Ухвала

від 12.08.2020 по справі 927/513/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/513/19

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., секретар Скороход А.О., розглянувши матеріали скарги №1/102 від 05.08.2020

Скаржник (боржник): Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд , вул. Музейна, 2, м. Чернігів, 14000

Стягувач: Чернігівська міська рада , вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 1400

Особа, дії якої оскаржуються: Головний державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильєв Антон Сергійович, вул. Шевченка, 118, м. Чернігів, 14000

Скарга про визнання неправомірними та скасування постанов державного виконавця

Представники учасників:

скаржника: Авраменко Г.М.

стягувача: не з`явився

Головний державний виконавець Центрального ВДВС у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) - Васильєв А.С.

У судовому засіданні, відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини ухвали .

Приватним акціонерним товариством Чернігівоблбуд (боржником) подано скаргу на дії Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильєва Антона Сергійовича, у якій скаржник просить суд: 1)Визнати неправомірними та скасувати постанови Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильєва Антона Сергійовича, винесені при примусовому виконанні наказу Господарського суду Чернігівської області від 18.02.20 у справі №927/513/19 у виконавчому провадженні ВП№61371285 від 12.03.2020 про накладення на штрафу в сумі 5 100,00 грн та від 09.06.2020 про накладення штрафу в сумі 10 200,00 грн.

Розпорядженням керівника апарату від 06.08.2020 №02-01/41/20 призначено проведення автоматизованого розподілу скарги по справі у зв`язку з перебуванням судді Лавриненко Л.М. у відпустці. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2020, скарга передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою господарського суду від 07.08.2020 розгляд скарги призначено на 12.08.2020.

Стягувача належним чином повідомлено про дату час та місце розгляду скарги, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 07.08.2020 (а.с. 226)

Відповідно до положень частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 12.08.2020 державним виконавцем подано відзив на скаргу в якому Васильєв А.С. заперечує проти заявлених вимог та просить суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі. Разом з тим, в судовому засіданні 12.08.2020 виконавцем надано для огляду оригінали матеріалів виконавчого провадження, які після огляду повернуто виконавцю судом.

Представником скаржника заявлено клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу та надано для долучення до матеріалів справи: ордер, корінець квитанції, опис виконаних робіт та примірник договору про надання правничої допомоги.

В судовому засіданні 12.08.2020 оголошувалась перерва.

Після перерви державним виконавцем подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів із виконавчого провадження, яке задоволено судом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення ліквідатора, суд встановив.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 позовні вимоги задоволено повністю та зобов`язано Приватне акціонерне товариство Чернігівоблбуд передати на безкомпенсаційній основі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради другий під`їзд гуртожитку (квартири з 55 по 108) за адресою: місто Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 120 за актом приймання-передачі майна.

На виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2020, 18.02.2020 видано наказ про примусове виконання рішення.

Виконавче провадження відкрито постановою 25.02.2020, якою з-поміж іншого встановлено боржнику строк у 10 робочих днів для виконання рішення суду. Постанову від 25.02.2020 отримано боржником 26.02.2020.

11.03.2020 державним виконавцем складено, яким встановлено, що станом на 10.03.2020 до Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) акт приймання-передачі майна другого під`їзду гуртожитку (квартири з 55 по 108) за адресою: місто Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 120 , не надходив.

Постановою Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Васильєва А.С. від 12.03.2020 за невиконання боржником без поважних причин у встановлений термін рішення суду на ПрАТ Чернігівоблбуд накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

09.04.2020 державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що станом на 08.04.2020 до Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) акт приймання-передачі майна другого під`їзду гуртожитку (квартири з 55 по 108) за адресою: місто Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 120, не надходив.

09.04.2020 (№41675) та 16.04.2020 (№44302) державним виконавцем на адресу боржника направлено виклики, якими зобов`язано керівника ПрАТ Чернігівоблбуд з`явитись до виконавця та надати письмове пояснення про повне, часткове самостійне виконання, наявність обставин для зупинення виконавчого провадження, зміну порядку, способу виконання рішення тощо.

09.05.2020 державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що станом на 18.04.2020 до Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) акт приймання-передачі майна другого під`їзду гуртожитку (квартири з 55 по 108) за адресою: місто Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 120, не надходив, директор боржника до виконавчої служби на виклики не з`явився.

09.06.2020 державним виконавцем складено акт, яким встановлено, що станом на 09.06.2020 до Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) акт приймання-передачі майна другого під`їзду гуртожитку (квартири з 55 по 108) за адресою: місто Чернігів, вул. Гетьмана Полуботка, 120, не надходив.

Постановою Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Васильєва А.С. від 09.06.2020 за повторне невиконання боржником без поважних причин у встановлений термін рішення суду на ПрАТ Чернігівоблбуд накладено штраф у розмірі 10200,00 грн.

Не погоджуючись із постановами про накладення штрафу від 12.03.2020 та від 09.06.2020 боржником 06.08.2020 подано скаргу на дії державного виконавця під час примусового виконання рішення.

Згідно з положеннями статті 341 Господарського процесуального кодексу України, скаргу може бути подано до суду, зокрема, у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частиною 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що подає заяву про поновлення пропущеного строку та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020), з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Судом враховано, що відповідно до ч. 4 розділу Прикінцевих положень Господарського процесуального кодекесу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення цього Кодексу в редакції Закону України від 30.03.2020 N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 N 731-IX).

Строк для подання скарги на дії ДВС, відповідно до пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 N 540-IX, був продовжений Законом і цей строк закінчується через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 року N 731-IX, тобто 06.08.2020, відповідно з урахуванням вищенаведених положень скарга на дії ДВС подана ПрАТ Чернігівоблбуд з дотриманням строку передбаченого положеннями статті 341 Господарського процесуального кодексу України.

Положення про порядок передачі у комунальну власність територіальної громади м. Чернігова об`єктів соціальної інфраструктури, затверджено рішенням Чернігівської міської ради 06.03.2014 (39 сесія 6 скликання).

Положенням передбачено здійснення передачі житлового фонду у комунальну власність комісією з питань приймання житлового фонду у комунальну власність, яка утворюється розпорядженням міського голови за поданням фонду комунального майна міської ради. До складу комісії з питань приймання житлового фонду входять представники:

- управління житлово-комунального господарства міської ради;

- фонду комунального майна міської ради;

- Деснянської або Новозавоської районних у місті Чернігові рад (в залежності від місця розташування житлового фонду);

- житлово-експлуатаційного підприємства, на баланс якого передається житловий фонд;

- суб`єктів господарювання, яким у подальшому будуть передаватися у користування об`єкти інженерної інфраструктури;

- регіонального відділення Фонду державного майна України;

- фінансового управління міської ради;

- управління квартирного обліку та приватизації житлового фонду міської ради;

- підприємства, установи чи організації, що передає житловий фонд. (п. 23 Положення)

Комісія з питань приймання житлового фонду у комунальну власність визначає технічний стан житлового фонду та об`єктів інженерної інфраструктури, що його обслуговують, відповідно до Правил визначення фізичного зносу житлових будинків. (п. 26 Положення).

Акт приймання-передачі житлового фонду у комунальну власність згідно із додатком 3 складається в шести примірниках, підписується членами комісії з питань приймання житлового фонду у комунальну власність та затверджується рішенням виконавчого комітету міської ради.

(п. 28 Положення).

Як стверджує скаржник, тільки 17.04.2020 стягувач надіслав боржнику листа про надання представника для створення відповідної комісії для виконання рішення суду в порядку, встановленому Положенням від 06.03.2014.

Листом №1/53 від 27.04.2020 ПрАТ Чернігівоблбуд повідомило стягувача про те, що керівник скаржника відноситься до осіб, які підлягають обов`язковій самоізоляції у зв`язку запровадженням карантинних заходів а тому боржник не може направити уповноваженого представника до комісії і здійснити виконання рішення суду.

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів визначено, що: обов`язковій самоізоляції підлягають особи, які досягли 60-річного віку, крім державних службовців і працівників державних органів та органів місцевого самоврядування, народних депутатів України та депутатів місцевих рад, суддів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, які здійснюють заходи, пов`язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які:

- провадять діяльність та надають послуги в галузях енергетики, хімічної промисловості, транспорту, у сферах інформаційно-комунікаційних технологій, електронних комунікацій, у банківському та фінансовому секторах, оборонній промисловості;

- надають послуги у сферах життєзабезпечення населення, зокрема у сферах централізованого водопостачання, водовідведення, постачання електричної енергії і газу, виробництва продуктів харчування, сільського господарства, охорони здоров`я;

- є комунальними, аварійними та рятувальними службами, службами екстреної допомоги населенню;

- включені до переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

- є об`єктами потенційно небезпечних технологій і виробництв.

Таким чином, працівники, які досягли 60-річного віку, місце роботи яких не входить до вищезгаданого переліку, підлягають обов`язковій самоізоляції.

Відповідно до копії паспорту керівника скаржника він є таким, що відноситься до категорії осіб, які підлягають обов`язковій самоізоляції.

Згідно статті 75 Закону України Про виконавче провадження у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Оскільки виконати рішення суду шляхом підписання акту приймання - передачі майна неможливо виконати боржником одноособово, а вказаний Порядок передбачає погодження передачі будинку за участі багатьох організацій, яким так само необхідний час для узгодження кандидатур та направлення відповідно представників для участі у складанні акту передачі, та у зв`язку із впровадженням проти епідеміологічних карантинних заходів, невиконання рішення суду у справі було обумовлено поважними причинами, що виключає підстави для застосування такого заходу відповідальності, як накладення виконавцем на боржника штрафів.

Таким чином вимоги скаржника щодо визнання неправомірними та скасування постанов Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильєва Антона Сергійовича, про накладення на штрафу в сумі 5 100,00 грн від 12.03.2020 та про накладення штрафу в сумі 10 200,00 грн від 09.06.2020, винесених в межах виконавчого провадження ВП № 61371285 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2020 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з преамбулою Закону України Про виконавче провадження (Закон України № 1404-VIII від 02.06.2016) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У Законі України Про виконавче провадження поняття виконавче провадження розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у рішенні від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції (Case of Hornsby v.Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (дана позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 у справі №6-3172цс15).

Виходячи з викладеного вище слід врахувати, що судові витрати, які складаються з судового збору, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, тощо як і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України ).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові від 20.05.2020 у справі 904/1169/17 та постанові від 24.10.2019 у справі 905/1795/18

Частиною 4 статті 19 Закону України Про виконавче провадження (Права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження) унормовано, що сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення , зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Таким чином, не виконавши рішення у 10 денний строк, встановлений державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2020 боржник в силу положень ч. 4 ст. 19 Закону України Про виконавче провадження був зобов`язаний повідомити Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильєва Антона Сергійовича про те, що невиконання у встановлений строк рішення суду обумовлено особливостями порядку його виконання, що боржником в порушення вимог Закону зроблено не було.

Таким чином, даний спір виник лише внаслідок суб`єктивної поведінки боржника, як сторони виконавчого провадження, а тому здійснені ним витрати на правничу допомогу адвоката в силу положень ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на боржника - ПрАТ Чернігівоблбуд .

Керуючись ст. 129, 232 - 235, 342-343 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного акціонерного товариства Чернігівоблбуд (на дії Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильєва Антона Сергійовича задовольнити

2. Визнати неправомірними та скасувати постанови Головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильєва Антона Сергійовича, про накладення на штрафу в сумі 5 100,00 грн від 12.03.2020 та про накладення штрафу в сумі 10 200,00 грн від 09.06.2020, винесені в межах виконавчого провадження ВП № 61371285 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 серпня 2020 року

Суддя М.В.Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/