Постанова

від 11.08.2020 по справі 905/160/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2020 р. Справа № 905/160/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участі секретаря судового засідання Пронози А.П.,

за участі представників учасників справи:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ДТЕК Східенерго" (вх. № 1173Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 18 березня 2020 року по справі № 905/160/20 (повний текст складено 23.03.2020)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ВЕСТ ТРЕЙДІНГ" (85612, Донецька область, м. Курахове, пр-т. Миру, 27, код ЄДРПОУ 40453359);

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" (85612, Донецька область, м. Курахове, вул. Енергетиків, 34, код ЄДРПОУ 31831942);

про стягнення заборгованості в розмірі 206721,52 грн, з яких: 191117,90 грн основного боргу, 14174,14 грн пені, 1429,46 грн 3% річних;

ВСТАНОВИЛА:

21 січня 2020 року ТОВ "БУД ВЕСТ ТРЕЙДІНГ" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ТОВ "ДТЕК Східенерго" про стягнення 206721,50 грн за договором від 04.03.2019 № 5615-ВЭ-КуТЭС, з яких: 191117,90 грн основного боргу, 14174,14 грн пені та 1429,46 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 18.03.2020 у справі № 905/160/20 (суддя Сковородіна О.М.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 191117,90 грн основного боргу, 14174,14 грн пені, 1428,86 грн 3% річних, 3100,81 грн судового збору та 3000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Повний текст зазначеного рішення складено 23.03.2020.

Відповідач - ТОВ "ДТЕК Східенерго", не погоджуючись із зазначеним рішенням, 09.04.2020 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ТОВ "ДТЕК Східенерго" в зустрічній позовній заяві зазначало, що договір від 04.03.2019 № 5615-ВЭ-КуТЭС, який є предметом первісного позову, підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що генеральний директор ТОВ "ДТЕК Східенерго" Шувар А.Й. повноважень щодо укладення даного договору з позивачем не мав, оскільки загальні збори товариства відповідача не надавали йому погодження щодо укладення зазначеного договору. Спірний договір, в порушення пункту 17.10 Статуту ТОВ "ДТЕК Східенерго", підписаний не виконавчим органом підприємства, а директором відокремленого підрозділу Курахівська електрична станція С.М. Валантір, який відповідних повноважень на укладення правочину від імені ТОВ "ДТЕК Східенерго" не мав, оскільки довіренність № 132/ВЭ/2019 від 01.02.2019 видана та підписана Генеральним директором ТОВ "ДТЕК Східенерго" Шувар А.Й. під впливом помилки, адже генеральний директор не мав доручати сторонній особі право підпису правочину. Таким чином, як вважає відповідач, спірна заборгованість виникла на підставі фіктивного договору.

Також звертає увагу на те, що в порушення вимог частини 7 ст.180 ГПК України господарський суд першої інстанції виніс рішення у спрощеному провадженні без дослідження вищезазначених фактів, тобто не дослідив той факт, що зустрічний позов взаємно пов`язаний з первісним позовом і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають із одних правовідносин, а також позбавив права участі відповідача в судовому засіданні.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 4928 від 22.05.2020 та вх. №5070 від 26.05.2020 від 05.05.2020) не погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що відповідно до статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Однак за договором на проведення робіт від 04.03.2019 № 5615-ВЭ-КуТЭС позивачем було виконано всі зобов`язання, а саме було проведено обумовлений обсяг робіт, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі. Більш того, жодним чином не вказують на фіктивність цього правочину, а по-друге, відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 92 ЦК України не стосуються позивача, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Позивач жодним чином не був проінформований про наявність у посадової особи відповідача будь-яких обмежень на укладання правочинів. Більш того, вказаний правочин укладався у межах звичайної ділової практики та жодна обставина не свідчить про його вихід за ці межі.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 15.04.2020, для розгляду справи № 905/160/20 (вх. № 1173Д/3) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.04.2020 у справі № 905/160/20 (вх. № 1173Д/3) у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4651,22 грн апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2020 у справі № 905/160/20 залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 258 та ч.ч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу, з наданням скаржнику строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Після усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 905/160/20 (вх. № 1173Д/3) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, призначено розгляд апеляційної скарги на 02.06.2020 об 11:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 905/160/20 (вх. № 1173Д/3) за клопотанням відповідача та враховуючи відсутність представників сторін в судовому засіданні відкладено розгляд апеляційної скарги до 16.06.2020 о 12:00 год.

На адресу Східного апеляційного господарського суду 02.06.2020 засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга відповідача - ТОВ "ДТЕК Східенерго" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 905/160/20 (вх. № 998Д/3).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - ТОВ "ДТЕК Східенерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2020 у справі № 905/160/20 до розгляду Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду касаційної скарги відповідача - ТОВ "ДТЕК Східенерго" на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 та повернення матеріалів зазначеної справи до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Верховного суду від 30.06.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ ДТЕК Східенерго на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 905/160/20.

Після повернення матеріалів справи № 905/160/20 з Верховного Суду ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2020 поновлено апеляційне провадження у справі № 905/160/20 (вх. № 1173Д/3) за апеляційною скаргою відповідача - ТОВ "ДТЕК Східенерго" на рішення Господарського суду Донецької області від 18.03.2020 у справі № 905/160/20, розгляд справи призначено на 11.08.2020 о 12:30 год.

Представники сторін у судове засідання 11.08.2019 не з`явились, хоча були належно повідомлені про дату, час та місце його проведення, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення № 6102252565069 та № 6102252565050 про вручення їм копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання 11.08.2019 судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами за відсутністю представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи сторін, заслухавши усні пояснення представників сторін у судовому засіданні, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом першої інстанції, 04.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД ВЕСТ ТРЕЙДІНГ" в особі директора Харанфиля Е.Ю. (підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" в особі директора відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція ТОВ "ДТЕК Східенерго" Валантира С.Н. (замовником) укладено договір № 5615-ВЭ-КуТЭС (далі - договір), відповідно до умов пункту п. 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, підрядник зобов`язується виконати роботи "Поточний ремонт будівлі побутового корпусу (секція № 3) ДТЕК Курахівська ТЕС (Інв. № 010000000327/0000)".

Пунктом 4.1 договору встановлено, що приймання виконаних робіт виконується сторонами по акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3в), які підписані уповноваженими представниками обох сторін. Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3в) надаються підрядником продовж 2 робочих днів по закінченню виконання робіт.

За умовами пункту 5.4 договору, оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з 30-го календарного дня після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3в) на підставі виставленого рахунку або будь-яким іншим шляхом, не забороненим законодавством України.

Пунктом 8.8 договору встановлено, що у випадку порушення замовником строків оплати робіт він, за письмової вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 10.1 договору, договір набирає сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2019, а у випадку неналежного виконання сторонами усіх прийнятих на себе зобов`язань - до повного їх виконання.

Договір № 5615-ВЭ-КуТЭС від 04.03.2019 підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень та застережень.

Сторонами договору підписано без зауважень та скріплено печатками акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 3 на суму 191117,92 грн та довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2019 року на суму 191117,92 грн.

Після спливу строку на оплату, встановленого пунктом 5.4 договору, позивач звернувся до відповідача з претензією № 181 від 20.11.2019 про оплату заборгованості в сумі 191117,92 грн.

03.01.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 2 від 03.01.2020 про оплату 191117,92 грн основної заборгованості та пені в сумі 12619,98 грн.

Проте відповідач зазначені претензію и вимогу залишив без відповіді.

Позивач, посилаючись на вищезазначені обставини, звернувся до місцевого господаркьского суду з позовними вимогами про стягнення 206721,50 грн за договором на проведення робіт від 04.03.2019 № 5615-ВЭ-КуТЭС, з яких: 191117,90 грн основного боргу; 14174,14 грн пені та 1429,46 грн 3% річних.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов частково, виходив з наступного:

- позивачем виконані підрядні роботи, у зв`язку з чим між сторонами підписано без зауважень та скріплено печатками акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 3 на суму 191117,92 грн, довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2019 року на суму 191117,92 грн, проте, відповідачем не надано суду доказів оплати основної суми заборгованості в розмірі 191117,92 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню;

- перевірений судом першої інстанції арифметичний розрахунок пені за період з 16.10.2019 по 14.01.2020 в розмірі 14174,14 грн є правильним, у зв`язку з чим позов у в частині стягнення 14174,14 грн пені підлягає задоволенню;

- позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних за період з 16.10.2019 по 14.01.2020 на суму 191117,92 грн в розмірі 1429,46 грн; судом проведено арифметичний розрахунок 3% річних та встановлено розмір - 1428,86 грн, тому, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Як вже зазначалося, 04.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД ВЕСТ ТРЕЙДІНГ" в особі директора Харанфиля Е.Ю., підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Східенерго" в особі директора відокремленого підрозділу Курахівська теплова електрична станція ТОВ "ДТЕК Східенерго" Валантира С.Н. , замовником, було укладено договір № 5615-ВЭ-КуТЭС (далі - договір), відповідно до умов пункту п. 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених даним договором, підрядник зобов`язується виконати роботи "Поточний ремонт будівлі побутового корпусу (секція № 3) ДТЕК Курахівська ТЕС (Інв. № 010000000327/0000)".

Пунктом 4.1 договору встановлено, що приймання виконаних робіт виконується сторонами за актом приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3в), які підписані уповноваженими представниками обох сторін. Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3в) надаються підрядником продовж 2 робочих днів по закінченню виконання робіт.

За умовами пункту 5.4 договору оплата здійснюється протягом 5 робочих днів з 30-го календарного дня після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форма № КБ-3в) на підставі виставленого рахунку або будь-яким іншим шляхом не забороненим законодавством України.

Отже, враховуючи виконання позивачем свого зобов`язання щодо здійснення будівельних робіт, у відповідача, враховуючи умови пункту 5.4 договору, з 07.10.2019 протягом 5 робочих днів (з урахуванням вихідних та святкових днів - до 16.10.2020) мало місце зобов`язання оплатити позивачеві вартість виконаних будівельних робіт на суму 191117,92 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані підрядні роботи у зв`язку з чим 07.09.2019 сторонами підписано без зауважень та скріплено печатками акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року № 3 на суму 191117,92 грн, а також довідку про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2019 року на суму 191117,92 грн.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статрті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов`язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частині 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання, тому відсутність коштів у державного підприємства не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку своєчасного виконання зобов`язання.

З матеріали справи вбачається, що відповідачем не надано доказів оплати основної суми заборгованості в розмірі 191117,92 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 191117,92 грн.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.8 договору встановлено, що у випадку порушення замовником строків оплати робіт він, за письмової вимогою підрядника, сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставник НБУ за кожен день прострочення.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 14174,14 грн за період з 16.10.2019 по 14.01.2020, нараховану на суму основного боргу в розмірі 191117,92 грн.

Колегія суддів перевірила здійснений позивачем розрахунок пені та встановила, що він є арифметично вірним та нормативно обґрунтованим, тому погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 14174,14 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 1429,46 грн за період з 16.10.2019 по 14.01.2020, нараховані на суму основного боргу в розмірі на суму 191117,92 грн.

Колегія суддів, перевіривши правильність нарахування позивачем суми 3% річних, погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню на суму 1428,86 грн, тоді як в решті заявленої до стягнення суми 3% річних слід відмовити.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що ТОВ "ДТЕК Східенерго" в зустрічній позовній заяві зазначало, що договір, за яким позивач просить суд стягнути заборгованість від 04.03.2019 № 5615-ВЭ-КуТЭС, підлягає визнанню недійсним з тих підстав, що генеральний директор ТОВ "ДТЕК Східенерго" Шувар А.Й. повноважень щодо укладення даного договору з позивачем не мав, оскільки загальні збори товариства відповідача не надавали йому погодження щодо укладення зазначеного договору відповідно до вимог пунктів 17.10, 17.12, 15.3.54 Статуту товариства. Спірний договір в порушення пункту 17.10 Статуту відповідача підписаний не виконавчим органом, а директором відокремленого підрозділу Курахівська електрична станція Валантір С.М., який відповідних повноважень на укладення правочину від імені ТОВ "ДТЕК Східенерго" не мав, оскільки довіреність видана та підписана генеральним директором ТОВ "ДТЕК Східенерго" Шувар А.Й. під впливом помилки, договір вважає фіктивним.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання відповідача безпідставними, зважаючи на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у лютому 2020 року було подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору на проведення робіт від 04.03.2019 № 5615-ВЭ-КуТЭС з посиланням на відсутність повноважень у особи, яка підписала зазначений договір з боку ТОВ "ДТЕК Східенерго" - директором відокремленого підрозділу Курахівська електрична станція С.М. Валантір.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.03.2020 залишено без руху зустрічну позовну заяву та надано 10-денний строк для усунення недоліків заяви шляхом надання доказів сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

Відповідач у встановлений судом строк недоліків зустрічної позовної заяви не усунув, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Донецької області від 13.03.2020 у справі № 905/160/20 зустрічну позовну заяву повернуто відповідачеві.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у у справі № 905/160/20 повернуто апеляційну скаргу відповідача на ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.03.2020 у справі № 905/160/20.

Ухвалою Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 905/160/20 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "ДТЕК Східенерго" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 13.03.2020 та ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 05.05.2020 у справі № 905/160/20.

Таким чином, ухвала місцевого господарського суду, якою повернуто зустрічну позовну заяву, є чинною.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 2, 3 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Такими чином, у разі повернення зустрічної позовної заяви через те, що недоліки не усунуто у встановлений судом строк , вона вважається неподаною.

Отже, в розумінні ГПК України належний зустрічний позов відповідачем до суду не подавався, а тому посилання відповідача про неврахування його доводів судом першої інстанції є необґрунтованими.

На думку колегії суддів, твердження відповідача в апеляційній скарзі про фіктивність спірного договору є безпідставними та ґрунтуються на довільному трактуванні норм статті 234 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до даної норми, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману, до або в момент укладення угоди, іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання договору на проведення робіт від 04.03.2019 № 5615-ВЭ-КуТЭС було виконано всі зобов`язання, а саме було проведено обумовлений обсяг робіт, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі, підписаним обома сторонами договору без зауважень та застережень.

Окрім цього, відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В матеріалах справи відсутні жодні докази повідомлення відповідачем позивача про наявність у посадової особи відповідача обмежень на укладання правочинів. Зокрема, після направлення позивачем претензії № 181 від 20.11.2019 про оплату основної заборгованості в сумі 191117,92 грн та вимоги вих. № 2 від 03.01.2020 про оплату 191117,92 грн основної заборгованості і пені в сумі 12619,98 грн, відповідач не надав відповіді на зазначені документи, яка б містила посилання на обмеження його представника на укладення правочинів.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, оскільки спірний правочин не було визнано у встановленому порядку недійсним, то його дійсність презюмується, а тому він створює для сторін відповідні права та обов`язки, зокрема і обов`язок замовника оплатити здійснені підрядником будівельні роботи.

Відповідач в апеляційній скарзі також посилається на те, що в порушення вимог частини 7 ст.180 ГПК України господарський суд першої інстанції виніс рішення у спрощеному провадженні без дослідження вищезазначених фактів, тобто не дослідив той факт, що зустрічний позов взаємно пов`язаний з первісним позовом і спільний їх розгляд є доцільним, оскільки вони виникають з одних правовідносин, а також позбавив права участі відповідача в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає такі твердження безпідставними, оскільки, як вже зазначалося, подана відповідачем зустрічна позовна заява була повернута з тих причин, що заявник не усунув у встановлений судом строк недоліків даної заяви, а тому вона вважається неподаною в розумінні частини 3 статті 174 ГПК України.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 18 березня 2020 року по справі № 905/160/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.08.2020.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.А. Істоміна