню ціну на природний газ без транспортування для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України, станом на 12.02.2019 року на рівні 11700 грн. за 1000 м. куб. і зазначено: Вказана ціна на природний газ, що склалася станом на 12.02.2019 р. є дійсною станом на дату експертизи та може змінюватися в більшу чи меншу сторону .

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до пунктів 10.2., 10.3. умови договору може бути змінено на підставі нормативних актів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, НКРЕКП або іншого органу, що регулюють відносини з поставок газу та правил роботи на ринку газу України, шляхом підписання відповідних додаткових угод.

Всі доповнення та додаткові угоди набирають чинності та мають перевагу над раніше укладеними та над положеннями даного договору в разі, коли вони укладені в письмовій формі, мають дату, номер, посилання на даний договір, підписи уповноважених представників сторін та оригінальні печатки підприємств.

Так, відповідно до листа ТзОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП №1057 від 13.02.2019 останнє повідомило, що має намір укласти додаткову угоду до договору про закупівлю природного газу №19-530 від 13.02.2019 в частині підвищення ціни на постачання природного газу на 9,87% для Рожищенського коледжу згідно п. 2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі враховуючи підвищення цінової кон`юнктури ринку природного газу. На підтвердження зазначеного ТзОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП посилалося на інформацію Харківської торгово-промислова палати .

Листом №120/19 від 07.02.2019 на запит ТзОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП від 04.02.2019р. Харківська торгово-промислова палата повідомила , що згідно прейскуранта НАК Нафтогаз України ціна природного газу як товару з урахуванням ПДВ (за умови попередньої оплати до періоду (календарний місяць) поставки газу, без урахування тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами), для споживачів, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу з 1 лютого 2019 року складає: - 10460,40 грн. за 1000 куб. м.; підставою для такого висновку слугувала інформація з офіційного веб-сайту НАК Нафтогаз України (http://www.naltogaz.com). Крім цього вказано, що дана довідка має інформаційний характер.

Так, вказана інформація не може бути підставою для врахування сторонами з метою подальшого внесення змін в основний договір щодо збільшення ціни за одиницю товару, оскільки відповідно до п. 3.3. договору оплата газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті на розрахунковий рахунок постачальника шляхом 100% оплати до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Крім цього, вказана інформація не містить відомостей на підтвердження коливання ціни природного газу на ринку, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки у вказаному листі зазначено лише вартість природного газу з 01.02.2019.

Також, листом №1135/19 від 15.02.2019 ТзОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП повторно повідомило замовника що має намір укласти додаткову угоду до договору про закупівлю природного газу №19-530 від 13.02.2019 в частині підвищення ціни на постачання природного газу на 9,99% на підставі п. 2 ч.4 ст.36 Закону України Про публічні закупівлі враховуючи підвищення цінової кон`юктури ринку природного газу. На підтвердження зазначеного ТзОВ УКРТРАНССЕРВІС-ГРУП посилається на інформацію Житомирської торгово-промислова палати .

Так, відповідно до експертного висновку Житомирської торгово-промислова палати №В-248 від 12.02.2019 середня ціна на природній газ для установ та організацій, до фінансуються з державного і місцевого бюджетів на території України станом на 12.02.2019 складає 11700 грн.

Проте, вказана інформація не містить відомостей на підтвердження саме коливання ціни природного газу на ринку, як того вимагає п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки у вказаному листі зазначено вартість природного газу станом на 12.02.2019.

Разом з тим, постачальник жодним чином не обґрунтував зміну ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у зв`язку з коливанням ціни такого товару на ринку, до вказаних листів за їх змістом будь-які документи не долучались.

Крім цього, наявність вказаних листів (№1057 від 13.02.2019, №1135/19 від 15.02.2019) свідчить про те, що станом на 15.02.2019 постачальник мав намір збільшити ціну за одиницю товару на понад 10 відсотків шляхом укладення кількох додаткових угод, на підтвердження чого слугує факт укладення 18.02.2019 додаткової угоди №2 (збільшення ціни на 9,87%) та наступного дня - додаткової угоди №3 від 19.02.2019 (збільшення ціни на 9,99%).

Тобто, фактично внаслідок укладення додаткових угод № 2 та № 3 ціна за 1000 м3 газу протягом доби збільшена з 9516,00 грн. до 11500 грн. або на 20,85%.

Також, відповідь Харківської торгово-промислової палати та висновок Житомирської торгово-промислової палати датуються, відповідно, 07.02.2019 та 12.02.2019, в той час як договір було укладено 13.02.2019, а тому не могли братись до уваги сторонами правочину при укладанні додаткових угод №2 та №3.

Докази на підтвердження коливання ціни природного газу на ринку на момент укладення додаткових угод №4 від 09.07.2019, №6 від 30.10.2019 взагалі відсутні, хоча вказаними угодами сторони збільшили вартість ціни за одиницю товару у порівнянні із первісним договором.

Лист відповідача №3001/19 від 01.10.2019 про зменшення ціни за одиницю товару на жовтень з 11500 грн. за 1000 м.куб. до 10490 грн. взагалі не містить посилань на підтвердження коливання ціни.

При цьому суд зазначає, що рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2019 у справі № 907/788/18 за позовом Закарпатського обласного центру зайнятості до ТзОВ "Укртранссервіс-Груп" про визнання недійсними додаткових угод, залишеним в силі постановою Верховного суду від 23.01.2020 без змін, позовні вимоги задоволено. Як вбачається з тексту відповідних судових рішень у вказаній справі, відповідачем на підтвердження обґрунтування внесення змін в договір також були надані довідки торгово-промислових палат, проте, як зазначив суд, вони лише констатують рівень цін згідно з прейскурантом НАК Нафтогаз України та рівень загальних ринкових цін на газове паливо та не є доказом на підтвердження коливання ціни на товар на ринку.

Крім цього, відповідно до інформації, розміщеної на веб-сторінці вказаної закупівлі (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-01-04-000561-c), яка знаходиться у вільному доступі, 01.10.2019 Управлінням Західного офісу держаудитслужби у Волинській області (надалі - Держаудитслужба ) опубліковано наказ 01.10.2019 № 37-од про початок моніторингу вказаної закупівлі.

Так, 02.10.2019 Держаудитслужба звернулася до замовника із проханням пояснити, чи були документально підтверджені обґрунтовані підстави для укладення додаткових угод: №2 від 18.02.2019, №3 від 19.02.2019, №4 від 09.07.2019 до договору про закупівлю природного газу за державні кошти від 13.02.2019 № 19-530, відповіді на яке на даний час не отримано.

18.10.2019 Держаудитслужбою було опубліковано висновок про результати моніторингу вказаної закупівлі, відповідно до п.2 констатуючої частини якого за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо внесення змін до договору про закупівлю встановлено порушення вимог частини четвертої статті 36 Закону при укладанні додаткових угод №2, №3, №4 на збільшення ціни за одиницю товару. За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо оприлюднення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог частини п`ятої статті 71 Закону.

Відповідно до інформації, розміщеної на веб-сторінці закупівлі, вказаний висновок сторонами оскаржено не було.

Крім цього, відповідно до відомостей, розміщених на офіційному сайті НАК Нафтогаз України (http://www.naftogaz.com), ціна на природний газ, який використовують промислові споживачі та інші суб`єкти господарської діяльності, для потреб, що не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, за умови оплати після періоду (календарний місяць) поставки газу, протягом січня - липня 2019 року ціна на природний газ фактично зменшувалась (з 11 833,20 грн. з ПДВ за 1000 куб.м з 01 січня 2019 року, тобто в місяць розкриття тендерних пропозицій до 11 458,80 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. з 01 лютого 2019 року, тобто в місяць укладання договору та Додаткових угод №2, №3; надалі ціна на природний газ фактично зменшилась до 6727,20 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. з 01 липня 2019 року, тобто в місяці укладання додаткової угоди №4; з 01 жовтня 2019 року, в місяць укладення додаткової угоди №6, ціна становила 6549,60 грн.)

Також, відповідно до листа товарної біржі Українська енергетична біржа №23/12-2361 від 23.12.2019 середньозважені ціни природного газу за результатами електронних біржових торгів склалися наступним чином:

- за період з 12.02.2019 по 19.02.2019, тобто станом на дати укладення додаткових угод №2 та №3, ціна становила 9318,59 грн., 20.02.2019 ціна склалася на рівні 9204,88 грн.;

- станом на дату укладення додаткової угоди №4 за період з 08.07.2019 по 10.07.2019 максимальна ціна склалася на рівні 5852,23 грн.;

- станом на дату укладення додаткової угоди №6 за період з 28.10.2019 по 31.10.2019 ціна природний газ становила 5140,78 грн.

Вказане свідчить, що з 13.02.2019 по 30.10.2019 відбулося коливання цін на ринку газу в бік зменшення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч.ч. 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Закон України "Про публічні закупівлі" передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

У відповідності до пункту 2 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

В силу вимог ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

Окрім цього, дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення ряду додаткових угод суперечить меті Закону України Про публічні закупівлі . Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, оскільки, якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 4 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод то ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Разом з тим, ст. 3 Закону України Про публічні закупівлі визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

У абз. 2 ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Вказаний висновок також випливає з аналізу п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", так як наведена норма обмежує одноразове збільшення ціни 10 відсотками.

Аналогічна правова позиція з питання регулювання подібних правовідносин викладена у постановах Верховного суду, зокрема, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, від 25.06.2019 у справі №913/308/18.

Відповідно до ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 цього Закону.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 204 ЦК України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону (п. 84).

Отже, відповідно до ст. 37 Закону України Про публічні закупівлі , ч. 2 ст. 215 ЦК України додаткові угоди №2 від 18.02.2019, №3 від 19.02.2019, №4 від 09.07.2019, №6 від 30.10.2019 до договору про закупівлю природного газу №19-530 від 13.02.2019 є нікчемними, а, отже, недійсними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , а тому є всі підстави вважати, що кошти, які отримані на підставі нікчемних угод отримані безпідставно.

Так, на виконання вказаного договору відповідачем було поставлено Рожищенському коледжу природного газу на загальну суму 212110,26 грн. об`ємом 19,192519 тис. м. куб. (розрахунок додається):

1) в період дії додаткової угоди №3 від 19.02.2019, згідно з якою вартість 1 тис. м. куб. становила 11500 грн., за актами приймання передачі:

- №770 від 28.02.2019 поставлено 6,186 тис. м. куб. (оплачено згідно з платіжним дорученням №31 від 06.03.2019 на суму 71138,98 грн.);

- №1457 від 31.03.2019 поставлено 4,327 тис. м. куб. (оплачено згідно з платіжним дорученням №48 від 08.04.2019 на суму 49760,48 грн.);

- №1789 від 30.04.2019 поставлено 0,161 тис. м. куб. (оплачено згідно з платіжним дорученням №63 від 06.05.2019 на суму 1851,50 грн.);

2) в період дії додаткової угоди №6 від 30.10.2019, згідно з якою вартість 1 тис. м. куб. становила 10490 грн., за актами приймання передачі:

- №4205 від 07.11.2019 поставлено 1,234150 тис. м. куб. (оплачено згідно з платіжним дорученням №158 від 07.11.2019 на суму 12946,24 грн.);

- №5053 від 05.12.2019 поставлено 5,690510 тис. м. куб. (оплачено згідно з платіжним дорученням №182 від 05.12.2019 на суму 59693,47 грн.);

- №5840 від 20.12.2019 поставлено 1,593859 тис. м. куб. (оплачено згідно з платіжним дорученням №191 від 20.12.2019 на суму 16719,59 грн.).

Оскільки додаткові угоди №2 від 18.02.2019, №3 від 19.02.2019, №4 від 09.07.2019, №6 від 30.10.2019 до договору про закупівлю природного газу №19-530 від 13.02.2019 є нікчемними, розрахунок за поставлений природний газ повинен здійснюватися за ціною, вказаною в основному договорі про закупівлю природного газу №19-530 від 13.02.2019, а саме 9516 грн. за 1 тис. м. куб. природного газу.

Отже, вартість поставленого природного газу повинна становити 182636,01 грн. (19,192519 * 9516), а не 212110,26 грн.

Вказаний факт дозволяє дійти висновку, що Рожищенським коледжем за поставлений природний газ надміру сплачено 29474,25 грн. (212110,26 - 182636,01 = 29474,25).

Зважаючи на те, що переплата відбулась на підставі нікчемних угод, згадані кошти підлягають стягненню (поверненню) на користь Рожищенського коледжу.

При цьому варто зазначити, що у відповідності до додаткової угоди №1 від 13.02.2019 до договору про закупівлю природного газу №19-530 від 13.02.2019, відповідач зобов`язаний був поставити газове паливо ДК 021:2015:09120000-6) в кількості 23193,99 тис. м. куб., а фактично було поставлено 19,192519 тис. м. куб.

Таким чином, за результатами виконання вказаного правочину відповідач внаслідок укладення додаткових угод безпідставно отримав 29474,25 грн., що свідчить про неналежне виконання умов договору та безпідставне отримання вказаних коштів за нікчемними угодами.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Статтею 663 та частинами 1, 2 статті 692 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 193 ГК України, статей 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що через неналежне виконання своїх зобов`язань щодо постачання Рожищенському коледжу природного газу, відповідачем безпідставно було отримало в результаті укладених нікчемних угод, які не тягнуть за собою правових наслідків, грошові кошти у розмірі 29474,25 грн., які підлягають поверненню.

При цьому суд зазначає, що проведення процедури державних закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 по справі №912/989/18.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підтверджуються матеріалів справи, вони не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2102,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, офіс 1002, код ЄДРПОУ 39869593) на користь Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (79010, Львівська область, м. Львів, вул. Пекарська, код ЄДРПОУ 00492990) в особі Рожищенського коледжу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького (45100, Волинська область, м. Рожище, вул. Грушевського, 14, корпус 1, код ЄДРПОУ 00727794) кошти в сумі 29474,25 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранссервіс-Груп" (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, офіс 1002, код ЄДРПОУ 39869593) на користь прокуратури Волинської області (код ЄДРПОУ 02909915, р/р UA138201720343140001000004945 у ДКС України, МФО 820172, код 02909915) понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "13" серпня 2020 р.

Суддя А.М. Буракова