Ухвала

від 13.08.2020 по справі 0340/1768/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

13 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 0340/1768/18 пров. № А/857/1245/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Ільчишин Н. В. суддів -Гудима Л. Я. Святецького В. В. перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 0340/1768/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Європацукор" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишено без руху, у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження та до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків.

Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728526358, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено скаржнику 06 лютого 2020 року.

11 лютого 2020 року Головне управління ДПС у Волинській області направило клопотання щодо виконання вимог ухвали суду по справі №0340/1768/18 в якому просить щодо усунення недоліків апеляційної скарги в частині не сплати судового збору надати більш тривалий термін на його сплату, оскільки звернувся до ДПС України 07.02.2020 №616/8/03-20-08-02-08 для вирішення питання щодо наближення кошторисних призначень по КЕКВ 2800 "Інші видатки" (судовий збір) 2020 року в розмірі 900 тис. грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року продовжено строк для усунення Головному управлінню ДПС у Волинській області недоліків апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 0340/1768/18, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року, на 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728614141, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено скаржнику 24 лютого 2020 року.

05 березня 2020 року (отримано суддею-доповідачем 23.03.2020) Головне управління ДПС у Волинській області направило повторно клопотання щодо виконання вимог ухвали суду по справі №0340/1768/18 в якому просить надати більш тривалий термін на його сплату, оскільки звернувся до ДПС України 07.02.2020 №616/8/03-20-08-02-08 для вирішення питання щодо наближення кошторисних призначень по КЕКВ 2800 "Інші видатки" (судовий збір) 2020 року в розмірі 900 тис. грн.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року продовжено строк для усунення Головному управлінню ДПС у Волинській області недоліків апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 0340/1768/18, зазначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року, на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728839488, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено скаржнику 30 березня 2020 року.

17 квітня 2020 року Головне управління ДПС у Волинській області направило клопотання про виконання вимог ухвали суду в якому просить надати більш тривалий термін на його сплату.

Даючи правову оцінку вказаному клопотанню про продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги та проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) одним із завдань адміністративного судочинства є своєчасне вирішення судом спорів, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно частини 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Отже держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Судом враховані внесені до законодавства зміни щодо обрахунку процесуальних строків на період карантину, установленого Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «СОVID-19» від 11.03.2020 №211. При цьому Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 (дата набрання чинності - 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Судом апеляційної інстанції у період дії карантинних заходів забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду та діяльність Головного управління ДПС у Волинській області під час дії карантинних заходів припинена не була.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі «Шульга проти України» ).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Скордіно проти Італії» , «Сюрмелі проти Німеччини» ).

Таким чином, скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім цього, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Доводи відповідача не свідчать про поважність підстав для продовження строку, оскільки такий був продовжений через карантин, і особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають реалізувати своє право щодо оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а тому в задоволенні такого необхідно відмовити.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Устименко проти України від 06.10.2015 суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15.05.2008 року Надточій проти України , принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Апеляційний суд враховує, що оскаржене рішення ухвалено 22.01.2019 повний текст рішення складено 01.02.2019 та отримано апелянтом 05.02.2019, 27.02.2019 відповідач подав апеляційну скаргу, яка ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019 залишена без руху та відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а 02.04.2019 подано заяву про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яку судом задоволено ухвалою від 03.04.2019 на 30 днів з дня вручення копії ухвали, 14.05.2019 Головне управління ДФС у Волинській області подало заяву про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги та ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 відмовлено в задоволенні заяви та апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Апеляційну скаргу Головним управлінням ДПС у Волинській області повторно подано 20 січня 2020 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, дослідивши обґрунтування наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що наведені підстави не є поважними, оскільки таке не містить посилань на те, які непереборні та істотні обставини позбавили апелянта можливості вчасно звернутись з апеляційною скаргою. Наведені апелянтом доводи не можуть бути достатньою підставою для поновлення строку оскарження, що свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення відповідного клопотання апелянта.

Вказані висновки відповідають постановам Верховного Суду від 20 грудня 2018 року справа №809/868/16, від 14 лютого 2019 року справа №826/15730/17, від 19 березня 2019 року справі №592/10745/17, від 11 липня 2019 року справа №341/367/18.

Згідно положень частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не наведені поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 298, 299, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року у справі № 0340/1768/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Європацукор" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. В. Ільчишин судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький