КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2020 року м. Київ
Справа №357/2614/19
Апеляційне провадження №22-ц/824/12677/2020
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В.
суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В.
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2020 року ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В., повний текст рішення складений 05 серпня 2020 року та додаткового рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2020 року ухваленого під головуванням судді Бондаренко О.В., повний текст рішення складений 13 серпня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Виробнича фірма Теван , Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна про відшкодування матеріальних збитків,
В С Т А Н О В И В
У березні 2019 року позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_2 на свою користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 67128,00 грн; витрати на проведення оцінки майна в розмірі 2800,00 грн; витрати на проведення технічного обстеження міжповерхового перекриття в розмірі 4465,00 грн та судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . На першому поверсі вказаного будинку розташований пивний бар ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дане нежитлове приміщення орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_2 01 грудня 2018 року, орієнтовно в 01.30 год. ночі, у підсобному приміщенні в пивному барі Пивна корчма виникла пожежа. Пожежею була пошкоджена квартира позивача, у зв`язку з чим остання звернулась до суду з вказаним позовом.
Рішенням Білоцерківського районного суду від 27 липня 2020 року позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Виробнича фірма Теван , Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна про відшкодування матеріальних збитків - залишено без задоволення.
Рішення суду мотивовано відсутністю доказів неправомірності поведінки та дій відповідача, а саме: вини та причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою позивачу шкодою. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що надані докази не містять висновків про те, що відповідач причетний до виникнення пожежі, що його поведінка є чи була неправомірною, що з рештою призвело до спричинення шкоди позивачу. Крім того, позивачем не надано доказів щодо того, яка саме шкода та в якому розмірі була завдана.
Додатковим рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2020 року задоволено заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Виробнича фірма Теван , Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна про відшкодування матеріальних збитків. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 15000,00 грн.
Не погодилась із судовими рішеннями від 27 липня 2020 року позивач, її представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність та необґрунтованість рішення суду, як такого, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача вказує на те, що ними доведено, що пожежа сталася в приміщені кафе Пивна корчма , яку орендував відповідач ФОП ОСОБА_3 , і в якому до пожежі була виявлена несправність в електромережі, яка стала причиною пожежі із-за якої було пошкоджено майно квартири позивача ОСОБА_4 .. Сума завданої шкоди пожежею позивачу підтверджена Звітом ФОП ОСОБА_5 , який складений у відповідності до діючого законодавства, особою, яка має відповідний сертифікат, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, а також звітом про проведення технічного обстеження квартири позивача від 18 грудня 2018 року.
Також позивач не погоджується з додатковим рішенням у справі вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує на те, що вона не отримувала заяву відповідача з додатками про стягнення судових витрат на правову допомогу до початку розгляду заяви про що в судовому засіданні повідомила суд. Також не отримував заяви і повідомлення про розгляд справи представник позивача. Зворотнє поштове повідомлення про отримання заяви з додатками, яке датоване 07 серпня 2020 року підписане не ОСОБА_6 , а іншою особою. У справі відсутні дані про належне повідомлення представника позивача адвоката Гапоненко А.П., що є грубим порушенням процесуального права позивача на захист її інтересів в суді. Також вказує на те, що не підтверджені належним чином внесення коштів 15 червня 2020 року в розмірі 10500 грн, а також оплата 4500,00 грн 28 липня 2020 року (після винесення рішення у справі), незрозумілі розрахунки цих витрат та витрати часу роботи адвоката.
Враховуючи викладене, представник позивача просить рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2020 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2020 року скасувати з ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_4 та відмову у задоволені заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_7 вказував на необґрунтованість та безпідставність апеляційної скарги, помилковість доводів, зазначених у ній. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Також представник відповідача вказує на те, що відповідач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн . Детальний розрахунок залежатиме від кількості витраченого часу на надання правової допомоги відповідачу у даній справі. Просить стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом судової справи в апеляційній інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом апеляційної інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи наступні обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування квартири від 10 жовтня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Кушнір Н.Б., зареєстрований в реєстрі за №3607 (а.с.5). Дана квартира є трьох кімнатною, загальною площею 56,2 кв.м., жилою площею 39,5 кв.м, що вбачається з технічного паспорту (а.с.150).
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03 жовтня 2005 року, виданого на підставі рішення виконкому Білоцерківської міської ради №422 від 27 вересня 2005 року (а.с.40, 41, 42), нежиле приміщення 10, загальною площею 78,0 кв.м., в житловому будинку, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належить виробничій фірмі ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25 липня 2016 року між ПАТ Київобленерго та Виробничою фірмою Теван було укладено Договір про постачання електричної енергії №1444, з п.1.1, п. 1.2 даного договору вбачається, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 5,8 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Приєднана потужність у точці підключення становить 5,8 кВт. Точка продажу електричної енергії встановлюється сторонами згідно Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін та зазначається в додатку №1 Загальна однолінійна схема електропостачання , що є невід`ємною частиною даного договору (а.с.48-66).
12 серпня 2018 року між Виробничою фірмою Теван та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір оренди (а.с.44-46).
Відповідно до п.1.1 даного договору орендодавець передає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкт оренди: нежитлове приміщення загальною внутрішньою площею 60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , приміщення 10. У п.2.1 даного договору вказано, що майно надається орендарю для розміщення магазину кафетерію. А в п.6.6. договору визначений обов`язок орендаря здійснювати поточні ремонти орендованого приміщення, утримуючи його в належному стані; дотримуватись санітарних, протипожежних та інших норм в правил, які є обов`язковими при експлуатації майна, а тому числі забезпечити виконання приписів і постанов контролюючих органів, пов`язаних з експлуатацією майна орендарем. За власний рахунок усувати несправності, пошкодження та наслідки аварій комунікацій у приміщенні, що орендується .
Як вбачається з Акту приймання-передачі від 12 серпня 2018 року, Виробнича фірма Теван , передала ФОП ОСОБА_2 майно з правом користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди і яка прилягає до нього. Майно, яке передається в оренду, перебуває у належному стані, відповідає санітарним і протипожежним нормам. Недоліків, які значно знижують або унеможливлюють використання об`єкта оренди за цільовим призначенням, немає. (а.с.47)
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 01.02.2017 року ОСОБА_2 зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.6-7).
З акту про пожежу, який складений провідним інспектором Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майора служби цивільного захисту Гарбузенко Д.В. від 01 грудня 2018 року вбачається, що 01 грудня 2018 року о 01 годині 30 хвилин на об`єкті Пивний бар Пивна корчма виникла пожежа в підсобному приміщенні в пивному барі Пивна корчма , орендарем якого є ОСОБА_2 .. Пожежею знищено внутрішнє оздоблення підсобного приміщення, частково перекриття, речі, які знаходились в середині підсобного приміщення, побутова техніка, кавовий апарат. Пожежею пошкоджено внутрішнє оздоблення приміщення пивного бару по всій площі, речі, які знаходилися в середині приміщення меблі, побутова техніка, внутрішнє оздоблення квартири АДРЕСА_5 на другому поверсі будинку. Причина пожежі ймовірне коротке замикання електричної мережі (а.с.8).
25 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася із вимогою до ФОП ОСОБА_2 в якій зазначила, що пожежею було пошкоджено внутрішнє оздоблення її квартири шляхом задимлення угарним димом від пожежі по всій площі, понівечено пластикове підвіконня, пошкодженні міжкімнатні двері, ушкоджений дерев`яний настил, пошкоджені броньовані двері. З метою визначення вартості відновлювального ремонту після пожежі, вона звернулася до суб`єктів оціночної діяльності. Згідно висновку експерта-оцінювача матеріальний збиток становить 67128,00 грн. За проведення належної оцінки нею сплачено 2800,00 грн та за технічне обстеження міжповерхового перекриття 4 465,00 грн (а.с.11).
Із Звіту про проведення технічного обстеження житлового двоповерхового будинку по АДРЕСА_4 від 18 грудня 2018 року вбачається, що при обстеженні міжповерхового дерев`яного перекриття між приміщеннями АДРЕСА_6 та АДРЕСА_1 , було встановлено, що загальний технічний стан дерев`яного перекриття 2 категорії (задовільний). Величина фізичного зносу дерев`яного перекриття 41-60% (незадовільний). Дерев`яні несучі балки перекриття та дерев`яний суцільний настил в приміщенні №12 кімнаті №1 пожежею не ушкодженні, і мають загальне закопчення дерев`яних елементів. Для відновлення дерев`яного перекриття необхідно виконати заходи перераховані в пункті №8 (а.с.108-130).
В п.8 даного Звіту зазначено, що для підвищення експлуатаційної надійності дерев`яного перекриття і продовження терміну служби конструкцій перекриття необхідно виконати наступні заходи, а саме в приміщенні №12 замінити ушкодженні елементи дерев`яного настилу та відновити фарбове покриття (а.с.122).
Із Звіту про оцінку майна вартість відновлювальних робіт та визначення розміру матеріального збитку, житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 вбачається, що вартість відновлювального ремонту житлової трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , після пожежі становить 67128,00 грн (а.с.131-187).
В силу ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно положеннями ст. 780 ЦК України, шкода, завдана третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.
Шкода, завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталось внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.
Умова договору про звільнення наймодавця від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок особливих властивостей чи недоліків речі про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати, є нікчемною.
В порядку ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 вказав на те, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
У деліктних правовідносинах обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою покладається на позивача. Натомість відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
З наведених вище обставин справи вбачається, що квартира позивача була пошкоджена внаслідок пожежі, що трапилася у приміщенні №10 - пивному барі Пивна корчма .
В Акті від 01 грудня 2018 року щодо розслідування причин пожежі, ймовірною причиною пожежі визначено коротке замикання електричної мережі.
Слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що вказаний акт не містить відомостей щодо вини саме відповідача, а лише констатує факт пожежі та визначає ймовірну причину. Проте він і не свідчить про відсутність вини відповідача. Натомість ним підтверджуються обставини виникнення пожежі саме в приміщенні, яким на підставі договору оренди користувався відповідач. Також цим актом підтверджується обставина пошкодження квартири позивача внаслідок цієї пожежі.
Положеннями ст. 780 ЦК України визначено, що шкода завдана у зв`язку з користуванням річчю, відшкодовується наймачем на загальних підставах, наймодавцем така шкода відшкодовуються лише у визначених законом випадках. А саме наймодавець буде нести обов`язок лише у разі доведення обставин, що шкоду заподіяно внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.
Разом з цим, умовами договору оренди визначений обов`язок відповідача утримувати орендоване приміщення в належному стані, дотримуючись, зокрема, протипожежних норм та правил, які є обов`язковими при експлуатації майна. Також умовами договору визначений обов`язок відповідача за власний рахунок усувати несправності, пошкодження та наслідки аварій комунікацій у приміщенні, що орендується.
Як вже вказано вище, законодавець покладає обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди на заподіювача шкоди, тобто відповідача у справі. Норми, що регулюють правовідносини з найму також вказують на те, що обов`язок за шкоду заподіяну третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.
В ході розгляду справи стороною відповідача не було надано жодних доказів на підтвердження того, що пожежа, яка відбулась в орендованому ним приміщенні, внаслідок якої майно позивача зазнало пошкоджень, сталась не з його вини, а внаслідок дій інших осіб наймодавця, компанії, що здійснює постачання електроенергії чи інших осіб.
Деліктне зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних відносин. Відсутність між сторонами зобов`язальних правовідносин до заподіяння шкоди не означає, що між ними не існувало ніяких цивільно-правових правовідносин. Вони перебували у абсолютних цивільних правовідносинах, змістом яких є абсолютне суб`єктивне цивільне право та абсолютний цивільний суб`єктивний цивільний обов`язок. Абсолютність суб`єктивного цивільного права полягає в тому , що воно охороняється від усіх і кожного, хто підпорядкований даному правовому режиму. До абсолютних прав належить, зокрема, і право власності. Цьому абсолютному суб`єктивному цивільному праву кореспондується юридичний обов`язок, який покладається на всіх і кожного. Абсолютний юридичний обов`язок характеризується пасивністю, його змістом є необхідність утримуватись від порушення чужого суб`єктивного права і за наявності передбачених законом інших підстав породжує деліктне зобов`язання.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що стороною відповідача на спростована вина у заподіянні шкоди майну належного позивачу, що є саме його обов`язком, так як нормами ЦК України встановлена презумпція вини заподіювача. А отже висновок суду першої інстанції про недоведеність позивачем вини та причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і винними діями відповідача є помилковим.
Обґрунтовуючи наявність шкоди та її розмір, позивач посилалась на Звіт про оцінку майна, відповідно до якого вартість відновлювальних робіт складає 67128,00 грн.
В судовому засіданні в суді першої інстанції свідок ОСОБА_8 , зазначав, що в квартирі після пожежі ним був зроблений косметичний ремонт на суму 20000,00 грн, а саме фарбовано двері, побілено стелю, замінено дві серцевини в замках на вхідних дверях, замінено механізми пластикового вікна. Плитку, підвіконня, двері не міняли, відновили їх. Шпалери не клеїли їх там не має.
Крім того, зі Звіту від 18 грудня 2018 року вбачається, що загальний технічний стан дерев`яного перекриття 2 категорії (задовільний). Дерев`яні несучі балки перекриття та дерев`яний суцільний настил в приміщенні №12 кімнаті №1 пожежею не ушкодженні, мають лише загальне закопчення дерев`яних елементів. В п.8 даного Звіту зазначено, про необхідність замінити ушкодженні елементи дерев`яного настилу та відновити фарбове покриття, але лише в одному з приміщенні і з метою підвищення експлуатаційної надійності дерев`яного перекриття.
Виходячи з положень ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку з пошкодженням майна, а також витрати які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
З наведених обставин справи вбачається, що позивачем здійснено відновлення пошкодженого майна власними силами, без залучення фахівців і здійснення витрат на оплату їх праці. При цьому, слід зазначити, що позивач у доводах апеляційної посилається на покази свідка ОСОБА_8 як на достовірні, хоча і щодо інших обставин, проте не можуть бути прийняті до уваги в якості доказів покази свідка лише частко. Тому колегія суддів вважає за можливе прийняти покази даного свідка до уваги.
У показах свідка ОСОБА_8 зазначається сума 20000 грн, проте вона не є точною. В матеріалах справи відсутні письмові докази на підтвердження витрат на таку суму.
У звіті про оцінку матеріального збитку експертом визначено окремо вартість збитку з урахуванням зносу в розмірі 16094 грн, вартість заміни дверей, замків та підвіконня на загальну суму 820 грн, вартість робіт необхідних для відновлення в розмірі 50214 грн.
Враховуючи, що витрати на заміну дверей, замків, підвіконня, а також на оплату ремонтних робіт не були понесені позивачем, то їх вартість не може бути стягнута з відповідача на користь позивача.
А тому з урахуванням принципів законності, розумності і справедливості, колегія суддів вважає, що позивач має право на відшкодування фактично понесених нею витрат пов`язаних з відновленням свого майна, розмір яких відповідає розміру визначеного експертом збитку з урахуванням зносу - 16094 (шістнадцять тисяч дев`яносто чотири) гривні.
Наведене не було враховано судом першої інстанції, чим допущено не повне з`ясування обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому рішення суду в частині підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення заявлених позовних вимог частково.
В порядку ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
А згідно з ч. 1 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).
Позивачем в ході розгляду справи на стадії першої та апеляційної інстанцій понесені витрати по сплаті судового збору на загальну суму 1921,00 грн витрати на проведення експертного дослідження 2800,00 грн та 4465,00 грн. А отже виходячи з принципу порційності, так як задоволено 24 % заявлених позовних вимог, компенсації підлягає 2204,64 грн, що також становить 24 % від понесених позивачем витрат. Даних про витрати позивача на правничу допомогу відсутні.
Відповідач заявив про судові витрат пов`язані з наданням правничої допомоги на загальну суму 18000 грн. З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем було здійснено фактичні витрати на правничу допомогу в розмірі 18000,00 грн, що підтверджується копіями квитанцій про оплату.
Позивач при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення про стягнення цих витрат заперечувала щодо їх задоволення.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Заявлений розмір понесених сторонами судових витрат не є безумовним і має бути оцінений судом. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги.
Дана справа відноситься до категорії малозначних, хоча судом першої інстанції була розглянута в судому засіданні за участю сторін, кількість таких засідань становила шість, загальна тривалість склала 4,2 година, що оцінено відповідачем у суму 4500 грн. Час на підготовку та складання відзиву визначений відповідачем у 3 години, вартість яких складає 4500 грн. Проте, відповідачем окремо визначено вивчення позовної заяви (2 години вартістю 3000 грн) та чинного законодавства (2 години вартістю 3000 грн), що є складовою частиною підготовки відзиву, а тому не вбачається підстав для їх стягнення.
Також колегія суддів не вбачає підстав для стягнення витрат у розмірі 3000 грн понесених відповідачем на стадії апеляційного розгляду, оскільки поданий відзив на апеляційну скаргу є ідентичним відзиву на позовну заяву. А розгляд справи проведений в письмовому проваджені без виклику сторін. Оскільки судом задоволено 24 % позовних вимог, то компенсації відповідачеві може підлягати не більше 76 % понесених і обґрунтованих витрат, що становить 6840 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
П О С Т А Н О В И В
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27 липня 2020 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 серпня 2020 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , треті особи: Виробнича фірма Теван , Приватне акціонерне товариство ЖЛК-Україна про відшкодування матеріальних збитків - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування заподіяної майнової шкоди суму в розмірі 16094 (шістнадцять тисяч дев`яносто чотири) гривні та судові витрати в розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 64 копійки. Всього підлягає до стягнення 18298 (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6840 (шість тисяч вісімсот сорок) гривень.
В задоволенні інших вимог - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_8 )
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач: В.В. Соколова
Судді: А.М. Андрієнко
Н.В. Поліщук
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2020 |
Оприлюднено | 25.11.2020 |
Номер документу | 93051959 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Соколова Вікторія Вячеславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні