Постанова

від 12.08.2020 по справі 497/222/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2628/20

Номер справи місцевого суду: 497/222/18

Головуючий у першій інстанції Кравцова А. В.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Воронової Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Болградської міської ради Одеської області на рішення Болградського районного суду Одеської області від 24 квітня 2019року, ухваленого під головуванням судді Кравцової А.В., повний текст рішення складений 04 травня 2019 року , -

в с т а н о в и в:

У лютому 2018 року Болградська міська рада Одеської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , комунального підприємства Болградське бюро технічної інвентаризації про визнання незаконним в скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, в якому просилавизнати незаконним та скасувати свідоцтво серії НОМЕР_1 від 01.07.2011р., яке видане на ім`я ОСОБА_1 про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю - будівлю дискобара, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01.07.2011р. ОСОБА_1 було видане свідоцтво серії НОМЕР_1 на нежитлову будівлю дискобара за адресою: АДРЕСА_1 , про існування якогопозивачу стало відомо під час підготовки документів для державної реєстрації права власності.

01.07.2011р. на підставі вказаного свідоцтва КП Болградське бюро технічної інвентаризації було зареєстроване за ОСОБА_1 право власності на зазначену нежитлову будівлю.

Позивач вважає, що видача свідоцтва про право власності щодо вказаної нежитлової будівлі дискобару та державна реєстрація права власності на нього були здійснені за відсутності: кадастрового плану земельної ділянки, документів про набуття ОСОБА_1 прав на нерухоме майно, акту приймання нерухомого майна в експлуатацію, акту про право власності на землю під нерухомим майном та рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки для цієї мети, акту комісії про приймання об`єкта і введення його в експлуатацію. Відсутність правових підстав для оформлення свідоцтва про право власності, а також для реєстрації права власності на вищевказане нерухоме майно, та сам факт оформлення відповідачем права власності на зазначену нежитлову будівлю без відповідних дозволів завдало значних матеріальних збитківтериторіальній громаді міста Болград в особі Болградської міської ради.

Рішенням Болградського районного суду Одеської області від 24 квітня 2019 року у задоволені позову Болградської міської ради Одеської області про визнання незаконним в скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Болградська міська рада Одеської областіподала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, а також напорушення нормматеріального права.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги , Болградська міська рада Одеської області зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, оскільки строк позовної давності пропущений позивачем не був, а державна реєстрація права власності на нежитлову будівлю дискобара порушує права власності територіальної громади м. Болграда в особі Болградської міської ради.

Відзиву до суду надано не було.

Заслухавши суддю-доповідача, представника Болградської міської ради Одеської області, ОСОБА_1 , дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375ЦПК України , суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області від 17.02.2011 року за №57, ОСОБА_1 наданий дозвіл на видачу свідоцтва про право власності на будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.07.2011року, КП Болградське бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ОСОБА_1 право власності на зазначену нежитлову будівлю (а.с. 12-13).

Згідно рішення 33-ї сесії Болградської міської ради Одеської області за №592-VI від 23.05.2012 року Про протест прокурора Болградського району на рішення виконкому Болградської міської ради №57 від 17.02.2011року Про видачу свідоцтва на право власності на будівлі, які розташованіпо АДРЕСА_1 , зазначене рішення виконкому №57 було скасоване ( а.с.11).

Постановою Болградського районного суду Одеської області від 02.04.2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Болградської міської ради Одеської області про скасування рішень сесії Болградської міської ради №592-VI, 593 -VI, 594-VI від 23.05.2012 року відмовлено (а.с. 32- 35).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково, постанова Болградського районного суду Одеської області від 02.04.2013 року скасована, прийнята нова постанова, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково - визнане протиправним та скасоване рішення 33 сесії Болградської міської ради Одеської області №593-VI від 23.05.2012 року Про надання дозволу громадянам України та фізичним особам-іноземцям на розробку проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок несільсько господарського призначення під власними будівлями та спорудами для подальшого передання в оренду в межах м. Болграда , в іншій частині позову - відмовлено: про скасування рішення 33 сесії Болградської міської ради Одеської області №592- VI від 23.05.2012 року - в частині присвоєння поштової адреси об`єкту в парку Комсомольський та рішення 33 сесії Болградської міської ради Одеської області № 594-VI від 23.05.2012 року про видачу свідоцтва про право власності на будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 .

