Ухвала

від 13.08.2020 по справі 300/940/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

13 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/940/19 пров. № А/857/3432/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Ільчишин Н. В. суддів -Святецького В. В. Коваля Р. Й.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 300/940/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВАНТ-ЕНЕРДЖІ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Як слідує з повідомлення про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728913130, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вручено скаржнику 06 квітня 2020 року.

15 квітня 2020 року (отримано суддею-доповідачем 23.04.2020) Головне управління Державної податкової служби у м. Києві направило до апеляційного суду заяву на усунення недоліків, в якій просить відстрочити сплату судового збору або продовжити строк для усунення недоліку апеляційної скарги, оскільки відсутнє належне фінансування для сплати судового збору, також апелянт подав клопотання про заміну сторони правонаступником.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про заміну сторони - задоволено. Замінено Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві у справі № 300/940/19. Відмовлено Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Продовжено строк для усунення Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року, на 5 днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.

При цьому апеляційним судом враховано пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) щодо обчислення процесуальних строків, встановлених законом або судом, під час дії карантину .

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900728981713 копію зазначеної ухвали скаржник отримав 02.05.2020.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві 22 квітня 2020 року та 11 серпня 2020 направило до апеляційного суду заяви на усунення недоліків в яких просить продовжити строк на усунення недоліків.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку відсутність підстав для повторного продовження строку на усунення недоліків та про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Процесуальним законом чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання процесуальних строків, а також належного оформлення апеляційної скарги.

Отже держава в особі органів влади, що діють як суб`єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Судом враховуються внесені до законодавства зміни щодо обрахунку процесуальних строків на період карантину, установленого Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «СОVID-19» від 11.03.2020 №211. При цьому Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) №731-IX від 18.06.2020 (дата набрання чинності - 17.07.2020) процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Доводи апелянта не свідчать про поважність підстав для продовження строку, оскільки такий був продовжений через карантин, і подання заяви із посиланням на вказані зміни із продовженням карантину не дають скаржнику підстав для автоматичного продовження строку на усунення недоліків, оскільки орган, який утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а тому обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є об`єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають реалізувати своє право щодо оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяв про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, а тому в задоволенні таких необхідно відмовити.

Судом апеляційної інстанції у період дії карантинних заходів забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до суду, в тому числі шляхом надіслання до суду апеляційної інстанції необхідних процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті Восьмого апеляційного адміністративного суду та діяльність податкового органу під час дії карантинних заходів припинена не була.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення у справі «Шульга проти України» ).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Скордіно проти Італії» , «Сюрмелі проти Німеччини» ).

Таким чином, скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства").

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, додати документ про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо сплати судового збору.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансується з Державного бюджету України.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що станом на день винесення даної ухвали, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги, а тому апеляційну скаргу необхідно повернути, оскільки не усуваються недоліки апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України,

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про продовження строку на сплату судового збору за подання апеляційної скарги - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року у справі № 300/940/19 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. В. Ільчишин судді В. В. Святецький Р. Й. Коваль