ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
У Х В А Л А
07 серпня 2020 року м. Херсон Справа № 923/339/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. , за участю секретаря судового засідання Степанової Н.Д., розглянувши у підготовчому засіданні справу
за позовом: Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області
(73000, м. Херсон, вул. Тираспільська, буд. 5-а; ідентифікаційний код 04851120) в інтересах держави в особі
позивача-1: Херсонської обласної ради (73003, м. Херсон, пл. Свободи, 1, код ЄДРПОУ 24121079)
позивача-2: Південного офісу Держаудитслужби України (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 40477150)
до:
відповідача-1: Споживчого товариства "Світанок" (73003, м. Херсон, вул. Миру, 21, код ЄДРПОУ 32022046)
відповідача-2: Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради (73003, м. Херсон, вул. П. Калнишевського, 2-а, код ЄДРПОУ 21295614)
про визнання правочинів недійними та стягнення 85979,88 грн.
за участю прокурора Рашевської О.Ю., посвідчення № 036153 від 29.10.2015;
представників сторін:
від позивача-1: Андрощук Н.С., представник, довіреність № 01-23-609-58-234/11 від 16.03.2020; Ільченко Д.О., адвокат, ордер № 1004661 від 06.08.2020;
від позивача-2: не прибув;
від відповідача-1: Гонтаренко А.К., адвокат, ордер № 198205;
від відповідача-2: Варняк Н.С., адвокат, ордер № 118386.
в с т а н о в и в:
09.04.2020 Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської обласної ради (надалі - позивач-1) та Південного офісу Держаудитслужби України (надалі - позивач-2) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до Споживчого товариства Світанок про:
- визнання недійсними додаткових угод № 1 від 12.06.2017, № 2 від 05.07.2017 та № 4 від 20.10.2017 до договору № 160-2230Т від 12.05.2017, укладеного між Споживчим товариством Світанок та Херсонським вищим училищем фізичної культури Херсонської обласної ради,
- стягнення зі Споживчого товариства Світанок 85 979,88 грн., отриманих за вказаними додатковими угодами.
08.05.2020 від Херсонської місцевої прокуратури до Господарського суду Херсонської області надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог з 85979,88 грн. до 85995грн. 63 коп.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 15.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 15.07.2020 розгляд справи відкладено, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06.08.2020, запропоновано відповідачу-2 надати суду копії реєстраційних документів, прокурору -відповідь на відзив. Крім того, зобов`язано позивачів подати письмові пояснення з викладенням правової позиції з приводу заявлених прокурором вимог; копії реєстраційних документів.
20.07.2020 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-1 з доказами направлення його копії на адресу учасникам судового процесу.
23.07.2020 від прокуратури надійшла відповідь на відзив відповідача-2 з доказами направлення його копії на адресу учасникам судового процесу.
31.07.2020 Херсонська місцева прокуратура подала заяву про зміну назви відповідача-2 Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради на Комунальний заклад "Херсонський фаховий спортивний коледж" Херсонської обласної ради з копією інформації з ЄДР та доказами направлення сторонам. Суд задовольняє дану заяву.
03.08.2020 від Херсонської обласної ради надійшли письмові пояснення з приводу заявлених прокурором вимог, з доказами направлення сторонам по справі. Згідно даних пояснень позовні вимоги прокуратури не підтримує, позовну заяву просить залишити без розгляду.
В судовому засіданні, яке відбулося 06.08.2020 оголошено перерву до 07.08.2020 для надання сторонами додаткових пояснень та клопотань.
Позивач-2 належним чином повідомлений про місце, час та дату розгляду справи, однак явку уповноваженого представника до суду не забезпечив.
07.08.2020 від Херсонської обласної ради надійшли:
- клопотання про залишення позовної заяви без розгляду;
- клопотання про визнання причини неявки не поважною та залишення позовної заяви без розгляду.
Херсонська обласна рада, заявляючи клопотання про залишення позовної заяви без розгляду мотивувала його наступними обставинами.
Заявник доводить, що позивачі не підтримали подані позовні заяви з мотивів того, що вони є неналежними позивачами у даній справі.
На думку заявника правильність вибору органу, який мав би захистити інтереси держави, залежить від того, чи може такий орган подати позов, тобто чи буде він належним позивачем. В даному випадку прокурор стверджує, що ним направлялися листи до позивачів-1 та 2 з пропозицією самостійно звернутися із позовом, аналогічним поданому. Позивач-1 та 2 позов не подали, що стало підставою для звернення прокурора до суду. Про те ані позивач-1, ані позивач-2 не були б належними позивачами у справі, в якій був би заявлений даний позов.
Заявник доводить, що Херсонська обласна рада є неналежним позивачем у справі про визнання недійсною додаткової угоди між ХВУФК Херсонської обласної ради та СТ Світанок , оскільки не є стороною зазначеного договору, цей договір не створює для Херсонської обласної ради будь-яких прав чи обов`язків, а також жодним чином не впливає на охоронювані законом інтереси обласної ради.
Відповідно до частини другої статті 78 ГК України, орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Закон України Про місцеве самоврядування в Україні , Господарський кодекс України та Закон України Про публічні закупівлі не передбачають повноважень обласної ради, як органу місцевого самоврядування та власника коледжу щодо здійснення безпосереднього фінансового контролю за проведенням останнім публічних закупівель. Чинне законодавство взагалі не дозволяє обласній раді здійснювати втручання у фінансово-господарську юридичних осіб, засновником яких вона є.
Отже, на думку заявника, прокурор визначив позивачами у справі органи, які не мають повноважень на звернення до суду у зазначеній справі. Тобто, на момент звернення до суду прокурор не дотримав всіх передбачених законом процедур, а тому у нього не виникло право на подання позовної заяви в інтересах держави .
Заявник, в підтвердження своїх доводів, посилається на правову позицію Великої палати Верховного Суду у справі 912/2385/18 (Постанова від 26.05.2020 року):
54. З метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, і в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такого ж висновку щодо застосування наведеної норми процесуального права дійшов і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2019 року у справі № 925/226/18.
Заявник вважає, що позовна заява підписана прокурором в інтересах обласної ради та аудиторської служби, хоча прокурор не набув повноваження подавати позов в їх інтересах. Відповідно до пункту другого частини першої статті 226 ГПК України позовна заява залишається без розгляду якщо вона підписана особою, яка не має на це повноважень.
Заявник, керуючись статтею 226 ГПК України просить суд позовну заяву залишити без розгляду.
Судом розглянуто зазначене клопотання та встановлено наступне.
Згідно зі ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.
Частиною 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право також звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 53 цього Кодексу, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Таким чином, господарський суд, відкриваючи провадження у справі має перевірити наявність інтересів держави, через порушення яких, суд звернувся до суду.
Відкриваючи провадження у справі № 923/339/20 суд перевірив в позовній заяві обґрунтування прокурором інтересів держави та прийняв до уваги наступне.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є пряме порушення економічних (у бюджетній сфері) та суспільних інтересів держави внаслідок здійснення правочину всупереч правовим нормам, чим завдано шкоди бюджету у вигляді безпідставного зменшення кількості придбаного товару, що у вартісному вираженні становить 85995,63 грн. Тобто інтереси держави полягають в забезпечення ефективного використання грошових бюджетних коштів на закупівлю продуктів харчування для учнів коледжу.
Із огляду на визначені прокурором інтереси держави, фінансування харчування студентів спортивного коледжу за рахунок бюджетних коштів, суд як при порушення так і при розгляді даного клопотання вважає, що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах держави.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до п. 5 ст.55 ГПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави , подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.
В даній справі, позивач - Херсонська обласна рада відмовилась від позову та пояснила що вона є неналеженим позивачем. Позивач - Південний офіс Держаудит служби України не відмовився від позову, а надав пояснення, в якому доводить, що у нього відсутня компетенція звертались до суду з позовом за даним предметом спору, тобто вона є неналежним позивачем.
Між тим, прокурор наполягає на розгляді справи.
При таких обставинах суд має розглянути позов по суті та прийняти рішення за результатами розгляду справи.
Аналогічні висновки зроблені Великою палатою Верховного суду п.52 постанови у справі №912/2385/18 провадження № 12-194гс19 від 26.05.2020: "Так у постанові від 17.04.2019 у справ № 923/560/18 цей касаційний суд скасував ухвалу про залишення без розгляду що була постановлена судом першої інстанції, на підставі пункту 2 частини першої ст.226 ГПК України, зазначивши у даній справі, що з`ясувавши обставини відсутності підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів у даній справі, судам слід було відмовити, а не залишати позов без розгляду".
Доводи заявника, що даний позов заявлений в інтересах Херсонської обласної ради та Південного офісу Держаудит служби України є хибними, оскільки матеріали справи доводять, що позов подано в інтересах держави.
У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Херсонською обласною радою подано також клопотання про визнання причин неявки прокурора Чемериса І. неповажною та залишення позовної заяви без розгляду.
Зазначене клопотання обґрунтоване наступними обставинами.
Прокурор подав позовну заяву в інтересах Херсонської обласної ради та державної аудиторської служби. Обидва позивачі відмовилися підтримувати позовну заяву з мотивів того, що вони не є належними позивачами.
Разом з тим незалежно від цього стаття 53 ГПК передбачає, що саме прокурор або здійснює представництво інтересів держави (тобто має процесуальні права представника) або ж виступає у ролі самостійного позивача. Прокурором, який здійснює представництво інтересів держави або виступає в ролі самостійного позивача є прокурор Чемерис. Саме він підписав позовну заяву. Прокурор, який з`явився у судове засідання не є керівником або заступником керівника окружної прокуратури та не має будь-якої процесуального статусу у провадженні.
Заявник наголошував на тому, що позивачем у цій справі (або представником позивача) є саме прокурор Чемерис І., а не прокуратура як юридична особа чи орган державної влади, а тому інший прокурор не може у судовому засіданні здійснювати його функції.
Заявник звернув увагу суду, що прокурор Чемерис І. у судове засідання не з`явився. Відповідно до пункту 4 частини першої статті ГПК не явка позивача (представника позивача) без поважних причин є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Суд розгляну зазначене клопотання та відмовляє у його задоволенні, із огляду на наступне.
У даному випадку прокурор діє на виконання Конституції України та Закону України Про прокуратуру , здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту інтересів суспільства та держави, виконуючи функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом. Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
Так, участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, врегульовано статтею 53 ГПК України.
Згідно зі статтею 53 ГПК України прокурор звертається до суду із позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 131-1 Конституції України установлено, що в Україні діє прокуратура, яка, серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Прокурор на якого законодавством покладені представницькі повноваження діє від імені держави.
Статтею 23 Закону України Про прокуратуру закріплено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Тобто на рівні Основного Закону України затверджено здійснення представництва інтересів держави , що не потребує доказуванню, а доводити перед судом необхідно лише порядок та підстави участі у конкретній справі, що передбачено ст. 23 Закону України Про прокуратуру та ст. 53 ГПК України.
Таким чином, на законодавчому рівні закріплений так званий інститут представництва прокурора за законом .
Визначення поняття прокурора органу прокуратури викладено у ст. 15 Закону України Про прокуратуру .
При цьому за приписами ст. 15 Закону України Про прокуратуру прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.
Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України Про прокуратуру право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури № 19.09.2019 № 113-ІХ до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури, а прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.
Отже, заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури діючи відповідно до ст. 131-1 Конституції України ч.1 ст. 24, ст. 23 Закону України Про прокуратуру мав право підписати і подати позовну заяву. Представляти інтереси держави в судовому засіданні саме прокурором, який підписав позов не передбачено чинним законодавством.
При таких обставинах, суд відмовляє у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
В ході підготовчого засідання сторони надали усі докази, які мали надати для доведення позовних вимог та заперечень та заявили клопотання про перехід до розгляду справи по суті.
Інших заяв та клопотань, які відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні, від представників сторін не надійшло.
З огляду на наведене, оскільки, в підготовчому судовому засіданні вирішені всі питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, суд закриває підготовче провадження та призначає справу до судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 120, 185, 234, 235, ГПК України, суд
п о с т а н о в и в :
1.Задовольнити заяву Херсонської місцевої прокуратури про зміну назви Херсонського вищого училища фізичної культури Херсонської обласної ради на Комунальний заклад "Херсонський фаховий спортивний коледж" Херсонської обласної ради.
2.В задоволенні клопотання Херсонської обласної ради про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
3.В задоволенні клопотання Херсонської обласної ради про визнання причини неявки неповажною та залишення позовної заяви без розгляду відмовити.
4.Закрити підготовче провадження.
5.Призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 09 жовтня 2020 року о 14:15 за адресою: м. Херсон, вул. Театральна, 18, зал судових засідань № 209 (2-й поверх).
6.Викликати уповноважених представників учасників процесу в судове засідання.
7.У разі направлення учасниками справи у судове засідання уповноважених представників, останнім мати при собі, відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують їх повноваження.
8. Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за наступною адресою:http://ks.arbitr.gov.ua.
9. Копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України для відома та виконання.
10.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Суддя Л.М. Немченко
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 07.08.2020 |
Оприлюднено | 14.08.2020 |
Номер документу | 90935984 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Немченко Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні