Постанова

від 10.08.2020 по справі 686/17097/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 686/17097/19

Провадження № 22-ц/4820/493/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.

секретар судового засідання Садік Н.Д.

за участю: представників відповідача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/17097/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2019 року (суддя Продан Б.Г.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації Батьківська ініціатива м. Хмельницького про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представників учасника справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГО Батьківська ініціатива м. Хмельницького про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за дні вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що з 15.02.2019 по 27.05.2019 перебував на посаді юрисконсульта у ГО Батьківська ініціатива міста Хмельницького .

На підставі наказу № 10 від 27.05.2019 його було звільнено з посади за п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважних причин. Позивач вважає даний наказ незаконним, оскільки підстав для його звільнення за прогули у відповідача не було, з огляду на те, що він не був ознайомлений з наказом про перенесення робочих днів, а тому він не знав, що 11 травня 2019 року є робочим днем, що є поважною причиною його відсутності на роботі. Крім того, 16.05.2019 його повідомили про зміну істотних умов праці, що свідчить про його присутність на робочому місці.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення № 10 від 27.05.2019, поновити його на посаді юрисконсульта ГО Батьківська ініціатива міста Хмельницького , стягнути з відповідача заробітну плату за дні вимушеного прогулу в сумі 108 000 грн та моральну шкоду в сумі 77 456 грн 87 коп.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Батьківська ініціатива м. Хмельницького про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення T70; 10 від 27.05.19 ОСОБА_1 за ст. 40 ч. 1 п. 4 КЗпПУ, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за дні вимушеного прогулу в сумі 108000 грн та моральної шкоди в сумі 77456 грн 87 коп залишено без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, суд не прийняв до уваги те, що він не був належним чином ознайомлений з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а тому початок і закінчення трудового дня йому не був належним чином доведений. Крім того, вказує, що не був повідомлений про перенесення днів роботи та відпочинку, а тому він не був обізнаний про те, що 11 травня 2019 року є робочим днем, що у свою чергу є поважною причиною відсутності позивача на робочому місці. Акти про відсутність позивача на роботі носять суб`єктивний та неправдивий характер і складені з метою змусити позивача звільнитися з роботи. Судом також не було взято до уваги, що 16.05.2019 він був відсутній на робочому місці з поважних причин через погіршення стану здоров`я.

ГО Батьківська ініціатива м. Хмельницького подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 , а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2019 року залишити без змін.

В судовому засіданні представники відповідача ГО Батьківська ініціатива міста Хмельницького Яневич-Федишина О.О., Книш О.М. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, місце і час слухання справи повідомлений відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, про поважність причин неявки в судове засідання не повідомив.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України відповідає положенням трудового законодавства, оскільки останнім допущено прогул без поважних причин.

З таким висновком суду погоджується і апеляційний суд.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що позивач ОСОБА_1 15.02.2019 був прийнятий на посаду юрисконсульта Громадської організації Батьківська ініціатива міста Хмельницького (а.с. 6).

Згідно з наказом керівника ГО Батьківська ініціатива міста Хмельницького № 6 від 15.02.2019, вирішено перенести для працівників, які працюють за п`ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями в суботу та неділю, робочі дні з вівторка 30 квітня - на суботу 11 травня, вказаний наказ було доведено до відома працівників шляхом його розміщення на інформаційному стенді організації, про що підтвердили і свідки в судовому засіданні (а.с. 25).

Разом з тим, 11.05.2029 ОСОБА_1 був відсутній на роботі, у зв`язку з чим наказом голови організації № 7 від 11.05.2019 було створено комісію за фактом відсутності позивача на роботі та складено комісією відповідний акт про відсутність позивача на робочому місці без поважних причин (а.с. 78-79).

При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не взято до уваги посилання позивача на те, що він не був ознайомлений з наказом про перенесення робочих днів, оскільки в силу своїх посадових обов`язків юрисконсульта щодо розроблення наказів, інструкцій, положень та інших документів юридичного характеру та кадрового забезпечення в ГО Батьківська ініціатива міста Хмельницького та доручень керівника, ОСОБА_1 був обізнаний про робочий день 11 травня 2019 року (а.с. 59-60, 26).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач не вийшов на роботу 16 травня 2019 року, у зв`язку з чим наказом голови організації № 8 від 16.05.2019 було створено комісію за фактом відсутності ОСОБА_1 на роботі, та складено комісією відповідний акт про відсутність позивача на робочому місці без поважних причин (а.с. 77, 80).

Згідно з листком непрацездатності серії АДП №524586, в період з 17.05.2019 по 24.05.2017 позивач проходив амбулаторне лікування в Комунальному підприємстві Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги м. Хмельницького (а.с. 10).

17.05.2019 на адресу ОСОБА_1 відповідачем направлявся лист щодо необхідності надати пояснення щодо його відсутності на роботі 11.05.2019 (а.с. 8-9).

20.05.2019 та 27.05.2019 позивачем на адресу ГО Батьківська ініціатива міста Хмельницького було направлено заяву та пояснювальну записку, якими ОСОБА_1 повідомив роботодавця про те, що на ГО не поширюється дія постанови КМУ щодо перенесення святкових днів та про його перебування на лікуванні з 17.05.2019 (а.с. 21, 12-13).

На підставі наказу № 10 від 27.05.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул без поважної причини (а.с. 7).

Таким чином, вищевказані обставини свідчать про те, що позивачем було допущено 11.05.2019 та 16.05.2019 прогул без поважних причин, доказів на підтвердження поважності причин його відсутності на робочому місці не надано, а посилання останнього на погане самопочуття 16.05.2019 також не підтверджене належними та допустимими доказами, а тому зазначених обставин не спростовує.

Згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до роз`яснень, які викладені у п. 24 Пленуму ВСУ № 9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів , при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання поважності причин відсутності на роботі працівника, звільненого за п. 4 ст. 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і врахувати докази, передбачені ст. 76 ЦПК України. При цьому, відсутність працівника на роботі за станом здоров`я може підтверджуватись не тільки лікарняним листком, а й довідкою медичної установи, показами свідків й іншими доказами.

Працівника не можна визнати винним, якщо він належно виконує свою роботу внаслідок недостатньої кваліфікації, захворювання або відсутності відповідних умов для її виконання. Наявність поважних причин визнається у разі доведеної непрацездатності працівника, хоча б вона і не була підтверджена листком непрацездатності, оскільки закон не зобов`язує працівника у разі захворювання звертатись до офіційної медицини. Відсутність листка непрацездатності позбавляє лише працівника права на одержання ним допомоги з тимчасової втрати працездатності.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідачем по справі доведено правомірності дій щодо звільнення позивача за прогул без поважних причин, та що наказ № 10 від 27.05.2019 про звільнення позивача за п. 4 ст. 40 КЗпП України був виданий відповідно до вимог діючого законодавства, в той час як позивачем належними та допустимими доказами не доведено протилежного.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог позивача про поновлення його на роботі, не підлягають задоволенню його позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки вказані позовні вимоги є похідними від вимог щодо поновлення позивача на роботі, які задоволенню не підлягають.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неналежну правову оцінку судом доказам по справі, оскільки, відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Такі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги в тій частині, що судом грубо порушено норми процесуального права щодо незалучення до участі в справі в якості співвідповідача грантодавця, оскільки залучення до участі в справі відповідача здійснюється судом першої інстанції виключно за клопотанням позивача, крім того, в трудовому спорі належним відповідачем є особа, з якою позивач уклав трудовий договір, в даному випадку це ГО Батьківська ініціатива міста Хмельницького .

Рішення суду першої інстанції в оспорюваній частині ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в цій частині в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2020 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай