Постанова

від 11.08.2020 по справі 320/4892/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2020 року Справа № 320/4892/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Степанюка А.Г., Черпіцької Л.Т.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі

за позовом ОСОБА_1

до Володарської районної державної адміністрації,

третя особа на стороні позивача,

яка не заявляє самостійні вимоги

на предмет спору: ОСОБА_2

про визнання протиправним та скасування розпорядження,

скасування державної реєстрації та кадастрових номерів,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Володарської районної державної адміністрації (далі - відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2 про:

- визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.07.2012 № 204;

- скасування державної реєстрації та кадастрових номерів 3221682400:09:001:0013 та 3221682400:09:001:0014 земельних ділянок у Державному земельному кадастрі України, які розташовані на території Зрайківської сільської ради Володарського району Київської області по АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2020 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків його позовної заяви, зокрема, шляхом наведення поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позовну заяву повернуто у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з цим позовом за відсутності поважних причин.

При цьому, суд зазначив, що предметом спору в цій справі є розпорядження РДА, яке являється публічним документом з відкритим доступом, і позивачу мало бути відомо про порушення його прав та інтересів, на захист яких він звернувся до суду з цим позовом, ще у 2012 році, а також, що навіть від дати, яку позивач вважає днем, коли він дізнався про порушення своїх прав (12.06.2019) до дня його звернення до суду з цим позовом (29.05.2020) пройшло більше, ніж 6 місяців і жодних поважних причин пропуску відповідного процесуального строку ним не наведено та/або відповідних доказів суду не надано.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, наполягаючи на тому, що він лише 12.06.2019 він дізнався про оскаржуване в цій справі розпорядження РДА, у зв`язку з чим одразу звернувся з цивільним позовом до суду, але у відкритті провадження йому було відмовлено ухвалою від 02.06.2020 внаслідок порушення правил юрисдикції спору, після чого він негайно подав цей адміністративний позов.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що строк звернення до суду з позовом у цій справі був ним пропущений з поважних причин та підлягає поновленню, а також, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповно встановлених обставин справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження в цій справі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2020 було відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено судовий розгляд справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що перебіг процесуального строку звернення особи до суду з адміністративним позовом починається з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та/або законних інтересів.

При цьому, КАС України регламентовано повноваження суду поновити особі строк звернення до суду з адміністративним позовом за наявності поважних причин його пропуску.

Обставини, установлені судом апеляційної інстанції.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів установила, що 23.05.2007 між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель, які розміщені на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

19.07.2012 відповідачем прийнято розпорядження № 204, яке стосується надання дозволу на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначене розпорядження є предметом спору в цій справі.

Доказів доведення відповідачем до відома позивача цього розпорядження та/або його офіційного оприлюднення, як про таке зазначено судом першої інстанції, у матеріалах справи не міститься.

12.06.2019 Зрайківською сільською радою прийнято рішення щодо виготовлення технічної документації із землеустрою для проведення інвентаризації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Після ознайомлення з вказаним рішенням ради позивач, дізнавшись про вищевказане розпорядження РДА, оскаржив таке розпорядження в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 02.06.2020 йому було відмовлено у відкритті провадження у зв`язку з тим, що такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

11.06.2020 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав вважати, що позивачем було пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом у цій справі без поважних причин.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, установленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

У цьому пункті закріплено право на суд разом з правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле. Проте ці права не є абсолютними та можуть обмежуватися, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (рішення ЄСПЛ від 17.01.2012 у справі Станєв проти Болгарії та від 21.02.1975 у справі Ґолдер проти Сполученого Королівства ).

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви в цій справі фактично унеможливить реалізацію права позивача на судовий захист, що є порушенням статті 55 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, враховуючи, що позивач вже звертався з цим позовом за правилами цивільного судочинства, але у відкритті провадження йому було відмовлено з визначенням адміністративної юрисдикції цього спору, апеляційний суд також враховує, що Європейський Суд з прав людини неодноразово встановлював порушення Україною Конвенції через наявність юрисдикційних конфліктів між національними судами. Так, зокрема, у рішенні від 13.11.2018 у справі Омельченки проти України ЄСПЛ зазначив, що суперечливі приписи українських судів у визначенні юрисдикції по справі, у разі якщо це призвело до неможливості розгляду такої справи по суті, прирівнюються до відмови у здійсненні правосуддя.

Крім того, у рішенні від 21.12.2017 у справі Шестопалова проти України ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця була позбавлена права на доступ до суду всупереч пункту 1 статті 6 Конвенції, оскільки національні суди надавали їй суперечливі роз`яснення щодо юрисдикції, відповідно до якої її заявниці мав розглядатися у судах України.

У рішенні від 17.01.2013 у справі Мосендз проти України ЄСПЛ дійшов висновку, що заявник був позбавлений ефективного національного засобу юридичного захисту, гарантованого статтею 13 Конвенції, через наявність юрисдикційних конфліктів між цивільними й адміністративними судами.

При цьому, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні від 04.12.1995 у справі Беллет проти Франції , в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 27.06.2000 у справі Ілхан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

У рішенні від 13.01.2000 у справі Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії та в рішенні від 28.10.1998 у справі Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд враховує вказані вище рішення ЄСПЛ, оскільки відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини висновки ЄСПЛ є джерелом права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення позовної заяви через пропуск строку звернення до суду та порушення права позивача на доступ до суду.

Відповідно до ст. 320 КАС України у редакції, чинній на момент розгляду колегією суддів апеляційної скарги, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року - скасуванню, а справа направлення для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Судове рішення виготовлено 11 серпня 2020 року.

Головуючий суддя:

Судді: