Постанова

від 28.07.2020 по справі 379/1111/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 379/1111/19

головуючий у суді І інстанції Зінкін В.І.

провадження № 22-ц/824/7390/2020

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

за участю секретаря судового засідання - Костецької М.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2020 року у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Таращанська районна державна адміністрація Київської області про скасування державної реєстрації права власності, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2019 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На обґрунтування позовних вимог вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , спадкоємцями якого, які прийняли спадщину, є позивачка та відповідачка. Після спадкодавця залишилось спадкове майно, щодо якого виник спір, за вирішенням якого позивачка звернулась до суду.

З урахуванням наведеного, позивач просила суд визнати за нею в порядку спадкування за законом, після померлого батька ОСОБА_4 , право власності:

на 2/3 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ;

на 6/15 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,2619 га, кадастровий номер 3224484001:01:001:0012, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, розташована с. Лука, Таращанський район, Київська область;

на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3224484000:03:008:0001, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, розташована Лучанська сільська рада, Таращанський район, Київська область;

на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,2105 га, кадастровий номер 3224484001:01:001:0011, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташована с. Лука, Таращанський район, Київська область;

на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 1.5746 га, кадастровий номер 3224484000:03:002:0211, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована Лучанська сільська рада, Таращанський район, Київська область;

на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,1919 га, кадастровий номер 3224484000:03:001:0177, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована Лучанська сільська рада, Таращанський район, Київська область;

на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,0661 га, кадастровий номер 3222755101:01:061:0002, цільове призначення якої землі житлової та громадської забудови, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташована АДРЕСА_3 ;

на 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,0088 га, кадастровий номер 3222755101:01:061:0004, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована у АДРЕСА_3 ;

на 2/6 частини автомобіля ГАЗ 53, синього кольору, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , об`єм двигуна 4250 см 3 , номер кузова НОМЕР_2 ;

на 2/6 частини автомобіля УАЗ 31514, зеленого кольору, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , об`єм двигуна 2450 см 3 , номер кузова НОМЕР_4 ;

на 2/6 частини автомобіля ЗАЗ LANOS, сірого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , об`єм двигуна 1500 см 3 , номер кузова НОМЕР_6 ;

на 2/6 частини грошових вкладів та страхових внесків, що знаходяться на рахунках ОСОБА_4 , відкритих у банку АТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК .

Відповідач ОСОБА_3 була дружиною померлого. Зазначала, що спадкова маса після померлого ОСОБА_4 , складає: домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 ; 3/5 частки у праві спільної часткової власності домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка площею 0,2619 га, кадастровий номер 3224484001:01:001:0012; земельна ділянка площею 2,0000 га, кадастровий номер 3224484000:03:008:0001; земельна ділянка площею 2,2105 га, кадастровий номер 3224484001:01:001:0011; земельна ділянка площею 1,5746 га, кадастровий номер 3224484000:03:002:0211; земельна ділянка площею 0,1919 га, кадастровий номер 3224484000:03:001:0177; земельна ділянка площею 0,0661 га, кадастровий номер 3222755101:01:061:0002; земельна ділянка площею 0,0088 га, кадастровий номер 3222755101:01:061:0004; автомобіль ГАЗ 53, синього кольору, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль УАЗ 31514, зеленого кольору, 1995 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 ; автомобіль ЗАЗ LANOS, сірого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 ; грошові вклади та страхові внески, що знаходяться на рахунках ОСОБА_4 , відкритих у банку АТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК .

В установлений законом шестимісячний строк позивач, її сестра ОСОБА_5 та відповідач ОСОБА_3 звернулись до державного нотаріуса Таращанської районної державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, в зв`язку із чим було заведено спадкову справу.

ОСОБА_5 до спливу шестимісячного строку подала до нотаріуса заяву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача.

Однак, при зверненні позивача до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, 19.03.2019 ОСОБА_2 отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю у нотаріуса правових підстав для видачі свідоцтв, оскільки правовстановлюючі документи (оригінали) на спадкове майно відсутні.

01.10.2019 відповідачкою ОСОБА_3 подано зустрічний позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Таращанська РДА Київської області, про скасування державної реєстрації права власності, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

На обґрунтування зустрічного позову вказувала, що з 11.09.2001 перебувала із спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі, після відкриття спадщини прийнала спадщину, яку оформити у нотаріуса не може, оскільки існує спір щодо майна, яке не увійшло у спадкову масу. Зокрема, колишня дружина спадкодавця ОСОБА_4 оформила право власності на житловий будинок та земельну ділянку, які було набуто нею в шлюбі із спадкодавцем, а відтак половина указаного майна має увійти у спадкову масу. Враховуючи наведене, реєстрація відповідачкою зустрічного позову ОСОБА_4 спірного майна як її особистої власності порушує права позивачки за зустрічним позовом на спадкування частини цього майна.

ОСОБА_3 зазначає, що з 27.11.2000 проживала без реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 , а з 17.01.2006 по даний час - зареєстрована та проживає за вказаною адресою. Після смерті ОСОБА_4 , всі витрати щодо його поховання ОСОБА_3 здійснювала за власний рахунок.

По день смерті ОСОБА_4 проживав по АДРЕСА_1 . Після його смерті ОСОБА_3 продовжила проживати у вказаному будинку.

Зазначала, що 19.03.2019 їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. Одночасно із цим ОСОБА_3 стало відомо, що на житловий будинок та земельну ділянку по АДРЕСА_4 вже зареєстровано право власності.

15.07.2019 вона отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, згідно з якою право власності на житловий будинок та земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, просила суд:

- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: на будинок, загальною площею 61.9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1637433432244; а також на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 3224484001:01:003:0209 за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1701281232244;

- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку в порядку спадкування за законом на 1/6 частини домоволодіння за адресою АДРЕСА_4 ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частини земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер: 3224484001:01:003:0209 за адресою АДРЕСА_4 .

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2020 року первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на шість п`ятнадцятих частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини земельної ділянки загальною площею 0,2619 га, кадастровий номер 3224484001:001:0012, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, розташована в с. Лука Таращанського району Київської області;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини земельної ділянки загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3224484000:03:008:0001, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, розташованої в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини земельної ділянки загальною площею 0,2105 га, кадастровий номер 3224484001:01:001:0011, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташованої в с. Лука Таращанського району Київської області;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини земельної ділянки загальною площею 1,5746 га, кадастровий номер 3224484000:03:002:0211, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини земельної ділянки загальною площею 0,1919 га, кадастровий номер 3224484000:03:001:0177, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в адміністративних межах Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини земельної ділянки загальною площею 0,0661 га, кадастровий номер 3222755101:01:061:0002, цільове призначення якої землі житлової та громадської забудови, для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві треті частини земельної ділянки загальною площею 0,0088 га, кадастровий номер 3222755101:01:061:0004, цільове призначення якої для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві шості частини автомобіля ЗАЗ LANOS, сірого кольору, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , об`єм двигуна 1500 куб. см, номер кузова НОМЕР_7 ;

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на дві шості частини грошових вкладів та страхових внесків, що знаходяться на рахунках ОСОБА_4 , відкритих у банку АТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК .

В іншій частині первісного позову відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Таращанська районна державна адміністрація Київської області про скасування державної реєстрації права власності, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації права власності на нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом задоволено частково.

Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_4 , а саме: на будинок, загальною площею 61,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1637433432244; а також на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер: 3224484001:01:003:0209 за адресою АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1701281232244.

В іншій частині зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із указаним рішенням суду, адвокат Манзар Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення уточненого зустрічного позову ОСОБА_3 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на будинковолодіння за АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,25 га, з кадастровим номером 3224484001:01:003:0209 за тією ж адресою, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно визнано спільною сумісною власністю домоволодіння за АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,25 га, з кадастровим номером 3224484001:01:003:0209 за тією ж адресою, які зареєстровані за ОСОБА_1 , а відтак спірне майно є її особистою власністю. Свідоцтво про право власності від 18.12.2000, згідно з яким власником спірного домоволодіння є спадкодавець на підставі рішення виконкому від 29.11.2000 вважає нікчемним. Підставою для визнання нікчемним спірного свідоцтва зазначає: відсутність на ньому печатки органу, що його видав, та ставить під сумнів підпис уповноваженої особи; відсутність у наданому архівним сектором Таращанської районної державної адміністрації Київської області протоколі № 11 від 29 листопада 2000 року сільської ради відомостей Про визнання права власності на жилий будинок гр. ОСОБА_4 .

Зауважує також, що спадкодавець не був користувачем спірної земельної ділянки, та жодного рішення сільською радою не приймалося про передачу останньому даної земельної ділянки. Крім того, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не зверталася з позовом до суду про визнання рішення Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області № 587-43-УП від 02.11.2018 року незаконним та його скасування, тому суд безпідставно скасував запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку та не перевірив підстав набуття останньою особистого права власності на це майно.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, адвокат Манзар Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , також звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 у визнанні права власності в порядку спадкування за законом на 2/6 частини автомобіля ГA3 53, синього кольору, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_4 , та в частині задоволення уточненого зустрічного позову ОСОБА_3 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на будинковолодіння за АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,25 га, з кадастровим номером 3224484001:01:003:0209 за тією ж адресою. Просила ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити первісний позов в частині визнанні права власності в порядку спадкування за законом на 2/6 частини автомобіля ГA3 53, синього кольору, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_4 та відмовити у задоволенні уточненого зустрічного позову ОСОБА_3 .

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції без належного з`ясування обставин справи, відмовив ОСОБА_6 у визнанні за нею права власності за законом на 2/6 частини автомобіля та УАЗ 31514. А саме, у задоволенні позову в цій частині, судом першої інстанції відмовлено з тих підстав, що спадкоємицею не було надано технічного паспорту транспортного засобу на автомобіль ГАЗ 53, однак підставою звернення з даним позовом до суду стало відсутність у неї оригіналів правовстановчих документів на спадкову масу, в тому числі і на автомобілі, після смерті батька.

Крім того, підтримує доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині вирішення спору про задоволення зустрічного уточненого позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_3 заперечує щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення.

У відзиві на апеляційні скарги зазначає, що право власності спадкоємця на спірне будинковолодіння підтверджено чинним свідоцтвом про право власності, яке було зареєстроване за спадкодавцем відповідно до правил, які були чинними на момент реєстрації у 2000 році. Спірне будинковолодіння знаходиться на земельній ділянці, а тому доводи апеляційної скарги про неперебування указаної земельної ділянки у користуванні спадкоємця є безпідставними. Державний реєстратор не перевірив наявність права власності та речового права інших осіб, яке набуте до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", тому зареєстрував за ОСОБА_7 право власності на будинковолодіння, яке вже було зареєстроване за спадкодавцем. Реєстрація права власності на будинковолодіння та спірне майно була здійснена за відповідачкою у період шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, коли позивачка як спадкоємець позбавлена була можливості в силу закону оформити право на спадщину.

Як вважає ОСОБА_3 , указана обставина свідчить про те, що відповідач ОСОБА_1 свідомо та навмисно здійснювала дії щодо внесення відомостей до реєстру речових прав на нерухоме майно щодо житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_4 , з метою уникнення включення відповідного нерухомого майна до спадкової маси та розподілу його між спадкоємцями.

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

05.05.2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 04.03.2020 року.

01.06.2020 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на зазначене судове рішення.

15.06.2020 року задоволено клопотання ОСОБА_3 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції та судове засідання призначено до розгляду в режимі відеоконференції.

Доручено Таращанському районному суду Київської області забезпечити проведення судового засідання Київського апеляційного суду в режимі відеоконференції за участю ОСОБА_3

22.07.2020 року задоволено клопотання адвоката Манзар Т.В., яка діє в інтересах скаржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Доручено Черкаському районному суду Черкаської області забезпечити проведення судового засідання Київського апеляційного суду в режимі відеоконференції за участю адвоката Манзар Т.В., яка діє в інтересах скаржників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 28.07.2020 року ОСОБА_3 та її представник адвокат Поліщук Р.А. заперечували проти доводів апеляційних скарг та просили їх відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Скаржники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та їх представник у судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належним їй процесуальним правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з`явилися у судове засідання на підставі частини 2 статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ч. 1 ст. 367 ЦК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково доданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У вказаній справі рішення суду першої інстанції підлягає апеляційному перегляду в межах, зазначених у апеляційній скарзі, а саме в частині відмови у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 у визнанні права власності в порядку спадкування за законом на 2/6 частини автомобіля ГA3 53, синього кольору, 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 після смерті ОСОБА_4 , та вимог апеляційних скаргОСОБА_2 та ОСОБА_1 в частині задоволення уточненого зустрічного позову ОСОБА_3 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на будинковолодіння за АДРЕСА_4 та земельної ділянки площею 0,25 га, з кадастровим номером 3224484001:01:003:0209 за тією ж адресою.

У решті рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому не є предметом перевірки апеляційного суду.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання права спадкування на 2/6 автомобіля ГАЗ 53, д.н.з. НОМЕР_1 , суд виходив із того, що позивачем не було надано технічного паспорту на вказаний транспортний засіб.

Задовольняючи частково позовні вимоги первісного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 має право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 2/3 частки від усієї спадкової маси, а відповідач ОСОБА_3 - 1/3 спадкової маси. Крім того автомобіль УАЗ 31514, д.н.з НОМЕР_3 , 1995 року випуску 02.07.2019 був знятий з обліку у зв`язку із скасуванням реєстрації.

Вирішуючи спір в частині зустрічного позову та скасовуючи запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_4 , місцевий суд виходив із того, що оскільки домоволодіння прийнято в експлуатацію у період перебування спадкодавця у шлюбних відносинах з ОСОБА_1 , воно є спільною сумісною власністю. Проте вказаними реєстраційними діями щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно за ОСОБА_1 порушуються спадкові права дружини спадкодавця ОСОБА_3 .

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині відмови у первісних позовних вимогах та повністю погоджується з висновком суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову, які є предметом апеляційного оскарження, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який був зареєстрований та фактично проживав в АДРЕСА_1 з 01.08.2001 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно, у тому числі спірний автомобіль.

Спадкоємцями першої черги за законом на спадщину ОСОБА_4 є його дочка ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_3 .

Інші спадкоємці за законом та за заповітом відсутні, так як інша дочка спадкодавця ОСОБА_5 27.09.2018 відмовилась від належної їй частки спадкового майна на користь ОСОБА_2 .

Таким чином, ОСОБА_2 спадкує 2/3 частки, а ОСОБА_3 - 1/3 від усієї спадкової маси.

Підставою звернення до суду з цим позовом була відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії внаслідок неподання спадкоємицею дочкою - ОСОБА_2 правовстановчих документів на спадкове майно, оскільки ці документи перебувають у дружини померлого, а ОСОБА_8 було відмовлено у оформлені спадщини нотаріусом, оскільки існує спір із колишньою дружиною ОСОБА_1 щодо майна, яке набуте нею із спадкодавцем за час шлюбу.

Колегія суддів не погоджується із висновком місцевого суду в частині відмови у задоволенні вимоги первісного позову про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування на частину автомобіля ГАЗ 53 з огляду на таке.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (статті 392 ЦК України ).

При цьому згідно із ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1371 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів. (далі Порядок).

Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги", на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.

Центри надання адміністративних послуг підключаються до електронних баз даних (реєстрів), необхідних для проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів, з метою прийняття, перевірки та передачі документів, видачі оформлених результатів.

Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС. Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.

У відповідь на запит Таращанського районного суду Київської області Регіональним сервісним центром МВС в Київській області Територіальний сервісний центр №3249 (ТСЦ №3249) надано довідку від 01.02.2020 №84, з якої вбачається, що автомобіль ГАЗ 53, д.н.з. НОМЕР_1 , шасі НОМЕР_8 , 1992 року випуску, синього кольору, 08.07.2016 зареєстрований за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд помилково відмовив ОСОБА_2 у задоволенні вимоги про визнання за нею права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на 1/3 (2/6) частину автомобіля ГАЗ 53, д.н.з. НОМЕР_1 з тих підстав, що позивачкою не додано копії технічного паспорту транспортного засобу, у процесі розгляду справи не було заявлено клопотання про витребування реєстраційної справи від сервісного центру та сторонам не відомо місцезнаходження спірного автомобіля.

Указані обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в частині розподілу указаного майна у порядку спадкування між спадкоємцями, оскільки відомостей щодо набуття права власності на указаний автомобіль іншими особами не встановлено, не встановлено обставин фізичного знищення указаного майна. Спадкоємці з часу відкриття спадщини набувають право на спадкове майно, незалежно від того, де це майно знаходиться.

Тому рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні первісного позову про визнання у порядку спадкування за законом права власності на 1/3 (2/6) частини автомобіля ГАЗ 53, номерний знак НОМЕР_9 , шасі НОМЕР_8 , синього кольору, 1992 року випуску, після смерті ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про задоволення позову.

Перевіряючи доводи апеляційних скарг щодо наявності підстав для зміни рішення в частині вирішення зустрічного позову колегія апеляційного суду вважає їх безпідставними враховуючи наступне.

Судом установлено, та не заперечується сторонами, що 14.08.1982 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який був розірваний 10.08.2001 р. В подальшому 11.09.2001 р. був зареєстрований шлюб між спадкодавцем та ОСОБА_3 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна № 173761920 від 15.07.2019, за колишньою дружиною спадкодавця - ОСОБА_1 04.09.2018 зареєстроване право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 61,9 кв. м, номер запису про право власності: 27790766.

Крім того, 19.11.2018 зареєстроване право приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер 3224484001:01:003:0209, площею 0,25 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_4 , номер запису про право власності: 29057640.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 18.12.2000 р. Лучанською сільською радою Таращанського району Київської області, в цілому житловий будинок в АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_4 на праві приватної власності. Зазначений житловий будинок зареєстрований в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_4 , записаний у реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 153 20.12.2000 р.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають указане свідоцтво нікчемним, але обставини, якими вони обґрунтовують свої заперечення, можуть бути підставою для оспорення указаного свідоцтва, а не підставою для визнання його нікчемним. Постільки свідоцтво про право власності не визнане у встановленому законом порядку недійсним, судом першої інстанції було правильно прийнято його як доказ набуття спадкоємцем права власності на спірне будинковолодіння.

При цьому представником відповідачів за зустрічним позовом як у відзиві на зустрічну позовну заяву, так і у апеляційній скарзі зазначено, що спірне будинковолодіння було збудовано спадкодавцем ОСОБА_4 та відповідачкою ОСОБА_1 у період шлюбу з 1988 по 1991 роки.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що незалежно від того, за ким зареєстроване майно, яке було набуте подружжям у період шлюбу, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки між сторонами не було досягнуто іншої домовленості, яка була оформлена документально та доведена відповідачами.

Відповідно до ст. 16 чинного на час створення спірного будинку Закону України "Про власність" майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 указаного Закону право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Указана гарантія щодо непорушності права власності чинна і на час розгляду цієї справи.

Відповідь Лучанської сільської ради на запит адвоката відповідачів про те, що до Облікової картки об`єкта по господарському обліку станом на 01.01.2001 року записано - першим ОСОБА_4 , а з 21.09.2001 року першим записано ОСОБА_1 у зв`язку із зняттям із реєстрації із спірного будинковолодіння спадкодавця, не свідчить про припинення у нього права спільної сумісної власності на це будинковолодіння, оскільки ні чинним на момент виникнення та зняття спадкодавця із реєстрації у спірному будинковолодінні, ні чинним на час розгляду справи законодавством така підстава припинення права власності не передбачена.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Положеннями ст. 1225 ЦК України також передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до оскаржуваного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 права власності на будинковолодіння було зареєстроване на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.09.2018 року, а на земельну ділянку відповідно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 22.11.2018 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови в державній реєстрації прав є наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Положеннями ч. 3 ст. 3 указаного Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності умов, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Зокрема судом першої інстанції було встановлено, та не спростовано відповідачами, що право власності спадкодавця на будинок було зареєстровано в Білоцерківському бюро технічної інвентаризації.

Доводи апеляційної скарги про те, що спадкоємець не набув права користування спірною земельною ділянкою є безпідставними, оскільки відповідно до частини 2 ст. 30 Земельного Кодексу УРСР, що був чинним на час набуття спадкоємцем права спільної власності на будинок, при переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об`єктів.

Ураховуючи указані норми закону та час набуття відповідачкою права власності на спірне майно суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_1 права власності в цілому (з урахуванням частки, що належала спадкодавцю) на спірне будинковолодіння та земельну ділянку, на якій це будинковолодіння знаходиться, оскільки право у спадкоємців на частину спірного майна виникло раніше, а саме з часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тому обов`язку у спадкоємців оспорювати правовстановчі документи, зокрема рішення Лучанської сільської ради Таращанського району Київської області №587-43-VII від 02.11.2018 року, на підставі якого відповідачка набула право власності на землю, немає, оскільки відповідачка це право набула пізніше.

У доводах апеляційної скарги відповідачка ОСОБА_1 також зазначає, що згідно з технічним паспортом на житловий будинок АДРЕСА_4 , їй належить, зокрема, житловий будинок літ.-А-1, в той час як позивачкою був наданий технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_4 , який складається із житлового будинку літ. -А. При цьому відповідачка не надає докази, що за однією і тією ж адресою на одній земельній ділянці знаходяться два будинки.

Інші доводи та обставини, на які посилаються заявники в апеляційних скаргах, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги зустрічного позову підлягають до задоволення в оскаржуваній частині, так як доведено, що реєстрація права власності на будинок і земельну ділянку повністю за ОСОБА_1 порушує спадкові права позивачки та спадкові права відповідачки ОСОБА_2 , яка також закликана до спадкування.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2020 року в частині вирішення позовної вимоги про визнання права власності в порядку спадкування на частину автомобіля ГАЗ 53 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення .

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частини автомобіля ГАЗ 53, номерний знак НОМЕР_9 , шасі НОМЕР_8 , синього кольору, 1992 року випуску, після смерті ОСОБА_4 .

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.О. Писана

Судді К.П. Приходько

С.О. Журба