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року встановлений факт того, що на підставі рішення 6-ї сесії Болградської міської ради №493-VI від 28 грудня 2011 року ОСОБА_1 був замовлений і оплаченийпроект землеустроющодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду для здійснення підприємницької діяльності, а також факт того, що станом на 17.02.2011року - начас ухвалення рішення виконкомом Болградської міської ради №57 Про видачу свідоцтва про право власності на будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 , був відсутній документ, що посвідчував би право ОСОБА_1 на земельну ділянку - їй не виділялася земельна ділянка, тому є правомірним скасування Рішенням виконкому Болградської міської ради №18 від 20.01.2011р., свого ж рішення про присвоєння поштової адреси та про видачу свідоцтва про право власності на спірні споруди в парку Комсомольській на ім`я відповідача (а.с.14-19).

Із вказаної постанови вбачається, що суд встановив, що на час розгляду судом справи (29.10.2013р.) ОСОБА_1 не мала права на земельну ділянку, але в той же час їй було надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для подальшої передачі в оренду, встановивши, що вона вже замовила і оплатила роботи з виконання землевідведення. Воля органу, що надавав ОСОБА_1 дозвіл для здійснення нею підприємницької діяльності - оформлення і експлуатації дискобару - Болградської міської ради - була чітко висловлена в його рішеннях - суд лише констатував порушення черговості надання дозволів - що спочатку, у порушення вимог законодавства, було надано дозвіл на оформлення права власності на будівлю дискобару, і лише потім - на оформлення потрібних документів для оформлення прав на земельну ділянку під будівлею дискобару.

Таким чином, Одеський апеляційний адміністративний суд не встановив порушення чинного Законодавства саме діями ОСОБА_1 - лише в діях Болградської міської ради з надання їй дозволу, і визнав законним скасування рішення виконкому Болградської міської ради №57 від 17.02.2011року рішенням 33-тьої сесії Болградської міської ради Одеської області за №592-VI від 23.05.2012 року в результаті розгляду протесту прокурора Болградського району на вказане рішення виконкому Про видачу свідоцтва на право власності на будівлю, що розташована по АДРЕСА_1 .

Проте, ОСОБА_1 було отримане свідоцтво серії НОМЕР_1 від 01.07.2011р. на її ім`я про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю - будівлю дискобара, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо визнання недійсним або скасування вищевказаного свідоцтва питання в судовому порядкуне вирішувалося.

Відмовляючи у задоволені позову Болградської міської ради Одеської області про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущений строк позовної давності, про якій заявлено відповідачем .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2013 року встановлено, що у липні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Болградської міської ради Одеської області про визнання незаконними та скасування рішення 33-ї сесії Болградської міської ради Одеської області: №592-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення виконкому Болградської міської ради №18 від 20 січня 2011 року Про присвоєння поштового адресу об`єкту, розташованому на території парку Комсомольський ; №594-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення виконкому Болградської міської ради №57 від 17 лютого 2011 року Про видачу свідоцтва на право власності на будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 ; №593-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення Болградської міської ради 493-VI від 28 грудня 2011 року Про надання дозволу громадянам України та фізичним особам підприємцям на розробку проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок несільськогосподарського призначення під власними будівлями та спорудами для подальшого їх надання в оренду в межах міста Болграда .

