Рішення

від 13.08.2020 по справі 357/2614/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/2614/19

2-др/357/22/20

Категорія

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., при секретарі - Бондаренко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача, про ухвалення додаткового рішення, у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Виробнича фірма Теван , ПрАТ ЖЛК - Україна , про відшкодування матеріальних збитків, -

В С Т А Н О В И В :

30.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду заподіяну внаслідок пожежі в розмірі 67 128,00 грн. та судові витрати у справі.

28.03.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, 17.12.2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.

27.07.2020 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Виробнича фірма Теван , ПрАТ ЖЛК - Україна , про відшкодування матеріальних збитків, відмовлено.

30.07.2020 року представник відповідача, адвокат Батура Павло Олександрович, подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, мотивуючи тим, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.07.2020 року, у справі №357/2614/19, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. В зв`язку з розглядом даної справи відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу. Саме тому, понесені відповідачем витрати в розумінні ст. 133 ЦПК України, є судовими. Розмір витрат на професійну правничу допомогу, їх вартість та порядок оплати визначені умовами договору №60/ЦС від 20.05.2019 та додатком №1 до нього від 20.05.2019 року: детальний їх опис, вартість визначені розрахунками витрат на правничу допомогу від 28.05.2019 року та від 27.07.2020 року; факт їх надання відповідачу та понесення витрат підтверджується актами про надання правничої допомоги від 28.05.2019 року та від 27.07.2020 року; понесення витрат підтверджується рахунками на оплату №60/ЦС-1 від 28.05.2019 року, №60/ЦС-2 від 27.07.2020 року та квитанціями про оплату від 11.11.2019 року на суму 3500,00грн., від 04.12.2019 року на суму 2000,00 грн., від 06.02.2020 року на суму 2500,00 грн., від 15.06.2020 року на суму 2500,00грн., від 27.07.2020 року на суму 4500,00 грн. При подачі відзиву 28.05.2019 року, до закінчення судових дебатів, відповідач зробив заяву про розмір витрат, які він має сплатити у зв`язку з розглядом справи. Представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі не міг подати докази понесених відповідачем судових витрат з поважних причин, так як такі докази відповідачем не були йому передані в повній мірі, частина з них визначалась лише після оголошення рішення у справі та була ще не оплаченою. Тому, просив ухвалити додаткове рішення у справі №357/2614/19, яким вирішити питання про судові витрати та стягнути з ОСОБА_1 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила проти клопотання відповідача мотивуючи тим, що вона має намір оскаржувати в апеляційному порядку рішення суду від 27.07.2020 року.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату,час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, 05.08.2020 року представник відповідача, адвокат Батура П.О., надав до суду заяву, в якій просив розгляд даного питання провести за відсутності відповідача та його представника, а заяву щодо судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, матеріали додані до заяви, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Ст. 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно із положенням ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа №1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

(1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність );

(2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ;

(6) Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, слід виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

Відповідач на підтвердження стягнення судових витрат надав: договір №60/ЦС про надання правничої допомоги від 20.05.2019 року, ордер серії КС№510664 від 09.07.2019 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2998/10, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №60/ЦС від 20.05.2019 року, розрахунок витрат від 28.05.2019 року на правничу допомогу на підставі договору №60/ЦС від 20.05.2019 року, розрахунок витрат від 27.07.2020 року на правничу допомогу на підставі договору №60/ЦС від 20.05.2019 року, акт про надання правничої допомоги від 28.05.2019 року, акт про надання правничої допомоги від 27.07.2020 року, рахунок-фактуру №60/ЦС-1 від 28.05.2019 року, рахунок-фактуру №60/ЦС-1 від 27.07.2020 року та копії квитанцій про оплату послуг за надання правничої допомоги згідно договору №60/ЦС від 20.05.2019 року.

Ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. А у рішенні Євросуду у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів заяви, відповідачем було здійснено фактичні витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій про оплату від 11.11.2019 року на суму 3500,00 грн., від 04.12.2019 року на суму 2000,00 грн., від 06.02.2020 року на суму 2500,00 грн., від 15.06.2020 року на суму 2500,00 грн., від 28.07.2020 року на суму 4500,00 грн., відповідно до п.3 додатку №1 до договору про надання правничої допомоги №60/ЦС від 20.05.2019 року, яким передбачено, що в будь-якому разі загальний розмір гонорару за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції не повинен перевищувати 15000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Встановлено, що відповідач відповідно до положень статті 134 ЦПК України надав попередній розрахунок судових витрат, який міститься у відзиві на позовну заяву (а.с. 36-39).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Судом встановлено, що заява про ухвалення додаткового рішення подана протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, та представник відповідача заявив у судовому засіданні, що докази понесених відповідачем судових витрат в повному обсязі не можуть бути подані до закінчення судових дебатів з поважних причин, оскільки частина витрат визначалась лише після участі представника у судових засіданнях та оголошення рішення у справі і на час дебатів була ще не оплаченою.

Відповідно до ч.5,ч.6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Однак, позивач клопотання з відповідним обгрунтуванням щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідача до суду не подала, а лише заперечила проти задоволення заяви відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, суд приходить до висновку, про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 142, 246, 270, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Заяву відповідача, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Виробнича фірма Теван , ПрАТ ЖЛК - Україна , про відшкодування матеріальних збитків, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складання додаткового судового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення рішення.

Додаткове рішення складено 13.08.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко