Рішення

від 29.07.2020 по справі 925/29/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року м. Черкаси справа № 925/29/20

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

прокурор: Куліш А.А.; Шмайлов О.П.

від першого позивача: не з`явився;

від другого позивача: не з`явився (заява про розгляд без участі);

від третього позивача: Суховий О.М. - за довіреністю;

від четвертого позивача: не з`явився;

від відповідача: Чуганська Л.- голова господарства;

розглянувши матеріали справи за позовом Заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури (м. Черкаси) в інтересах держави в особі Черкаської обласної державної адміністрації (м. Черкаси), Червонослобідської сільської ради (с. Червона Слобода, Черкаський район, Черкаська область), Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (м. Черкаси) та Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації (змінено назву на Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА) (м. Черкаси) до Фермерського господарства "Калінчук" (с. Вергуни, Черкаський район, Черкаська область) про розірвання договору оренди, зобов`язання повернення та звільнення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами про:

- зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 23.01.1996 (фермерське господарство Калінчук ЄДРПОУ - 42132555) звільнити земельні ділянки загальною площею 1,5 га, на яких знаходяться об`єкти історико-культурного призначення, які територіально розташовані в масиві земельної ділянки загальною площею 55,8690 га, з яких земельна ділянка площею 54,3690 га з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, розташовані в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту;

- розірвати договір оренди № 140/57-18-ДО від 19.03.2018, (рішення про державну реєстрацію відповідно до якого для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 (фермерське господарство Калінчук , ЄДРПОУ -42132555) передано в користування земельну ділянку за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, площею 54,3690 га, яка розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

- зобов`язати ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 23.01.1996 (фермерське господарство Калінчук ЄДРПОУ - 42132555) повернути громаді в особі Червонослобідської сільської ради (код ЄДРПОУ 26323717) земельну ділянку за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, площею 54,3690 га, яка розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Представники сторін у повному складі в засідання не з`явилися, явка обов`язковою не визнавалася, що не перешкоджає проводити розгляд справи.

Представники прокуратури позовні вимоги підтримують повністю та просять позов задовольнити.

Позивач Червонослобідська сільська рада у вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с. 227 том 1).

Другий позивач ГУ Держгеокадастру надав суду пояснення про те, що він є неналежним позивачем у спорі, бо спірна земельна ділянка вже передана та зареєстрована на праві власності за Червонослобідською сільською радою.

Третій позивач Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача ФГ "Калінчук" проти позову заперечив через його недоведеність та необґрунтованість вимог.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи з приводу заявлених позовних вимог, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з такого:

Прокурор у заявленому позові посилається на такі обставини:

Державним підприємством Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою розроблено проект землеустрою щодо відведення у користування Калінчуку О.І. земельної ділянки з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 для ведення фермерського господарства, площею 55,8690 га, розташовану в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

Згідно вказаної землевпорядної документації встановлено, що на земельній ділянці, яка підлягала відводу, знаходиться курганна група із 15 насипів - Лесеві могили , загальною площею 1,5 га.

Пам`ятки історії та культури - Лесеві могили перебувають на державному обліку, як пам`ятки археології місцевого значення, відповідно до розпорядження голови Черкаської обласної державної адміністрації (далі по тексту - Черкаська ОДА) № -129 від 12.03.1996. Державний реєстраційний номер пам`ятки - 4216.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарської призначення площею 54,3690 ОСОБА_1 встановлено, що на вказаній земельній ділянці наявні обмеження: охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини площею 20,0586 га, які установлені задля схоронності курганної групи в кількості 15 одиниць загальною площею 1,5 га.

В ході виготовлення проекту на відведення земельної ділянки за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690 га. встановлено курганну групу в кількості 15 одиниць загальною площею 1.5 га та відповідно визначена охоронна зона навколо об`єкта культурної спадщини площею 20,0586 га.

Висновком Управління культури Черкаської ОДА № 542 від 12.06.2017 (а.с. 79 том 1) погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 55,8690 га в оренду для ведення фермерського господарства з рекомендацією площу земельної ділянки, що відводиться, зменшити на площу курганів 1,5 га (15 курганів). Загальна площа ділянки, що відводиться, становить 54,3690 га. Обов`язковою умовою надання згоди на використання ділянки є залуження території курганів і вимежування їх з площі земельної ділянки, яка відводиться для фермерського господарства, а також укладення охоронного договору з орендарем та держорганом охорони культурної спадщини на використання охоронних зон курганів. Висновок дійсний на термін надання земельної ділянки без зміни власника, цільового призначення та функціонального використання земельної ділянки.

Охоронний договір на об`єкт культурної спадщини оформлений 09.04.2018 між Управлінням культури Черкаської ОДА та ОСОБА_1 (а.с. 203 том 1), яким встановлено, зокрема, що термін дії договору безстроковий, користувач (орендар) не допускає розорювання курганів, повинен залужити кургани до 01.05.2018 та повідомити про це держорган охорони культурної спадщини до 10.05.2018. Для сільськогосподарського виробництва дозволяється лише використання охоронних зон курганів, у користування надається 54,3690 га.

Охоронний договір поширюється на пам`ятки археології - 15 курганів, площами 0.09 га. 0,16 га, 0,09 і-а. 0.25 га. 0.04 га, 0,09 га. 0,09 га. 0.09 га, 0.09 га. 0.016 га, 0,04 га. 0.09 га. 0,09 га, що знаходяться в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району відповідно до схеми з Паспорта об`єкта культурної спадщини (а.с. 200-202 том 1).

В подальшому, між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_1 укладено спірний договір оренди № 140/57-18-ДО від 03.04.2018 (19.03.2018), предметом якого є земельна ділянка за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, площею 54.3690 га. яка розташована в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, за межами населеного пункту (а.с. 37 том 1).

При цьому в розділі Умов використання земельної ділянки п. 15 договору оренди прямо вказано, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зареєстровані відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: охоронні зони навколо об`єкта культурної спадщини.

Згідно п. 21 договору оренди, до обов`язків орендаря віднесено, зокрема:

- при використанні об`єкта оренди не порушувати земельне законодавство.

- дотримуватись встановлених щодо об`єкта оренди обмежень (обтяження) в обсязі передбаченому законом або договором оренди землі.

Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування кримінального провадження N042017251010000108 від 11.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України, 20.06.2019, із залученням в порядку ст. 71 КПК України інженером Черкаської філії ДП Центр ДЗК , проведено огляд місця події та встановлено, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 відведеній ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, за межами населеного пункту маються ознаки здійснення сільськогосподарської діяльності, у вигляді засівання та збору сільськогосподарської культури ззовні схожої на овес, на ділянці площею 54,3960 га., включно на курганах.

Межові знаки, які визначають кургани в натурі (на місцевості) - відсутні, а заборона здійснення сільськогосподарської діяльності на території самих курганів - порушена, бо здійснено їх розорювання. Також не здійснено залуження курганів з метою їх збереження від руйнування.

Департаментом культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА на адресу ОСОБА_1 направлено припис від 25.07.2019 за №02/01-02.01/01-16 про зупинення сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54.3690 га, який залишився без виконання, порушення не усунуті.

Також прокурор вказує, що факт розорювання земельних ділянок підтверджений актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки від 25.07.2019 за №316-ДК/273/АГІ/09/0І-19, який складений за участі державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель (а.с. 135 том1), згідно якого встановлено що на земельних ділянках державної форми власності історико-культурного призначення (кургани) у кількості 15 штук загальною площею 1,5 га (згідно геодезичних обмірів, проведених 20.06.2019 спеціалістом Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК ), які вкраплені в земельну ділянку комунальної форми власності сільськогосподарського призначення з кадаст-ровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690 га, наявні ознаки їх розорювання та здійснення на них сільськогосподарської діяльності. На всіх землях, що обробляються єдиним масивом, в тому числі означених курганах, знаходяться залишки зернової сільськогосподарської культури (суха стерня після збору урожаю). Межові знаки, які визначають кургани в натурі (на місцевості) -відсутні.

Зазначений факт підтверджений в листі Головного управління Держгеокадастру в Черкаської області від 02.08.2019 за №10-23-0.4-954/90-19.

Спираючись на вказані факти та докази прокурор доводить, що в порушення вимог чинного земельного законодавства на всій площі земельної ділянки 55,8690 га, з яких земельна ділянка площею 54,3690 га передана в оренду ОСОБА_1 для створення ФГ, проведені сільськогосподарські роботи. Це виразилось в суцільному розорюванні та засіванні сільськогосподарської культури та як наслідок зафіксовано пошкодження курганної групи (знищення курганних насипів), які знаходяться на даному масиві.

За доводами прокурора, відповідно до листа державного підприємства Науково-дослідний центр Охоронна археологічна служба України інститут археології НАН України від 18.12.2019 за N399-22-1 встановлено, що орієнтовний розмір збитків завданих державі в результаті руйнування курганної групи в складі 15 курганів, які територіально знаходяться в земельній ділянці з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 на території Вергунівської сільської ради згідно кошторисів складає 171 141 975 грн. (сто сімдесят один мільйон сто сорок одно тисяча дев`ятсот сімдесят п`ять гривень) - а.с. 140-142 том1).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України Про охорону культурної спадщини землі, на яких розташовані пам`ятки, й історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Статтею 53 Земельного кодексу України, ст. 2 ЗУ Про охорону культурної спадщини встановлено, що до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані в тому числі городища, кургани, давні поховання, пам`ятні скульптури та мегаліти, пасхальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів.

З положень ст. 54 ЗК України вбачається, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначаться законом.

При цьому, умовою належності земельної ділянки до такої категорії земель є розташування на ній об`єктів визначених статтями 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України Про охорону культурної спадщини .

Відповідно до ст. 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться зокрема землі історико-культурного призначення.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України Про охорону культурної спадщини власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному етані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до нього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін пам`ятки, забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Згідно вимог ст. 25 Закону України Про охорону культурної спадщини юридичні та фізичні особи зобов`язані забезпечити збереженість пам`яток на землях, якими вони користуються, та укладати з органами охорони культурної спадщини охоронні договори.

Відповідно до ст. 44 вказаного закону встановлена відповідальність юридичних осіб за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць; за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації.

Актом обстеження земельної ділянки на предмет збереження об`єктів культурної спадщини від 25.07.2019 (а.с. 145 том 1) Відділом охорони культурної спадщини та з питань релігій Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю встановлено факт недотримання вимог чинного законодавства на земельній ділянці площею 55,8690 га щодо охорони культурної спадщини -- здійснено розорювання курганів, не здійснено залуження курганів з метою їх захисту від руйнування сільськогосподарським обробітком.

Повторною перевіркою проведеною відділом охорони культурної спадщини 14.11.2019 (акт - а.с. 151 том 1) встановлено, що в межах земельної ділянки площею 55,869 га із якої виділено 54.3690 в оренду для ведення фермерського господарства ОСОБА_1 , всупереч вимогам висновку від 12.06.2017 N 542 сільськогосподарським обробітком курганної групи "Лесеві могили", взятої на державний облік відповідно до розпорядження Черкаської ОДА від 12.03.1996 № 129 державний реєстраційний номер 4216, здійснено розорювання курганів. На площі всього поля земельної ділянки та на насипах курганів розташовані сходи люцерни, межові знаки відсутні на 14 курганах з 15.

Дані обставини прокурор вважає доказами порушення орендарем вимог ст. 44 Закону України Про охорону культурної спадщини , умов спірного договору оренди землі, що тягне за собою право на його розірвання з метою припинення порушення і недопущення руйнування пам`яток об`єктів історико-культурного призначення Калінчуком О.І.

Також прокурор трактує, що за наслідками допущеного ОСОБА_1 порушення земельного законодавства з приводу недотримання режиму охорони пам`яток історико-культурного призначення, висновок від 12.06.2017 № 542 Управління культури Черкаської ОДА (а.с. 79 том. 1), який видавався для погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення ФГ, є таким, що втратив свою чинність. У тексті висновку вказано, що висновок достроково втрачає свою чинність у разі невиконання його вимог.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар земельної ділянки зобов`язаний дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Порушення цих вимог, на думку прокурора, тягне за собою право держави вимагати розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Як вбачається з першого аркуша позовної заяви, єдиним відповідачем по справі визначено Фермерське Господарство "Калінчук".

Однак у прохальній частині прокурор просить зобов`язати не ФГ, а фізичну особу ОСОБА_1 звільнити земельні ділянки загальною площею 1,5 га з курганами та зобов`язати фізичну особу ОСОБА_1 повернути громаді в особі Червонослобідської сільської ради земельну ділянку з кадастровим номером 7124982000:01:006:0002 площею 54,3690 га, яка розташована в адмінмежах Вергунівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

Учасниками справи не заперечується і це підтверджено в судовому засіданні представником відповідача, що спірні земельні ділянки виділені фізичній особі ОСОБА_1 для створення Фермерського господарства "Калінчук" і це господарство дійсно створено на основі цих земельних ділянок і вони Фермерським господарством в даний час обробляються.

При цьому з матеріалів справи не вбачається, що після створення ФГ до договору оренди землі від 03.04.2018 (а.с. 37) вносилися зміни для заміни орендаря з фізичної особи ОСОБА_1 на Фермерське Господарство "Калінчук" і учасники справи протилежного не доказали.

Фермерське Господарство "Калінчук" було зареєстровано 14.05.2018 (а.с. 181 том 1).

У відповідності до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі № 927/79/19 (№ в ЄДРСР 90458899) викладено такий правовий висновок:

1) Після проведення державної реєстрації фермерського господарства та переходу до нього в силу норм Закону № 973-IV "Про фермерське господарство" прав і обов`язків орендаря земельної ділянки за договором оренди землі таке господарство звертається до державного реєстратора для проведення державної реєстрації відповідного права оренди на підставі поданого ним договору оренди землі державної та комунальної власності, укладеного засновником цього фермерського господарства.

2) При цьому укладення з орендодавцем та подання державному реєстратору додаткової угоди до договору оренди землі про заміну орендаря з громадянина на фермерське господарство чинним законодавством України не передбачено, відповідно не є обов`язковим.

Норми чинного законодавства України чітко не врегульовують процедуру оформлення переходу прав та обов`язків орендаря від фізичної особи до створеного нею фермерського господарства, що негативно відбивається на єдності правозастосовної практики в цих відносинах. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм в оренду для ведення фермерського господарства. При цьому фермерське господарство створюється після набуття громадянином, який виявив бажання створити фермерське господарство, права користування земельною ділянкою. Землі фермерського господарства складаються, у тому числі із земельних ділянок, що використовується ним на умовах оренди. Право користування такими земельними ділянками зазначається в його статуті, який має містити відомості про земельну ділянку, а також термін, на який передається це майнове право. В силу наведених вище норм права після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов`язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації.

Вирішення спору між сторонами відноситься до юрисдикції господарських судів.

При цьому суд виходить із складу сторін спору, якими прокурор визначив юридичних осіб та з того факту, що спірну земельну ділянку передано в оренду засновнику ФГ для ведення фермерського господарства. Після укладення та державної реєстрації цього договору оренди від 03.04.2018 фізичною особою ОСОБА_1 засновано фермерське господарство "Калінчук", яке зареєстроване як юридична особа 14.05.2018.

Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації (14.05.2018), а тому сторонами у спірних правовідносинах є виключно юридичні особи. З дати реєстрації ФГ обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.

Аналогічні висновки в інших справах зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 628/776/18 та від 29 травня 2019 року у справі № 628/774/18, від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 317/2520/15-ц, від 12 грудня 2018 року № 388/1103/16-ц, від 20.03.2019 року по справі № 615/2197/15-ц.

Якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, фермерське господарство вже було зареєстрованим, то така справа має розглядатися за правилами господарського судочинства. Якщо ж на час відкриття провадження у справі щодо такого спору фермерське господарство не зареєстроване, то стороною таких спорів є громадянин, якому надавалась земельна ділянка, а спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 606/2032/16-ц та від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц).

Отже у даній справі що розглядається № 925/29/20 суб`єктами правовідносин та зобов`язаною особою по виконанню вимог земельного законодавства та застосування його наслідків є виключно юридичні особи.

У Постанові ВП ВС від 20.03.2019 року по справі № 615/2197/15-ц (№ в ЄДРСР 80854811) викладено правовий висновок про те, що у спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа. Оскільки у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача від ОСОБИ перейшли до ФГ з дня його державної реєстрації, тому сторонами у спірних правовідносинах є юридичні особи: ФГ, як користувач земельної ділянки, а не фізична особа ОСОБА (його засновник).

Отже, якщо фізична особа, якій передано в оренду для ведення ФГ земельну ділянку, є головою, керівником ФГ, то при цьому його права та зобов`язання не є тотожними з правами та зобов`язаннями самого Фермерського Господарства. При цьому засновники фермерських господарств не є самостійними суб`єктами правовідносин зазначених юридичних осіб, а є лише їх органами управління, представниками.

За правилами чинного ГПК України визначенням предмета і підстав позову та складу відповідачів є виключною прерогативою позивача.

Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідача у справі в порядку ст. 48 ГПК України можливі лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження. Таких процесуальних дій у справі на стороні позивача вчинено не було.

Відповідачем у справу також подано докази, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.03.2019 у справі № 2340/4763/18 (а.с. 182 том 1) задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Черкаській області та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення №537-ДК/0633По/08/01-18 у справі про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпА та припис від 29.11.2018 №537-ДК/0668Пр/03/01-18.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

При вирішенні даного спору було встановлено, що між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області укладено договір оренди землі від 03.04.2018 №140/57-18-ДО. Згідно цього договору передано в строкове користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 54,3690 га, сільськогосподарські угіддя - рілля, розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Договір укладений строком на 7 (сім) років та діє до 19.03.2025. Пунктом 15 договору передбачено, що відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку зареєстровані відомості про обмеженим у використанні земельної ділянки: охоронні зони навколо об`єкта культурної спадщини. Право оренди земельної ділянки на підставі наведеного договору зареєстровано 23.04.2018 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1536443571249. До реєстру також внесено відомості про обмеження у використанні земельної ділянки: охоронні зони навколо об`єкта культурної спадщини. Площа земельних ділянок 10,5346 га, 8,1051 га, 1,4179 га.

Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Черкаській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 09.11.2018 №537-ДК/1087/АП/09/01/-18 та яким встановлено, що земельні ділянки історико-культурного призначення державної форми власності (кургани) загальною площею 1,5 га, які межують з земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 54,3690 га та надана в оренду з обмеженим режимом використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва повністю розорані, що є порушенням вимог ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП. Складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.11.2018 №537-ДК/063411/07/01/-18 про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 КУпАП та накладено на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. Також стосовно ОСОБА_1 складено припис від 29.11.2018 №537-ДК/0668По/03/01/-18, яким зобов`язано його усунути вищенаведені порушення вимог земельного законодавства.

Суди прийшли до висновку, що стосовно ОСОБА_1 . ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не мав права призначати та проводити позапланову перевірку в силу заборони встановленої ч. 2 ст. 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , яка передбачає, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється. Передбачених цією статтею підстав не відбулося.

При цьому перевірку дотримання вимог земельного законодавства здійснено ГУ Держгеокадастру у Черкаській області за зверненням Черкаської місцевої прокуратури, яка направила для виконання постанову від 06.11.2018 слідчого СВ Черкаського районного відділення Черкаського відділу поліції ГУНП України в Черкаській області. Вказаною постановою залучено посадову особу управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, в якості спеціаліста для проведення огляду місця з метою забезпечення виконання постанови процесуального прокурора у кримінальному провадженні №4201725101000108 від 11.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК України.

Судами адміністративної юрисдикції було встановлено, що слідчим здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 298 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об`єкті археологічної спадщини. За попередньою інформацією слідства, вказане правопорушення вчинило СТОВ Колос в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району. При цьому питання про вину тієї чи іншої особи у вчиненні даного правопорушення повинно встановити слідство в рамках кримінального провадження і лише за умови закриття цього провадження можливо розглядати питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Крім того рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16.12.2019 у справі № 580/3159/19 (а.с. 196 том 1) визнано протиправним та скасовано припис Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації від 25.07.2019 № 02/01-02.01/01-06 про зупинення сільськогосподарської діяльності на земельній ділянці за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, яка знаходиться в адмінмежах Вергунівської сільської ради, як таку що призводить до руйнування нововиявленого об`єкта археології - курганної групи (15 насипів), взятої на державний облік наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 05.11.2009 № 11/03-21.

При прийнятті такого висновку суд встановив, що будь-яких належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 веде сільськогосподарську діяльність на земельній ділянці за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, яка знаходиться в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району, як таку що призводить до руйнування нововиявленого об`єкта археології - курганної групи (15 насипів) відповідач не надав, а відтак припис Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації від 25.07.2019 № 02/01-02.01/01-06 є протиправним та підлягає скасуванню. Суд звертає увагу, що на земельній ділянці за кадастровим номером 7124982000:01:006:0002, яка знаходиться в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району веде свою сільськогосподарську діяльність ФГ "Калінічук".

При розгляді справи № 925/29/20 суд також приходить до висновку, що з боку прокурора та позивачів суду не надано доказів, що на час вирішення спору ОСОБА_1 особисто та безпосередньо веде якусь діяльність на земельних ділянках загальною площею 1,5 га (кургани) та на земельній ділянці площею 54,3690 га, які прокурор просить зобов`язати саме цю фізичну особу звільнити та повернути громаді в особі Червонослобідської сільської ради.

Суд вже вказав, що єдиним відповідачем на першій сторінці позову визначено ФГ "Калінчук", однак у прохальній частині прокурор просить зобов`язати звільнити та повернути земельні ділянки саме фізичну особу ОСОБА_1 , який до діяльності на цих ділянках не має ніякого відношення.

Суд вже вказав, що суб`єктом правовідносин з користування спірними земельними ділянками після реєстрації ФГ "Калінчук" є виключно це господарство, а не його засновник, якому було надано земельну ділянку в оренду для створення ФГ, як то визначено законом.

Отже ОСОБА_1 є неналежною особою-відповідачем у справі, до якого сформовано позовну вимогу.

Позовну вимогу про звільнення і повернення спірних земельних ділянок до ФГ "Калінчук" прокурором фактично не сформовано та не заявлено.

З тексту позовної заяви не вбачається ніякого обґрунтування про те, що фактичною стороною спірних відносин, належним відповідачем та порушником земельного законодавства є ФГ "Калінчук", якого у складі сторін вказано єдиним відповідачем. Натомість опис всіх обставин справи стосується фізичної особи ОСОБА_1 щодо якого складено акти перевірок та приписи про усунення порушень законодавства. Це доводить, що прокурор вважає належним відповідачем у справі за всіма вимогами гр. ОСОБА_1 , стосовно якого і просить задовольнити позовні вимоги.

У прохальній частині позову прокурор вказав "Зобов`язати ОСОБА_1 (фермерське господарство ОСОБА_1) звільнити та повернути земельні ділянки....." та остаточно не виключив одну з цих осіб із формулювання позовних вимог.

Як вже вказано і обґрунтовано судом, ОСОБА_1 не є самостійним учасником відносин по оренді землі після здійснення реєстрації ФГ "Калінчук".

ОСОБА_1 та ФГ "Калінчук" це різні особи з окремою правосуб`єктністю (фізична та юридична), а тому вони не можуть ототожнюватися в прохальній частині позову і не можуть як одне ціле (один суб`єкт) зобов`язуватися судом до вчинення дій.

В ході розгляду справи прокурор вказує, що зобов`язаною і винною особою за вимогами про звільнення і повернення земельної ділянки є ОСОБА_1 , який уклав спірний договір оренди, охоронний договір, розорав кургани, не залужив кургани та повинен забезпечити виконання обох договорів та дотримання земельного законодавства.

З цих підстав смислове навантаження вказівки у скобках біля прізвища ОСОБА_1 "фермерське господарство "Калінчук" суд вбачає в тому, що прокурором лише вказано на існування даного Фермерського Господарства, але дві позовні вимоги прокурор сформулював виключно до ОСОБА_1 , саме якого і просить зобов`язати вчинити певні дії.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача ОСОБА_1 , який в даний час не має безпосереднього стосунку до користування спірними земельними ділянками, є самостійною підставою для відмови в позові.

З приводу вимоги про розірвання договору оренди № 140/57-18-ДО від 19.03.2018 судом встановлено наступне:

Сторонами даного договору є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та громадяни України ОСОБА_1 .

Суд вже обґрунтував, що після державної реєстрації ФГ "Калінчук" належним учасником відносин з оренди, фактичним землекористувачем і орендарем стає саме Фермерське господарство (незалежно від оформлення додаткової угоди про заміну орендаря), до якого і слід заявляти позов про розірвання спірного договору і повернення спірних земельних ділянок.

За змістом позовної заяви прокурор не вказує і не надає докази, що порушником земельного законодавства є ФГ "Калінчук". Приписи складено на ОСОБА_1 і надіслані йому особисто (а.с. 133, 148, 149 том 1), Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25.07.2019 (а.с. 135 том 1) взагалі не містить вказівки на фізичну чи юридичну особу, стосовно якої проведено перевірку, якою вчинено порушення і жоден представник цих осіб в Акті не зазначений. Червонослобідська сільська рада повідомила прокурора листом від 03.10.2019 (а.с. 157 том 1) про те, що за інформацією ФГ "Калінчук" огляд місця події 20.06.2019 (а.с. 89 том 1) проводився управлінням контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Черкаській області без повідомлення та участі фермерського господарства. Це підтверджується і самим протоколом огляду (а.с.89 том 1).

Отже у справі відсутні належні і допустимі докази вчинення порушення земельного законодавства саме з боку Фермерського Господарства "Калінчук" , за які прокурор просить задовольнити позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та домагається звільнення і повернення спірних земельних ділянок.

Крім того суд зазначає таке:

Прокурор позивачами у справі визначив Черкаську обласну державну адміністрацію, Червонослобідську сільську раду, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та Департамент культури і взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації.

При цьому Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило суд (а.с. 222 том 1) про те, що спірну земельну ділянку площею 54,3690 га, яка є предметом оскарженого договору оренди землі, відповідно до розпорядження КМУ від 31.01.2018 Головним управлінням було передано у комунальну власність Червонослобідської сільської ради згідно Наказу № 23-1883/14-19-СГ від 18.06.2019. Інформацію про нового власника вказаної земельної ділянки внесено до Державного реєстру речових прав.

Відомості про те, що нинішнім власником земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі № 140/57-18-ДО від 03.04.2018, є Червонослобідська сільська рада, не оспорює та не ставить під сумнів жоден учасник справи.

Зміна власника землі не припиняє оренду земельної ділянки. За правилами ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Прокурор правомірно визначив Червонослобідську сільську раду як позивача, на користь якого спірна земельна ділянка може і повинна бути повернута за результатами розірвання договору та Черкаську обласну державну адміністрацію і Департамент культури та взаємозв`язків із громадськістю, які зацікавлені в доказуванні порушення орендарем режиму охорони пам`ятки історико-культурного призначення.

З цих підстав у прокурора не було ніяких перешкод визначити належним співвідповідачем за позовною вимогою про розірвання спірного договору оренди землі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, яке уклало цей договір із ОСОБА_1 у 2018 році.

ГУ Держгеокадастру у Черкаській області не є належним позивачем у спорі, бо після переходу права власності на земельну ділянку до територіальної громади ця особа вже не має ніякого юридичного інтересу у спірних відносинах, ніякі його порушені права не захищаються, земельна ділянка на його користь повернута бути не може. З цих підстав суд відхиляє заперечення прокурора через неможливість визначення відповідачем у справі ГУ Держгеокадастру у Черкаській області, якого вже залучено позивачем у справі як контролюючий орган з дотримання земельного законодавства.

Отже суд вважає, що без залучення до участі у справі другої сторони договору оренди землі спір про розірвання цього договору не може бути вирішеним лише стосовно однієї сторони цього договору - фактичного користувача земельної ділянки ФГ "Калінчук".

Суд вже обґрунтував, що у спірних відносинах фізична особа ОСОБА_1 не є належним відповідачем, оскільки всі права та обов`язки з приводу оренди земельною ділянкою за договором № 140/57-18-ДО від 03.04.2018 після реєстрації ФГ перебрало на себе ФГ "Калінчук", яке й здійснює фактичне користування спірними земельними ділянками.

Отже у позові слід відмовити повністю через фактичне пред`явлення позовних вимог до неналежного відповідача-фізичної особи ОСОБА_1 (користування яким спірними земельними ділянками не доведено) та відсутність доказів вчинення порушення земельного законодавства з боку ФГ "Калінчук" як підстави для розірвання договору, з покладенням всіх судових витрат на прокурора.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2020

Суддя Н.М. Спаських