Також судом було встановлено, що у 1996 році ОСОБА_1 було виділено земельну ділянку для відкриття дискобару ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачка приступила до використання земельної ділянки без встановлення меж земельної ділянки на місцевості та без одержання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, а також без укладення договору оренди; 28 грудня 2011 року рішенням 6 сесії Болградської міської ради №493-VI Про надання дозволу громадянам України та фізичним особам підприємцям на розробку проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок несільськогосподарського призначення під власними будівлями та спорудами для подальшого їх надання в оренду в межах міста Болграда ОСОБА_1 було надано згоду на розробку проекту землеустрою з метою відведення земельної ділянки під будівлею дискобару в довгострокове користування строком на 49 років; на підставі рішення 6 сесії Болградської міської ради №493-VI від 28 грудня 2011 року ОСОБА_1 був замовлений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду для здійснення підприємницької діяльності, але виготовлення проекту припинено у зв`язку з прийняттям 33 сесією Болградської міської ради рішення №595-VI від 23 травня 2012 року про скасування рішення №493-VI від 28 грудня 2011 року; рішенням Болградської міської ради №1018-VI від 26 лютого 2013 року договір оренди від 16 січня 2012 року розірвано на підставі заяви ОСОБА_1 від 16 січня 2013 року; на зазначеній земельній ділянці, яка була виділена ОСОБА_1 рішенням виконкому Болградської міської ради №313 від 16 жовтня 1996 року, ОСОБА_1 був встановлений металевий торгівельний кіоск та відремонтований амфітеатр; рішенням виконкому Болградської міської ради №338 від 13 жовтня 1996 року був затверджений акт державної технічної комісії Про закінчення будівництва та введення в експлуатацію дискобара,розташованого на території парку Комсомольський в м. Болграді; рішенням 3 сесії ХХII скликання Болградської міської ради №53- ХХII від 02 липня 1998 року ОСОБА_1 була виділена земельна ділянка розміром в плані 2х3 метра під проектування та будівництво туалету на території парку Комсомольський ; 26 червня 1998 року складено акт державної технічної комісії, склад якої затверджено розпорядженням голови Болградської райдержадміністрації, про готовність закінченого будівництвом об`єкта - туалету в парку Комсомольський в експлуатацію; на час прийняття рішення виконкому Болградської міської ради №338 від 13 жовтня 1996 року та складання акту державної технічної комісії від 26 червня 1998 року порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів був врегульований відповідно до Закону України Про основи містобудування та Постанови Кабінету Міністрів України №449 від 05 серпня 1992 року Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення .

Судом також встановлено, що Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта - туалету в парку Комсомольський в експлуатацію від 26 червня 1998 року не відповідає вимогам законодавства, оскільки не був затверджений розпорядженням голови Болградської райдержадміністрації, проте доказів того, що вказана обставина була відома ОСОБА_1 до суду надано не було.

Одеський апеляційний адміністративний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо правомірності рішень 33 сесії Болградської міської ради: №592-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення виконкому Болградської міської ради №18 від 20 січня 2011 року Про присвоєння поштового адресу об`єкту, розташованому на території парку Комсомольський та №594-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення виконкому Болградської міської ради №57 від 17 лютого 2011 року Про видачу свідоцтва на право власності на будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав того, що виконкомом ради була присвоєна поштова адреса об`єкту, під який рада не виділяла земельну ділянка, що суперечить Закону.

Стосовно рішення Болградської міської ради №593-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення Болградської міської ради 493-VI від 28 грудня 2011 року Про надання дозволу громадянам України та фізичним особам підприємцям на розробку проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок несільськогосподарського призначення під власними будівлями та спорудами для подальшого їх надання в оренду в межах міста Болграда , апеляційний адміністративний суд зазначив, що В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання .

Рішенням Болградської міської ради 493-VI від 28 грудня 2011 року позивачці було надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі цього рішення Болградська міська рада уклала з позивачкою договір довгострокової оренди земельної ділянки, а остання замовила і, відповідно, оплатила проект землеустрою.

Отже, рішення Болградської міської ради 493-VI від 28 грудня 2011 року (яке є ненормативним правовим актом) вичерпало свою дію фактом замовлення і оплатою позивачкою проекту землеустрою і, тому, згідно з вищенаведеним висновком Конституційного Суду України, Болградська міська рада не мала повноважень на скасовування цього рішення.

У зв`язку з чим, апеляційний адміністративний суд зазначив, що в разі, якщо прокурор вважав незаконним рішення Болградської міської ради 493-VI від 28 грудня 2011 року, йому належало звернутися до суду для оскарження цього рішення, проте не до Болградської міської ради з вимогою щодо скасування свого власного і вже реалізованого рішення ненормативного характеру, а тому наведені обставини помилково не були враховані судом першої інстанції, на підставі чого, апеляційний суд визнав протиправним та скасував рішення 33 сесії Болградської міської ради Одеської області №593-VI від 23 травня 2012 року, яким було скасоване рішення Болградської міської ради 493-VI від 28 грудня 2011 року Про надання дозволу громадянам України та фізичним особам підприємцям на розробку проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок несільськогосподарського призначення під власними будівлями та спорудами для подальшого їх надання в оренду в межах міста Болграда .

Таким чином, визнано право ОСОБА_1 на реалізацію дозволу, наданого їй рішенням Болградської міської ради 493-VI від 28 грудня 2011 року Про надання дозволу громадянам України та фізичним особам підприємцям на розробку проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок несільськогосподарського призначення під власними будівлями та спорудами для подальшого їх надання в оренду в межах міста Болграда , однак ОСОБА_1 було відмовлено у задоволені позовних вимог про скасування рішення 33 сесії Болградської міської ради Одеської області №592-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення виконкому Болградської міської ради №18 від 20 січня 2011 року Про присвоєння поштового адресу об`єкту, розташованому на території парку Комсомольський та №594-VI від 23 травня 2012 року, яким скасоване рішення виконкому Болградської міської ради №57 від 17 лютого 2011 року Про видачу свідоцтва на право власності на будівлі, розташовані по АДРЕСА_1 .

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з часу судового розгляду вищевказаного адміністративного позову ОСОБА_1 , яка звернулася до суду в липні 2012 року пройшло більш, ніж три роки до часу звернення Болградською міською радою Одеської областідо суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно. Навіть пройшло вже більше трьох років з дня ухвалення судового рішення - 29.10.2013 року.

ОСОБА_1 та її представник, посилаючись на те, що отриманням свідоцтва про право власності на спірну нерухомість взагалі не були порушені будь-чиї права, Закони та не було спричинено будь-кому шкоди, просили суд застосувати до правовідносин наслідки спливу строку позовної давності і відмовити позивачу у задоволенні позову.

Згідно зі ст.256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Судом встановлено, щоБолградська міська рада Одеської області звернулася до судуз позовом 07.02.2018 року.

ОСОБА_1 та її представником було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до даних правовідносин, проте позивачем не було заявлено клопотань про поновлення такого строку, оскільки з наданих пояснень суду представником позивачабуло зазначено, що строк позовної давності не є пропущеним.

Знаданих до суду матеріалів та доказів, суд першої інстанції дійшов до вірноговисновку, що позивач цілком міг знати про наявність у ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на спірне майно, оскільки оформлення такого свідоцтва є наслідком власного рішення позивача про надання дозволу ОСОБА_1 на його оформлення, а КП Болградське БТІ є фактично структурою позивача - Болградської міської ради Одеської області, яке утворено позивачем та розташоване на території Болградської міської ради.

На підставі вищевикладених обставни, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про те, що Болградська міська рада Одеської області знала та мала можливість дізнатися про своє порушене право раніше у передбачений Законом трирічний строк позовної давності, якою не скористалася з її власних міркувань, поважності пропуску цього строку для звернення до суду за захистом свого права позивачем суду надано не було, також позивач не просив поновити строк позовної давності, а тому строк позовної давності, визначений статтею 256 ЦК України підлягає застосуванню до цих правовідносин з підстав дотримання вимог чинного законодавства та справедливого захисту прав особи, яка має на це право.

На підставі з`ясованих обставин справи, наданих доказів, суд у відповідності до норм чинного законодавства, прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позову, оскількипозивач пропустив строк позовної давності, асплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З вказаними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги Болградської міської ради Одеської області про те, щодержавна реєстрація права власності на нежитлову будівлю дискобара порушує права власності територіальної громади м. Болграда в особі Болградської міської ради ,колегія суддів вважає безпідставними, оскількиБолградській міській раді було відомо про наявність оскаржуваного свідоцтва про право власності, право власності яке було зареєстровано КП Болградське бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 , адоказів про відмову КП Болградське бюро технічної інвентаризації у наданні Болградській міській раді будь-яких відомостей апелянтом до суду надано не було, також таких відомостей не міститься і в апеляційній скарзі .

Доводи про те, що строк позовної давності пропущений не був, оскільки позивач дізнався про порушене право лише на початку 2018 року, колегія суддів вважає необґрунтованими з тих підстав, що законодавство не виключає таку обставину, як наявність можливості в особи дізнатися про порушене своє право, якою особа не скористалася з її власних міркувань, проте доказів того, що позивач не знав про наявність у ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , оскільки право надання дозволу на оформлення свідоцтвабуло наданона підставі рішення самим позивачем Болградською міською радою Одеської області01.07.2011 року.

Одночасно, апеляційний суд звертає увагу на те, що за положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги на момент винесення судових рішень, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянути судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.

Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв`язку з чим апеляційний суд залишає без задоволення апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Болградської міської ради Одеської області - залишити без задоволення.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 24 квітня 2019 року -залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 13 серпня 2020 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С .М. Сегеда

---

Т .В. Цюра