Постанова

від 11.08.2020 по справі 301/2824/19

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 301/2824/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 серпня 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Бисаги Т.Ю., Фазикош Г.В.

за участі секретаря - Чучка Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛАН на ухвалу Іршавського районного суду від 27 листопада 2019 року (головуючий суддя Даруда І.А.) про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛАН про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ТОВ СІЛАН , в якому просив стягнути з відповідача борг за договором оренди у розмірі 209000 грн.

Одночасно з позовом ОСОБА_2 , який на підставі довіреності діє в інтересах ОСОБА_1 , подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов, наклавши арешт на майно, передане в оренду: загрузочний бункер з контейнером 1 агрегат; дробилку щокову 1 агрегат; дробилку конусну 1 агрегат; грохотно-сортувальний пристрій 1 агрегат; конвеєр 5 агрегатів, в т.ч.запасний, яке на час укладання договору оренди знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , урочище ІНФОРМАЦІЯ_1 на відведених земельних ділянках під позначками контури № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , кадастрові № 2121987001:03:001:0103 та № 2121987001:03:001:0104, яке знаходиться в оренді у ТОВ Сілан , 90123, Закарпатська область, Іршавський район, с. Сільце, вул. Центральна, 52, код ЄДРПОУ 31432108.

Вказана заява мотивована тим, що спірна заборгованість виникла у зв`язку з невиконанням умов договору оренди виробничого обладнання, при цьому на думку заявника, боржник (відповідач) може вжити заходи щодо відчуження даного майна, тобто існує ризик його втрати, що завдасть позивачу шкоди як власнику.

Ухвалою Іршавського районного суду від 27 листопада 2019 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на: загрузочний бункер з контейнером 1 агрегат; дробилку щокову 1 агрегат; дробилку конусну 1 агрегат; грохотно-сортувальний пристрій 1 агрегат; конвеєр 5 агрегатів, в т.ч. запасний, яке на час укладання договору оренди знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 , урочище ІНФОРМАЦІЯ_1 на відведених земельних ділянках під позначками контури № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , кадастрові № 2121987001:03:001:0103 та № 2121987001:03:001:0104, яке знаходиться в оренді у ТОВ Сілан , 90123, Закарпатська область, Іршавський район, с. Сільце, вул. Центральна, 52, код ЄДРПОУ 31432108.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що заява про забезпечення позову була подана ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності, разом з тим, ним не надано доказів, які б підтверджували його повноваження на представництво у суді у якості адвоката, тому заява про забезпечення позову від імені ОСОБА_1 підписана неповноважною особою і така підлягала поверненню відповідно до ч.10 ст.153 ЦПК України. Крім того, позивач не надав доказів, які б давали достатньо обґрунтовані підстави припускати наявність у відповідача бажання відчужити обладнання, приховати його, знецінити або розпорядитися ним у будь-який спосіб. Вжиті судом заходи забезпечення позову у виді арешту обладнання не є співмірними з матеріально-правовими вимогами позивача. Апелянт також звертає увагу на те, що спірний договір оренди фактично не укладався, є фіктивним та нікчемним правочином, спрямованим на незаконне заволодіння майном ТОВ СІЛАН . Просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд переглядає оскаржувану ухвалу місцевого лише в контексті правомірності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, не даючи оцінки доводам відповідача щодо фіктивності договору оренди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та представника позивача Павлишин І.М., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із наявності підстав забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, вказане у заяві про забезпечення позову.

Даючи оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ТОВ СІЛАН борг за договором оренди Дробильно-Сортувального комплексу № 1, укладеного 14.05.2002 між ОСОБА_1 та ТОВ Сілан .

У заяві про забезпечення позову представник позивача вказує, що існує велика ймовірність того, що відповідачем може бути вжито заходів щодо відчуження майна, переданого йому в оренду, або ризику втрати такого майна, що завдасть позивачу, як власнику майна, шкоди.

На думку позивача, ефективним заходом забезпечення позову про стягнення коштів за договором оренди є накладення арешту на майно, яке передано відповідачу в оренду за таким договором.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наведених у п. 4 постанови № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Так, предметом позову у даній справі є стягнення коштів за оренду належного позивачу майна, переданого відповідачу за договором від 14.05.2002.

У заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду із даним позовом (про стягнення коштів за оренду майна), а зазначається про ймовірність вжиття відповідачем заходів щодо відчуження даного майна.

Вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач - не відповідає заявленим позовним вимогам.

Такий захід забезпечення позову (накладення арешту на належне позивачу майно, передане в оренду відповідачу) не є співмірним із заявленими позивачем вимогами (про стягнення коштів за оренду майна).

Позивачем не доведено, що невжиття запропонованих ним заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог про стягнення коштів за оренду майна. Доводів того, що саме такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на передане в оренду майно сприятиме виконанню рішення суду про стягнення коштів - позивачем не наведено.

Відтак, підстав вжиття саме такого виду забезпечення позову, про який просив позивач - накладення арешту на належне позивачу майно, яке він передав в оренду відповідачу - для забезпечення позову про стягнення з відповідача коштів за оренду такого майна - немає.

Доводи апелянта щодо відсутності у Павлишин І.М. повноважень на подання заяви про забезпечення позову є безпідставними, оскільки Павлишин І.М. є адвокатом, і 15.10.2019 уклав із ОСОБА_1 . Договір-доручення по надання правової допомоги; довіреність на представництво інтересів видана ОСОБА_1 17.10.2019, а з позовом в інтересах ОСОБА_1 та заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 звернувся до суду 26.11.2019.

Апеляційний суд, перевіривши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просив застосувати ОСОБА_1 , позовним вимогам, вважає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про необхідність забезпечення позову про стягнення з відповідача коштів за оренду майна шляхом накладення арешту на належне позивачу майно, яке він передав в оренду відповідачу.

Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, через порушення норм процесуального права, слід скасувати, та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СІЛАН - задовольнити.

Ухвалу Іршавського районного суду від 27 листопада 2019 року - скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 серпня 2020 року.

Головуюча:

Судді: