Рішення

від 07.08.2020 по справі 177/1617/19

КРИВОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 177/1617/19

Провадження № 2/177/103/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 серпня 2020 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Строгової Г. Г.

секретаря судового засідання Короновської Д. І.,

за участі

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1221883500:04:001:0148 площею 6,05 га, що розташована на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 17 вересня 2014 року, та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати в розмірі 33946 грн..

Представник позивача обґрунтовував заявлені вимоги тим, що позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ДП №095262 належить земельна ділянка площею 6,05 га, яка знаходиться на території Красінської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області.

Зазначену земельну ділянку згідно з договором оренди землі від 17 вересня 2014 року позивач передала в оренду відповідачу строком на 10 років, в обмін на зобов`язання відповідача сплачувати їй орендну плату в розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі, що на момент укладення договору у грошовому виразі становило 4618 грн.

Відповідач зобов`язання по сплаті орендної плати не виконує, у зв`язку з чим позивач 21 червня 2019 року направила відповідачу листа з повідомленням про намір розірвати договір оренди та запитом щодо надання підтвердження фактичного здійснення орендної плати, який відповідачем залишений без відповіді.

Позивач вказує, що порушення такої істотної умови договору як несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди, укладеного між сторонами.

Крім того, позивач вказує, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати за період з 17 вересня 2014 року по 17 вересня 2019 року, яка становить 23 190 грн., а також на підставі ст. 625 ЦК України інфляційні збитки в сумі 8762,50 грн. та 3% річних в сумі 1993, 50 грн.

Таким чином, представник позивача вважає, що права його довірителя порушені і просить їх захистити судовим рішенням.

Ухвалою від 23.10.2019 року провадження у справі відкрите, вирішено про проведення розгляду справи в порядку загального провадження та розпочате підготовче провадження, відповідачу визначено час для подання відзиву на позовну заяву в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали.

14 січня 2020 року підготовче провадження по справі закрите без участі відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення підготовчого засідання, та призначене судове засідання для розгляду справи по суті. Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують заперечення проти обставин, викладених в позові не скористався.

В судовому засіданні 31 липня 2020 року шляхом постановлення ухвали без виходу до нарадчої кімнати суд відмовив в задоволенні клопотань сторони відповідача від 31.07.2020 про виклик свідків та долучення доказів до матеріалів справи (а.с. 93- 106), оскільки вказані в клопотаннях докази, подані з порушенням вимог ч.ч. 8, 9 ст. 83 ЦПК України, тобто з порушенням встановленого судом строку без обґрунтування неможливості їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від відповідача, та за відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві та просили їх задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, вказуючи на його необґрунтованість. При цьому відповідач суду пояснив, що дійсно він використовує на підставі оренди земельну ділянку, яка належить позивачу, однак не погоджується з твердженнями останньої про несплату орендної плати. Пояснив, що позивач ОСОБА_1 03.03.2015 надала йому розписку про те, що для погашення кредиту вона взяла в нього гроші в сумі 30 000 грн., і так як не має змоги їх повернути, вона віддає свою земельну ділянку (пай), 6,0500 га ОСОБА_3 в постійно користування (довічно). Тобто, фактично між сторонами був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, який через відсутність відповідної норми в законі вони не змогли оформити юридично. За таких обставин відповідач стверджує про відсутність підстав для розірвання договору, оскільки орендарем сплачено орендну плату достроково в сумі 30 000 грн.

Вислухавши доводи та мотиви сторін, дослідивши письмові докази, надавши їм оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту від 03.01.2002 серії ІV-ДП №095262 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,0500 га, кадастровий номер 1221883500:04:001:0148, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Красівської (раніше Красінської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області (а.с. 7-9)

Зазначену земельну ділянку згідно з договором оренди земельної ділянки, укладеним 17.09.2014 року та зареєстрованим 17.11.2014 року у реєстраційній службі Криворізького районного управління юстиції (далі Договір) ОСОБА_1 передала в оренду строком на 10 років ОСОБА_3 (а.с. 7-9, 13-14).

Згідно п.п. 1, 8 вказаного Договору орендодавець, ОСОБА_1 , передає, а орендар, ОСОБА_3 , приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди законодавству.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним Кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Пунктом 10 Договору визначено, що за користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату (в розрахунку на одну земельну ділянку) у розмірі 3% від грошової оцінки земельної ділянки, що в сумі становить 4618 грн. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахування коефіцієнту індексації грошової оцінки, згідно чинного законодавства України на дату її виплати , враховуючи невиплачену орендну плату. Орендар має право на дострокову виплату орендної плати згідно діючого законодавства.

Підстави для припинення договору шляхом його розірвання визначені в п. 37 Договору, а саме договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Позивач як на підставу своїх вимог посилається на те, що орендна плата відповідачем не сплачується з 2014 року.

Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що оренда плата сплачена ним наперед у розмірі 30 000 грн. згідно розписки, наданої відповідачем від 03.03.2015. Як вже зазначено вище вказаний доказ (розписка) не прийнята судом відповідно до вимог ст. 83 ЦПК України. Крім того, відповідач в судовому засіданні стверджував, що за вказаною розпискою відповідач фактично продала йому земельну ділянку за вказану суму, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідачем неодноразово, грубо порушено строки сплати орендної плати у терміни, визначені договором оренди землі від 15 серпня по 01 листопада кожного року, за який вноситься орендна плата.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання договору оренди землі у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку щодо систематичної виплати орендної плати на протязі 2014-2019 років, оскільки сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, , оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок заборгованості відповідача перед орендодавцем за несплату орендної плати відповідно до умов договору від 17.09.2014, згідно з яким невиплачена орендна плата за період з 17 вересня 2014 року по 17 вересня 2019 року становить 23190 грн, , інфляційні втрати 8762, 50 грн, та 3% річних 1 993,50 грн., які відповідач не оспорив та які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на підставі принципів змагальності та диспозитивності сторін.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України року суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином, на підставі достовірних, належних та допустимих доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати за землю є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що суд зробив висновок про задоволення позовних вимог, витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи, підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача згідно зіст. 141 ЦПК України.

Відповідно до квитанції від 23.09.2019 року № СВ02207072/1 позивач сплатила судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн, що і підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 526, 651 ЦК України, ст.ст. 93, 152 ЗК України,Законом України Про оренду землі , ст.ст. 81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.

Розірвати договір від 17 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оренди земельної ділянки площею 6,0500 га, яка знаходиться на території Красівської (Красінської) сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, кадастровий № 1221883500:04:001:0148, який зареєстрований 17.11.2014 року реєстраційною службою Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОККП НОМЕР_2 ) заборгованість по орендній платі в період з 17 вересня 2014 року по 17 вересня 2019 року в розмірі 23 190 (двадцять три тисячі сто дев`яносто) грн. 00 коп., інфляційні збитки в розмірі 8 762 (вісім тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 50 коп., 3% річних в розмірі 1993 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОККП НОМЕР_2 ) сплачений позивачем судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду відповідно до п. 15.5 розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст судового рішення складено 13.08.2020 року.

Суддя: