Ухвала

від 14.08.2020 по справі 278/2047/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №278/2047/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2020 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О. М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій зазначив, що ним подано до Житомирського районного суду Житомирської області позов до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, яким останній просить суд:

скасувати рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0387 га, кадастровий номер: 1822085600:08:001:2454;

скасувати запис про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на земельну ділянку площею 0,0387 га, кадастровий номер: 1822085600:08:001:2454;

скасувати запис в Державному земельному кадастрі стосовно земельної ділянки площею 0,0387 га, кадастровий номер: 1822085600:08:001:2454.

В обґрунтування необхідності забезпечення вказаного позову зазначив, що йому на праві власності належить кафе, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на підставі оскаржуваного ним рішення намагаються демонтувати. На думку заявника, у випадку демонтажу належного йому майна ефективний захист його прав буде неможливим.

У зв`язку з наведеним, заявник просить суд:

зупинити дію рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0387 га, кадастровий номер: 1822085600:08:001:2454;

заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам вчиняти дії стосовно відчуження земельної ділянки з кадастровим номером 1822085600:08:001:2454;

накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1822085600:08:001:2454;

заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії з володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 1822085600:08:001:2454.

Дослідивши зазначену заяву, суд дійшов таких міркувань.

Інститут забезпечення позову - це фактично гарантія захисту прав позивача, що гарантує в майбутньому належне виконання судового рішення, оскільки забезпеченню підлягає матеріально-правова вимога до відповідача, реалізація якої без вжиття заходів із забезпечення позову може бути неможливою. Предмет забезпечення позову - виключно матеріально-правова вимога (майнового чи немайнового характеру), що утворює предмет позову, який надалі підлягає виконанню.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Під час звернення до суду з заявою про забезпечення позову заявник зобов`язаний надати суду докази на підтвердження реально існуючої загрози невиконання та/або утруднення виконання майбутнього рішення суду, в разі задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

На переконання суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою для застосування судом заходів для забезпечення.

Надані заявником документи не дають змоги пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, оскільки ним не надано жодних доказів на підтвердження того факту, що оскаржуване ним рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу гр. ОСОБА_2 земельної ділянки може порушувати його права як власника (користувача) майна.

За відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.07.2019 року індексний номер 173043797 належний заявнику магазин розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 1822085600:08:001:1212, однак останній просить застосувати заходи забезпечення позову стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 1822085600:08:001:2454.

На переконання суду, без встановлення обставин, які могли б свідчити про можливе порушення прав позивача (як приклад докази на підтвердження накладення земельних ділянок), суд не вправі застосувати будь-які заходи, які обмежуватимуть права інших осіб.

З огляду на наведене, суд не вбачає необхідності застосування заходів забезпечення позову, у зв`язку з чим вважає за потрібне відмовити в задоволенні заяви.

Одночасно суд вважає за потрібне роз`яснити, що у випадку вчинення незаконних дій стосовно його майна, останній вправі звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення правопорушення стосовно нього.

Керуючись ст. 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік